Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

UGM 133A Трайдент II D5 англ UGM 133A Trident II D5 тризуб американська триступенева балістична ракета призначена для за

Трайдент II

Трайдент II

UGM-133A Трайдент II (D5) (англ. UGM-133A Trident II (D5) — «тризуб») — американська триступенева балістична ракета, призначена для запуску з атомних підводних човнів. Розроблена Lockheed Martin Space Systems, Саннівейл, штат Каліфорнія. Ракета має максимальну дальність 11300 км і має головну частину з блоками індивідуального наведення, оснащеними термоядерними зарядами потужністю 475 і 100 кілотонн. Завдяки високій точності БРПЧ здатна ефективно вражати невеликі високозахищені цілі — глибокі бункери та шахтні пускові установки міжконтинентальних балістичних ракет. Станом на 2010 рік «Трайдент II» — єдина БРПЧ, що залишилася на озброєнні ПЧАРБ ВМС США і ВМС Великої Британії. Бойові заряди, розгорнуті на «Трайдент II», становлять 52 % від СЯС США і 100 % — СЯС Великої Британії.

UGM-133A Trident II (D5)
image
запуск ракети Трайдент II (D5)
ТипБРПЧ
ПоходженняСполучені Штати
Історія використання
На озброєнні1990-
ОператориВМС США
ВМС Великої Британії
Історія виробництва
РозробникLockheed Martin
Розроблено1977–1990, 15 січня 1987
ВиробникLockheed Martin
Вартість одиниці$70,5 млн (закупка 2012 року)
Виготовлення1990-
Характеристики
image UGM-133 Trident II у Вікісховищі

Разом з ракетою є частиною ракетного комплексу «Трайдент». У 1990 році прийнята на озброєння ВМС США. Носіями ракетного комплексу «Трайдент» є 14 ПЧАРБ типу «Огайо». 1995 року у прийнята на озброєння Королівських ВМС Великої Британії. Ракетами «Трайдент II» озброєні 4 ПЧАРБ типу «Венгард».

Історія розробки

Чергова трансформація поглядів американського політичного керівництва на перспективи ядерної війни почалася приблизно з другої половини 1970-х років. Більшість вчених дотримувалися думки, що для США смертельним буде навіть радянський ядерний удар у відповідь. Тому була прийнята теорія обмеженої ядерної війни для Європейського театру військових дій. Для її реалізації були необхідні нові ядерні озброєння.

image
Роберт Макнамара. 1967

Міністерством оборони США ще 1 листопада 1966 а була розпочата дослідницька робота зі стратегічних озброєнь STRAT-X. Спочатку метою програми була оцінка проєкту нової стратегічної ракети запропонованої ВПС США — майбутньої MX. Проте під керівництвом міністра оборони Роберта Макнамари були сформульовані правила оцінки, згідно з якими одночасно повинні оцінюватися пропозиції інших родів військ. При розгляді варіантів проводився розрахунок вартості створюваного комплексу озброєнь з урахуванням створення всієї інфраструктури базування. Проводилася оцінка кількості бойових зарядів, що виживуть після ядерного удару супротивника. Отримана вартість бойових зарядів, що виживуть, була основним критерієм оцінки. Від ВПС США, крім МБР з розгортанням в шахті підвищеної захищеності, поступив на розгляд варіант використання нового бомбардувальника Б-1.

ВМС США запропонували систему стратегічного озброєння ULMS (англ. Undersea Long-range Missile System). Основою системи були підводні човни з новими ракетами збільшеної дальності EXPO (англ. EXpanded «POseidon»). Дальність ракети дозволяла випускати весь боєкомплект одразу після виходу з бази.

Програма ULMS виграла конкурс STRAT-X. Міністром оборони США було схвалено рішення координаційного комітету ВМС (англ. Decision Coordinating Paper (DCP) No. 67) № 67 від 14 вересня 1971 по ULMS. Був затверджений поетапний розвиток програми. На першому етапі в рамках програми EXPO створювалася ракета збільшеної дальності в габаритах ракети «Посейдон» і розробка нової ПЧАРБ типу «Огайо». А в рамках другого етапу ULMS II — створення ракети великих габаритів з підвищеною дальністю. Рішенням міністра від 23 грудня 1971 в бюджет ВМС був закладений прискорений графік робіт з планованим розгортанням ракет в 1978 році.

З травня 1972 року замість абревіатури UMLS для позначення програми стали використовувати термін «Трайдент». Відповідно ракета, яка мала бути створена на першому етапі — EXPO (англ. EXpanded «POseidon»), отримала найменування «Трайдент I C4», а створена на другому етапі робіт ракета більшої дальності — «Трайдент II D5» (англ. Trident II D5).

Спочатку, з метою зниження вартості та прискорення термінів робіт, розглядалися три варіанти реалізації «Трайдент II»:

  • подовжений варіант C4 — ракета діаметром 1,8 метри (71 дюйм) із збільшеною довжиною ступенів;
  • перший ступінь із збільшенням діаметра до 2,1 метра (84 дюймів), а другий і третій ступені від C4;
  • базовий варіант — ракета діаметром 2,1 метра (84 дюйма).

В 1974 році у був затверджений план робіт. Роботи мали розпочатись в 1974 році з прийняттям ракети на озброєння в 1985 році.

Строки початку робіт неодноразово відкладалися через проблеми з фінансуванням. Реалізовувати програму НДДКР розпочали тільки в жовтні 1977 року. Головним підрядником з розробки ракети стала фірма «Lockheed Missiles and Space Company». Бюджет програми постійно скорочувався (так в 1979 фінансовому році було виділено всього 5 мільйонів доларів замість запланованих 15). З 10 лютого 1975 а за директивою міністра оборони розглядалися варіанти уніфікації з армійською ракетою MX Піскіпер аж до розробки єдиної ракети. Цей варіант також наполегливо рекомендувався Конгресом. Нарешті, в грудні 1979 року було вирішено відмовитися від уніфікації ракет, оскільки економія коштів (близько 300 мільйонів доларів) не компенсувала значне погіршення тактико-технічних характеристик.

Все це призвело до того, що терміни прийняття ракети на озброєння постійно відкладалися. Після серії випробувань, ракета була прийнята на озброєння в 1990 році.

Участь Великої Британії

Див. також: Підводні човни типу Vanguard
image
Маргарет Тетчер і Рональд Рейган
image
Перший підводний човен типу «Венгард»

Для придбання королівським ВМС системи «Трайдент» було використано угоду між США і Великою Британією з продажу ракетної системи Поларіс (англ. Polaris Sales Agreement). Британія закупила ракети системи «Трайдент» для установки на своїх ПЧАРБ типу «Венгард».

Прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер 10 липня 1980 року написала президенту США Картеру лист з проханням затвердити поставки «Трайдент I С4». Проте в 1982 році Тетчер направила президенту Рейгану прохання Сполученого Королівства розглянути можливість придбання системи «Трайдент II D5». Цей дозвіл було отримано від США в березні 1982 року. Відповідно до цієї угоди крім вартості самих ракет, Велика Британія зобов'язана була сплатити 5 % вартості устаткування, необхідного для НДДКР. Через спеціальний фонд (англ. Polaris Trust Fund) в рамках цих зобов'язань було переведено 116 000 000 доларів. Придбані Великою Британією ракети були оснащені бойовими блоками власної розробки. Технічне обслуговування та модернізація ракет в процесі експлуатації здійснюються фахівцями із США.

Конструкція

image
1 — аеродинамічна голка (в складеному положенні); 2 — двигун третього ступеня, 3 — носовий ковпак, 4 — бойові блоки W88/Mk5; 5 — носовий обтічник; 6 — відсік устаткування, включаючи бойову ступінь; 7 — двигун другого ступеня; 8 — перехідний відсік; 9 — двигун першого ступеня

Конструкція маршових ступенів

Ракета «Трайдент-2» — триступенева, з розташуванням ступенів типу «тандем». Довжина ракети 13 530 мм (532,7 дюйма), максимальна стартова маса 59 078 кг (130 244 фунтів). Всі три маршові ступені оснащені РДТТ. Перший і другий ступінь мають діаметр 2108 мм (83 дюйми) і з'єднані між собою перехідним відсіком. Носова частина має діаметр 2057 мм (81 дюйм). Включає в себе двигун третього ступеня, що займає центральну частину головного відсіку і ступінь розведення з бойовими блоками розташовану навколо нього. Від зовнішніх впливів носова частина закрита обтічником і носовим ковпаком з розсувною телескопічною аеродинамічною голкою.

Двигуни першого та другого ступенів розроблялися спільним підприємством створеним фірмами і Thiokol. Корпуси двигунів першого і другого ступеня є одночасно корпусом відповідних ступенів і виготовлені з вуглець-епоксидного композиту. Двигун третього ступеня був розроблений фірмою United Technologies Corp. І спочатку був побудований з кевлар-епоксидного композиту. Але в процесі виробництва, після 1988 року, його також стали виготовляти з вуглець-епоксидного композиту. Це додало дальності (за рахунок зменшення маси корпусу) і усунуло виникнення електростатичних потенціалів пари вуглець/кевлар.

В РДТТ «Трайдент-2» застосовується сумішеве ракетне паливо. 75 відсотків палива складають тверді компоненти — октоген, алюміній, і перхлорат амонію. Як зв'язуюча речовина використані поліетиленгліколь, нітроцелюлоза, нітрогліцерин, та . Відмінності від палива «Трайдент-1» полягають у застосуванні поліетиленгліколю (PEG) замість полигликоль адипату (PGA). Це дозволило збільшити відсоток твердих речовин з 70 до 75. Паливо отримало позначення PEG/NG75. Виробник палива фірма Joint Venture дала йому позначення NEPE-75 (від англ. Nitrat Ester Plasticized Polyether — поліефір, пластифікований ефіром азотної кислоти).

Двигуни всіх трьох ступенів мають хитке втоплене сопло полегшеної конструкції з композитного матеріалу на основі графіту. На відміну від застосованих на «Трайдент-1» сегментованих соплових вставок з піролітичного графіту, в соплах на «Трайдент-2» застосована стійкіша до зносу при підвищених температурах цільна вставка з вуглець-вуглецевого композиту.

На всіх трьох ступенях керівне зусилля по тангажу і рисканню здійснюється за рахунок управління вектором тяги за допомогою відхилення сопел. Управління куту крену не ведеться. Його коригування проводиться при роботі рухової установки блоку розведення. Кути повороту сопел підібрані на основі необхідних зусиль для коригування траєкторії і не перевищують 6–7°. Зазвичай, максимальне відхилення становить 2–3° при включенні двигуна після виходу з води. Під час решти польоту зазвичай не перевищує 0,5°.

Тяга двигуна першого ступеня — 91 170 кгс. Після включення двигуна першого ступеня ракета піднімається вертикально і починає відпрацьовувати програму польоту. Час роботи двигуна першого ступеня 65 секунд. На висоті близько 20 км, після виключення двигуна першого ступеня, відбувається відстріл першого ступеня і включення двигуна другого ступеня. Цей двигун також працює 65 секунд, після чого відбувається його виключення і запуск двигуна третього ступеня. Через 40 секунд, відбувається відключення двигуна третього ступеня, його відокремлення і починається етап розведення боєголовок.

Головний обтічник захищає ракету при русі у воді і щільних шарах атмосфери. Відділення обтічника проводиться під час роботи другого ступеня. Відведення обтічника з траєкторії ракети проводиться за допомогою твердопаливних двигунів. Для зменшення аеродинамічного опору в щільних шарах використовується розсувна телескопічна аеродинамічна голка. Конструктивно вона являє розсувну штангу з 7 частин з диском на кінці. До старту голка в складеному стані знаходиться в головному обтічнику в ніші двигуна третього ступеня. Її висунення відбувається за допомогою порохового акумулятора тиску на висоті близько 600 метрів протягом 100 мс. Застосування голки дозволило значно збільшити дальність польоту ракети. Для ракети «Трайдент-1» прибавка дальності склала 550 км.

Конструкція головної частини

image
Схема польоту ракети «Трайдент-2» на ділянці розведення бойових блоків (умовно показані тільки 2 бойових блоки)

1 — закінчення роботи третьої ступені;
2 — відокремлення третього ступеня і блоку розведення;
3 — орієнтація блоку розведення, отримання даних системою астрокоррекціі (астровізирування);
4 — орієнтація ступені розведення, розгін до необхідної швидкості;
5 — розворот;
6 — відділення бойового блоку, включаючи бойову ступінь (умовно показано розташування блоку розведення на траєкторії польоту другого бойового блоку, насправді він виходить на неї протягом роботи на ділянці 8);
7 — розворот;
8 — повна тяга, розгін до швидкості, необхідної для відділення 2-го ББ;
9 — розворот;
10 — відокремлення 2-го ББ;
11 — розворот;
12 — відведення блоку розведення з траєкторії польоту ББ

I — траєкторія польоту першого бойового блоку;
II — траєкторія польоту другого бойового блоку;
III — траєкторія польоту блоку розведення

A — активна ділянка траєкторії, робота перших трьох ступенів.
B — ділянка розведення бойових блоків, робота блоку розведення;
C — пасивна ділянка, політ бойових блоків по балістичній траєкторії;
D — ділянка польоту в щільних шарах атмосфери.

Головна частина ракет розроблялася фірмою «Дженерал Електрик». До її складу крім раніше зазначених обтічника і РДТТ третього ступеня входять приладовий відсік, бойовий відсік і рушійна установка. В приладовому відсіку встановлюються системи управління, розведення боєголовок, джерела електроживлення та інше обладнання. Система управління контролює роботу всіх трьох ступенів ракети і ступені розведення.

ЕОМ і керуючі ланцюги, що входять в систему управління Mk6, розміщені в блоці в нижній частині приладового відсіку. Також в задній частині ступені розведення розташований другий блок у складі гіростабілізованої платформи (два гіроскопи, три акселерометри й датчики системи астрокоррекціі) та системи термостатування. У верхній частині приладового відсіку розташована система розведення боєголовок. Ця система виконує подачу команд на маневрування бойової ступені, вводить дані в системи підриву боєголовок (висоту підриву), проводить їх зведення і подає команду на відділення бойових блоків.

До складу рушійної установки ступеня розведення входять чотири газогенератора і 16 «щілинних» сопел. Для розгону ступеня розведення і його стабілізації за тангажем та рисканням призначені чотири сопла розташованих на верхній частині і чотири на нижній. Решта вісім сопел призначені для створення керувальних зусиль за креном. Газогенератори були розроблені фірмою «Atlantic research», являють собою порохові газогенератори з питомим імпульсом порядку 236 с і об'єднані в два блоки. Блок «А» у складі двох газогенераторів починає роботу після відділення РДТТ третього ступеня. Блок «Б» з ще двох газогенераторів вмикається після припинення роботи блоку «А». Витік газу з сопел проводиться постійно. Керуючі зусилля виникають за рахунок перекриття/розкриття частини сопел.

У порівнянні зі схемою роботи ступені розведення ракети «Трайдент-1», на «Трайдент-2» введено ряд удосконалень. На відміну від польоту С4, на ділянці розгону бойові блоки дивляться «вперед». Після відділення РДТТ третього ступеня відбувається орієнтація ступеня розведення в положення необхідне для астрокоррекціі. Після цього на підставі уточнених координат бортовий комп'ютер проводить розрахунок траєкторії, ступінь орієнтується блоками вперед і відбувається розгін до необхідної швидкості. Ступінь розвертається і відбувається відокремлення одного бойового блоку, зазвичай вниз по відношенню до траєкторії під кутом 90 градусів. В тому випадку, якщо блок, що відокремлюється, перебуває в полі дії одного з сопел, воно перекривається. Три інших сопла, що працюють, починають розворот бойового ступеня. Тим самим знижується вплив на орієнтацію бойового блоку рушійної установки, що підвищує точність. Після орієнтування по ходу польоту починається цикл для наступного бойового блоку — набирання швидкості, розворот та відокремлення. Ця процедура повторюється для всіх боєголовок. В залежності від відстані району пуску до цілі і траєкторії ракети боєголовки досягають об'єктів ураження через 15-40 хвилин після запуску ракети.

У бойовому відсіку можуть розміщуватися до 8 боєголовок W88 потужністю 475 кт або до 14 W76 потужністю 100 кт. При максимальному навантаженні ракета здатна закинути 8 блоків W88 на відстань 7838 км.

За результатами випробувань блоку W76 в конструкцію W88 був внесений ряд змін. В конструкції носового обтічника застосований носок з вуглець-вуглецевого композиту з металізованим центральним стрижнем. Внаслідок цього, при проході через щільні шари атмосфери відбувається рівномірніша абляція матеріалу носка і знижується відхилення бойового блоку.

