Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Тропове́ — село в Україні, у Вендичанській селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 882 осіб.
село Тропове | |
---|---|
Церква Іоанна Богослова | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Могилів-Подільський район |
Громада | Вендичанська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1580 |
Населення | 982 |
Площа | 2,79 км² |
Густота населення | 351,97 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24030 |
Телефонний код | +380 4337 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°39′12″ пн. ш. 27°56′32″ сх. д. / 48.65333° пн. ш. 27.94222° сх. д.Координати: 48°39′12″ пн. ш. 27°56′32″ сх. д. / 48.65333° пн. ш. 27.94222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 236 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24032, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Вендичани, вул. Соборна, буд. 55 |
Карта | |
Тропове | |
Тропове | |
Мапа | |
Тропове у Вікісховищі |
Географія
Село знаходиться в 30 кілометрах від міста Могилів-Подільського та в 18-ти на схід від залізничної станції Вендичани. На півночі межує з с. Конатківці, північному сході з с. Лозова, на сході із с. Біляни, на півдні з с. Сліди, на південному заході з с. Сугаки, на заході з с. Плоске, всі Могилів-Подільського району. Отже, Тропове це самий віддалений куточок Могилів-Подільського району куди веде лиш одна забутована дорога. Інші дороги ґрунтові і після дощів розкисають та стають непроїзними.
Селом протікає річка Тропова, ліва притока Дерла. На околицях села знаходиться екологічна пам'ятка природи місцевого значення Озеро.
Історія
Перші згадування про село відносяться до кінця XV та початку XVI століття. В одному із видань є згадка про заснування села - 1580 рік. Настільки це вірна дата перевірити не вдалося. Відомо, що воно підпорядковувалось Барському старостві і входило до складу Карчмарівської волості, що була подарована Яну Замойському у складі Шаргородського ключа його маєтків. В подальшому Замойський надав це поселення у довічне володіння шляхтичам Рознятовським за певну грошову суму. Потім маєток належав Бловицьким, Гальбеку, Миколі Амосову та іншим панам.
Поруч, за два кілометри на південь від села було і інше поселення, яке не згадується в літописах. І воно знаходилось в урочищі річки «Дерло» (В деяких повідомленнях та на картах назва інша – «Дирло»). Але місцеві називають цю місцину «Дерло». Отже, можливо, тут жили гончарі. Тому, що на цьому місці знаходять багато глиняних черепків. Мабуть це ще давніше поселення. Але ніхто не вів тут розкопок і про нього нічого не відомо із літописів. Можливо тут жили ще за часів Трипілля.
Село виникло в Литовсько-Польський період. Саме в той період коли татарські набіги часто спустошували Поділля, а населення ховалося від поневолення в глухих хащах подальше від проторенних шляхів. Саме тому очевидно і виникло поселення серед непрохідних хащ та боліт, де вилася лиш непомітна стежинка (тропка). Яке потім дістало топонімічну назву «Тропове». До більшовицького перевороту 1917 року с. Тропове входило до складу Вендичанської волості Могилів-Подільського повіту Подільської губернії.
В селі була побудована дерев’яна церква Іоана Богослова (Іоана Предтечі) та в 1767 році дзвіниця. Отже тоді це було досить велике село, жителі якого спромоглися зібрати кошти на побудову церкви. Про існування попередньої церкви достовірно нічого не відомо. Проте при виконанні ремонтнох робіт у вівтарі церкви в 2010 році під старим престолом було знайдено поховання, на хресті якого є напис «Тут покоїться священнослужитель церкви Св. Іоана Предтечі» та вказаний рік 1767. Можливо, що тут уже була садиба ще більш старої церкви.
В книзі «Приходы и церкви Подольской Епархии», надрукованій у 1901 році під редакцією Юхима Сецінського написано, що в с. Тропове Могилівського повіту є дерев’яна церква 1767 р., яка згадується як церква Іоана Богослова. Враховуючи те, що складання історико-статистичних описів церков та їх приходів було доручено приходським священникам, а текст в книзі неодноразово копіювався, то могла бути допущена описка. Церкву в с. Тропова замість «приход Иоана Предтечи» - записали як «во имя Иоана Богослова». Чи допущена помилка, чи церкву по новій освятили невідомо.
У 1835 році церкву було піднято на кам’яний підмурок, а дерев’яну огорожу замінили на кам’яну із входом з трьох арок. Збереглися перекази, що для будівництва муру від кожного подвір’я привозили каміння. Дзвіницю залишили в огорожі і вона служила другим входом на територію храму. При церкві існував цвинтар, на якому хоронили священників. В 1885 році в церкві було обновлено чотириярусний іконостас, розібрана емпора над бабинцем. Замість неї над входом влаштували балкон для хору. У 1898 році до абсиди із півночі і півдня прибудували різницю та паламарню.
Починаючи з 1868 року в селі існувала церковна школа грамоти, яка у 1888 році була реформована у церковну-приходську, для якої того ж року пристосували хату дяка. Першим учителем став церковний дяк, який навчав грамоти 20-25 дітей більш заможних селян. У 1875 році в школі навчалося вже 70-80 дітей, переважно хлопчиків. Навчання проводила вчителька – дочка місцевого священника – Лівіцька.
В центрі села по вулиці Сугацькій була зборня, де збиралися селяни на збори. Селян збирав соцький. На таких зборах вони могли почути розпорядження та накази властей.
