50°44′13″ пн. ш. 25°19′22″ сх. д. / 50.73694° пн. ш. 25.32278° сх. д.
Трагедія Луцької тюрми у червні 1941 року — розстріл в'язнів органами НКВС 23—24 червня 1941 року.
На території колишнього Окольного Луцького замку розташований монастир Бригідок — пам'ятка архітектури національного значення, це комплекс споруд, куди входили центральний храм, келії і господарські приміщення. Пам'ятка ця пов'язана з сумними і трагічними подіями в житті міста та всієї Волині, які увійшли в історію як розстріл в'язнів органами НКВС 23-24 червня 1941 року
Про ці події написано вже немало, перші публікації з'явилися під час німецької окупації в українській пресі. За радянського часу це замовчувалось, тільки за кордоном в діаспорі вийшло декілька публікацій. І лише після здобуття незалежності Україною уцілілі колишні в'язні почали висвітлювати на сторінках преси жахливі події 23 червня 1941 року у Луцьку. Найбільш узагальнено і детально це описав Микола Куделя, колишній в'язень, якого оминула куля під час розстрілу, у своїй книзі «Під мурами Луцької тюрми». У джерелах вказуються різні цифри жертв — від двох до чотирьох тисяч чоловік. Микола Куделя згадує чотири могили.
У час німецької окупації була створена комісія, яка в липні 1941 року при допомозі громадськості та національно-патріотичної інтелігенції Волині зробила насип над могилами, обклала їх дерном, встановила дубові хрести-фігури, обгородила низенькою огорожею, встановила таблички з написами, на яких вказувалась кількість похованих в'язнів — відповідно 1200, 800, 300, 1800. З ініціативи комісії в останню неділю серпня 1941 року відбувся офіційний похорон, покладання вінків і відправа панахиди.
Після визволення Луцька в 1944 році тюрма знову використовувалась радянською владою за призначенням. Микола Куделя у своїй книзі посилається на розповідь І. Мануйлика, який в 1944 році був в'язнем Луцької тюрми, бачив ці могили і був свідком того, як за наказом енкаведистів на чотирьох могилах хрести-фігури були зрізані, а могили зрівняні з землею і заасфальтовані.
У 1990-х роках з ініціативи громадськості в трьох місцях, де були поховані в'язні, встановили пам'ятні знаки та меморіальні дошки. Четверте місце, тобто на колишньому східному подвір'ї, залишилось не означеним, оскільки вже на той час було дуже забудовано.
У 2008 році Луцькою міською радою був створений відділ охорони культурної спадщини. Його працівники зібрали всі спогади, що стосуються розстрілу у Луцькій в'язниці, надіслали запити у різні архівні установи. Найбільший інтерес у зв'язку з цим викликають результати кримінальної справи, порушеної прокуратурою області за фактом розстрілу 23 червня 1941 року в'язнів Луцької тюрми.
Слідством встановлено, що перед початком Другої Світової війни в цій тюрмі утримувались під вартою близько 2000 засуджених і підслідних. Встановлено навіть 481 в'язня поіменно. З них 121 особу в квітні-червні 1941 року було направлено в місця позбавлення волі, що знаходились в інших регіонах СРСР, 11 — звільнено адміністрацією, 2 — втекло, 11 — загинули в тюрмі, 65 — випущені німецькою окупаційною владою, 271 — пропали безвісти.