Ці вдосконалення, а також застосування на ракеті апаратури астрокоррекціі разом з підвищенням ефективності навігаційної системи ПЧАРБ дозволило отримати для блоків W88 КВО 120 метрів. При використанні в ІНС для корекції координат системи NAVSTAR КВО досягає 90 метрів. При ураженні ракетних шахт противника використовується так званий спосіб «2 по 1» — націлювання на одну шахту МБР двох бойових блоків з різних ракет. При цьому ймовірність ураження цілі становить 0,95. Виробництво блоків W88 було обмежено 400 одиницями. Тому більшість ракет озброєні ББ W76. При використанні двох менш потужних блоків при способі «2 по 1» ймовірність виконання завдання знижується до 0,84.

Британські боєголовки розроблялися лабораторією в Aldermaston. Розробка велася за активної участі фахівців із США. Ці боєголовки конструктивно подібні до боєголовок W-76. Згідно з непідтвердженими даними в британській боєголовці використовується корпус Mk4 від бойового блоку W-76, а британські фахівці займалися розробкою ядерного бойового заряду. На відміну від американських боєголовок британські мають три варіанти підриву — 0,3 кт, 5–10 кт і 100 кт.

Система зберігання і пуску ракет

Для ракети «Трайдент II», традиційно для американського флоту, застосований «сухий» метод старту — з сухої ракетної шахти, без заповнення її водою. На ПЧАРБ «Огайо», озброєних комплексом «Трайдент II», встановлена система зберігання і пуску ракет Mk35 mod 1. Система складається з шахтних пускових установок, підсистеми викиду ракети, підсистеми контролю і управління пуском і навантажувального обладнання ракет. Ракетна шахта являє собою сталевий циліндр, жорстко закріплений в корпусі човна. З метою можливості установки «Трайдент II» ракетна шахта в порівнянні з попередніми човнами типу «Лафайет» була збільшена (діаметр становить 2,4 метра, а довжина 14,8 метрів). Шахта згори зачиняється кришкою з гідравлічним приводом. Кришка забезпечує герметизацію шахти і розрахована на той же тиск, що і корпус човна. Пускова установка має чотири контрольно-налагоджувальних люки для проведення оглядів. Один люк розташований на рівні першої палуби ракетного відсіку. Два люки, призначені для доступу до приладового відсіку і гнізда — на рівні другої палуби. Ще один люк, для доступу до підракетної камери, розташований на рівні четвертої палуби. Спеціальний механізм блокування забезпечує захист від несанкціонованого проникнення і управляє відкриттям кришки і технологічних лючків.

Всередині шахти встановлюється пусковий стакан й устаткування подачі парогазової суміші. Пусковий стакан накривається мембраною, яка запобігає потраплянню води всередину при відкриванні кришки під час старту. Мембрана має куполоподібну форму і виготовляється з фенольної смоли, армованої азбестом. При запуску ракети, за допомогою встановлених на її внутрішній стороні профільованих зарядів вибухової речовини, мембрана розбивається на центральну і кілька бічних частин. Пускова шахта оснащена штекерним роз'ємом нового типу, призначеним для з'єднання ракети з системою управління стрільбою, автоматично від'єднується в момент пуску ракети.

Перед пуском в шахті створюється надлишковий тиск. У кожній шахті для формування парогазової суміші встановлено пороховий акумулятор тиску (ПАТ). У пусковій установці змонтовано патрубок для подачі парогазової суміші і підракетна камера, в яку надходить парогаз. Газ, виходячи з ПАТ-у, проходить через камеру з водою, частково охолоджується і, вступаючи в нижню частину пускового стакану, виштовхує ракету з прискоренням порядку 10g. Ракета виходить із шахти зі швидкістю приблизно 50 м/с. При русі ракети вгору відбувається розрив мембрани і в шахту починає надходити забортна вода. Кришка шахти зачиняється автоматично після виходу ракети. Вода з шахти викачується в спеціальну замісну цистерну. Для утримання підводного човна в стабільному положенні і на заданій глибині здійснюється управління роботою гіроскопічних стабілізуючих пристроїв і перекачування водного баласту.

Пуск ракет може здійснюватися з 15–20-секундним інтервалом з глибини до 30 метрів, при швидкості ходу близько 5 вузлів і хвилюванні моря до 6 балів. Всі ракети можуть бути випущені в одному залпі, але випробувальні пуски всього боєкомплекту ніколи не відбувались. У воді відбувається некерований рух ракети і після виходу з води за даними сигналу давальника прискорень включається двигун першого ступеня. В штатному режимі включення двигуна відбувається на висоті 10–30 метрів над рівнем моря.

Система управління ракетною стрільбою

Система управління ракетної стрільбою призначена для розрахунку даних стрільби і введення їх в ракету, здійснення передстартової підготовки, контролю процесу пуску ракет і подальших операцій, забезпечення можливості навчання особового складу проведення ракетних стрільб в режимі тренажера.

На ПЧАРБ типу «Огайо» встановлена система управління стрільбою Mk 98. Система дозволяє здійснювати перенацілення ракет в процесі патрулювання ПЧАРБ. При цьому можливо як використання підготовленої програми польоту, так і вироблення нової програми польоту ракети по переданим на човен координатам цілей. Переведення всіх ракет в стан хвилинної готовності до старту здійснюється протягом 15 хвилин. Під час передстартової підготовки можливе перенацілення одночасно всіх ракет.

Система управління ракетної стрільбою включає в себе дві основні ЕОМ, периферійні ЕОМ, пульт управління ракетною стрільбою, лінії передачі даних і допоміжне обладнання. Основні ЕОМ призначені для вирішення завдань щодо складання програм польоту ракет і управління ракетним комплексом. Периферійні ЕОМ забезпечують зберігання і додаткову обробку даних, їх відображення і введення в основні ЕОМ.Пульт управління ракетною стрільбою розташований в центральному пості підводного човна і призначений для контролю всіх етапів передстартової підготовки, подачі команди на пуск і контролю післяпускових операцій.

Випробування

Засоби забезпечення випробувань

Так само, як і для всіх інших американських БРПЧ, льотно-конструкторські випробування з наземного стенду ракет «Трайдент-2» проводилися на Східному ракетному полігоні (він же ракетно-космічний центр імені Джона Кеннеді). Основні споруди полігону розташовані на мисі Канаверал півострова Флорида і займають площу близько 400 км². До його складу входять центр обробки даних, зона збирання і перевірки ракет і стартові комплекси. Спеціально для випробувань нової ракети був побудований стартовий комплекс № 46 (Launch complex 46 — LC46).

Центр обробки даних, в цілях безпеки, розташований за 7 км від стартового комплексу і служить для аналізу даних, що знімаються на всіх стадіях випробування — при передстартовій перевірці, при запуску, в польоті і в момент приводнення. У зоні збирання знаходяться дві будівлі, в яких може одночасно проводитися збирання двох ракет і тестування однієї. До складу стартового комплексу входять пускова установка, рухлива 20-метрова ферма для забезпечення доступу до ракети при передстартовій підготовці, підйомний кран і підземні приміщення з апаратурою і допоміжним обладнанням. Всі споруди стартового комплексу пов'язані між собою і з зоною складання ракет залізничними коліями.

За 150 кілометрів на південь від пускового комплексу, в районі національного парку Джонатан Дікінсон, розташована система контролю FTSS-2 (англ. Flight Test Support System), призначена для зняття телеметричної інформації про роботу вузлів ракети під час льотних випробувань. Вона служить також для зв'язку із засобами, які проводять спостереження за польотом ракети. Для отримання даних про координати польоту ракети використовуються різні технічні засоби, в тому числі супутникова навігаційна система НАВСТАР.

Траса польоту ракет що запускаються з Східного полігону США починається з мису Канаверал і тягнеться на південний схід уздовж гряди Багамських островів, над островом (1280 км від стартового майданчика), Пуерто-Рико (1600 км), вздовж узбережжя Гвіани (3500 км), Бразилії (6000 км), через Атлантичний океан до мису Доброї Надії на південному узбережжі Африки (12000 км) і через Індійський океан в Антарктику (20000 км). Уздовж траси польоту ракети розташовують засоби, що стежать за польотом ракети. До них належать наземні станції, надводні судна та літаки. 25 наземних станцій спостереження обладнані теодолітними установками із спеціальними кінознімальними апаратами. Ці станції дозволяють проводити вимірювання координат ракети з максимальною похибкою, що не перевищує 140 мм на 1 км відстані, що дозволяє їм спостерігати за об'єктом розмірами з футбольний м'яч на відстані 13 км.

Наприкінці 1980-х років до Східного полігону приписані два спеціальні судна стеження за польотами космічних об'єктів і ракет [en]. Кораблі стеження мають спеціальне обладнання для прийому інформації від телеметричних та оптичних засобів. Стеження за польотами балістичних ракет також здійснюється з літаків, що базуються на авіабазі Патрік (штат Флорида). Для виконання цих завдань залучають літаки ЄС-135 ARIA (англ. Advanced Range Instrumentation Aircraft) і EC-18B ARIA .

При проведенні пусків з підводного човна ракетоносій прибуває на тимчасовий пункт базування . Тут обладнано спеціальні причали для стоянки ПЧАРБ. Керівництво пуском здійснюється з центру управління полігоном. Підводний човен в супроводі судна стеження займає місце в 30–50 морських милях на схід від мису Канаверал. За допомогою судна стеження здійснюється координація взаємодії засобів забезпечення та ракетного човна, управління ПЧАРБ, контроль його точного місця розташування та забезпечення навігаційної безпеки.

Програма проведення випробувань

За програмою випробувань «Трайдент-2 D5» спочатку планувалося двадцять пусків зі стартового майданчика LC46 на мисі Канаверал (Research and development launch — R&D) та 10 пусків з ПЧАРБ типу «Огайо» в підводному положенні (performance evaluation missile launch — PEM). Льотні випробування почалися в січні 1987 року і тривали до 1989 року. Ця програма була скорочена до 19 R&D і 9 PEM .

Програма льотних випробувань почалася в січні 1987 року. З 15 запусків проведених до вересня 1988 року, 11 були визнані повністю успішним, один частково успішним, 2 невдалими і один запуск був визнаний позатестовим (під час 15-го запуску всі показники були в нормі, але було ухвалено рішення про знищення ракети). Попри великий відсоток вдалих пусків в кожному з невдалих запусків були виявлені нові проблеми на різних етапах польоту ракети.

Під час сьомого запуску, який був визнаний частково успішним, була виявлена проблема в системі управління. Відмовив один з клапанів, керуючий потоком гарячих газів в системі відхилення двигуна першого ступеня. За результатами телеметрії було визначено що клапан перегрівся або забруднився і залишився в зачиненому положенні.

Під час дев'ятого запуску на 14 секунді роботи третього ступеня ракета втратила керування і самоліквідувалася. За результатами аналізу було виявлено що вийшов з ладу одне із джерел живлення, що призвело до відмови в роботі бортового комп'ютера. Ця проблема була вирішена шляхом незначних змін в бортовому комп'ютері і надалі проблема не виникала.

В ході 13-го стартує виникла проблема пов'язана з системою відхилення вектора тяги. Внаслідок цього ракета відхилилася від розрахункової траєкторії і була знищена за командою з землі на 55 секунді польоту.

Під час 15-го запуску було ухвалено рішення про ліквідацію ракети, хоча всі системи ракети працювали справно. Позначилося випадковий збіг декількох факторів. Специфіка траєкторії польоту, несприятливі погодні умови та динаміка польоту ракети привели до того, що ракета вийшла за межі коридору безпеки. І офіцер, що керував польотом, ухвалив рішення про ліквідацію ракети. Цей запуск був визнаний «не заліковим».

Навесні 1989 року розпочався наступний етап випробувань — з ПЧАРБ в підводному положенні. Пуски здійснювалися з борту нової SSBN 734 «Теннессі» типу «Огайо». Перший запуск PEM-1 був здійснений 21 березня 1989 року і закінчився невдачею. Також невдалим був PEM-4. Було виявлено негативний впливу на сопловий блок першого ступеня водяного стовпа, що виникає при включенні РДТТ після виходу ракети з води. Конструкторам довелося внести зміни в конструкцію першого ступеня і пускової шахти. Ціною цього рішення стало зниження дальності польоту. Після доопрацювання ракети програму випробувань продовжили. За весь час випробувань було виконано 28 пусків, з них 4 скінчилися невдачею, а 1 визнано «не тестовим».

Ракета була прийнята на озброєння в 1990 році. 129 поспіль успішний запуск (починаючи з 4 грудня 1989 року) був проведений 4 вересня 2009 року з борту ПЧАРБ ВМС США «Вест Вірджинія». Серія успішних запусків була продовжена 19 грудня 2009 1307nbsp;пуском з борту американської ПЧАРБ, в Атлантичному океані. 8 і 9 червня 2010 року з була виконана серія з 4 пусків, загальне число послідовних успішних запусків досягло 134.

Виробництво та модернізації

У рамках початкового контракту фірмою Lockheed Martin з 1989 по 2007 рік були поставлені 425 ракет «Трайдент II» для ВМС США. Ще 58 ракет були поставлені ВМС Великої Британії .

У джерелах вказується різна вартість. Називаються цифри 29,1 мільйона доларів. 2006 року говорилося про вартість однієї ракети 30 900 000 доларів. 2009 року називалася цифра 49 мільйонів доларів.

Life Extension Program (LEP). З 2007 року здійснюється програма продовження терміну експлуатації ракет (англ. Life Extension Program, LEP). Необхідність проведення даної програми викликана тим, що після програми LEP проведеної для ПЧАРБ типу «Огайо» їх термін експлуатації збільшився з 30 до 45 років. В рамках програми LEP для ракет «Трайдент II» заплановано в тому числі здійснити замовлення додаткових 115 ракет, що збільшить загальний обсяг закупівель до 540 ракет. Програма LEP включає в себе ряд підпроєктів. Вони включають в себе роботи з заміни двигунів, ІНС, компонентів електроніки ракет і робіт з модифікації бойових блоків.

При цьому програма поставки 108 ракет в 2008–2012 роках оцінюється в 15 мільярдів доларів. Що в розрахунку на одну ракету дає вартість 139 мільйонів доларів.

Остання партія ІНС Mk6 була замовлена в рамках бюджету 2001 фінансового року. Поновлення її виробництва визнано нерентабельним. Крім того, спроби інтегрування сучасної електроніки у виріб засноване на технологіях 20-річної давності буде неефективним і пов'язано з високими технічними ризиками. Тому ухвалене рішення розробляти ІНС наступного покоління — Next Generation Guidance (NGG).

В рамках даної програми виділено ряд ключових технологій вимагають додаткових інвестицій — розробка датчиків, радіаційно-стійкої електроніки, які будуть здійснюватися в рамках спільної програми ВПС і ВМС. Усього в 2004 році в рамках спільних науково-дослідницьких розробок були запущені чотири стратегічні програми досліджень :

  • Reentry System Applications Program (RSAP) — технології для застосування на бойових блоках;
  • Strategic Guidance Applications Program (GAP) — технології необхідні для створення ІНС нового покоління;
  • Strategic Propulsion Applications Program (SPAP) — технології в області ракетних двигунів і їх палив;
  • Radiation Hardened Applications Program (RHAP) — створення радіаційно-стійкої електроніки.

Ведуться також роботи по модернізації та створенню нових типів бойових блоків для ракет «Трайдент II». Крім програм з продовження термінів експлуатації ББ W76 (англ. Life Extension Program, LEP) існує ряд програм зі створення нових бойових блоків.

Enhanced Effectiveness (E2) — програма з різкого збільшення точності боєголовок W76 в рамках програми продовження терміну експлуатації. Бойовий блок W76 пропонувалося оснастити GPS приймачем, спрощеної ІНС і управлінням за допомогою закрилків (англ. flap steering system). Це дозволило б коректувати траєкторію бойового блоку під час проходження щільних шарів атмосфери. Але при цьому розміри і маса модернізованого блоку виходили більше ніж у W88. Програма була розрахована на три роки. ВМС США запитували кошти на початок розробок в бюджеті 2003 року. Однак ця ініціатива була відхилена Конгресом. Відтоді ВМС більше не запитував виділення коштів на цю програму і вона була заморожена .