Більшість родючих земель належала поміщику - німцю за походженням Бранту Аугусту Агустовичу. Малоземельні та безземельні селяни працювали на його полях та у садибі. Крім поміщика великим землевласником, що мав більше ніж 100 га орної землі, був священник.
Під час столипінської аграрної реформи поміщицьку землю продали селянам, а біля поміщицької садиби залишилось всього 150 гектарів землі.
Події 1905 року дійшли в село із запізненням і особливого революційного впливу на селян не мали. Староста села Балан Олексій з селянами вигнали із поміщицького маєтку всіх найманих робітників та не дозволили їм виходити на роботу. В ці ж дні всі роботи виконував сам пан зі своїми синами та дочками. Брант викликав в село козацьку сотню для приборкання бунтівних селян. Козацький сотник розмістився в панському будинку, а на другий день скликав збори. Селян оточили, а самих активних за непокору поміщику та бунт жорстоко покарали. В 1909 році Брант помер, а син, Кароль Брант батьківську садибу продав Домарецькому, якого після жовтневого перевороту вигнали із села.
За описом Обштира Василя Івановича - учителя історії згадується, що в 1910 році було побудовано міністерське училище на дві класні кімнати за кошти селян та земства. Тепер це приміщення перебудовано і в ньому міститься сільський клуб. Першу звістку про Російську революцію (1917) в село принесли робітники Петербургського депо Василига Григорій та Шпак Михайло. За переказами старожилів населення Тропове з великим піднесенням зустріли революцію 1917 року. В село повернулися звільнені солдати царської армії, які активно включились в перебудову на селі. Було обрано сільську селянську раду – Комітет незаможних селян. Першим головою був Яблонський Яків Олександрович. Відбувся розподіл поміщицької та куркульської землі між безземельними та малоземельними селянами. На кожну душу населення наділялось по 0,75 га, а куркулям по 7 га на господарство. Миротворча праця громадян села по відбудові суспільного життя підірваного Першою світовою війною 1914 року, була перервана громадянською війною. Велика кількість селян брала участь у захисті держави. Серед них слід зазначити Мензелюка Семена, Диду Григорія, Мельника Михайла та ще багато інших. Тільки в кінці липня 1920 року після витіснення військ Пілсудського та Петлюри на всій Могилів-Подільщині встановилася радянська влада. В 1923 році в селі було організовано ТСОЗ «Червона Зірка» із 8-и селянських господарств. А в 1924 році був створений другий ТСОЗ «Спільна праця» теж із восьми господарств. У 1924 році ці два товариства об’єднались в одне із назвою «Червона Зірка». У 1925 році в цьому товаристві було об’єднано вже 26 господарств. У 1928 році організувався ще один ТСОЗ «Друга п’ятирічка». Цим господарствам виділялася земля в одному масиві, надавався кредит на придбання сільськогосподарського реманенту та племінних тварин і насіння. Ці товариства швидко зростали а їх економіка міцніла. Першими колгоспниками були: Лучко Роман Семенович, Бойчук Григорій Юстимович, Храмцов Михайло Лукіч, Лучко Кирило Семенович, Філянович Андрій Кіндратович, Обштир Кифір Платонович, Бондарчук Платон Дмитрович і інші. Першим головою колгоспу став Лучко Роман Семенович. Організація ТСОЗ викликала у куркулів жорстоку реакцію. Влада проводила їх розкуркулення та висилку за межі села. На початку 1930 року в господарствах було об’єднано вже 70% селян. Проте частина селян не вступала в колгоспи. Дійшло до того, що в кінці березня 1930 року частина колгоспників почала виходити із колгоспів та забирати суспільний реманент і тварин.
В 1932-1933 роках в селі стався голодомор. Голод призвів у сільській місцевості України де переважну більшість становили українці до багатомільйонних людських жертв. Голод був організований свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу на чолі із Сталіним. У селян конфіскували зерно та інші продукти харчування. Влада забороняла та блокувала виїзд голодуючих селян поза меж села, відмовлялася приймати допомогу з-за кордону. Дії представників сталінської влади спричинили смерть людей і кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство. Розслідування ніхто не проводив, а винні не понесли покарання. Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом радянською владою навмисно замовчувалося. Заборонялося про голод будь-де згадувати. Голод у Тропові був такий сильний, що люди вмирали посеред доріг. Їх закопували у дворах та в городах через те що нікому було вивезти на кладовище. Як згадують старі люди в селі не було ні котів ні собак. Хліб пекли із бур’янів та кори дерев. Спостерігалось людоїдство. Особливо важко було у родинах де були малі діти. Наприклад, у родині Пливанюк Наталії із 7 дітей вижив тільки один. Багато мешканців села тікали за межі села. Деякі поїхали будувати шахти на Донбасі, інші у великі міста. Але виїхати було дуже важко через те що у людей не було паспортів. А тих хто утікав повертали назад. Таким чином селян заганяли в колгоспи. В селі була створена партійна організація. Першим членом комуністичної партії і першим секретарем партійної організації був Андрійчук Петро, який загинув під час Другої світової війни. Швидко зростало господарство колгоспу «Червона Зірка» в 1935–1939 довоєнних роках, в