З доповідних записок начальника тюремного відділення УНКВС по Волинській області сержанта держбезпеки Стана та інших працівників НКВС вбачається, що 23 червня 1941 року в зв'язку з бойовими діями біля Луцька з-під варти було звільнено малоліток, «указників» та засуджених за малозначні злочини, всього 84 особи, а решта ув'язнених чисельністю до 2000 осіб була розстріляна на території Луцької в'язниці. Цю чорну справу робила оперативна група працівників УНКВС по Волинській області під керівництвом капітана держбезпеки Розова, особовий склад 233 конвойного полку військ НКВС, керівний склад та наглядачі в'язниці. Розстріли здійснені на підставі директиви народного комісара Держбезпеки СРСР Меркулова від 23 червня 1941 року, згідно з якою на осіб, що утримувалися в тюрмах західних областей України, складались списки, за якими вони підлягали розстрілу за місцем їх утримання у зв'язку з початком війни з Німеччиною. Розстрілювались не тільки особи, щодо яких були винесені вироки про вищу міру покарання, але і засуджені до позбавлення волі, та ті, щодо яких тільки розпочалося слідство. За показаннями свідків, крім в'язнів, розстріляних 23-24 червня 1941 року та захоронених на подвір'ї в'язниці № 1, у січні 1944 року під час окупації м. Луцька німецько-фашистськими військами на тій же території були розстріляні та захоронені заарештовані німецькою владою громадяни.
При опрацюванні архівних матеріалів з фондів Державного історико-культурного заповідника в Луцьку нашу увагу привернула інформація із звіту про археологічні дослідження в 1991 році під керівництвом Святослава Терського (львівського археолога, відомого читачам як автора книги «Лучеськ в X—XIV ст.»), де повідомлялось, що при шурфуванні біля монастиря Бригіток на території колишнього кінотехпрому на глибині приблизно 1,5 метра було виявлено багато людських кісток. Дослідник припустив, що це може бути братська могила розстріляних в'язнів. При зіставленні свідчень очевидців та археологічних даних була висунута гіпотеза, що це могла бути могила на східному подвір'ї, яка згадується у спогадах Миколи Куделі.
Громадськістю Луцька та Волині неодноразово ставилось питання про перезахоронення жертв розстрілу. У 2009 році міська рада прийняла цільову міську програму по увічненню пам'яті жертв розстрілу в Луцькій в'язниці.
Одночасно продовжили пошук архівних джерел для встановлення місцезнаходження могили розстріляних в'язнів на східному подвір'ї. Нашу увагу привернуло фото 1941 року із фондів Волинського краєзнавчого музею, на якому зображено одну із могил біля в'язничної мурованої огорожі. Ми припускаємо, що цілком ймовірно на фото зображено частину східного подвір'я. Завдяки розкопкам ми знаємо, де знаходилась колишня огорожа в'язниці, отож, порівнюючи цю інформацію із зображенням на фото, вдалося вирахувати приблизне місцезнаходження могили в'язнів. На превеликий жаль, це місце тепер знаходиться під забудовою. Чи були під час будівництва знищені поховання? Адже, як згадує у своїй книзі М. Куделя, Й. Пікула розповів, що він наприкінці 1940-х років працював екскаваторником і був свідком, як під час земляних робіт на подвір'ї тюрми при копанні фундаменту натрапили на кістки захоронених. За розпорядженням працівників КДБ ґрунт з кістками повантажили на самоскиди і відвезли в невідомому напрямку, в глибокий кар'єр та закопали. Але поки що нам так і не відомо, де саме було виявлено та викопано це масове поховання, хто були ці поховані. Таким чином, тільки подальші дослідження зможуть підтвердити наші припущення.
На колишньому західному подвір'ї споруджено «Стіну скорботи по жертвах розстрілу», оскільки тут за свідченнями знаходиться одна із чотирьох — найбільша — могила, хоча питання точного її місцезнаходження залишається досі відкритим. Одним із свідчень є фото 1941 року, на якому зображено південно-західне крило будівлі в'язниці, мурована огорожа з хвірткою, будівля кузні, тобто зафіксовано фрагмент південної частини західного подвір'я. На передньому плані видно скупчення цивільного населення та декілька німецьких солдат, на задньому плані — полонених червоноармійців. У центральній частині фото видно дерев'яний хрест приблизно в три рази вищий людей. Цілком ймовірно, що хрест був встановлений на цій могилі.