Conventional TRIDENT Modification (CTM) — програма ВМС США — по створенню неядерного варіанти ракети «Трайдент II» (так званий конвенціональний «Трайдент»). Цей варіант запропонований ВМС США в рамках програми Пентагону по створенню зброї швидкого реагування(англ. Prompt Global Strike). Основною вимогою програми Prompt Global Strike є створення збройного комплексу, здатного завдати удар по будь-якій точці земної кулі протягом 1 години після відданого наказу. В рамках цієї програми ВПС розробляють гіперзвукову ракету X-51. ВМС США запропонували замінити на кожній з ПЧАРБ типу «Огайо» дві ракети з ядерними бойовими зарядами на ракети зі звичайними бойовими частинами. Подробиці цієї програми не розголошуються, але за повідомленнями деяких джерел ця програма є продовженням програми Enhanced Effectiveness. У перспективі ВМС сподівається за допомогою модернізованого бойового блоку, з корекцією на атмосферному ділянці за даними GPS, отримати КВО близько 9 метрів (30 футів). ВМС запитували на цю програму в 2007 і 2008 фінансовому році 200 мільйонів доларів. Однак Конгрес не виділив фінансування , мотивувавши відмову тим, що ВМС необхідно провести ряд досліджень:

  • описати сценарії подій, при яких будуть використовуватися дані ракети і розглянути можливості використання альтернатив;
  • визначити механізми передачі наказу на пуск звичайних ракет і оцінити підвищення ризиків несанкціонованого запуску ракет з ядерними боєголовками;
  • оцінити можливості початку ядерної війни, у зв'язку з ризиками розпізнавання системами попередження про ядерний напад Росії та Китаю запусків конвенціональних ракет як нанесення США ядерного удару. Запропонувати способи зменшення цих ризиків;
  • оцінити перспективи створення Росією і Китаєм аналогічних систем. Запропонувати способи розрізнення пусків таких ракет від пусків ракет з ядерними бойовими зарядами .

Створена комісія 15 березня 2008 року надала Сенату свої висновки. Комісія рекомендувала продовжити роботи по програмі CTM, оскільки найближчі альтернативні варіанти не очікуються раніше 2015 року та їх розробка пов'язана з високими технічними ризиками. Однак, запит ВМС про виділення 43 мільйонів доларів в 2009 фінансовому році також був відхилений Конгресом. Попри це, ВМС і «Локхід Мартін» заявили про намір провести в серпні 2009 року випробувальний тест «Life Extension Test Bed-2» (LETB-2). Під час цього пуску повинна бути протестована ракета модернізована за програмою LEP і випробувані модернізовані бойові блоки Mk4, пропоновані фірмою «Локхід Мартін» для конвенціонального «Трайдент».

Експлуатація ракет і поточний стан

ВМС США

Носіями ракет у ВМС США є підводні човни типу «Огайо», кожен з яких озброєний 24 ракетами. Станом на 2009 рік ВМС США мають 14 човни цього типу. Ракети встановлюють в шахти ПЧАРБ при виході на бойове чергування. Після повернення з бойового чергування ракети вивантажують з човна і переміщають в спеціальне сховище. Сховищами ракет обладнані тільки ВМБ Бангор і Кінгс-Бей. Під час перебування ракет у сховищі на них проводяться роботи з технічного обслуговування.

Пуски ракет здійснюють в процесі тестових випробувань. Тестові випробування проводять переважно в двох випадках. Після істотних модернізацій і для підтвердження боєздатності пуски ракет здійснюють у випробувальних і дослідницьких цілях(англ. Research and Development Test). Також в рамках приймально-здавальних випробувань при прийнятті на озброєння і після капітального ремонту кожна ПЧАРБ виконує контрольно-тестовий запуск ракет(англ. Demonstration and Shakedown Operation, DASO).

За планами в 2010–2020 два човни будуть перебувати на капітальному ремонті з перезарядженням реактора. Станом на 2009 рік КОН човнів типу «Огайо» становить 0.6, тому в середньому на бойовому чергуванні перебуватимуть 8 човнів і в постійній готовності до запуску знаходитися 192 ракети.

Договором СНО-II передбачалася розвантаження «Трайдент-2» з 8 до 5 бойових зарядів і обмеження числа ПЧАРБ 14 одиницями. Але в 1997 році виконання цього договору було заблоковано Конгресом за допомогою спеціального закону.

8 квітня 2010 президентами Росії і США був підписаний новий договір щодо обмеження стратегічних наступальних озброєнь — СНО-III. За положенням договору обмежено загальне число розгорнутих ядерних бойових зарядів 1550 одиницями для кожної із сторін. Загальна кількість розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і стратегічних бомбардувальників-ракетоносіїв для Росії і США не повинно перевищувати 700 одиниць, і ще 100 носіїв можуть бути в резерві, в нерозгорнутому стані. Під дію цього договору потрапляють і ракети «Трайдент-2». Станом на 1 липня 2009 року США мали в своєму розпорядженні 851 носії і частина з них повинна бути скорочена. Плани США досі не оголошені, тому чи торкнеться скорочення «Трайдент-2», достеменно невідомо. Обговорюється питання скорочення кількості підводних човнів типу «Огайо» з 14 до 12 при збереженні загальної кількості розгорнутих на них боєголовок.

У вересні 2021 року успішно проведені планові випробування балістичних ракет Trident II D5LE над Атлантичним океаном. Пуск двох ракет здійснив атомний підводний човен типу «Огайо». Випробування відбулися біля берегів Флориди.

ВМС Великої Британії

Носіями ракет у ВМС Великої Британії станом на 2009 рік є чотири підводних човни типу «Венгард». Кожен з підводних човнів озброєний 16 ракетами. ПЧАРБ на відміну від американських комплектуються тільки одним екіпажем і експлуатуються з набагато меншим КОН. Зазвичай на чергуванні знаходиться лише один човен.

В 2007 році стало відомо, що ядерні боєголовки та ядерна зброя в арсеналі Великої Британії не має ланцюга дозволів (англ. Permissive Action Link). Тобто, для переведення атомних бомб в бойове положення слід було лише вставити ключ у не надто складний замок. Однак, всі атомні бомби були зняті з озброєння до 1998 року. Пуск ракет з підводних човнів можливо здійснити силами самого екіпажу, без отримання будь-яких кодів чи ключів від командування вищого рівня. Тому військова дисципліна критично важлива для запобігання несанкційованим пускам.

Балістичні ракети Trident з ядерними боєголовками перебувають під повним контролем уряду Великої Британії (рішення про пуск ухвалюється прем'єр-міністром), та жодним чином не залежать від Сполучених Штатів, в тому числі від системи супутникової навігації GPS, оскільки покладається на орієнтування за зірками та інерціальну систему наведення.

Обслуговування британських ракет відбувається спільно зі Сполученими Штатами на американській військово-морській базі в , штат Джорджія. В такий спосіб Велика Британія заощаджує кошти, однак не втрачає контроль над розгорнутими ракетами.

Trident II на човнах типу Венгард
Човен Спущений на воду Заступив на службу Trident II
4 березня 1992 14 серпня 1993 1994 — нині
29 вересня 1993 7 січня 1995 1995 — нині
14 жовтня 1995 2 листопада 1996 1998 — нині
19 вересня 1998 27 листопада 1999 2001 — нині

Після завершення ремонту в грудні 2015 року HMS «Vengeance» та з січня 2016 до червня 2016 проходила планові випробування перед поверненням до служби.

В червні 2016 року відбувались випробувальні пуски неозброєних ракет Trident II D5 по полігону на території Сполучених Штатів.

Внаслідок незначного збою в системі телеметрії, в підсистемі визначення відстаней, система керування вирішила штатно достроково припинити політ та відвела ракету в океан.

Однак цей інцидент не завадив HMS «Vengeance» пройти сертифікацію та повернутись на чергування. Дещо згодом підводний човен ВМС США здійснив чотири успішних пуски поспіль під час випробувань FCET-53, чим підтвердив високу надійність та готовність Trident II до застосування.

Тактико-технічні характеристики

Характеристика UGM-133A Трайдент II (D5)
Основні характеристики
Кількість ступенів 3
тип двигунів РДТТ
Довжина, м 13,42
Діаметр, м 2,11
Максимальна злітна маса, кг 59078
Максимальна вага, що закидається, кг 2800
Максимальна дальність, км 11300
Тип системи наведення інерціальна + астрокоррекціі + GPS
КВО, м 90 з GPS
120 з астрокоррекціі
бойова частина термоядерна
тип ГЧ Розділяється головна частина
з блоками індивідуального наведення
Кількість бойових блоків до 8 W88 (475 кт)
або до 14 W76 (100 кт)
Базування ПЧАРБ типів
image США «Огайо»
image Велика Британія «Венгард»
Історія запусків
Усього запусків 156
З них успішних 151
(134 поспіль)
З них невдалих 4
З них частково невдалих 1
Перший запуск 15 січня 1987
Останній запуск 9 червня 2010

Оцінка проєкту

Розгортання ракетоносіями США з ракетами «Трайдент II» дозволило вийти морським стратегічним ядерним силам США на новий якісний рівень. Міжконтинентальна дальність ракет «Трайдент I» і «Трайдент II» дозволила здійснювати бойове патрулювання ПЧАРБ США в районах, що безпосередньо прилягають до території США. Це з одного боку підвищило бойову стійкість підводних ракетоносіїв, а з іншого боку дозволило відмовитися від використання передових пунктів базування за кордоном .

Балістичні ракети підводних човнів, аналогічні ракети «Трайдент II», створені нині[] тільки чотирма країнами — США, Росією, Францією та Китаєм. Створена ще в СРСР модернізована ракета третього покоління Р-29РМ на рідкому паливі при меншій стартовій масі має подібну дальність і масу закидання. За відстанню і вагою, що закидається, «Трайдент II» мала перевершити твердопаливна ракета Р-39УТТХ «Барк», але через розвал СРСР вона не була завершена. При цьому точність радянської ракети третього покоління як і американської ракети третього покоління трайдент-1 вчетверо гірше, ніж у ракети четвертого покоління «Трайдент II». Найближчим аналогом за тактико-технічними характеристикам є прийнята на озброєння в Росії в 2007 році модифікація ракети Р-29РМ — Р-29РМУ2 «Синева». Вона має подібну вагу закидання та максимальною дальністю стрільби, маючи меншу вагу. Але, згідно з опублікованими даними, вона також не має точність «Трайдент II». Справа в тому, що точність визначає і номенклатуру цілей ракет. Можливість ураження цілі визначається надлишковим тиском, створюваним ударною хвилею при наземному вибуху боєголовки. Для поразки захищеної цілі необхідне створення надлишкового тиску близько 100 атмосфер, а для високозахищених цілей типу шахти Р-36М2 — 200 атмосфер. Якщо проаналізувати значення надлишкового тиску для БРПЧ США, які досягаються на відстанях, рівних КВО (ймовірність попадання 50 %) і на відстанях, рівних 1,82 КВО (ймовірність попадання 90 %):

Радіус і ймовірність попадання Надлишковий тиск, атм
Poseidon Trident I Trident II
W68 W76 W76 W88
1 КВО (50 %) 4,9-3,2 16,7-6 385 1750
1,82 КВО (90 %) 1,25-0,9 3,7-1,55 70 307

То стає очевидно, що «Трайдент II» єдина з створених балістичних ракет підводних човнів здатна з високою точністю вражати захищені шахти міжконтинентальних балістичних ракет і захищені командні пункти. Високі контрсилові можливості «Трайдент II» в умовах уразливості російських СЯС (тільки мала частина ґрунтових комплексів і РПКСН знаходиться на маршрутах патрулювання) надають США більшу свободу у виборі форми бойових дій для забезпечення ядерного стримування.

Характеристики створених нині[] Китаєм і Францією балістичних ракет не досягають рівня ракет Р-29РМ і «Трайдент-2». Ракета M51, розробка якої триває у Франції, за своїми характеристиками наближається до «Трайдент-2», проте показники точності та потужності боєголовок так і не будуть досягнуті. Нова БРПЧ Р-30 «Булава», що нині розробляється в Росії, матиме набагато меншу вагу, що закидається (1150 кг проти 2800 у «Трайдент-2»).

Висока надійність комплексу підтверджена найтривалішою безперервною безаварійною серією запусків. З 4 грудня 1989 року по 19 грудня 2009 зроблено 130 успішних запусків. Висока ефективність і порівняно мала вартість утримання ПЧАРБ озброєних ракетами «Трайдент-2» привела до того, що морські стратегічні сили посідають лави лідерів в і станом на 2007 рік забезпечують розгортання 2116 із загальної кількості в 3492 боєзарядів, що становить 60 %. Згідно з планами Пентагону високі характеристики надійності, бойової ефективності ракет «Трайдент-2» і проводяться заходи з продовження їх ресурсу дозволять експлуатувати їх до 2042 року. Імовірно до 2030 року США необхідно буде розробити нову БРПЧ, яка приблизно буде називатися Trident E-6.

Виноски

  1. Радіолокаційні системи дають в аналогічних умовах похибку порядку 1,7 м.
  2. 1980-і — час проведення випробувань. «Рендж Сентінел» (T-AGM-22) списаний у 1997 році.
  3. Після виходу з коридору безпеки ракета була ліквідована за сигналом із землі.
  4. По всій видимості 15 мільярдів доларів — це загальна сума виділяється на статтю «закупівлі озброєння», по якій проходить також модернізація ракет за програмою LEP. Тому віднесення цієї суми до кількості закуповуваних ракет не зовсім коректно.
  5. Для даних по закупкам США — фінансовий рік. Для пусків і даних по Великій Британії — календарний рік.
  6. У цінах поточного фінансового року, суми включають в себе закупівлю ракет і запчастин до них.
  7. Кількість замовлених ракет, з урахуванням тривалості циклу виробництва ці ракети потрапляють до замовника в середньому через два роки.
  8. Ракета була ліквідована за сигналом з землі через вихід за межі коридору безпеки.