період головування двадцятип'ятитисячника Філенка Івана Пилиповича. Колгосп побудував конюшню, корівник, свинарник та зерносховище, мав дві автомашини та велику кількість дрібного реманента. Тракторами, комбайнами та іншими машинами господарство забезпечувала Вендичанська МТС. В колгоспі було впроваджено сівозміну. Обробіток землі забезпечував високі та сталі урожаї. Так колгосп «Червона Зірка» збирав урожай пшениці з усієї площі посіву в середньому по 30,5 ц з гектара, соняшнику 18 ц, ріпаку 23 ц, а цукрових буряків 350-380 ц. Культурна революція принесла в село навчання. На кінець 1931 року в селі було ліквідована неписьменність. В цьому ж році був відкритий 5 клас, а в 1934 році школа випустила вже перших учнів семирічної школи. До війни вона мала багату навчальну базу. В школі працювало 12 учителів. В 1935 році загальними зборами колгоспників було передано під школу приміщення на 7 класів. В селі був колгоспний будинок «колбуд» на 400 місць з усім обладнанням, в якому молодь розвивала свої таланти в гуртках художньої самодіяльності. При сільському клубі працювали курси шоферів, трактористів. В селі тричі на тиждень демонструвалися кінофільми, працювали сезонні дитячі ясла. В селі був радіоприймач «колгоспник», яким учитель Головатий М. В. першим прийняв страшну звістку про напад нацистської Німечини на Радянський Союз під час Другої світової війни. 23 липня 1941 року село було окуповано румунськими королівськими військами – сателіт нацистської Німеччини. На третій день в селі був призначений сільський староста, створено сільську поліцію. Першим заходом окупаційних військ було закриття школи. Проте були відновлені та поширені релігійні обряди. Під страхом кари було встановлене обов’язкове вінчання, хрещення. Все обладнання школи пограбовано або спалене румунськими військами. Сільський клуб заселили єврейськими переселенцями, що були вигнані із західних областей України. В селі виникла епідемія тифу, але окупаційна влада ніякої допомоги не надавала. Загинуло багато людей. Господарювання окупантів не давало бажаних результатів, землі заростали бур’янами та пустували. Селяни працювали погано, часто не виконували розпоряджень влади, не виходили на роботу, псували урожай. 16 лютого 1944 року в село прийшов багатотисячний загін радянських партизанів під командуванням полковника Мельника Якова Івановича. Між загоном партизан і загоном королівських військ на околиці Тропівського лісу відбувся жорстокий бій, який закінчився перемогою партизан. Загін в селі зробив триденний перепочинок. В кожну селянську хату селилось по 5-6 партизан. Партизанам давали їжу, взуття. День і ніч працювала кузня та деревообробна майстерня, де ремонтували сідла, кінні вози та все що було необхідне для пересування партизан. В цей партизанський загін влились і тропівчани: Мензелюк Семен, Арнаут Андрій Миколайович, Савко Василь Назарович, Костишин Григорій Іванович, Савко Григорій Тимофійович, Бодзян Спиридон та інші. Вже 20 березня 1944 року село повернулись радянські війська. Всі чоловіки були мобілізовані на фронт. Залишилися пристарілі чоловіки, жінки та діти. Сільськогосподарської техніки не було, коней забрали на війну. Для обробітку полів доводилось запрягати корів. Із фронту приходили трагічні повідомлення про загибель тропівчан на фронтах Другої світової війни.
Понад 200 тропівчан полягли на фронтах, здобуваючи перемогу. Загинули: Андрійчук Максим Павлович, Балан Артем Карпович, Гамлінський Анатолій Якович, Зяць Володимир Максимович, Катрич Кирил Максимович, Джос Григорій Харлапійович, Лучко Гнат Іванович, Навроцький Микита Григорович, Обштир Арсеній Йефремович, Пливанюк Василь Дмитрович та багато інших.
Голод в селі був і в 1946 – 1947 роках. Основною причиною голодомору на Поділлі пов'язано із особливостями тоталітарно-мілітариської політики Сталіна.
Два колгоспи в 1950 році було об'єднано рішенням загальних зборів в один колгосп під назвою «Червона Зірка». Об’єднання колгоспів принесло велику економічну вигоду. Невпізнанно зміцніла економіка колгоспу. Було побудовано два свинарники на 3 тисячі голів свиней, три типових корівники на 600 корів, птахоферму на 2800 голів птиці, електростанцію на 90 кВт, радіовузол, родильний будинок, фельдшерсько-акушерський пункт, баню.
В 1963 році колгосп збудував шкільне приміщення на 4 класні кімнати, спортивний зал, шосейну дорогу. В селі були клуб на 480 місць та бібліотека. На 1 січня 1963 р. населення складало вже 1913 чол, із них: чоловіків 797, жінок 1175. В середньому за рік народжувалось 38 дітей, смертність по старості сягала 15 чол на рік.
На перше січня 1963 р. колгосп мав 3600 га землі, в тому числі орної 2640 га, садок 118 га, виноградник 18 га. З 1960 року колгосп став спеціалізуватись по вирощуванню свиней. Із серпня 1962 по серпень 1963 року було відгодовано та продано 1464 ц свинини. На 1.01.1960 р. колгосп мав уже 805 голів ВРХ, із них корів 282 гол, молодняка 523 гол, в особистому користуванні громадян було 130 корів, 347 гол свиней та багато птиці.
Якщо на 1 січня 1960 року валові прибутки становили 3200 тис крб (в старих цінах), то на 1 січня 1962 року вони сягали 3500 тис крб. Якщо в 1960 році на трудодень платили 3 крб і 800 г пшениці, то в 1962 – 4 крб і 1 кг натурою.