Як вказує М. Куделя, під час німецької окупації була створена комісія, з ініціативи якої в останню неділю серпня 1941 року відбувся похорон, покладання вінків на могили та відправлення панахиди. Отже цілком ймовірно, що на фото зафіксовано саме цей захід. Провівши аналіз фото 1941 року, ми зробили спробу вирахувати, де знаходилась фотокамера на час фотозйомки. Також брались до уваги свідчення, в яких стверджувалось, що на подвір'ї були ще могили менші за розмірами, вказувались декілька місць: біля мурованої огорожі, між хвірткою і «Стіною скорботи», а також в центральній частині подвір'я, де тепер знаходиться клумба. В цих місцях протягом багатьох літ спостерігалося просідання ґрунту.
Зіставлення результатів розкопок та спогадів колишнього в'язня Г. В. Покотила дало змогу зробити певну історичну реконструкцію подій. Після розстрілу 23 червня 1941 року уцілілих в'язнів заставили поховати загиблих, після чого Г. В. Покотила і ще інших 27 в'язнів змусили копати яму серед західного подвір'я. В'язні зрозуміли, що після того, як вони викопають, їх буде розстріляно і поховано в цій же ямі. Однак з наближенням німців тюремне начальство та солдати, які їх охороняли, повтікали. Їм уже було не до в'язнів. Отож завдяки тому, що німецькі війська 25 червня вступили до міста, вони залишилися живими. Невдовзі німці їх відпустили додому, на той час яма залишалася ще відкритою. Таким чином, у результаті пошукових робіт було виявлено об'єкт, який безпосередньо пов'язаний з подіями «Луцької трагедії», тобто виявлено останню яму, яку викопали в'язні 24-25 червня 1941 року.
У серпні 2016 року Віктором Баюком археологом Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, було проведено польові пошукові роботи на вулиці Кафедральній, 16. В результаті яких було виявлено місце із масовими залишками людських останків. За всіма ознаками це поховальна яма розстріляних органами НКВС в’язнів 23-24 червня 1941 року.
Відомі жертви
- Гураль Лук'ян Єрофійович — районний провідник ОУН Торчинського району.
- Цвид Макар Омелянович — військовий, громадський діяч, хорунжий Армії УНР.
Див. також
Посилання
- Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років бійні НКВД
- НОВІ ШОКУЮЧІ ДАНІ ПРО ЛУЦЬКИЙ РОЗСТРІЛ
- Розстріли в'язнів в червні-липні 1941 р. Як це було.
- Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока; авт. вступ. статті С. І. Білокінь. — К.: Смолоскип, 2007. — 519 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
50 44 13 pn sh 25 19 22 sh d 50 73694 pn sh 25 32278 sh d 50 73694 25 32278 Monument zhertvam rozstrilyanim organami NKVS 23 24 chervnya 1941 u Lucku Tragediya Luckoyi tyurmi u chervni 1941 roku rozstril v yazniv organami NKVS 23 24 chervnya 1941 roku Na teritoriyi kolishnogo Okolnogo Luckogo zamku roztashovanij monastir Brigidok pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ce kompleks sporud kudi vhodili centralnij hram keliyi i gospodarski primishennya Pam yatka cya pov yazana z sumnimi i tragichnimi podiyami v zhitti mista ta vsiyeyi Volini yaki uvijshli v istoriyu yak rozstril v yazniv organami NKVS 23 24 chervnya 1941 roku Pro ci podiyi napisano vzhe nemalo pershi publikaciyi z yavilisya