Примітки

  1. Trident. astronautix.com (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  2. . Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 24 липня 2012.
  3. Баллистическая ракета подводных лодок UGM-96A «Trident-1» C-4. информационная система «Ракетная техника» — сайт Балтийского Государственного Технического Университета. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 18 травня 2010.
  4. Американские подводные лодки стратегического назначения. 30.06.2008. Архів оригіналу за 29.01.2011. Процитовано 2 травня 2010.
  5. Trident II D-5 Fleet Ballistic Missile. fas.org (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  6. Ministry of Defence and Property Services Agency: Control and Management of the Trident Programme. — National Audit Office (United Kingdom). — С. Part 4. — .
  7. Запрос в рамках программы FREEDOM OF INFORMATION REQUEST (pdf). nuclearfiles.org (англійською) . Архів (PDF) оригіналу за 29 січня 2011.
  8. Запрос в рамках программы FREEDOM OF INFORMATION REQUEST (pdf). nuclearfiles.org (англійською) . Архів (PDF) оригіналу за 29 січня 2011.
  9. Reagan letter to Thatcher. nuclearfiles.org (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  10. схема Trident II D-5 с з габаритними розмірами ракети та ступенів. fas.org (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  11. Баллистическая ракета подводных лодок «Trident-2». информационная система «Ракетная техника» — сайт Балтийского Государственного Технического Университета. Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  12. TRIDENT II D-5 (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 23 травня 2010.
  13. В. Красненський, В. Грабів. Ракетний комплекс ПЧАРБ КРАЇН НАТО [ 22 березня 2012 у Wayback Machine.], «Закордонне військове огляд»
  14. Colonel Timothy M. Laur, Steven L. Llanso. Encyclopedia of modern us military weapons / Edited by Walter J. Boyne. — New York : Berkley Trade, 1998. — P. 468. — 509 p. — .
  15. Bob Aldridge. U.S. TRIDENT SUBMARINE & MISSILE SYSTEM: THE ULTIMATE FIRST-STRIKE WEAPON (pdf). plrc.org (англійською) . с. стр. 28. Архів (PDF) оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 22 травня 2010.
  16. Lockheed Martin UGM-133 Trident II. designation-systems.net (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 4 листопада 2009.
  17. The W88 Warhead. nuclearweaponarchive.org (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 4 листопада 2009.
  18. The Current British Arsenal. nuclearweaponarchive.org (англійською) . 30 квітня 2001. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 4 листопада 2009.
  19. Капитан 2 ранга В. Кожевников. Ракетный комплекс «Трайдент» // Зарубежное военное обозрение. — 1991. — Вип. 3. — С. 50.
  20. Капитан 2 ранга В. Кожевников. Ракетный комплекс «Трайдент» // Зарубежное военное обозрение. — 1991. — Вип. 3. — С. 51.
  21. Капитан 2 ранга В. Кожевников. Ракетный комплекс «Трайдент» // Зарубежное военное обозрение. — 1991. — Вип. 3. — С. 52.
  22. Капитан 1 ранга В. Черенков. Испытания американских БРПЧ на восточном ракетном полигоне. «Зарубежное военное обозрение» 10'1988. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 7 травня 2010.
  23. Современные баллистические ракеты. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 7 травня 2010.
  24. Полковник С. Колесников. ПЧАРБ ВМС США. warships.ru. Журнал «Зарубежное военное обозрение» № 10 за 1997 год. Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  25. Lockheed Martin-Built Trident II D5 Missile Achieves Record 129 Successful Test Flights In A Row Over 20 Years. lockheedmartin.com (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  26. Ракета Trident II установила новый рекорд по числу успешных пусков. lenta.ru. 23.10.2009. Архів оригіналу за 29.01.2011.
  27. Lockheed Martin-Built Trident II D5 Missile Achieves 130th Consecutive Successful Test Flight. lockheedmartin.com (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  28. МБР Trident II D5 побила собственный рекорд. rnd.cnews.ru. 22.06.10. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 24 червня 2010.
  29. Lockheed Martin-Built Trident II D5 Missile Achieves New Record of 134 Successful Test Flights In A Row. lockheedmartin.com (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  30. Перечень всех пусков ракеты Трайдент 2. planet4589.org (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  31. . globalsecurity.org (англійською) . Архів оригіналу за 8 листопада 2012.
  32. . globalsecurity.org (англійською) . Архів оригіналу за 8 листопада 2012.
  33. TRIDENT SUBMARINE MISSILE SYSTEM. solarnavigator.net (англійською) . 28.06.2006. Архів оригіналу за 29.01.2011.
  34. 3,839 Deployments. strategypage.com (англійською) . 28.06.2006. Архів оригіналу за 29.01.2011.
  35. Robert S. Norris, Hans M. Kristensen. U.S. nuclear forces, 2009 : ( )[англ.] // Bulletin of the Atomic Scientists : pdf. — March/April 2009. — No. Volume 65, Number 2. — P. 59—69. — ISSN 0096-3402.
  36. . globalsecurity.org (англійською) . Архів оригіналу за 4 травня 2012.
  37. . nti.org (англійською) . Архів оригіналу за 21 серпня 2008.
  38. Noah Shachtman. (январь 2007). Hypersonic Cruise Missile: America's New Global Strike Weapon. Статья на сайте журнала Popular Mechanics о гиперзвуковой ракете Х-51 (англійською) . Архів оригіналу за 20 серпня 2011.
  39. Walter Pincus. (16 августа 2008 года). Non-Nuclear Warhead Urged for Trident Missile. Washington Post (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  40. Wade Boese. (сентябрь 2008). Panel Backs Long-Range Conventional Missile. armscontrol.org (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  41. Wade Boese. (21 мая 2009). U.S. Navy Plans August Test for Conventional Trident-Related Technology. globalsecuritynewswire.org (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  42. Department of Defense Budget for Fiscal Year 1999 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 34. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  43. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2000 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 31. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  44. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2001 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 32. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  45. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2003 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 30. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  46. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2004 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 29. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  47. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2005 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 31. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  48. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2006 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 28. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  49. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2007 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 32. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  50. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2008 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 38. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  51. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2010 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 45. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  52. W. Foster Bamford (7 березня 2011). USS Nevada Successfully Tests Trident II D5 Missile (англійською) . Сайт Тихоокеанського флоту ВМС США. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 9 березня 2011.
  53. U.S. Strategic Submarine Patrols Continue at Near Cold War Tempo. fas.org (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011.
  54. А. С. Дьяков. Российско-американские отношения в области сокращения наступательных вооружений: современное состояние и перспектива // Центр по изучения проблем по разоружения, энергетики и экологии при МФТИ. — 2001. — С. 14, 20.
  55. Дмитрий Медведев и Барак Обама встретятся в Праге для подписания нового договора о сокращении и ограничении стратегических наступательных вооружений (російською) . 26 марта 2010. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 27 березня 2010.
  56. Ядерные арсеналы России и США сократятся на 25% (російською) . 26 марта 2010. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 27 березня 2010.
  57. Nuclear Posture Review Report (PDF). USA Department of Defence (англійською) . Апрель 2010. с. 22. Архів (PDF) оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 21 травня 2010.
  58. . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 47 (1): 48. 1992. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 24 липня 2012.
  59. . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 48 (1): 49. 1993. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 24 липня 2012.
  60. . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 49 (1): 57. 1994. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 24 липня 2012.
  61. . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 50 (1): 65. 1995. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 24 липня 2012.
  62. . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 51 (1): 69. 1996. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 24 липня 2012.
  63. . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 52 (1): 62. 1997. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 24 липня 2012.
  64. . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 53 (1): 70. 1998. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 24 липня 2012.
  65. . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 54 (1): 71. 1998. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 24 липня 2012.
  66. Robert S. Norris, William M. Arkin. (1999). U.S. strategic nuclear forces by the end of 1998 (PDF). Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 55 (1): 79. ISSN 0096-3402.
  67. Robert S. Norris, William M. Arkin. (2000). U.S. nuclear forces, 2000 (PDF). Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 56 (3): 70. ISSN 0096-3402.
  68. Robert S. Norris, William M. Arkin. (2001). U.S. nuclear forces, 2001 (PDF). Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 57 (2): 78. ISSN 0096-3402.
  69. Robert S. Norris, William M. Arkin, Hans M. Kristensen, Joshua Handler. (2002). U.S. nuclear forces, 2002 (PDF). Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 58 (3): 71. ISSN 0096-3402.
  70. Robert S. Norris, Hans M. Kristensen. (2004). U.S. nuclear forces, 2004 (PDF). Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 60 (3): 71. ISSN 0096-3402.
  71. Robert S. Norris, Hans M. Kristensen. (2005). U.S. nuclear forces, 2005 (PDF). Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 61 (1): 75. ISSN 0096-3402.
  72. Robert S. Norris, Hans M. Kristensen. (2006). U.S. nuclear forces, 2006 (PDF). Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 62 (1): 69. ISSN 0096-3402.[недоступне посилання]
  73. Robert S. Norris, Hans M. Kristensen. (2007). (PDF). Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 63 (1): 80. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2011. Процитовано 24 липня 2012.
  74. Robert S. Norris, Hans M. Kristensen. (2008). U.S. nuclear forces, 2008 (PDF). Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 64 (1): 52. ISSN 0096-3402.[недоступне посилання]
  75. Robert S. Norris, Hans M. Kristensen. (2009). . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 65 (2): 61. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 24 липня 2012.
  76. Robert S. Norris, Hans M. Kristensen. (2010). . Bulletin of the Atomic Scientists (журнал) (англ.). Educational Foundation for Nuclear Science, Inc. 66 (3): 58. ISSN 0096-3402. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 24 липня 2012.
  77. Козацький Саня (19 вересня 2021). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  78. George Allison (22 січня 2017). . UK Defence Journal UK Defence Journal. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  79. Wm. Robert Johnston (19 вересня 2008). (англ.). Johnston’s Archive. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 30 січня 2017. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |praca= ()
  80. George Allison (20 лютого 2017). . UK Defence Journal. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
  81. Ю. В. Ведерников. Глава 2. Сравнительный анализ создания и развития Морских стратегических ядерных сил СССР и США // Сравнительный анализ создания и развития морских стратегических ядерных сил СССР и США.
  82. . Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 24 липня 2012.
  83. Укрощение ядра. Глава 2.2. Основные этапы развития морских стратегических комплексов. 2003 г, «Красный Октябрь», г. Саранск. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 22 апреля 2010.
  84. Current U.S. Nuclear Forces (англійською) . 9 января 2007. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 23 квітня 2010.
  85. Trident D-5. missilethreat.com (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 30 травня 2010.
  86. Trident E-6. missilethreat.com (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 30 травня 2010.

Посилання

Англомовні

  • Trident II D-5 Fleet Ballistic Missile (англійською) . Federation of American Scientist. 1998. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 3 листопада 2009.
  • Lockheed Martin UGM-133 Trident II (англійською) . Designation-Systems.Net by Andreas Parsch. 2008. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 3 листопада 2009.
  • Trident (англійською) . Encyclopedia Astronautica. 2008. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 3 листопада 2009.
  • Trident II launch list (англійською) . Jonathan's Space Report by Jonathan McDowell. 2009. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 3 листопада 2009.
  • (англійською) . GlobalSecurity.org. 2008. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 3 листопада 2009.
  • TRIDENT SUBMARINE MISSILE SYSTEM (англійською) . сайт Solar Navigator. 2006. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 3 листопада 2009.
  • Strategic Setbacks (англійською) . архів журналу «Flightglobal». 1989. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 6 листопада 2009.

Російськомовні

  • Баллистическая ракета подводных лодок «Trident-2» (російською) . Информационная система «Ракетная техника». Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 3 листопада 2009.
  • Оснащение ПЧАРБ ВМС США неядерными средствами поражения (російською) . сайт Pentagonus. 2007. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 3 листопада 2009.

Медіа

  • Кадры двух последовательных запусков Трайдент 2. Youtube. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 5 листопада 2009.
  • Кадры неудачного пуска PEM-1 ракеты Трайдент 2 с борта SSBN 734 «Теннесси» 21 марта 1989 года. Youtube. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 5 листопада 2009.
  • Кадры неудачного пуска PEM-4 ракеты Трайдент 2 с борта SSBN 734 «Теннесси» 15 августа 1989 года. Youtube. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 5 листопада 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