Семирічну школу закінчило на 1963 рік 577 ч, середню 40 ч, середні спеціальні заклади 28 ч, інститути 18. В селі працювало 18 вчителів, 2 медпрацівники, 2 агрономи. Колгосп мав 17 тракторів, 9 комбайнів, 12 тракторних сівалок, 15 тракторних плугів, 14 тракторних культиваторів, 7 автомашин та 4 тракторних причепи.
За головування Джоса Миколи Яковича в господарство мало 2540 га орної ріллі, 560 дійних корів, 300 нетелів, молодняка 1380 голів, свиней 900, овець 600, 1200 курей, 72 коней та 128 вуликів. Керівниками молочно–товарної ферми були Обштир П. П., Пливанюк Г. М., Брунько М., гол. Зоотехніком Андрійчук І. П., ветлікарями Єфремов А. С., Лука Н. Ф., свиноферми Зелинський В., Лебедько І., Балан О., Сауляк Г. К. Бригадири рільничих бригад Юрченко М. О., Лебедько І. П., Корнійчук Р. В., Балан М. А. Бригадири тракторної бригади Навроцький О. М., Стасів М. П. Гол. Інженер – Пустовіт М. В., Янковський С. О. Бригадир огородньої бригади Скомаровський М. Д., Кізян Т. Г.
Головами сільської ради були Войтов О., Храмцов І., Чернявський О. М., Чернявський І., Юрченко В. П., Боднар В. Ф., 1980-2002 – Яцишин М. М., 2002-2005 – Грузинська Г. Г., 2005-2008 – Яцишин М. М., 2008-2015 – Гаврищук Т. О.
Директорами школи – Гринюк Д. В., Мількевич В. Г., Яковишин О. М., 1979-2000 – Грузинська Г. Г., 2000-2014 – Обштир С. Ю., 2014-2015 – Андрійчук Л. В.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
В 1993 році колгосп «Червона Зірка» при зміні форми власності замінили на КСП (колективне сільськогосподарське підприємство). В 1995 році згідно закону України розпочато розпаювання майна та земель.
В 1997 році було створено СТОВ «Зірка» Директором обрано Слободянюка Михайла Івановича. В 2004 році СТОВ ліквідовано та створено ПП (приватне підприємство) «Тропівське» - директор Слободянюк М. І. В 2006 році створено ФГ «Надія хлібороба» (Бегдей К. А.), ФГ «Лан-Тропове» (Балан М. А.). З 2007 року частину земель орендує СТОВ «Нарком-Агро», а з 2013 іншу частину земель орендують СТОВ «Кряж» та ТОВ «Рубін».
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від №707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Вендичанської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Могилів-Подільський район увійшов до складу новоутвореного Могилів-Подільського району Вінницької області.
Відомі люди
- Яблонський Юхим Олександрович — підполковник Армії УНР.
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-vinnickoyi-oblasti-707-120620%7Cwebsite=www.kmu.gov.ua%7Caccessdate=2021-10-31%7Clanguage=ua%7Clast=%7Carchive-date=4 березня 2021|archive-url= https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-vinnickoyi-oblasti-707-120620}}
- Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}
Література
- Труды Подольского епархиального историко статистического комитета / под. ред. Н. И. Яворовского, Е. И. Сецинского. – КаменецПодольск: Тип. Под. губ. правл., 1901. – Вып. IX. – ХХ, 1064, 170 с
Посилання
- Погода в селі Тропове
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Tropove selo v Ukrayini u Vendichanskij selishnij gromadi Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 882 osib selo Tropove Cerkva Ioanna BogoslovaCerkva Ioanna Bogoslova Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Mogiliv Podilskij rajon Gromada Vendichanska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1580 Naselennya 982 Plosha 2 79 km Gustota naselennya 351 97 osib km Poshtovij indeks 24030 Telefonnij kod 380 4337 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 39 12 pn sh 27 56 32 sh d 48 65333 pn sh 27 94222 sh d 48 65333 27 94222 Koordinati 48 39 12 pn sh 27 56 32 sh d 48 65333 pn sh 27 94222 sh d 48 65333 27 94222 Serednya visota nad rivnem morya 236 m Misceva vlada Adresa radi 24032 Vinnicka obl Mogiliv Podilskij r n smt Vendichani vul Soborna bud 55 Karta Tropove Tropove Mapa Tropove u VikishovishiGeografiyaSelo znahoditsya v 30 kilometrah vid mista Mogiliv Podilskogo ta v 18 ti na shid vid zaliznichnoyi stanciyi Vendichani Na pivnochi mezhuye z s Konatkivci pivnichnomu shodi z s Lozova na shodi iz s Bilyani na pivdni z s Slidi na pivdennomu zahodi z s Sugaki na zahodi z s Ploske vsi Mogiliv Podilskogo rajonu Otzhe Tropove ce samij viddalenij kutochok Mogiliv Podilskogo rajonu kudi vede lish odna zabutovana doroga Inshi dorogi gruntovi i pislya doshiv rozkisayut ta stayut neproyiznimi Selom protikaye richka