pid chas nimeckoyi okupaciyi v ukrayinskij presi Za radyanskogo chasu ce zamovchuvalos tilki za kordonom v diaspori vijshlo dekilka publikacij I lishe pislya zdobuttya nezalezhnosti Ukrayinoyu ucilili kolishni v yazni pochali visvitlyuvati na storinkah presi zhahlivi podiyi 23 chervnya 1941 roku u Lucku Najbilsh uzagalneno i detalno ce opisav Mikola Kudelya kolishnij v yazen yakogo ominula kulya pid chas rozstrilu u svoyij knizi Pid murami Luckoyi tyurmi U dzherelah vkazuyutsya rizni cifri zhertv vid dvoh do chotiroh tisyach cholovik Mikola Kudelya zgaduye chotiri mogili U chas nimeckoyi okupaciyi bula stvorena komisiya yaka v lipni 1941 roku pri dopomozi gromadskosti ta nacionalno patriotichnoyi inteligenciyi Volini zrobila nasip nad mogilami obklala yih dernom vstanovila dubovi hresti figuri obgorodila nizenkoyu ogorozheyu vstanovila tablichki z napisami na yakih vkazuvalas kilkist pohovanih v yazniv vidpovidno 1200 800 300 1800 Z iniciativi komisiyi v ostannyu nedilyu serpnya 1941 roku vidbuvsya oficijnij pohoron pokladannya vinkiv i vidprava panahidi Pislya vizvolennya Lucka v 1944 roci tyurma znovu vikoristovuvalas radyanskoyu vladoyu za priznachennyam Mikola Kudelya u svoyij knizi posilayetsya na rozpovid I Manujlika yakij v 1944 roci buv v yaznem Luckoyi tyurmi bachiv ci mogili i buv svidkom togo yak za nakazom enkavedistiv na chotiroh mogilah hresti figuri buli zrizani a mogili zrivnyani z zemleyu i zaasfaltovani U 1990 h rokah z iniciativi gromadskosti v troh miscyah de buli pohovani v yazni vstanovili pam yatni znaki ta memorialni doshki Chetverte misce tobto na kolishnomu shidnomu podvir yi zalishilos ne oznachenim oskilki vzhe na toj chas bulo duzhe zabudovano U 2008 roci Luckoyu miskoyu radoyu buv stvorenij viddil ohoroni kulturnoyi spadshini Jogo pracivniki zibrali vsi spogadi sho stosuyutsya rozstrilu u Luckij v yaznici nadislali zapiti u rizni arhivni ustanovi Najbilshij interes u zv yazku z cim viklikayut rezultati kriminalnoyi spravi porushenoyi prokuraturoyu oblasti za faktom rozstrilu 23 chervnya 1941 roku v yazniv Luckoyi tyurmi Slidstvom vstanovleno sho pered pochatkom Drugoyi Svitovoyi vijni v cij tyurmi utrimuvalis pid vartoyu blizko 2000 zasudzhenih i pidslidnih Vstanovleno navit 481 v yaznya poimenno Z nih 121 osobu v kvitni chervni 1941 roku bulo napravleno v miscya pozbavlennya voli sho znahodilis v inshih regionah SRSR 11 zvilneno administraciyeyu 2 vteklo 11 zaginuli v tyurmi 65 vipusheni nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 271 propali bezvisti Z dopovidnih zapisok nachalnika tyuremnogo viddilennya UNKVS po Volinskij oblasti serzhanta derzhbezpeki Stana ta inshih pracivnikiv NKVS vbachayetsya sho 23 chervnya 1941 roku v zv yazku z bojovimi diyami bilya Lucka z pid varti bulo zvilneno malolitok ukaznikiv ta zasudzhenih za maloznachni zlochini vsogo 84 osobi a reshta uv yaznenih chiselnistyu do 2000 osib bula rozstrilyana na teritoriyi Luckoyi v yaznici Cyu chornu spravu robila operativna grupa pracivnikiv UNKVS po Volinskij oblasti pid kerivnictvom kapitana derzhbezpeki Rozova osobovij sklad 233 konvojnogo polku vijsk NKVS kerivnij sklad ta naglyadachi v