UGM 133A Trajdent II D5 angl UGM 133A Trident II D5 trizub amerikanska tristupeneva balistichna raketa priznachena dlya zapusku z atomnih pidvodnih chovniv Rozroblena Lockheed Martin Space Systems Sannivejl shtat Kaliforniya Raketa maye maksimalnu dalnist 11300 km i maye golovnu chastinu z blokami individualnogo navedennya osnashenimi termoyadernimi zaryadami potuzhnistyu 475 i 100 kilotonn Zavdyaki visokij tochnosti BRPCh zdatna efektivno vrazhati neveliki visokozahisheni cili gliboki bunkeri ta shahtni puskovi ustanovki mizhkontinentalnih balistichnih raket Stanom na 2010 rik Trajdent II yedina BRPCh sho zalishilasya na ozbroyenni PChARB VMS SShA i VMS Velikoyi Britaniyi Bojovi zaryadi rozgornuti na Trajdent II stanovlyat 52 vid SYaS SShA i 100 SYaS Velikoyi Britaniyi UGM 133A Trident II D5 zapusk raketi Trajdent II D5 TipBRPChPohodzhennyaSpolucheni ShtatiIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1990 OperatoriVMS SShA VMS Velikoyi BritaniyiIstoriya virobnictvaRozrobnikLockheed MartinRozrobleno1977 1990 15 sichnya 1987VirobnikLockheed MartinVartist odinici 70 5 mln zakupka 2012 roku Vigotovlennya1990 HarakteristikiUGM 133 Trident II u Vikishovishi Razom z raketoyu ye chastinoyu raketnogo kompleksu Trajdent U 1990 roci prijnyata na ozbroyennya VMS SShA Nosiyami raketnogo kompleksu Trajdent ye 14 PChARB tipu Ogajo 1995 roku u prijnyata na ozbroyennya Korolivskih VMS Velikoyi Britaniyi Raketami Trajdent II ozbroyeni 4 PChARB tipu Vengard Istoriya rozrobkiChergova transformaciya poglyadiv amerikanskogo politichnogo kerivnictva na perspektivi yadernoyi vijni pochalasya priblizno z drugoyi polovini 1970 h rokiv Bilshist vchenih dotrimuvalisya dumki sho dlya SShA smertelnim bude navit radyanskij yadernij udar u vidpovid Tomu bula prijnyata teoriya obmezhenoyi yadernoyi vijni dlya Yevropejskogo teatru vijskovih dij Dlya yiyi realizaciyi buli neobhidni novi yaderni ozbroyennya Robert Maknamara 1967 Ministerstvom oboroni SShA she 1 listopada 1966 a bula rozpochata doslidnicka robota zi strategichnih ozbroyen STRAT X Spochatku metoyu programi bula ocinka proyektu novoyi strategichnoyi raketi zaproponovanoyi VPS SShA majbutnoyi MX Prote pid kerivnictvom ministra oboroni Roberta Maknamari buli sformulovani pravila ocinki zgidno z yakimi odnochasno povinni ocinyuvatisya propoziciyi inshih rodiv vijsk Pri rozglyadi variantiv provodivsya rozrahunok vartosti stvoryuvanogo kompleksu ozbroyen z urahuvannyam stvorennya vsiyeyi infrastrukturi bazuvannya Provodilasya ocinka kilkosti bojovih zaryadiv sho vizhivut pislya yadernogo udaru suprotivnika Otrimana vartist bojovih zaryadiv sho vizhivut bula osnovnim kriteriyem ocinki Vid VPS SShA krim MBR z rozgortannyam v shahti pidvishenoyi zahishenosti postupiv na rozglyad variant vikoristannya novogo bombarduvalnika B 1 VMS SShA zaproponuvali sistemu strategichnogo ozbroyennya ULMS angl Undersea Long range Missile System Osnovoyu sistemi buli pidvodni chovni z novimi raketami zbilshenoyi dalnosti EXPO angl EXpanded POseidon Dalnist raketi dozvolyala vipuskati ves boyekomplekt odrazu pislya vihodu z bazi Programa ULMS vigrala konkurs STRAT X Ministrom oboroni SShA bulo shvaleno rishennya koordinacijnogo komitetu VMS angl Decision Coordinating Paper DCP No 67 67 vid 14 veresnya 1971 po ULMS Buv zatverdzhenij poetapnij rozvitok programi Na pershomu etapi v ramkah programi EXPO stvoryuvalasya raketa zbilshenoyi dalnosti v gabaritah raketi Posejdon i rozrobka novoyi PChARB tipu Ogajo A v ramkah drugogo etapu ULMS II stvorennya raketi velikih gabaritiv z pidvishenoyu dalnistyu Rishennyam ministra vid 23 grudnya 1971 v byudzhet VMS buv zakladenij priskorenij grafik robit z planovanim rozgortannyam raket v 1978 roci Z travnya 1972 roku zamist abreviaturi UMLS dlya poznachennya programi stali vikoristovuvati termin Trajdent Vidpovidno raketa yaka mala buti stvorena na pershomu etapi EXPO angl EXpanded POseidon otrimala najmenuvannya Trajdent I C4 a stvorena na drugomu etapi robit raketa bilshoyi dalnosti Trajdent II D5 angl Trident II D5 Spochatku z metoyu znizhennya vartosti ta priskorennya terminiv robit rozglyadalisya tri varianti realizaciyi Trajdent II podovzhenij variant C4 raketa diametrom 1 8 metri 71 dyujm iz zbilshenoyu dovzhinoyu stupeniv pershij stupin iz zbilshennyam diametra do 2 1 metra 84 dyujmiv a drugij i tretij stupeni vid C4 bazovij variant raketa diametrom 2 1 metra 84 dyujma V 1974 roci u buv zatverdzhenij plan robit Roboti mali rozpochatis v 1974 roci z prijnyattyam raketi na ozbroyennya v 1985 roci Stroki pochatku robit neodnorazovo vidkladalisya cherez problemi z finansuvannyam Realizovuvati programu NDDKR rozpochali tilki v zhovtni 1977 roku Golovnim pidryadnikom z rozrobki raketi stala firma Lockheed Missiles and Space Company Byudzhet programi postijno skorochuvavsya tak v 1979 finansovomu roci bulo vidileno vsogo 5 miljoniv dolariv zamist zaplanovanih 15 Z 10 lyutogo 1975 a za direktivoyu ministra oboroni rozglyadalisya varianti unifikaciyi z armijskoyu raketoyu MX Piskiper azh do rozrobki yedinoyi raketi Cej variant takozh napoleglivo rekomenduvavsya Kongresom Nareshti v grudni 1979 roku bulo virisheno vidmovitisya vid unifikaciyi raket oskilki ekonomiya koshtiv blizko 300 miljoniv dolariv ne kompensuvala znachne pogirshennya taktiko tehnichnih harakteristik Vse ce prizvelo do togo sho termini prijnyattya raketi na ozbroyennya postijno vidkladalisya Pislya seriyi viprobuvan raketa bula prijnyata na ozbroyennya v 1990 roci Uchast Velikoyi BritaniyiDiv takozh Pidvodni chovni tipu Vanguard Margaret Tetcher i Ronald RejganPershij pidvodnij choven tipu Vengard Dlya pridbannya korolivskim VMS sistemi Trajdent bulo vikoristano ugodu mizh SShA i Velikoyu Britaniyeyu z prodazhu raketnoyi sistemi Polaris angl Polaris Sales Agreement Britaniya zakupila raketi sistemi Trajdent dlya ustanovki na svoyih PChARB tipu Vengard Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Margaret Tetcher 10 lipnya 1980 roku napisala prezidentu SShA Karteru list z prohannyam zatverditi postavki Trajdent I S4 Prote v 1982 roci Tetcher napravila prezidentu Rejganu prohannya Spoluchenogo Korolivstva rozglyanuti mozhlivist pridbannya sistemi Trajdent II D5 Cej dozvil bulo otrimano vid SShA v berezni 1982 roku Vidpovidno do ciyeyi ugodi krim vartosti samih raket Velika Britaniya zobov yazana bula splatiti 5 vartosti ustatkuvannya neobhidnogo dlya NDDKR Cherez specialnij fond angl Polaris Trust Fund v ramkah cih zobov yazan bulo perevedeno 116 000 000 dolariv Pridbani Velikoyu Britaniyeyu raketi buli osnasheni bojovimi blokami vlasnoyi rozrobki Tehnichne obslugovuvannya ta modernizaciya raket v procesi ekspluataciyi zdijsnyuyutsya fahivcyami iz SShA Konstrukciya1 aerodinamichna golka v skladenomu polozhenni 2 dvigun tretogo stupenya 3 nosovij kovpak 4 bojovi bloki W88 Mk5 5 nosovij obtichnik 6 vidsik ustatkuvannya vklyuchayuchi bojovu stupin 7 dvigun drugogo stupenya 8 perehidnij vidsik 9 dvigun pershogo stupenyaKonstrukciya marshovih stupeniv Raketa Trajdent 2 tristupeneva z roztashuvannyam stupeniv tipu tandem Dovzhina raketi 13 530 mm 532 7 dyujma maksimalna startova masa 59 078 kg 130 244 funtiv Vsi tri marshovi stupeni osnasheni RDTT Pershij i drugij stupin mayut diametr 2108 mm 83 dyujmi i z yednani mizh soboyu perehidnim vidsikom Nosova chastina maye diametr 2057 mm 81 dyujm Vklyuchaye v sebe dvigun tretogo stupenya sho zajmaye centralnu chastinu golovnogo vidsiku i stupin rozvedennya z bojovimi blokami roztashovanu navkolo nogo Vid zovnishnih vpliviv nosova chastina zakrita obtichnikom i nosovim kovpakom z rozsuvnoyu teleskopichnoyu aerodinamichnoyu golkoyu Dviguni pershogo ta drugogo stupeniv rozroblyalisya spilnim pidpriyemstvom stvorenim firmami i Thiokol Korpusi dviguniv pershogo i drugogo stupenya ye odnochasno korpusom vidpovidnih stupeniv i vigotovleni z vuglec epoksidnogo kompozitu Dvigun tretogo stupenya buv rozroblenij firmoyu United Technologies Corp I spochatku buv pobudovanij z kevlar epoksidnogo kompozitu Ale v procesi virobnictva pislya 1988 roku jogo takozh stali vigotovlyati z vuglec epoksidnogo kompozitu Ce dodalo dalnosti za rahunok zmenshennya masi korpusu i usunulo viniknennya elektrostatichnih potencialiv pari vuglec kevlar V RDTT Trajdent 2 zastosovuyetsya sumisheve raketne palivo 75 vidsotkiv paliva skladayut tverdi komponenti oktogen alyuminij i perhlorat amoniyu Yak zv yazuyucha rechovina vikoristani polietilenglikol nitrocelyuloza nitroglicerin ta Vidminnosti vid paliva Trajdent 1 polyagayut u zastosuvanni polietilenglikolyu PEG zamist poliglikol adipatu PGA Ce dozvolilo zbilshiti vidsotok tverdih rechovin z 70 do 75 Palivo otrimalo poznachennya PEG NG75 Virobnik paliva firma Joint Venture dala jomu poznachennya NEPE 75 vid angl Nitrat Ester Plasticized Polyether poliefir plastifikovanij efirom azotnoyi kisloti Dviguni vsih troh stupeniv mayut hitke vtoplene soplo polegshenoyi konstrukciyi z kompozitnogo materialu na osnovi grafitu Na vidminu vid zastosovanih na Trajdent 1 segmentovanih soplovih vstavok z pirolitichnogo grafitu v soplah na Trajdent 2 zastosovana stijkisha do znosu pri pidvishenih temperaturah cilna vstavka z vuglec vuglecevogo kompozitu Na vsih troh stupenyah kerivne zusillya po tangazhu i riskannyu zdijsnyuyetsya za rahunok upravlinnya vektorom tyagi za dopomogoyu vidhilennya sopel Upravlinnya kutu krenu ne vedetsya Jogo koriguvannya provoditsya pri roboti ruhovoyi ustanovki bloku rozvedennya Kuti povorotu sopel pidibrani na osnovi neobhidnih zusil dlya koriguvannya trayektoriyi i ne perevishuyut 6 7 Zazvichaj maksimalne vidhilennya stanovit 2 3 pri vklyuchenni dviguna pislya vihodu z vodi Pid chas reshti polotu zazvichaj ne perevishuye 0 5 Tyaga dviguna pershogo stupenya 91 170 kgs Pislya vklyuchennya dviguna pershogo stupenya raketa pidnimayetsya vertikalno i pochinaye vidpracovuvati programu polotu Chas roboti dviguna pershogo stupenya 65 sekund Na visoti blizko 20 km pislya viklyuchennya dviguna pershogo stupenya vidbuvayetsya vidstril pershogo stupenya i vklyuchennya dviguna drugogo stupenya Cej dvigun takozh pracyuye 65 sekund pislya chogo vidbuvayetsya jogo viklyuchennya i zapusk dviguna tretogo stupenya Cherez 40 sekund vidbuvayetsya vidklyuchennya dviguna tretogo stupenya jogo vidokremlennya i pochinayetsya etap rozvedennya boyegolovok Golovnij obtichnik zahishaye raketu pri rusi u vodi i shilnih sharah atmosferi Viddilennya obtichnika provoditsya pid chas roboti drugogo stupenya Vidvedennya obtichnika z trayektoriyi raketi provoditsya za dopomogoyu tverdopalivnih dviguniv Dlya zmenshennya aerodinamichnogo oporu v shilnih sharah vikoristovuyetsya rozsuvna teleskopichna aerodinamichna golka Konstruktivno vona yavlyaye rozsuvnu shtangu z 7 chastin z diskom na kinci Do startu golka v skladenomu stani znahoditsya v golovnomu obtichniku v nishi dviguna tretogo stupenya Yiyi visunennya vidbuvayetsya za dopomogoyu porohovogo akumulyatora tisku na visoti blizko 600 metriv protyagom 100 ms Zastosuvannya golki dozvolilo znachno zbilshiti dalnist polotu raketi Dlya raketi Trajdent 1 pribavka dalnosti sklala 550 km Konstrukciya golovnoyi chastini Shema polotu raketi Trajdent 2 na dilyanci rozvedennya bojovih blokiv umovno pokazani tilki 2 bojovih bloki 1 zakinchennya roboti tretoyi stupeni 2 vidokremlennya tretogo stupenya i bloku rozvedennya 3 oriyentaciya bloku rozvedennya otrimannya danih sistemoyu astrokorrekcii astroviziruvannya 4 oriyentaciya stupeni rozvedennya rozgin do neobhidnoyi shvidkosti 5 rozvorot 6 viddilennya bojovogo bloku vklyuchayuchi bojovu stupin umovno pokazano roztashuvannya bloku rozvedennya na trayektoriyi polotu drugogo bojovogo bloku naspravdi vin vihodit na neyi protyagom roboti na dilyanci 8 7 rozvorot 8 povna tyaga rozgin do shvidkosti neobhidnoyi dlya viddilennya 2 go BB 9 rozvorot 10 vidokremlennya 2 go BB 11 rozvorot 12 vidvedennya bloku rozvedennya z trayektoriyi polotu BB I trayektoriya polotu pershogo bojovogo bloku II trayektoriya polotu drugogo bojovogo bloku III trayektoriya polotu bloku rozvedennya A aktivna dilyanka trayektoriyi robota pershih troh stupeniv B dilyanka rozvedennya bojovih blokiv robota bloku rozvedennya C pasivna dilyanka polit bojovih blokiv po balistichnij trayektoriyi D dilyanka polotu v shilnih sharah atmosferi Golovna chastina raket rozroblyalasya firmoyu Dzheneral Elektrik Do yiyi skladu krim ranishe zaznachenih obtichnika i RDTT tretogo stupenya vhodyat priladovij vidsik bojovij vidsik i rushijna ustanovka V priladovomu vidsiku vstanovlyuyutsya sistemi upravlinnya rozvedennya boyegolovok dzherela elektrozhivlennya ta inshe obladnannya Sistema upravlinnya kontrolyuye robotu vsih troh stupeniv raketi i stupeni rozvedennya EOM i keruyuchi lancyugi sho vhodyat v sistemu upravlinnya Mk6 rozmisheni v bloci v nizhnij chastini priladovogo vidsiku Takozh v zadnij chastini stupeni rozvedennya roztashovanij drugij blok u skladi girostabilizovanoyi platformi dva giroskopi tri akselerometri j datchiki sistemi astrokorrekcii ta sistemi termostatuvannya U verhnij chastini priladovogo vidsiku roztashovana sistema rozvedennya boyegolovok Cya sistema vikonuye podachu komand na manevruvannya bojovoyi stupeni vvodit dani v sistemi pidrivu boyegolovok visotu pidrivu provodit yih zvedennya i podaye komandu na viddilennya bojovih blokiv Do skladu rushijnoyi ustanovki stupenya rozvedennya vhodyat chotiri gazogeneratora i 16 shilinnih sopel Dlya rozgonu stupenya rozvedennya i jogo stabilizaciyi za tangazhem ta riskannyam priznacheni chotiri sopla roztashovanih na verhnij chastini i chotiri na nizhnij Reshta visim sopel priznacheni dlya stvorennya keruvalnih zusil za krenom Gazogeneratori buli rozrobleni firmoyu Atlantic research yavlyayut soboyu porohovi gazogeneratori z pitomim impulsom poryadku 236 s i ob yednani v dva bloki Blok A u skladi dvoh gazogeneratoriv pochinaye robotu pislya viddilennya RDTT tretogo stupenya Blok B z she dvoh gazogeneratoriv vmikayetsya pislya pripinennya roboti bloku A Vitik gazu z sopel provoditsya postijno Keruyuchi zusillya vinikayut za rahunok perekrittya rozkrittya chastini sopel U porivnyanni zi shemoyu roboti stupeni rozvedennya raketi Trajdent 1 na Trajdent 2 vvedeno ryad udoskonalen Na vidminu vid polotu S4 na dilyanci rozgonu bojovi bloki divlyatsya vpered Pislya viddilennya RDTT tretogo stupenya vidbuvayetsya oriyentaciya stupenya rozvedennya v polozhennya neobhidne dlya astrokorrekcii Pislya cogo na pidstavi utochnenih koordinat bortovij komp yuter provodit rozrahunok trayektoriyi stupin oriyentuyetsya blokami vpered i vidbuvayetsya rozgin do neobhidnoyi shvidkosti Stupin rozvertayetsya i vidbuvayetsya vidokremlennya odnogo bojovogo bloku zazvichaj vniz po vidnoshennyu do trayektoriyi pid kutom 90 gradusiv V tomu vipadku yaksho blok sho vidokremlyuyetsya perebuvaye v poli diyi odnogo z sopel vono perekrivayetsya Tri inshih sopla sho pracyuyut pochinayut rozvorot bojovogo stupenya Tim samim znizhuyetsya vpliv na oriyentaciyu bojovogo bloku rushijnoyi ustanovki sho pidvishuye tochnist Pislya oriyentuvannya po hodu polotu pochinayetsya cikl dlya nastupnogo bojovogo bloku nabirannya shvidkosti rozvorot ta vidokremlennya Cya procedura povtoryuyetsya dlya vsih boyegolovok V zalezhnosti vid vidstani rajonu pusku do cili i trayektoriyi raketi boyegolovki dosyagayut ob yektiv urazhennya cherez 15 40 hvilin pislya zapusku raketi U bojovomu vidsiku mozhut rozmishuvatisya do 8 boyegolovok W88 potuzhnistyu 475 kt abo do 14 W76 potuzhnistyu 100 kt Pri maksimalnomu navantazhenni raketa zdatna zakinuti 8 blokiv W88 na vidstan 7838 km Za rezultatami viprobuvan bloku W76 v konstrukciyu W88 buv vnesenij ryad zmin V konstrukciyi nosovogo obtichnika zastosovanij nosok z vuglec vuglecevogo kompozitu z metalizovanim centralnim strizhnem Vnaslidok cogo pri prohodi cherez shilni shari atmosferi vidbuvayetsya rivnomirnisha ablyaciya materialu noska i znizhuyetsya