Tropova liva pritoka Derla Na okolicyah sela znahoditsya ekologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Ozero IstoriyaPershi zgaduvannya pro selo vidnosyatsya do kincya XV ta pochatku XVI stolittya V odnomu iz vidan ye zgadka pro zasnuvannya sela 1580 rik Nastilki ce virna data pereviriti ne vdalosya Vidomo sho vono pidporyadkovuvalos Barskomu starostvi i vhodilo do skladu Karchmarivskoyi volosti sho bula podarovana Yanu Zamojskomu u skladi Shargorodskogo klyucha jogo mayetkiv V podalshomu Zamojskij nadav ce poselennya u dovichne volodinnya shlyahticham Roznyatovskim za pevnu groshovu sumu Potim mayetok nalezhav Blovickim Galbeku Mikoli Amosovu ta inshim panam Poruch za dva kilometri na pivden vid sela bulo i inshe poselennya yake ne zgaduyetsya v litopisah I vono znahodilos v urochishi richki Derlo V deyakih povidomlennyah ta na kartah nazva insha Dirlo Ale miscevi nazivayut cyu miscinu Derlo Otzhe mozhlivo tut zhili gonchari Tomu sho na comu misci znahodyat bagato glinyanih cherepkiv Mabut ce she davnishe poselennya Ale nihto ne viv tut rozkopok i pro nogo nichogo ne vidomo iz litopisiv Mozhlivo tut zhili she za chasiv Tripillya Selo viniklo v Litovsko Polskij period Same v toj period koli tatarski nabigi chasto spustoshuvali Podillya a naselennya hovalosya vid ponevolennya v gluhih hashah podalshe vid protorennih shlyahiv Same tomu ochevidno i viniklo poselennya sered neprohidnih hash ta bolit de vilasya lish nepomitna stezhinka tropka Yake potim distalo toponimichnu nazvu Tropove Do bilshovickogo perevorotu 1917 roku s Tropove vhodilo do skladu Vendichanskoyi volosti Mogiliv Podilskogo povitu Podilskoyi guberniyi Cerkva Ioanna Bogoslova V seli bula pobudovana derev yana cerkva Ioana Bogoslova Ioana Predtechi ta v 1767 roci dzvinicya Otzhe todi ce bulo dosit velike selo zhiteli yakogo spromoglisya zibrati koshti na pobudovu cerkvi Pro isnuvannya poperednoyi cerkvi dostovirno nichogo ne vidomo Prote pri vikonanni remontnoh robit u vivtari cerkvi v 2010 roci pid starim prestolom bulo znajdeno pohovannya na hresti yakogo ye napis Tut pokoyitsya svyashennosluzhitel cerkvi Sv Ioana Predtechi ta vkazanij rik 1767 Mozhlivo sho tut uzhe bula sadiba she bilsh staroyi cerkvi V knizi Prihody i cerkvi Podolskoj Eparhii nadrukovanij u 1901 roci pid redakciyeyu Yuhima Secinskogo napisano sho v s Tropove Mogilivskogo povitu ye derev yana cerkva 1767 r yaka zgaduyetsya yak cerkva Ioana Bogoslova Vrahovuyuchi te sho skladannya istoriko statistichnih opisiv cerkov ta yih prihodiv bulo dorucheno prihodskim svyashennikam a tekst v knizi neodnorazovo kopiyuvavsya to mogla buti dopushena opiska Cerkvu v s Tropova zamist prihod Ioana Predtechi zapisali yak vo imya Ioana Bogoslova Chi dopushena pomilka chi cerkvu po novij osvyatili nevidomo U 1835 roci cerkvu bulo pidnyato na kam yanij pidmurok a derev yanu ogorozhu zaminili na kam yanu iz vhodom z troh arok Zbereglisya perekazi sho dlya budivnictva muru vid kozhnogo podvir ya privozili kaminnya Dzvinicyu zalishili v ogorozhi i vona sluzhila drugim vhodom na teritoriyu hramu Pri cerkvi isnuvav cvintar na yakomu horonili svyashennikiv V 1885 roci v cerkvi bulo obnovleno chotiriyarusnij ikonostas rozibrana empora nad babincem Zamist neyi nad vhodom vlashtuvali balkon dlya horu U 1898 roci do absidi iz pivnochi i pivdnya pribuduvali riznicyu ta palamarnyu Pochinayuchi z 1868 roku v seli isnuvala cerkovna shkola gramoti yaka u 1888 roci bula reformovana u cerkovnu prihodsku dlya yakoyi togo zh roku pristosuvali hatu dyaka Pershim uchitelem stav cerkovnij dyak yakij navchav gramoti 20 25 ditej bilsh zamozhnih selyan U 1875 roci v shkoli navchalosya vzhe 70 80 ditej perevazhno hlopchikiv Navchannya provodila vchitelka dochka miscevogo svyashennika Livicka V centri sela po vulici Sugackij bula zbornya de zbiralisya selyani na zbori Selyan zbirav sockij Na takih zborah voni mogli pochuti rozporyadzhennya ta nakazi vlastej Bilshist rodyuchih zemel nalezhala pomishiku nimcyu za pohodzhennyam Brantu Augustu Agustovichu Malozemelni ta bezzemelni selyani pracyuvali na jogo polyah ta u sadibi Krim pomishika velikim zemlevlasnikom sho mav bilshe nizh 100 ga ornoyi zemli buv svyashennik Pid chas stolipinskoyi agrarnoyi reformi pomishicku zemlyu prodali selyanam a bilya pomishickoyi sadibi zalishilos vsogo 150 gektariv zemli Podiyi 1905 roku dijshli v selo iz zapiznennyam