yaznici Rozstrili zdijsneni na pidstavi direktivi narodnogo komisara Derzhbezpeki SRSR Merkulova vid 23 chervnya 1941 roku zgidno z yakoyu na osib sho utrimuvalisya v tyurmah zahidnih oblastej Ukrayini skladalis spiski za yakimi voni pidlyagali rozstrilu za miscem yih utrimannya u zv yazku z pochatkom vijni z Nimechchinoyu Rozstrilyuvalis ne tilki osobi shodo yakih buli vineseni viroki pro vishu miru pokarannya ale i zasudzheni do pozbavlennya voli ta ti shodo yakih tilki rozpochalosya slidstvo Za pokazannyami svidkiv krim v yazniv rozstrilyanih 23 24 chervnya 1941 roku ta zahoronenih na podvir yi v yaznici 1 u sichni 1944 roku pid chas okupaciyi m Lucka nimecko fashistskimi vijskami na tij zhe teritoriyi buli rozstrilyani ta zahoroneni zaareshtovani nimeckoyu vladoyu gromadyani Pri opracyuvanni arhivnih materialiv z fondiv Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika v Lucku nashu uvagu privernula informaciya iz zvitu pro arheologichni doslidzhennya v 1991 roci pid kerivnictvom Svyatoslava Terskogo lvivskogo arheologa vidomogo chitacham yak avtora knigi Luchesk v X XIV st de povidomlyalos sho pri shurfuvanni bilya monastirya Brigitok na teritoriyi kolishnogo kinotehpromu na glibini priblizno 1 5 metra bulo viyavleno bagato lyudskih kistok Doslidnik pripustiv sho ce mozhe buti bratska mogila rozstrilyanih v yazniv Pri zistavlenni svidchen ochevidciv ta arheologichnih danih bula visunuta gipoteza sho ce mogla buti mogila na shidnomu podvir yi yaka zgaduyetsya u spogadah Mikoli Kudeli Gromadskistyu Lucka ta Volini neodnorazovo stavilos pitannya pro perezahoronennya zhertv rozstrilu U 2009 roci miska rada prijnyala cilovu misku programu po uvichnennyu pam yati zhertv rozstrilu v Luckij v yaznici Odnochasno prodovzhili poshuk arhivnih dzherel dlya vstanovlennya misceznahodzhennya mogili rozstrilyanih v yazniv na shidnomu podvir yi Nashu uvagu privernulo foto 1941 roku iz fondiv Volinskogo krayeznavchogo muzeyu na yakomu zobrazheno odnu iz mogil bilya v yaznichnoyi murovanoyi ogorozhi Mi pripuskayemo sho cilkom jmovirno na foto zobrazheno chastinu shidnogo podvir ya Zavdyaki rozkopkam mi znayemo de znahodilas kolishnya ogorozha v yaznici otozh porivnyuyuchi cyu informaciyu iz zobrazhennyam na foto vdalosya virahuvati priblizne misceznahodzhennya mogili v yazniv Na prevelikij zhal ce misce teper znahoditsya pid zabudovoyu Chi buli pid chas budivnictva znisheni pohovannya Adzhe yak zgaduye u svoyij knizi M Kudelya J Pikula rozpoviv sho vin naprikinci 1940 h rokiv pracyuvav ekskavatornikom i buv svidkom yak pid chas zemlyanih robit na podvir yi tyurmi pri kopanni fundamentu natrapili na kistki zahoronenih Za rozporyadzhennyam pracivnikiv KDB grunt z kistkami povantazhili na samoskidi i vidvezli v nevidomomu napryamku v glibokij kar yer ta zakopali Ale poki sho nam tak i ne vidomo de same bulo viyavleno ta vikopano ce masove pohovannya hto buli ci pohovani Takim chinom tilki podalshi doslidzhennya zmozhut pidtverditi nashi pripushennya Na kolishnomu zahidnomu podvir yi sporudzheno Stinu skorboti po zhertvah rozstrilu oskilki tut za svidchennyami znahoditsya odna iz chotiroh najbilsha mogila hocha pitannya