vidhilennya bojovogo bloku Ci vdoskonalennya a takozh zastosuvannya na raketi aparaturi astrokorrekcii razom z pidvishennyam efektivnosti navigacijnoyi sistemi PChARB dozvolilo otrimati dlya blokiv W88 KVO 120 metriv Pri vikoristanni v INS dlya korekciyi koordinat sistemi NAVSTAR KVO dosyagaye 90 metriv Pri urazhenni raketnih shaht protivnika vikoristovuyetsya tak zvanij sposib 2 po 1 nacilyuvannya na odnu shahtu MBR dvoh bojovih blokiv z riznih raket Pri comu jmovirnist urazhennya cili stanovit 0 95 Virobnictvo blokiv W88 bulo obmezheno 400 odinicyami Tomu bilshist raket ozbroyeni BB W76 Pri vikoristanni dvoh mensh potuzhnih blokiv pri sposobi 2 po 1 jmovirnist vikonannya zavdannya znizhuyetsya do 0 84 Britanski boyegolovki rozroblyalisya laboratoriyeyu v Aldermaston Rozrobka velasya za aktivnoyi uchasti fahivciv iz SShA Ci boyegolovki konstruktivno podibni do boyegolovok W 76 Zgidno z nepidtverdzhenimi danimi v britanskij boyegolovci vikoristovuyetsya korpus Mk4 vid bojovogo bloku W 76 a britanski fahivci zajmalisya rozrobkoyu yadernogo bojovogo zaryadu Na vidminu vid amerikanskih boyegolovok britanski mayut tri varianti pidrivu 0 3 kt 5 10 kt i 100 kt Sistema zberigannya i pusku raket Dlya raketi Trajdent II tradicijno dlya amerikanskogo flotu zastosovanij suhij metod startu z suhoyi raketnoyi shahti bez zapovnennya yiyi vodoyu Na PChARB Ogajo ozbroyenih kompleksom Trajdent II vstanovlena sistema zberigannya i pusku raket Mk35 mod 1 Sistema skladayetsya z shahtnih puskovih ustanovok pidsistemi vikidu raketi pidsistemi kontrolyu i upravlinnya puskom i navantazhuvalnogo obladnannya raket Raketna shahta yavlyaye soboyu stalevij cilindr zhorstko zakriplenij v korpusi chovna Z metoyu mozhlivosti ustanovki Trajdent II raketna shahta v porivnyanni z poperednimi chovnami tipu Lafajet bula zbilshena diametr stanovit 2 4 metra a dovzhina 14 8 metriv Shahta zgori zachinyayetsya krishkoyu z gidravlichnim privodom Krishka zabezpechuye germetizaciyu shahti i rozrahovana na toj zhe tisk sho i korpus chovna Puskova ustanovka maye chotiri kontrolno nalagodzhuvalnih lyuki dlya provedennya oglyadiv Odin lyuk roztashovanij na rivni pershoyi palubi raketnogo vidsiku Dva lyuki priznacheni dlya dostupu do priladovogo vidsiku i gnizda na rivni drugoyi palubi She odin lyuk dlya dostupu do pidraketnoyi kameri roztashovanij na rivni chetvertoyi palubi Specialnij mehanizm blokuvannya zabezpechuye zahist vid nesankcionovanogo proniknennya i upravlyaye vidkrittyam krishki i tehnologichnih lyuchkiv Vseredini shahti vstanovlyuyetsya puskovij stakan j ustatkuvannya podachi parogazovoyi sumishi Puskovij stakan nakrivayetsya membranoyu yaka zapobigaye potraplyannyu vodi vseredinu pri vidkrivanni krishki pid chas startu Membrana maye kupolopodibnu formu i vigotovlyayetsya z fenolnoyi smoli armovanoyi azbestom Pri zapusku raketi za dopomogoyu vstanovlenih na yiyi vnutrishnij storoni profilovanih zaryadiv vibuhovoyi rechovini membrana rozbivayetsya na centralnu i kilka bichnih chastin Puskova shahta osnashena shtekernim roz yemom novogo tipu priznachenim dlya z yednannya raketi z sistemoyu upravlinnya strilboyu avtomatichno vid yednuyetsya v moment pusku raketi Pered puskom v shahti stvoryuyetsya nadlishkovij tisk U kozhnij shahti dlya formuvannya parogazovoyi sumishi vstanovleno porohovij akumulyator tisku PAT U puskovij ustanovci zmontovano patrubok dlya podachi parogazovoyi sumishi i pidraketna kamera v yaku nadhodit parogaz Gaz vihodyachi z PAT u prohodit cherez kameru z vodoyu chastkovo oholodzhuyetsya i vstupayuchi v nizhnyu chastinu puskovogo stakanu vishtovhuye raketu z priskorennyam poryadku 10g Raketa vihodit iz shahti zi shvidkistyu priblizno 50 m s Pri rusi raketi vgoru vidbuvayetsya rozriv membrani i v shahtu pochinaye nadhoditi zabortna voda Krishka shahti zachinyayetsya avtomatichno pislya vihodu raketi Voda z shahti vikachuyetsya v specialnu zamisnu cisternu Dlya utrimannya pidvodnogo chovna v stabilnomu polozhenni i na zadanij glibini zdijsnyuyetsya upravlinnya robotoyu giroskopichnih stabilizuyuchih pristroyiv i perekachuvannya vodnogo balastu Pusk raket mozhe zdijsnyuvatisya z 15 20 sekundnim intervalom z glibini do 30 metriv pri shvidkosti hodu blizko 5 vuzliv i hvilyuvanni morya do 6 baliv Vsi raketi mozhut buti vipusheni v odnomu zalpi ale viprobuvalni puski vsogo boyekomplektu nikoli ne vidbuvalis U vodi vidbuvayetsya nekerovanij ruh raketi i pislya vihodu z vodi za danimi signalu davalnika priskoren vklyuchayetsya dvigun pershogo stupenya V shtatnomu rezhimi vklyuchennya dviguna vidbuvayetsya na visoti 10 30 metriv nad rivnem morya Sistema upravlinnya raketnoyu strilboyu Sistema upravlinnya raketnoyi strilboyu priznachena dlya rozrahunku danih strilbi i vvedennya yih v raketu zdijsnennya peredstartovoyi pidgotovki kontrolyu procesu pusku raket i podalshih operacij zabezpechennya mozhlivosti navchannya osobovogo skladu provedennya raketnih strilb v rezhimi trenazhera Na PChARB tipu Ogajo vstanovlena sistema upravlinnya strilboyu Mk 98 Sistema dozvolyaye zdijsnyuvati perenacilennya raket v procesi patrulyuvannya PChARB Pri comu mozhlivo yak vikoristannya pidgotovlenoyi programi polotu tak i viroblennya novoyi programi polotu raketi po peredanim na choven koordinatam cilej Perevedennya vsih raket v stan hvilinnoyi gotovnosti do startu zdijsnyuyetsya protyagom 15 hvilin Pid chas peredstartovoyi pidgotovki mozhlive perenacilennya odnochasno vsih raket Sistema upravlinnya raketnoyi strilboyu vklyuchaye v sebe dvi osnovni EOM periferijni EOM pult upravlinnya raketnoyu strilboyu liniyi peredachi danih i dopomizhne obladnannya Osnovni EOM priznacheni dlya virishennya zavdan shodo skladannya program polotu raket i upravlinnya raketnim kompleksom Periferijni EOM zabezpechuyut zberigannya i dodatkovu obrobku danih yih vidobrazhennya i vvedennya v osnovni EOM Pult upravlinnya raketnoyu strilboyu roztashovanij v centralnomu posti pidvodnogo chovna i priznachenij dlya kontrolyu vsih etapiv peredstartovoyi pidgotovki podachi komandi na pusk i kontrolyu pislyapuskovih operacij ViprobuvannyaZasobi zabezpechennya viprobuvan Tak samo yak i dlya vsih inshih amerikanskih BRPCh lotno konstruktorski viprobuvannya z nazemnogo stendu raket Trajdent 2 provodilisya na Shidnomu raketnomu poligoni vin zhe raketno kosmichnij centr imeni Dzhona Kennedi Osnovni sporudi poligonu roztashovani na misi Kanaveral pivostrova Florida i zajmayut ploshu blizko 400 km Do jogo skladu vhodyat centr obrobki danih zona zbirannya i perevirki raket i startovi kompleksi Specialno dlya viprobuvan novoyi raketi buv pobudovanij startovij kompleks 46 Launch complex 46 LC46 Centr obrobki danih v cilyah bezpeki roztashovanij za 7 km vid startovogo kompleksu i sluzhit dlya analizu danih sho znimayutsya na vsih stadiyah viprobuvannya pri peredstartovij perevirci pri zapusku v poloti i v moment privodnennya U zoni zbirannya znahodyatsya dvi budivli v yakih mozhe odnochasno provoditisya zbirannya dvoh raket i testuvannya odniyeyi Do skladu startovogo kompleksu vhodyat puskova ustanovka ruhliva 20 metrova ferma dlya zabezpechennya dostupu do raketi pri peredstartovij pidgotovci pidjomnij kran i pidzemni primishennya z aparaturoyu i dopomizhnim obladnannyam Vsi sporudi startovogo kompleksu pov yazani mizh soboyu i z zonoyu skladannya raket zaliznichnimi koliyami Za 150 kilometriv na pivden vid puskovogo kompleksu v rajoni nacionalnogo parku Dzhonatan Dikinson roztashovana sistema kontrolyu FTSS 2 angl Flight Test Support System priznachena dlya znyattya telemetrichnoyi informaciyi pro robotu vuzliv raketi pid chas lotnih viprobuvan Vona sluzhit takozh dlya zv yazku iz zasobami yaki provodyat sposterezhennya za polotom raketi Dlya otrimannya danih pro koordinati polotu raketi vikoristovuyutsya rizni tehnichni zasobi v tomu chisli suputnikova navigacijna sistema NAVSTAR Trasa polotu raket sho zapuskayutsya z Shidnogo poligonu SShA pochinayetsya z misu Kanaveral i tyagnetsya na pivdennij shid uzdovzh gryadi Bagamskih ostroviv nad ostrovom 1280 km vid startovogo majdanchika Puerto Riko 1600 km vzdovzh uzberezhzhya Gviani 3500 km Braziliyi 6000 km cherez Atlantichnij okean do misu Dobroyi Nadiyi na pivdennomu uzberezhzhi Afriki 12000 km i cherez Indijskij okean v Antarktiku 20000 km Uzdovzh trasi polotu raketi roztashovuyut zasobi sho stezhat za polotom raketi Do nih nalezhat nazemni stanciyi nadvodni sudna ta litaki 25 nazemnih stancij sposterezhennya obladnani teodolitnimi ustanovkami iz specialnimi kinoznimalnimi aparatami Ci stanciyi dozvolyayut provoditi vimiryuvannya koordinat raketi z maksimalnoyu pohibkoyu sho ne perevishuye 140 mm na 1 km vidstani sho dozvolyaye yim sposterigati za ob yektom rozmirami z futbolnij m yach na vidstani 13 km Naprikinci 1980 h rokiv do Shidnogo poligonu pripisani dva specialni sudna stezhennya za polotami kosmichnih ob yektiv i raket en Korabli stezhennya mayut specialne obladnannya dlya prijomu informaciyi vid telemetrichnih ta optichnih zasobiv Stezhennya za polotami balistichnih raket takozh zdijsnyuyetsya z litakiv sho bazuyutsya na aviabazi Patrik shtat Florida Dlya vikonannya cih zavdan zaluchayut litaki YeS 135 ARIA angl Advanced Range Instrumentation Aircraft i EC 18B ARIA Pri provedenni puskiv z pidvodnogo chovna raketonosij pribuvaye na timchasovij punkt bazuvannya Tut obladnano specialni prichali dlya stoyanki PChARB Kerivnictvo puskom zdijsnyuyetsya z centru upravlinnya poligonom Pidvodnij choven v suprovodi sudna stezhennya zajmaye misce v 30 50 morskih milyah na shid vid misu Kanaveral Za dopomogoyu sudna stezhennya zdijsnyuyetsya koordinaciya vzayemodiyi zasobiv zabezpechennya ta raketnogo chovna upravlinnya PChARB kontrol jogo tochnogo miscya roztashuvannya ta zabezpechennya navigacijnoyi bezpeki Programa provedennya viprobuvan Za programoyu viprobuvan Trajdent 2 D5 spochatku planuvalosya dvadcyat puskiv zi startovogo majdanchika LC46 na misi Kanaveral Research and development launch R amp D ta 10 puskiv z PChARB tipu Ogajo v pidvodnomu polozhenni performance evaluation missile launch PEM Lotni viprobuvannya pochalisya v sichni 1987 roku i trivali do 1989 roku Cya programa bula skorochena do 19 R amp D i 9 PEM Programa lotnih viprobuvan pochalasya v sichni 1987 roku Z 15 zapuskiv provedenih do veresnya 1988 roku 11 buli viznani povnistyu uspishnim odin chastkovo uspishnim 2 nevdalimi i odin zapusk buv viznanij pozatestovim pid chas 15 go zapusku vsi pokazniki buli v normi ale bulo uhvaleno rishennya pro znishennya raketi Popri velikij vidsotok vdalih puskiv v kozhnomu z nevdalih zapuskiv buli viyavleni novi problemi na riznih etapah polotu raketi Pid chas somogo zapusku yakij buv viznanij chastkovo uspishnim bula viyavlena problema v sistemi upravlinnya Vidmoviv odin z klapaniv keruyuchij potokom garyachih gaziv v sistemi vidhilennya dviguna pershogo stupenya Za rezultatami telemetriyi bulo viznacheno sho klapan peregrivsya abo zabrudnivsya i zalishivsya v zachinenomu polozhenni Pid chas dev yatogo zapusku na 14 sekundi roboti tretogo stupenya raketa vtratila keruvannya i samolikviduvalasya Za rezultatami analizu bulo viyavleno sho vijshov z ladu odne iz dzherel zhivlennya sho prizvelo do vidmovi v roboti bortovogo komp yutera Cya problema bula virishena shlyahom neznachnih zmin v bortovomu komp yuteri i nadali problema ne vinikala V hodi 13 go startuye vinikla problema pov yazana z sistemoyu vidhilennya vektora tyagi Vnaslidok cogo raketa vidhililasya vid rozrahunkovoyi trayektoriyi i bula znishena za komandoyu z zemli na 55 sekundi polotu Pid chas 15 go zapusku bulo uhvaleno rishennya pro likvidaciyu raketi hocha vsi sistemi raketi pracyuvali spravno Poznachilosya vipadkovij zbig dekilkoh faktoriv Specifika trayektoriyi polotu nespriyatlivi pogodni umovi ta dinamika polotu raketi priveli do togo sho raketa vijshla za mezhi koridoru bezpeki I oficer sho keruvav polotom uhvaliv rishennya pro likvidaciyu raketi Cej zapusk buv viznanij ne zalikovim Navesni 1989 roku rozpochavsya nastupnij etap viprobuvan z PChARB v pidvodnomu polozhenni Puski zdijsnyuvalisya z bortu novoyi SSBN 734 Tennessi tipu Ogajo Pershij zapusk PEM 1 buv zdijsnenij 21 bereznya 1989 roku i zakinchivsya nevdacheyu Takozh nevdalim buv PEM 4 Bulo viyavleno negativnij vplivu na soplovij blok pershogo stupenya vodyanogo stovpa sho vinikaye pri vklyuchenni RDTT pislya vihodu raketi z vodi Konstruktoram dovelosya vnesti zmini v konstrukciyu pershogo stupenya i puskovoyi shahti Cinoyu cogo rishennya stalo znizhennya dalnosti polotu Pislya doopracyuvannya raketi programu viprobuvan prodovzhili Za ves chas viprobuvan bulo vikonano 28 puskiv z nih 4 skinchilisya nevdacheyu a 1 viznano ne testovim Raketa bula prijnyata na ozbroyennya v 1990 roci 129 pospil uspishnij zapusk pochinayuchi z 4 grudnya 1989 roku buv provedenij 4 veresnya 2009 roku z bortu PChARB VMS SShA Vest Virdzhiniya Seriya uspishnih zapuskiv bula prodovzhena 19 grudnya 2009 1307nbsp puskom z bortu amerikanskoyi PChARB v Atlantichnomu okeani 8 i 9 chervnya 2010 roku z bula vikonana seriya z 4 puskiv zagalne chislo poslidovnih uspishnih zapuskiv dosyaglo 134 Perelik puskiv za programoyu lotnih viprobuvan zapusku data i chas raketi vid zapusku misce zapusku rezultat1 15 sichnya 1987 a 15 25 D5X 1 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk2 17 bereznya 1987 17 25 D5X 2 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk3 30 kvitnya 1987 20 44 D5X 3 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk4 12 chervnya 1987 22 45 D5X 5 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk5 20 lipnya 1987 20 45 D5X 6 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk6 8 veresnya 1987 22 01 D5X 4 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk7 6 zhovtnya 1987 17 02 D5X 8 R amp D CC LC46 chastkovo uspishnij zapusk8 11 grudnya 1987 13 26 D5X 10 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk9 21 sichnya 1988 a 10 08 D5X 9 R amp D CC LC46 avariya10 7 kvitnya 1988 4 59 D5X 11 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk11 28 kvitnya 1988 4 52 D5X 12 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk12 26 travnya 1988 02 07 D5X 7 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk13 7 lipnya 1988 22 38 D5X 13 R amp D CC LC46 avariya14 27 serpnya 1988 20 04 D5X 14 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk15 19 veresnya 1988 17 44 D5X 15 R amp D CC LC46 nezalikovij16 7 listopada 1988 16 30 D5X 18 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk17 16 grudnya 1988 12 49 D5X 17 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk 0 9 sichnya 1989 a 10 52 D5X 19 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk19 26 sichnya 1989 9 07 00 D5X 20 R amp D CC LC46 uspishnij zapusk20 21 bereznya 1989 16 20 PEM 1 PEM SSBN 734 avariya21 2 serpnya 1989 15 00 03 PEM 2 PEM SSBN 734 uspishnij zapusk22 15 serpnya 1989 21 10 00 PEM 4 PEM SSBN 734 avariya23 4 grudnya 1989 15 40 03 PEM 5 PEM SSBN 734 uspishnij zapusk24 13 grudnya 1989 14 15 03 PEM 11 PEM SSBN 734 uspishnij zapusk25 15 grudnya 1989 PEM 3 PEM SSBN 734 uspishnij zapusk26 15 sichnya 1990 a 16 45 07 PEM 7 PEM SSBN 734 uspishnij zapusk27 16 sichnya 1990 16 00 03 PEM 6 PEM SSBN 734 uspishnij zapusk28 12 lyutogo 1990 14 10 PEM 8 PEM SSBN 734 uspishnij zapuskVirobnictvo ta modernizaciyiU ramkah pochatkovogo kontraktu firmoyu Lockheed Martin z 1989 po 2007 rik buli postavleni 425 raket Trajdent II dlya VMS SShA She 58 raket buli postavleni VMS Velikoyi Britaniyi U dzherelah vkazuyetsya rizna vartist Nazivayutsya cifri 29 1 miljona dolariv 2006 roku govorilosya pro vartist odniyeyi raketi 30 900 000 dolariv 2009 roku nazivalasya cifra 49 miljoniv dolariv Life Extension Program LEP Z 2007 roku zdijsnyuyetsya programa prodovzhennya terminu ekspluataciyi raket angl Life Extension Program LEP Neobhidnist provedennya danoyi programi viklikana tim sho pislya programi LEP provedenoyi dlya PChARB tipu Ogajo yih