i osoblivogo revolyucijnogo vplivu na selyan ne mali Starosta sela Balan Oleksij z selyanami vignali iz pomishickogo mayetku vsih najmanih robitnikiv ta ne dozvolili yim vihoditi na robotu V ci zh dni vsi roboti vikonuvav sam pan zi svoyimi sinami ta dochkami Brant viklikav v selo kozacku sotnyu dlya priborkannya buntivnih selyan Kozackij sotnik rozmistivsya v panskomu budinku a na drugij den sklikav zbori Selyan otochili a samih aktivnih za nepokoru pomishiku ta bunt zhorstoko pokarali V 1909 roci Brant pomer a sin Karol Brant batkivsku sadibu prodav Domareckomu yakogo pislya zhovtnevogo perevorotu vignali iz sela Za opisom Obshtira Vasilya Ivanovicha uchitelya istoriyi zgaduyetsya sho v 1910 roci bulo pobudovano ministerske uchilishe na dvi klasni kimnati za koshti selyan ta zemstva Teper ce primishennya perebudovano i v nomu mistitsya silskij klub Pershu zvistku pro Rosijsku revolyuciyu 1917 v selo prinesli robitniki Peterburgskogo depo Vasiliga Grigorij ta Shpak Mihajlo Za perekazami starozhiliv naselennya Tropove z velikim pidnesennyam zustrili revolyuciyu 1917 roku V selo povernulisya zvilneni soldati carskoyi armiyi yaki aktivno vklyuchilis v perebudovu na seli Bulo obrano silsku selyansku radu Komitet nezamozhnih selyan Pershim golovoyu buv Yablonskij Yakiv Oleksandrovich Vidbuvsya rozpodil pomishickoyi ta kurkulskoyi zemli mizh bezzemelnimi ta malozemelnimi selyanami Na kozhnu dushu naselennya nadilyalos po 0 75 ga a kurkulyam po 7 ga na gospodarstvo Mirotvorcha pracya gromadyan sela po vidbudovi suspilnogo zhittya pidirvanogo Pershoyu svitovoyu vijnoyu 1914 roku bula perervana gromadyanskoyu vijnoyu Velika kilkist selyan brala uchast u zahisti derzhavi Sered nih slid zaznachiti Menzelyuka Semena Didu Grigoriya Melnika Mihajla ta she bagato inshih Tilki v kinci lipnya 1920 roku pislya vitisnennya vijsk Pilsudskogo ta Petlyuri na vsij Mogiliv Podilshini vstanovilasya radyanska vlada V 1923 roci v seli bulo organizovano TSOZ Chervona Zirka iz 8 i selyanskih gospodarstv A v 1924 roci buv stvorenij drugij TSOZ Spilna pracya tezh iz vosmi gospodarstv U 1924 roci ci dva tovaristva ob yednalis v odne iz nazvoyu Chervona Zirka U 1925 roci v comu tovaristvi bulo ob yednano vzhe 26 gospodarstv U 1928 roci organizuvavsya she odin TSOZ Druga p yatirichka Cim gospodarstvam vidilyalasya zemlya v odnomu masivi nadavavsya kredit na pridbannya silskogospodarskogo remanentu ta pleminnih tvarin i nasinnya Ci tovaristva shvidko zrostali a yih ekonomika micnila Pershimi kolgospnikami buli Luchko Roman Semenovich Bojchuk Grigorij Yustimovich Hramcov Mihajlo Lukich Luchko Kirilo Semenovich Filyanovich Andrij Kindratovich Obshtir Kifir Platonovich Bondarchuk Platon Dmitrovich i inshi Pershim golovoyu kolgospu stav Luchko Roman Semenovich Organizaciya TSOZ viklikala u kurkuliv zhorstoku reakciyu Vlada provodila yih rozkurkulennya ta visilku za mezhi sela Na pochatku 1930 roku v gospodarstvah bulo ob yednano vzhe 70 selyan Prote chastina selyan ne vstupala v kolgospi Dijshlo do togo sho v kinci bereznya 1930 roku chastina kolgospnikiv pochala vihoditi iz kolgospiv ta zabirati suspilnij remanent i tvarin V 1932 1933 rokah v seli stavsya golodomor Golod prizviv u silskij miscevosti Ukrayini de perevazhnu bilshist stanovili ukrayinci do bagatomiljonnih lyudskih zhertv Golod buv organizovanij svidomimi i cilespryamovanimi zahodami vishogo kerivnictva Radyanskogo Soyuzu na choli iz Stalinim U selyan konfiskuvali zerno ta inshi produkti harchuvannya Vlada zaboronyala ta blokuvala viyizd goloduyuchih selyan poza mezh sela vidmovlyalasya prijmati dopomogu z za kordonu Diyi predstavnikiv stalinskoyi vladi sprichinili smert lyudej i kvalifikuvalisya zgidno z normami togochasnogo radyanskogo kriminalnogo zakonodavstva yak vbivstvo Rozsliduvannya nihto ne provodiv a vinni ne ponesli pokarannya Uprodovzh desyatilit masove vbivstvo lyudej shtuchnim golodom radyanskoyu vladoyu navmisno zamovchuvalosya Zaboronyalosya pro golod bud de zgaduvati Golod u Tropovi buv takij silnij sho lyudi vmirali posered dorig Yih zakopuvali u dvorah ta v gorodah cherez te sho nikomu bulo vivezti na kladovishe Yak zgaduyut stari lyudi v seli ne bulo ni kotiv ni sobak Hlib pekli iz bur yaniv ta kori derev Sposterigalos lyudoyidstvo Osoblivo vazhko bulo u rodinah de buli mali diti Napriklad u rodini Plivanyuk Nataliyi iz 7 ditej vizhiv tilki odin