tochnogo yiyi misceznahodzhennya zalishayetsya dosi vidkritim Odnim iz svidchen ye foto 1941 roku na yakomu zobrazheno pivdenno zahidne krilo budivli v yaznici murovana ogorozha z hvirtkoyu budivlya kuzni tobto zafiksovano fragment pivdennoyi chastini zahidnogo podvir ya Na perednomu plani vidno skupchennya civilnogo naselennya ta dekilka nimeckih soldat na zadnomu plani polonenih chervonoarmijciv U centralnij chastini foto vidno derev yanij hrest priblizno v tri razi vishij lyudej Cilkom jmovirno sho hrest buv vstanovlenij na cij mogili Yak vkazuye M Kudelya pid chas nimeckoyi okupaciyi bula stvorena komisiya z iniciativi yakoyi v ostannyu nedilyu serpnya 1941 roku vidbuvsya pohoron pokladannya vinkiv na mogili ta vidpravlennya panahidi Otzhe cilkom jmovirno sho na foto zafiksovano same cej zahid Provivshi analiz foto 1941 roku mi zrobili sprobu virahuvati de znahodilas fotokamera na chas fotozjomki Takozh bralis do uvagi svidchennya v yakih stverdzhuvalos sho na podvir yi buli she mogili menshi za rozmirami vkazuvalis dekilka misc bilya murovanoyi ogorozhi mizh hvirtkoyu i Stinoyu skorboti a takozh v centralnij chastini podvir ya de teper znahoditsya klumba V cih miscyah protyagom bagatoh lit sposterigalosya prosidannya gruntu Zistavlennya rezultativ rozkopok ta spogadiv kolishnogo v yaznya G V Pokotila dalo zmogu zrobiti pevnu istorichnu rekonstrukciyu podij Pislya rozstrilu 23 chervnya 1941 roku ucililih v yazniv zastavili pohovati zagiblih pislya chogo G V Pokotila i she inshih 27 v yazniv zmusili kopati yamu sered zahidnogo podvir ya V yazni zrozumili sho pislya togo yak voni vikopayut yih bude rozstrilyano i pohovano v cij zhe yami Odnak z nablizhennyam nimciv tyuremne nachalstvo ta soldati yaki yih ohoronyali povtikali Yim uzhe bulo ne do v yazniv Otozh zavdyaki tomu sho nimecki vijska 25 chervnya vstupili do mista voni zalishilisya zhivimi Nevdovzi nimci yih vidpustili dodomu na toj chas yama zalishalasya she vidkritoyu Takim chinom u rezultati poshukovih robit bulo viyavleno ob yekt yakij bezposeredno pov yazanij z podiyami Luckoyi tragediyi tobto viyavleno ostannyu yamu yaku vikopali v yazni 24 25 chervnya 1941 roku U serpni 2016 roku Viktorom Bayukom arheologom Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika u m Lucku bulo provedeno polovi poshukovi roboti na vulici Kafedralnij 16 V rezultati yakih bulo viyavleno misce iz masovimi zalishkami lyudskih ostankiv Za vsima oznakami ce pohovalna yama rozstrilyanih organami NKVS v yazniv 23 24 chervnya 1941 roku Vidomi zhertviGural Luk yan Yerofijovich rajonnij providnik OUN Torchinskogo rajonu Cvid Makar Omelyanovich vijskovij gromadskij diyach horunzhij Armiyi UNR Div takozhVinishennya lvivskih v yazniv u chervni 1941 Vinishennya v yazniv u Stanislavovi Vinnicka tragediya Harkivska tragediya Zalishicka tragediyaPosilannyaZnishennya v yazniv u Luckij tyurmi 70 rokiv bijni NKVD NOVI ShOKUYuChI DANI PRO LUCKIJ ROZSTRIL Rozstrili v yazniv v chervni lipni 1941 r Yak ce bulo Represiyi v Ukrayini 1917 1990 rr Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik Avt upor Ye K Babich V V Patoka avt vstup statti S I Bilokin K Smoloskip 2007 519 s