termin ekspluataciyi zbilshivsya z 30 do 45 rokiv V ramkah programi LEP dlya raket Trajdent II zaplanovano v tomu chisli zdijsniti zamovlennya dodatkovih 115 raket sho zbilshit zagalnij obsyag zakupivel do 540 raket Programa LEP vklyuchaye v sebe ryad pidproyektiv Voni vklyuchayut v sebe roboti z zamini dviguniv INS komponentiv elektroniki raket i robit z modifikaciyi bojovih blokiv Pri comu programa postavki 108 raket v 2008 2012 rokah ocinyuyetsya v 15 milyardiv dolariv Sho v rozrahunku na odnu raketu daye vartist 139 miljoniv dolariv Ostannya partiya INS Mk6 bula zamovlena v ramkah byudzhetu 2001 finansovogo roku Ponovlennya yiyi virobnictva viznano nerentabelnim Krim togo sprobi integruvannya suchasnoyi elektroniki u virib zasnovane na tehnologiyah 20 richnoyi davnosti bude neefektivnim i pov yazano z visokimi tehnichnimi rizikami Tomu uhvalene rishennya rozroblyati INS nastupnogo pokolinnya Next Generation Guidance NGG V ramkah danoyi programi vidileno ryad klyuchovih tehnologij vimagayut dodatkovih investicij rozrobka datchikiv radiacijno stijkoyi elektroniki yaki budut zdijsnyuvatisya v ramkah spilnoyi programi VPS i VMS Usogo v 2004 roci v ramkah spilnih naukovo doslidnickih rozrobok buli zapusheni chotiri strategichni programi doslidzhen Reentry System Applications Program RSAP tehnologiyi dlya zastosuvannya na bojovih blokah Strategic Guidance Applications Program GAP tehnologiyi neobhidni dlya stvorennya INS novogo pokolinnya Strategic Propulsion Applications Program SPAP tehnologiyi v oblasti raketnih dviguniv i yih paliv Radiation Hardened Applications Program RHAP stvorennya radiacijno stijkoyi elektroniki Vedutsya takozh roboti po modernizaciyi ta stvorennyu novih tipiv bojovih blokiv dlya raket Trajdent II Krim program z prodovzhennya terminiv ekspluataciyi BB W76 angl Life Extension Program LEP isnuye ryad program zi stvorennya novih bojovih blokiv Enhanced Effectiveness E2 programa z rizkogo zbilshennya tochnosti boyegolovok W76 v ramkah programi prodovzhennya terminu ekspluataciyi Bojovij blok W76 proponuvalosya osnastiti GPS prijmachem sproshenoyi INS i upravlinnyam za dopomogoyu zakrilkiv angl flap steering system Ce dozvolilo b korektuvati trayektoriyu bojovogo bloku pid chas prohodzhennya shilnih shariv atmosferi Ale pri comu rozmiri i masa modernizovanogo bloku vihodili bilshe nizh u W88 Programa bula rozrahovana na tri roki VMS SShA zapituvali koshti na pochatok rozrobok v byudzheti 2003 roku Odnak cya iniciativa bula vidhilena Kongresom Vidtodi VMS bilshe ne zapituvav vidilennya koshtiv na cyu programu i vona bula zamorozhena Conventional TRIDENT Modification CTM programa VMS SShA po stvorennyu neyadernogo varianti raketi Trajdent II tak zvanij konvencionalnij Trajdent Cej variant zaproponovanij VMS SShA v ramkah programi Pentagonu po stvorennyu zbroyi shvidkogo reaguvannya angl Prompt Global Strike Osnovnoyu vimogoyu programi Prompt Global Strike ye stvorennya zbrojnogo kompleksu zdatnogo zavdati udar po bud yakij tochci zemnoyi kuli protyagom 1 godini pislya viddanogo nakazu V ramkah ciyeyi programi VPS rozroblyayut giperzvukovu raketu X 51 VMS SShA zaproponuvali zaminiti na kozhnij z PChARB tipu Ogajo dvi raketi z yadernimi bojovimi zaryadami na raketi zi zvichajnimi bojovimi chastinami Podrobici ciyeyi programi ne rozgoloshuyutsya ale za povidomlennyami deyakih dzherel cya programa ye prodovzhennyam programi Enhanced Effectiveness U perspektivi VMS spodivayetsya za dopomogoyu modernizovanogo bojovogo bloku z korekciyeyu na atmosfernomu dilyanci za danimi GPS otrimati KVO blizko 9 metriv 30 futiv VMS zapituvali na cyu programu v 2007 i 2008 finansovomu roci 200 miljoniv dolariv Odnak Kongres ne vidiliv finansuvannya motivuvavshi vidmovu tim sho VMS neobhidno provesti ryad doslidzhen opisati scenariyi podij pri yakih budut vikoristovuvatisya dani raketi i rozglyanuti mozhlivosti vikoristannya alternativ viznachiti mehanizmi peredachi nakazu na pusk zvichajnih raket i ociniti pidvishennya rizikiv nesankcionovanogo zapusku raket z yadernimi boyegolovkami ociniti mozhlivosti pochatku yadernoyi vijni u zv yazku z rizikami rozpiznavannya sistemami poperedzhennya pro yadernij napad Rosiyi ta Kitayu zapuskiv konvencionalnih raket yak nanesennya SShA yadernogo udaru Zaproponuvati sposobi zmenshennya cih rizikiv ociniti perspektivi stvorennya Rosiyeyu i Kitayem analogichnih sistem Zaproponuvati sposobi rozriznennya puskiv takih raket vid puskiv raket z yadernimi bojovimi zaryadami Stvorena komisiya 15 bereznya 2008 roku nadala Senatu svoyi visnovki Komisiya rekomenduvala prodovzhiti roboti po programi CTM oskilki najblizhchi alternativni varianti ne ochikuyutsya ranishe 2015 roku ta yih rozrobka pov yazana z visokimi tehnichnimi rizikami Odnak zapit VMS pro vidilennya 43 miljoniv dolariv v 2009 finansovomu roci takozh buv vidhilenij Kongresom Popri ce VMS i Lokhid Martin zayavili pro namir provesti v serpni 2009 roku viprobuvalnij test Life Extension Test Bed 2 LETB 2 Pid chas cogo pusku povinna buti protestovana raketa modernizovana za programoyu LEP i viprobuvani modernizovani bojovi bloki Mk4 proponovani firmoyu Lokhid Martin dlya konvencionalnogo Trajdent Hronologiya zakupivel ta puskiv raket Trajdent II Rik SShA Britaniyazakupivli mln zakupivli sht puski sht zakupivli mln zakupivli sht puski sht 1987 1314 21 81988 2003 66 9 1989 1849 66 81990 1335 41 11 31991 1464 52 111992 1001 28 22 231993 872 21 4 01994 1131 24 5 21995 721 0 5 21996 6 61997 313 7 4 7 21998 266 6 5 4 71999 310 3 5 62005 487 1 12 2 12006 417 2 12 42007 534 9 12 62003 573 12 42009 640 3 12 42010 715 3 5 4 12006 905 2 0 42007 915 9 0 32008 1042 2 12 42009 1085 24 4 12010 1060 5 242011 1Vsogo 485 143 58 9 Ekspluataciya raket i potochnij stanVMS SShA Nosiyami raket u VMS SShA ye pidvodni chovni tipu Ogajo kozhen z yakih ozbroyenij 24 raketami Stanom na 2009 rik VMS SShA mayut 14 chovni cogo tipu Raketi vstanovlyuyut v shahti PChARB pri vihodi na bojove cherguvannya Pislya povernennya z bojovogo cherguvannya raketi vivantazhuyut z chovna i peremishayut v specialne shovishe Shovishami raket obladnani tilki VMB Bangor i Kings Bej Pid chas perebuvannya raket u shovishi na nih provodyatsya roboti z tehnichnogo obslugovuvannya Puski raket zdijsnyuyut v procesi testovih viprobuvan Testovi viprobuvannya provodyat perevazhno v dvoh vipadkah Pislya istotnih modernizacij i dlya pidtverdzhennya boyezdatnosti puski raket zdijsnyuyut u viprobuvalnih i doslidnickih cilyah angl Research and Development Test Takozh v ramkah prijmalno zdavalnih viprobuvan pri prijnyatti na ozbroyennya i pislya kapitalnogo remontu kozhna PChARB vikonuye kontrolno testovij zapusk raket angl Demonstration and Shakedown Operation DASO Za planami v 2010 2020 dva chovni budut perebuvati na kapitalnomu remonti z perezaryadzhennyam reaktora Stanom na 2009 rik KON chovniv tipu Ogajo stanovit 0 6 tomu v serednomu na bojovomu cherguvanni perebuvatimut 8 chovniv i v postijnij gotovnosti do zapusku znahoditisya 192 raketi Dogovorom SNO II peredbachalasya rozvantazhennya Trajdent 2 z 8 do 5 bojovih zaryadiv i obmezhennya chisla PChARB 14 odinicyami Ale v 1997 roci vikonannya cogo dogovoru bulo zablokovano Kongresom za dopomogoyu specialnogo zakonu 8 kvitnya 2010 prezidentami Rosiyi i SShA buv pidpisanij novij dogovir shodo obmezhennya strategichnih nastupalnih ozbroyen SNO III Za polozhennyam dogovoru obmezheno zagalne chislo rozgornutih yadernih bojovih zaryadiv 1550 odinicyami dlya kozhnoyi iz storin Zagalna kilkist rozgornutih mizhkontinentalnih balistichnih raket balistichnih raket pidvodnih chovniv i strategichnih bombarduvalnikiv raketonosiyiv dlya Rosiyi i SShA ne povinno perevishuvati 700 odinic i she 100 nosiyiv mozhut buti v rezervi v nerozgornutomu stani Pid diyu cogo dogovoru potraplyayut i raketi Trajdent 2 Stanom na 1 lipnya 2009 roku SShA mali v svoyemu rozporyadzhenni 851 nosiyi i chastina z nih povinna buti skorochena Plani SShA dosi ne ogolosheni tomu chi torknetsya skorochennya Trajdent 2 dostemenno nevidomo Obgovoryuyetsya pitannya skorochennya kilkosti pidvodnih chovniv tipu Ogajo z 14 do 12 pri zberezhenni zagalnoyi kilkosti rozgornutih na nih boyegolovok Rozgortannya raket Trajdent 2 u VMS SShA i boyegolovok na nih za rokamiData Kilkist PChARB Kilkist rozgornutih raket Boyegolovki W88 Mk 5A Boyegolovki W76 Mk 4 Boyegolovki W76 1 Mk 4A Vsogo BB na Trajdent 2 Vsogo boyegolovok MSYaS Vsogo boyegolovok SYaS SShAKilkist BB na odnij raketi Vsogo boyegolovok Kilkist BB na odnij raketi Vsogo boyegolovok Kilkist BB na odnij raketi Vsogo boyegolovok boyegolovok MSYaS vsogo chastka Trajdent 2 v MSYaS Kilkist Chastka Trajdent 2 v SYaS 1 sichnya 1991 2 48 384 384 5216 7 36 11966 3 211 sichnya 1992 4 96 8 400 8 0 400 3472 11 52 8772 4 561 sichnya 1993 5 120 8 400 8 560 960 3520 27 27 8420 11 401 sichnya 1994 6 144 8 400 8 752 1152 3072 37 50 7872 14 631 sichnya 1995 7 168 8 400 8 944 1344 2880 46 67 7770 17 301 sichnya 1996 8 192 8 384 8 1152 1536 3072 50 00 7947 19 331 sichnya 1997 9 240 8 384 8 1344 1728 3264 52 94 7139 24 211 sichnya 1998 10 240 8 384 8 1536 1920 3456 55 56 7256 26 461 sichnya 1999 10 240 8 384 8 1536 1920 3456 55 56 7206 26 641 sichnya 2000 10 216 8 384 8 1536 1920 3456 55 56 7206 26 641 sichnya 2001 10 240 8 384 8 1536 1920 3456 55 56 7206 26 641 sichnya 2002 11 264 8 384 8 1728 2112 3120 67 69 6480 32 591 sichnya 20031 sichnya 2004 12 288 8 384 8 1920 2304 2736 84 21 5886 39 141 sichnya 2005 12 288 6 384 6 1344 1728 2016 85 71 4216 40 991 sichnya 2006 14 336 6 384 6 1632 2016 2016 100 00 5021 40 151 sichnya 2007 14 336 6 384 6 1632 2016 2016 100 00 5021 40 151 sichnya 2008 14 288 6 384 6 1344 1728 1728 100 00 4075 42 401 sichnya 2009 14 288 4 6 384 4 6 718 4 6 50 1152 1152 100 00 2202 52 321 sichnya 2010 14 288 4 384 4 568 4 200 1152 1152 100 00 2202 52 32 U veresni 2021 roku uspishno provedeni planovi viprobuvannya balistichnih raket Trident II D5LE nad Atlantichnim okeanom Pusk dvoh raket zdijsniv atomnij pidvodnij choven tipu Ogajo Viprobuvannya vidbulisya bilya beregiv Floridi VMS Velikoyi Britaniyi Nosiyami raket u VMS Velikoyi Britaniyi stanom na 2009 rik ye chotiri pidvodnih chovni tipu Vengard Kozhen z pidvodnih chovniv ozbroyenij 16 raketami PChARB na vidminu vid amerikanskih komplektuyutsya tilki odnim ekipazhem i ekspluatuyutsya z nabagato menshim KON Zazvichaj na cherguvanni znahoditsya lishe odin choven V 2007 roci stalo vidomo sho yaderni boyegolovki ta yaderna zbroya v arsenali Velikoyi Britaniyi ne maye lancyuga dozvoliv angl Permissive Action Link Tobto dlya perevedennya atomnih bomb v bojove polozhennya slid bulo lishe vstaviti klyuch u ne nadto skladnij zamok Odnak vsi atomni bombi buli znyati z ozbroyennya do 1998 roku Pusk raket z pidvodnih chovniv mozhlivo zdijsniti silami samogo ekipazhu bez otrimannya bud yakih kodiv chi klyuchiv vid komanduvannya vishogo rivnya Tomu vijskova disciplina kritichno vazhliva dlya zapobigannya nesankcijovanim puskam Balistichni raketi Trident z yadernimi boyegolovkami perebuvayut pid povnim kontrolem uryadu Velikoyi Britaniyi rishennya pro pusk uhvalyuyetsya prem yer ministrom ta zhodnim chinom ne zalezhat vid Spoluchenih Shtativ v tomu chisli vid sistemi suputnikovoyi navigaciyi GPS oskilki pokladayetsya na oriyentuvannya za zirkami ta inercialnu sistemu navedennya Obslugovuvannya britanskih raket vidbuvayetsya spilno zi Spoluchenimi Shtatami na amerikanskij vijskovo morskij bazi v shtat Dzhordzhiya V takij sposib Velika Britaniya zaoshadzhuye koshti odnak ne vtrachaye kontrol nad rozgornutimi raketami Trident II na chovnah tipu Vengard Choven Spushenij na vodu Zastupiv na sluzhbu Trident II4 bereznya 1992 14 serpnya 1993 1994 nini29 veresnya 1993 7 sichnya 1995 1995 nini14 zhovtnya 1995 2 listopada 1996 1998 nini19 veresnya 1998 27 listopada 1999 2001 nini Pislya zavershennya remontu v grudni 2015 roku HMS Vengeance ta z sichnya 2016 do chervnya 2016 prohodila planovi viprobuvannya pered povernennyam do sluzhbi V chervni 2016 roku vidbuvalis viprobuvalni puski neozbroyenih raket Trident II D5 po poligonu na teritoriyi Spoluchenih Shtativ Vnaslidok neznachnogo zboyu v sistemi telemetriyi v pidsistemi viznachennya vidstanej sistema keruvannya virishila shtatno dostrokovo pripiniti polit ta vidvela raketu v okean Odnak cej incident ne zavadiv HMS Vengeance projti sertifikaciyu ta povernutis na cherguvannya Desho zgodom pidvodnij choven VMS SShA zdijsniv chotiri uspishnih puski pospil pid chas viprobuvan FCET 53 chim pidtverdiv visoku nadijnist ta gotovnist Trident II do zastosuvannya Taktiko tehnichni harakteristikiHarakteristika UGM 133A Trajdent II D5 Osnovni harakteristikiKilkist stupeniv 3tip dviguniv RDTTDovzhina m 13 42Diametr m 2 11Maksimalna zlitna masa kg 59078Maksimalna vaga sho zakidayetsya kg 2800Maksimalna dalnist km 11300Tip sistemi navedennya inercialna astrokorrekcii GPSKVO m 90 z GPS 120 z astrokorrekciibojova chastina termoyadernatip GCh Rozdilyayetsya golovna chastina z blokami individualnogo navedennyaKilkist bojovih blokiv do 8 W88 475 kt abo do 14 W76 100 kt Bazuvannya PChARB tipiv SShA Ogajo Velika Britaniya Vengard Istoriya zapuskivUsogo zapuskiv 156Z nih uspishnih 151 134 pospil Z nih nevdalih 4Z nih chastkovo nevdalih 1Pershij zapusk 15 sichnya 1987Ostannij zapusk 9 chervnya 2010Ocinka proyektuRozgortannya raketonosiyami SShA z raketami Trajdent II dozvolilo vijti morskim strategichnim yadernim silam SShA na novij yakisnij riven Mizhkontinentalna dalnist raket Trajdent I i Trajdent II dozvolila zdijsnyuvati bojove patrulyuvannya PChARB SShA v rajonah sho bezposeredno prilyagayut do teritoriyi SShA Ce z odnogo boku pidvishilo bojovu stijkist pidvodnih raketonosiyiv a z inshogo boku dozvolilo vidmovitisya vid vikoristannya peredovih punktiv bazuvannya za kordonom Balistichni raketi pidvodnih chovniv analogichni raketi Trajdent II stvoreni nini koli tilki chotirma krayinami SShA Rosiyeyu Franciyeyu ta Kitayem Stvorena she v SRSR modernizovana raketa tretogo pokolinnya R 29RM na ridkomu palivi pri menshij startovij masi maye podibnu dalnist i masu zakidannya Za vidstannyu i vagoyu sho zakidayetsya Trajdent II mala perevershiti tverdopalivna raketa R 39UTTH Bark ale cherez rozval SRSR vona ne bula zavershena Pri comu tochnist radyanskoyi raketi tretogo pokolinnya yak i amerikanskoyi raketi tretogo pokolinnya trajdent 1 vchetvero girshe nizh u raketi chetvertogo pokolinnya Trajdent II Najblizhchim analogom za taktiko tehnichnimi harakteristikam ye prijnyata na ozbroyennya v Rosiyi v 2007 roci modifikaciya raketi R 29RM R 29RMU2 Sineva Vona maye podibnu vagu zakidannya ta maksimalnoyu dalnistyu strilbi mayuchi menshu vagu Ale zgidno z opublikovanimi danimi vona takozh ne maye tochnist Trajdent II Sprava v tomu sho tochnist viznachaye i nomenklaturu cilej raket Mozhlivist urazhennya cili viznachayetsya nadlishkovim tiskom stvoryuvanim udarnoyu hvileyu pri nazemnomu vibuhu boyegolovki Dlya porazki zahishenoyi cili neobhidne stvorennya nadlishkovogo tisku blizko 100 atmosfer a dlya visokozahishenih cilej tipu shahti R 36M2 200 atmosfer Yaksho proanalizuvati znachennya nadlishkovogo tisku dlya BRPCh SShA yaki dosyagayutsya na vidstanyah rivnih KVO jmovirnist popadannya 50 i na vidstanyah rivnih 1 82 KVO jmovirnist popadannya 90 Radius i jmovirnist popadannya Nadlishkovij tisk atmPoseidon Trident I Trident IIW68 W76 W76 W881 KVO 50 4 9 3 2 16 7 6 385 17501 82 KVO 90 1 25 0 9 3 7 1 55 70 307 To staye ochevidno sho Trajdent II yedina z stvorenih balistichnih raket pidvodnih chovniv zdatna z visokoyu tochnistyu vrazhati zahisheni shahti mizhkontinentalnih balistichnih raket i zahisheni komandni punkti Visoki kontrsilovi mozhlivosti Trajdent II v umovah urazlivosti rosijskih SYaS tilki mala chastina gruntovih kompleksiv i RPKSN znahoditsya na marshrutah patrulyuvannya nadayut SShA bilshu svobodu u vibori formi bojovih dij dlya zabezpechennya yadernogo strimuvannya Harakteristiki stvorenih nini koli Kitayem i Franciyeyu balistichnih raket ne dosyagayut rivnya raket R 29RM i Trajdent 2 Raketa M51 rozrobka yakoyi trivaye u Franciyi za svoyimi harakteristikami nablizhayetsya do Trajdent 2 prote pokazniki tochnosti ta potuzhnosti boyegolovok tak i ne budut dosyagnuti Nova BRPCh R 30 Bulava sho nini rozroblyayetsya v Rosiyi matime nabagato menshu vagu sho zakidayetsya 1150 kg proti 2800 u Trajdent 2 Visoka nadijnist kompleksu pidtverdzhena najtrivalishoyu bezperervnoyu bezavarijnoyu seriyeyu zapuskiv Z 4 grudnya 1989 roku po 19 grudnya 2009 zrobleno 130 uspishnih zapuskiv Visoka efektivnist i porivnyano mala vartist utrimannya PChARB ozbroyenih raketami Trajdent 2 privela do togo sho morski strategichni sili posidayut lavi lideriv v i stanom na 2007 rik zabezpechuyut rozgortannya 2116 iz zagalnoyi kilkosti v 3492 boyezaryadiv sho stanovit 60 Zgidno z planami Pentagonu visoki harakteristiki nadijnosti bojovoyi efektivnosti raket Trajdent 2 i provodyatsya zahodi z prodovzhennya yih resursu dozvolyat ekspluatuvati yih do 2042 roku Imovirno do 2030 roku SShA neobhidno bude rozrobiti novu BRPCh yaka priblizno bude nazivatisya Trident E 6 VinoskiRadiolokacijni sistemi dayut v analogichnih umovah pohibku poryadku 1 7 m 1980 i chas provedennya viprobuvan Rendzh Sentinel T AGM 22 spisanij u 1997 roci Pislya vihodu z koridoru bezpeki raketa bula likvidovana za signalom iz zemli Po vsij vidimosti 15 milyardiv dolariv ce zagalna suma vidilyayetsya na stattyu zakupivli ozbroyennya po yakij prohodit takozh modernizaciya raket za programoyu LEP Tomu vidnesennya ciyeyi sumi do kilkosti zakupovuvanih raket ne zovsim korektno Dlya danih po zakupkam SShA finansovij rik Dlya puskiv i danih po Velikij Britaniyi kalendarnij rik U cinah potochnogo finansovogo roku sumi vklyuchayut v sebe zakupivlyu raket i zapchastin do nih Kilkist zamovlenih raket z urahuvannyam trivalosti ciklu virobnictva ci raketi potraplyayut do zamovnika v serednomu cherez dva roki Raketa bula likvidovana za signalom z zemli cherez vihid za mezhi koridoru bezpeki PrimitkiTrident astronautix com anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Arhiv originalu za 18 chervnya 2012 Procitovano 24 lipnya 2012 Ballisticheskaya raketa podvodnyh lodok UGM 96A Trident 1 C 4 informacionnaya sistema Raketnaya tehnika sajt Baltijskogo Gosudarstvennogo Tehnicheskogo Universiteta Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 18 travnya 2010 Amerikanskie podvodnye lodki strategicheskogo naznacheniya 30 06 2008 Arhiv originalu za 29 01 2011 Procitovano 2 travnya 2010 Trident II D 5 Fleet Ballistic Missile fas org anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Ministry of Defence and Property Services Agency Control and Management of the Trident Programme National Audit Office United Kingdom S Part 4 ISBN 0102027889 Zapros v ramkah programmy FREEDOM OF INFORMATION REQUEST pdf nuclearfiles org anglijskoyu Arhiv PDF originalu za 29 sichnya 2011 Zapros v ramkah programmy FREEDOM OF INFORMATION REQUEST pdf nuclearfiles org anglijskoyu Arhiv PDF originalu za 29 sichnya 2011 Reagan letter to Thatcher nuclearfiles org anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 shema Trident II D 5 s z gabaritnimi rozmirami raketi ta stupeniv fas org anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Ballisticheskaya raketa podvodnyh lodok Trident 2 informacionnaya sistema Raketnaya tehnika sajt Baltijskogo Gosudarstvennogo Tehnicheskogo Universiteta Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 TRIDENT II D 5 anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 23 travnya 2010 V Krasnenskij V Grabiv Raketnij kompleks PChARB KRAYiN NATO 22 bereznya 2012 u Wayback Machine Zakordonne vijskove oglyad Colonel Timothy M Laur Steven L Llanso Encyclopedia of modern us military weapons Edited by Walter J Boyne New York Berkley Trade 1998 P 468 509 p ISBN 0 425 16437 3 Bob Aldridge U S TRIDENT SUBMARINE amp MISSILE SYSTEM THE ULTIMATE FIRST STRIKE WEAPON pdf plrc org anglijskoyu s str 28 Arhiv PDF originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 22 travnya 2010 Lockheed Martin UGM 133 Trident II designation systems net anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 4 listopada 2009 The W88 Warhead nuclearweaponarchive org anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 4 listopada 2009 The Current British Arsenal nuclearweaponarchive org anglijskoyu 30 kvitnya 2001 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 4 listopada 2009 Kapitan 2 ranga V Kozhevnikov Raketnyj kompleks Trajdent Zarubezhnoe voennoe obozrenie 1991 Vip 3 S 50 Kapitan 2 ranga V Kozhevnikov Raketnyj kompleks Trajdent Zarubezhnoe voennoe obozrenie 1991 Vip 3 S 51 Kapitan 2 ranga V Kozhevnikov Raketnyj kompleks Trajdent Zarubezhnoe voennoe obozrenie 1991 Vip 3 S 52 Kapitan 1 ranga V Cherenkov Ispytaniya amerikanskih BRPCh na vostochnom raketnom poligone Zarubezhnoe voennoe obozrenie 10 1988 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 7 travnya 2010 Sovremennye ballisticheskie rakety Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 7 travnya 2010 Polkovnik S Kolesnikov PChARB VMS SShA warships ru Zhurnal Zarubezhnoe voennoe obozrenie 10 za 1997 god Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Lockheed Martin Built Trident II D5 Missile Achieves Record 129 Successful Test Flights In A Row Over 20 Years lockheedmartin com anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Raketa Trident II ustanovila novyj rekord po chislu uspeshnyh puskov lenta ru 23 10 2009 Arhiv originalu za 29 01 2011 Lockheed Martin Built Trident II D5 Missile Achieves 130th Consecutive Successful Test Flight lockheedmartin com anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 MBR Trident II D5 pobila sobstvennyj rekord rnd cnews ru 22 06 10 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 24 chervnya 2010 Lockheed Martin Built Trident II D5 Missile Achieves New Record of 134 Successful Test Flights In A Row lockheedmartin com anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Perechen vseh puskov rakety Trajdent 2 planet4589 org anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 globalsecurity org anglijskoyu Arhiv originalu za 8 listopada 2012 globalsecurity org anglijskoyu Arhiv originalu za 8 listopada 2012 TRIDENT SUBMARINE MISSILE SYSTEM solarnavigator net anglijskoyu 28 06 2006 Arhiv originalu za 29 01 2011 3 839 Deployments strategypage com anglijskoyu 28 06 2006 Arhiv originalu za 29 01 2011 Robert S Norris Hans M Kristensen U S nuclear forces 2009 angl Bulletin of the Atomic Scientists pdf March April 2009 No Volume 65 Number 2 P 59 69 ISSN 0096 3402 globalsecurity org anglijskoyu Arhiv originalu za 4 travnya 2012 nti org anglijskoyu Arhiv originalu za 21 serpnya 2008 Noah Shachtman yanvar 2007 Hypersonic Cruise Missile America s New Global Strike Weapon Statya na sajte zhurnala Popular Mechanics o giperzvukovoj rakete H 51 anglijskoyu Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Walter Pincus 16 avgusta 2008 goda Non Nuclear Warhead Urged for Trident Missile Washington Post anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Wade Boese sentyabr 2008 Panel Backs Long Range Conventional Missile armscontrol org anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Wade Boese 21 maya 2009 U S Navy Plans August Test for Conventional Trident Related Technology globalsecuritynewswire org anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 1999 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 34 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2000 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 31 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2001 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 32 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2003 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 30 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2004 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 29 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2005 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 31 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2006 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 28 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2007 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 32 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2008 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 38 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2010 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 45 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 W Foster Bamford 7 bereznya 2011 USS Nevada Successfully Tests Trident II D5 Missile anglijskoyu Sajt Tihookeanskogo flotu VMS SShA Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 9 bereznya 2011 U S Strategic Submarine Patrols Continue at Near Cold War Tempo fas org anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 A S Dyakov Rossijsko amerikanskie otnosheniya v oblasti sokrasheniya nastupatelnyh vooruzhenij sovremennoe sostoyanie i perspektiva Centr po izucheniya problem po razoruzheniya energetiki i ekologii pri MFTI 2001 S 14 20 Dmitrij Medvedev i Barak Obama vstretyatsya v Prage dlya podpisaniya novogo dogovora o sokrashenii i ogranichenii strategicheskih nastupatelnyh vooruzhenij rosijskoyu 26 marta 2010 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 27 bereznya 2010 Yadernye arsenaly Rossii i SShA sokratyatsya na 25 rosijskoyu 26 marta 2010 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 27 bereznya 2010 Nuclear Posture Review Report PDF USA Department of Defence anglijskoyu Aprel 2010 s 22 Arhiv PDF originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 21 travnya 2010 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 47 1 48 1992 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 24 lipnya 2012 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 48 1 49 1993 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 24 lipnya 2012 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 49 1 57 1994 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 24 lipnya 2012 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 50 1 65 1995 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 24 lipnya 2012 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 51 1 69 1996 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 24 lipnya 2012 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 52 1 62 1997 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 24 lipnya 2012 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 53 1 70 1998 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 24 lipnya 2012 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 54 1 71 1998 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 24 lipnya 2012 Robert S Norris William M Arkin 1999 U S strategic nuclear forces by the end of 1998 PDF Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 55 1 79 ISSN 0096 3402 Robert S Norris William M Arkin 2000 U S nuclear forces 2000 PDF Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 56 3 70 ISSN 0096 3402 Robert S Norris William M Arkin 2001 U S nuclear forces 2001 PDF Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 57 2 78 ISSN 0096 3402 Robert S Norris William M Arkin Hans M Kristensen Joshua Handler 2002 U S nuclear forces 2002 PDF Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 58 3 71 ISSN 0096 3402 Robert S Norris Hans M Kristensen 2004 U S nuclear forces 2004 PDF Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 60 3 71 ISSN 0096 3402 Robert S Norris Hans M Kristensen 2005 U S nuclear forces 2005 PDF Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 61 1 75 ISSN 0096 3402 Robert S Norris Hans M Kristensen 2006 U S nuclear forces 2006 PDF Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 62 1 69 ISSN 0096 3402 nedostupne posilannya Robert S Norris Hans M Kristensen 2007 PDF Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 63 1 80 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu PDF za 28 sichnya 2011 Procitovano 24 lipnya 2012 Robert S Norris Hans M Kristensen 2008 U S nuclear forces 2008 PDF Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 64 1 52 ISSN 0096 3402 nedostupne posilannya Robert S Norris Hans M Kristensen 2009 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 65 2 61 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 24 lipnya 2012 Robert S Norris Hans M Kristensen 2010 Bulletin of the Atomic Scientists zhurnal angl Educational Foundation for Nuclear Science Inc 66 3 58 ISSN 0096 3402 Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 24 lipnya 2012 Kozackij Sanya 19 veresnya 2021 Ukrayinskij militarnij portal Arhiv originalu za 19 veresnya 2021 Procitovano 22 veresnya 2021 George Allison 22 sichnya 2017 UK Defence Journal UK Defence Journal Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 30 sichnya 2017 Wm Robert Johnston 19 veresnya 2008 angl Johnston s Archive Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 30 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr praca dovidka George Allison 20 lyutogo 2017 UK Defence Journal Arhiv originalu za 24 lyutogo 2017 Procitovano 23 lyutogo 2017 Yu V Vedernikov Glava 2 Sravnitelnyj analiz sozdaniya i razvitiya Morskih strategicheskih yadernyh sil SSSR i SShA Sravnitelnyj analiz sozdaniya i razvitiya morskih strategicheskih yadernyh sil SSSR i SShA Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 24 lipnya 2012 Ukroshenie yadra Glava 2 2 Osnovnye etapy razvitiya morskih strategicheskih kompleksov 2003 g Krasnyj Oktyabr g Saransk Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 22 aprelya 2010 Current U S Nuclear Forces anglijskoyu 9 yanvarya 2007 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 23 kvitnya 2010 Trident D 5 missilethreat com anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 30 travnya 2010 Trident E 6 missilethreat com anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 30 travnya 2010 PosilannyaAnglomovni Trident II D 5 Fleet Ballistic Missile anglijskoyu Federation of American Scientist 1998 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 3 listopada 2009 Lockheed Martin UGM 133 Trident II anglijskoyu Designation Systems Net by Andreas Parsch 2008 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 3 listopada 2009 Trident anglijskoyu Encyclopedia Astronautica 2008 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 3 listopada 2009 Trident II launch list anglijskoyu Jonathan s Space Report by Jonathan McDowell 2009 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 3 listopada 2009 anglijskoyu GlobalSecurity org 2008 Arhiv originalu za 4 travnya 2012 Procitovano 3 listopada 2009 TRIDENT SUBMARINE MISSILE SYSTEM anglijskoyu sajt Solar Navigator 2006 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 3 listopada 2009 Strategic Setbacks anglijskoyu arhiv zhurnalu Flightglobal 1989 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 6 listopada 2009 Rosijskomovni Ballisticheskaya raketa podvodnyh lodok Trident 2 rosijskoyu Informacionnaya sistema Raketnaya tehnika Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 3 listopada 2009 Osnashenie PChARB VMS SShA neyadernymi sredstvami porazheniya rosijskoyu sajt Pentagonus 2007 Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 3 listopada 2009 Media Kadry dvuh posledovatelnyh zapuskov Trajdent 2 Youtube Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 5 listopada 2009 Kadry neudachnogo puska PEM 1 rakety Trajdent 2 s borta SSBN 734 Tennessi 21 marta 1989 goda Youtube Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 5 listopada 2009 Kadry neudachnogo puska PEM 4 rakety Trajdent 2 s borta SSBN 734 Tennessi 15 avgusta 1989 goda Youtube Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 5 listopada 2009

Дата публікації:
Топ