Bagato meshkanciv sela tikali za mezhi sela Deyaki poyihali buduvati shahti na Donbasi inshi u veliki mista Ale viyihati bulo duzhe vazhko cherez te sho u lyudej ne bulo pasportiv A tih hto utikav povertali nazad Takim chinom selyan zaganyali v kolgospi V seli bula stvorena partijna organizaciya Pershim chlenom komunistichnoyi partiyi i pershim sekretarem partijnoyi organizaciyi buv Andrijchuk Petro yakij zaginuv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Shvidko zrostalo gospodarstvo kolgospu Chervona Zirka v 1935 1939 dovoyennih rokah v period golovuvannya dvadcyatip yatitisyachnika Filenka Ivana Pilipovicha Kolgosp pobuduvav konyushnyu korivnik svinarnik ta zernoshovishe mav dvi avtomashini ta veliku kilkist dribnogo remanenta Traktorami kombajnami ta inshimi mashinami gospodarstvo zabezpechuvala Vendichanska MTS V kolgospi bulo vprovadzheno sivozminu Obrobitok zemli zabezpechuvav visoki ta stali urozhayi Tak kolgosp Chervona Zirka zbirav urozhaj pshenici z usiyeyi ploshi posivu v serednomu po 30 5 c z gektara sonyashniku 18 c ripaku 23 c a cukrovih buryakiv 350 380 c Kulturna revolyuciya prinesla v selo navchannya Na kinec 1931 roku v seli bulo likvidovana nepismennist V comu zh roci buv vidkritij 5 klas a v 1934 roci shkola vipustila vzhe pershih uchniv semirichnoyi shkoli Do vijni vona mala bagatu navchalnu bazu V shkoli pracyuvalo 12 uchiteliv V 1935 roci zagalnimi zborami kolgospnikiv bulo peredano pid shkolu primishennya na 7 klasiv V seli buv kolgospnij budinok kolbud na 400 misc z usim obladnannyam v yakomu molod rozvivala svoyi talanti v gurtkah hudozhnoyi samodiyalnosti Pri silskomu klubi pracyuvali kursi shoferiv traktoristiv V seli trichi na tizhden demonstruvalisya kinofilmi pracyuvali sezonni dityachi yasla V seli buv radioprijmach kolgospnik yakim uchitel Golovatij M V pershim prijnyav strashnu zvistku pro napad nacistskoyi Nimechini na Radyanskij Soyuz pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 23 lipnya 1941 roku selo bulo okupovano rumunskimi korolivskimi vijskami satelit nacistskoyi Nimechchini Na tretij den v seli buv priznachenij silskij starosta stvoreno silsku policiyu Pershim zahodom okupacijnih vijsk bulo zakrittya shkoli Prote buli vidnovleni ta poshireni religijni obryadi Pid strahom kari bulo vstanovlene obov yazkove vinchannya hreshennya Vse obladnannya shkoli pograbovano abo spalene rumunskimi vijskami Silskij klub zaselili yevrejskimi pereselencyami sho buli vignani iz zahidnih oblastej Ukrayini V seli vinikla epidemiya tifu ale okupacijna vlada niyakoyi dopomogi ne nadavala Zaginulo bagato lyudej Gospodaryuvannya okupantiv ne davalo bazhanih rezultativ zemli zarostali bur yanami ta pustuvali Selyani pracyuvali pogano chasto ne vikonuvali rozporyadzhen vladi ne vihodili na robotu psuvali urozhaj 16 lyutogo 1944 roku v selo prijshov bagatotisyachnij zagin radyanskih partizaniv pid komanduvannyam polkovnika Melnika Yakova Ivanovicha Mizh zagonom partizan i zagonom korolivskih vijsk na okolici Tropivskogo lisu vidbuvsya zhorstokij bij yakij zakinchivsya peremogoyu partizan Zagin v seli zrobiv tridennij perepochinok V kozhnu selyansku hatu selilos po 5 6 partizan Partizanam davali yizhu vzuttya Den i nich pracyuvala kuznya ta derevoobrobna majsternya de remontuvali sidla kinni vozi ta vse sho bulo neobhidne dlya peresuvannya partizan V cej partizanskij zagin vlilis i tropivchani Menzelyuk Semen Arnaut Andrij Mikolajovich Savko Vasil Nazarovich Kostishin Grigorij Ivanovich Savko Grigorij Timofijovich Bodzyan Spiridon ta inshi Vzhe 20 bereznya 1944 roku selo povernulis radyanski vijska Vsi choloviki buli mobilizovani na front Zalishilisya pristarili choloviki zhinki ta diti Silskogospodarskoyi tehniki ne bulo konej zabrali na vijnu Dlya obrobitku poliv dovodilos zapryagati koriv Iz frontu prihodili tragichni povidomlennya pro zagibel tropivchan na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Ponad 200 tropivchan polyagli na frontah zdobuvayuchi peremogu Zaginuli Andrijchuk Maksim Pavlovich Balan Artem Karpovich Gamlinskij Anatolij Yakovich Zyac Volodimir Maksimovich Katrich Kiril Maksimovich Dzhos Grigorij Harlapijovich Luchko Gnat Ivanovich Navrockij Mikita Grigorovich Obshtir Arsenij Jefremovich Plivanyuk Vasil Dmitrovich ta bagato inshih Golod v seli buv i v 1946 1947 rokah Osnovnoyu prichinoyu golodomoru na Podilli pov yazano iz osoblivostyami totalitarno militariskoyi politiki Stalina Dva kolgospi v 1950 roci bulo ob yednano rishennyam zagalnih zboriv v odin kolgosp pid nazvoyu Chervona Zirka Ob yednannya kolgospiv prineslo veliku ekonomichnu vigodu Nevpiznanno zmicnila ekonomika kolgospu Bulo pobudovano dva svinarniki na 3 tisyachi goliv svinej tri tipovih korivniki na 600 koriv ptahofermu na 2800 goliv ptici elektrostanciyu na 90 kVt radiovuzol rodilnij budinok feldshersko akusherskij punkt banyu V 1963 roci kolgosp zbuduvav shkilne primishennya na 4 klasni kimnati sportivnij zal shosejnu dorogu V seli buli klub na 480 misc ta biblioteka Na 1 sichnya 1963 r naselennya skladalo vzhe 1913 chol iz nih cholovikiv 797 zhinok 1175 V serednomu za rik narodzhuvalos 38 ditej smertnist po starosti syagala 15 chol na rik Na pershe sichnya 1963 r kolgosp mav 3600 ga zemli v tomu chisli ornoyi 2640 ga sadok 118 ga vinogradnik 18 ga Z 1960 roku kolgosp stav specializuvatis po viroshuvannyu svinej Iz serpnya 1962 po serpen 1963 roku bulo vidgodovano ta prodano 1464 c svinini Na 1 01 1960 r kolgosp mav uzhe 805 goliv VRH iz nih koriv 282 gol molodnyaka 523 gol v osobistomu koristuvanni gromadyan bulo 130 koriv 347 gol svinej ta bagato ptici Yaksho na 1 sichnya 1960 roku valovi pributki stanovili 3200 tis krb v starih cinah to na 1 sichnya 1962 roku voni syagali 3500 tis krb Yaksho v 1960 roci na trudoden platili 3 krb i 800 g pshenici to v 1962 4 krb i 1 kg naturoyu Semirichnu shkolu zakinchilo na 1963 rik 577 ch serednyu 40 ch seredni specialni zakladi 28 ch instituti 18 V seli pracyuvalo 18 vchiteliv 2 medpracivniki 2 agronomi Kolgosp mav 17 traktoriv 9 kombajniv 12 traktornih sivalok 15 traktornih plugiv 14 traktornih kultivatoriv 7 avtomashin ta 4 traktornih prichepi Za golovuvannya Dzhosa Mikoli Yakovicha v gospodarstvo malo 2540 ga ornoyi rilli 560 dijnih koriv 300 neteliv molodnyaka 1380 goliv svinej 900 ovec 600 1200 kurej 72 konej ta 128 vulikiv Kerivnikami molochno tovarnoyi fermi buli Obshtir P P Plivanyuk G M Brunko M gol Zootehnikom Andrijchuk I P vetlikaryami Yefremov A S Luka N F svinofermi Zelinskij V Lebedko I Balan O Saulyak G K Brigadiri rilnichih brigad Yurchenko M O Lebedko I P Kornijchuk R V Balan M A Brigadiri traktornoyi brigadi Navrockij O M Stasiv M P Gol Inzhener Pustovit M V Yankovskij S O Brigadir ogorodnoyi brigadi Skomarovskij M D Kizyan T G Golovami silskoyi radi buli Vojtov O Hramcov I Chernyavskij O M Chernyavskij I Yurchenko V P Bodnar V F 1980 2002 Yacishin M M 2002 2005 Gruzinska G G 2005 2008 Yacishin M M 2008 2015 Gavrishuk T O Direktorami shkoli Grinyuk D V Milkevich V G Yakovishin O M 1979 2000 Gruzinska G G 2000 2014 Obshtir S Yu 2014 2015 Andrijchuk L V Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini V 1993 roci kolgosp Chervona Zirka pri zmini formi vlasnosti zaminili na KSP kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo V 1995 roci zgidno zakonu Ukrayini rozpochato rozpayuvannya majna ta zemel V 1997 roci bulo stvoreno STOV Zirka Direktorom obrano Slobodyanyuka Mihajla Ivanovicha V 2004 roci STOV likvidovano ta stvoreno PP privatne pidpriyemstvo Tropivske direktor Slobodyanyuk M I V 2006 roci stvoreno FG Nadiya hliboroba Begdej K A FG Lan Tropove Balan M A Z 2007 roku chastinu zemel orenduye STOV Narkom Agro a z 2013 inshu chastinu zemel orenduyut STOV Kryazh ta TOV Rubin 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Vendichanskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Mogiliv Podilskij rajon uvijshov do skladu novoutvorenogo Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Vidomi lyudiYablonskij Yuhim Oleksandrovich pidpolkovnik Armiyi UNR PrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti https www kmu gov ua npas pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad vinnickoyi oblasti 707 120620 7Cwebsite www kmu gov ua 7Caccessdate 2021 10 31 7Clanguage ua 7Clast 7Carchive date 4 bereznya 2021 archive url https www kmu gov ua npas pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad vinnickoyi oblasti 707 120620 Postanova VRU 807 IX 17 lipnya 2020 Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaTrudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta pod red N I Yavorovskogo E I Secinskogo KamenecPodolsk Tip Pod gub pravl 1901 Vyp IX HH 1064 170 sPosilannyaPogoda v seli Tropove Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi