Торібіо де Бенавенте (ісп. Toribio de Benavente; бл. 1482 — 10 серпня 1568) — іспанський священик, місіонер у Новій Іспанії, автор праць з історії ацтеків.
Торібіо де Бенавенте | |
---|---|
ісп. Toribio de Benavente | |
Народився | 1482[4][1] Бенавенте, Самора, Кастилія і Леон, Іспанія |
Помер | 1568[1][2][…] Мехіко, Іспанська імперія, Іспанія |
Підданство | королівство Іспанія |
Національність | іспанець |
Діяльність | місіонерство |
Галузь | історія[5], етнографія[5], d[5] і францисканці[5] |
Знання мов | латина, науатль і іспанська[4][5] |
Конфесія | католицизм |
Рід | Паредес |
Автограф | |
|
Життєпис
Францисканець
Походив з роду Паредес. Народився у місті Бенавенте (область Самора, провінція Леон). Торібіо отримав початкову освіту у рідному містечку. У 17 років він вступив до Ордену францисканців. У 1516 році його було висвячено на ченця. Він прийняв ім'я рідного міста — де Бенавенте. У 1518 році вирушив до провінції Естрамадура, в кустодію (самостійний адміністративний округ францисканців) Святого Габріеля, брати якої сповідували мілленаристські ідеї цистерцианців і виступали за духовне оновлення Ордена, закликали повернутися до обітниці бідності, яким колись відрізнявся цей Орден.
За клопотанням Ернано Кортеса місія навернення до християнства Нової Іспанії була офіційно довірена естремадурським францисканцям з провінції Святого Габріеля. Буллою «Exponi nobis fecisti» від 9 травня 1522 року папа римський Адріан VI надав їм найширші повноваження, доручивши заснувати мексиканську церкву. 25 січня 1524 року 12 перших францисканців вирушили до Нової Іспанії на чолі з братом Мартіном де Валенсія.
У Новій Іспанії
У травні 1524 року місія прибула до Мексики. Брат Торібіо незабаром почав вести свою місіонерську діяльність під псевдонімом Мотолінія — «бідняк», прізвисько, яке дали йому індіанці за те, що ходив босоніж, спав на підлозі, покриваючи ковдрою від холоду, їв лише коржі з перцем чилі, фрукти, а з корінними мешканцями розмовляв жалісним голосом. У 1524—1527 роках він служить послідовно воротарем декількох монастирів в Мехіко, Тескоко (Сан-Антоніо-де-Тескоко), Уешоцінко. Водночас вивчив мову науатль.
У 1527—1529 роках перебував з місіонерською діяльністю в Гватемалі і Нікарагуа. У 1529 році брав участь у зведенні монастиря у Куернавака. У 1530 році нетривалий час діяв у Тлашкалі. У 1530—1531 роках брав участь у заснуванні міста Пуебло. Того ж року вступив у конфлікт з головою Першої Аудієнсії (уряду) Нової Іспанії Нуньо де Гусманом, який жорстоко поводився з корінним населенням.
У 1531 році відвідав місто Теуантепек, де досліджував архітектуру народу сапотеків. У 1534 році знову відвідав Гватемалу, півострів Юкатан де вів місіонерську діяльність серед мая.
У 1536 році його відправляють до Тлашкали, де перебував до 1542 року. Саме тут він написав частину начерків і заміток для етнографічної праці, який йому замовили незадовго до цього. Проте він протестував проти «Нових законів» на захист прав індіанців (1542—1543), прийнятих за підтримки Лас Касаса, відстоюючи енкомьєнду, тобто фактично рабську працю корінного населення. Мотолінія був переконаний, що, попри зловживання, подібна форма була найкращим засобом для християнізації індіанців.
У 1543—1545 роках обіймав посаду віцекомісара Гватемали. У 1544 році відхилив пропозицію стати єпископом Юкатана. Водночас продовжив тут місіонерську діяльність. З 1548 до 1551 року обіймав посаду провінціала провінції Святого Євангелія. В цей час брав участь у перебудові ацтекських зрамів на католицькі монастирі у містах Пуебла, Тула, Уакечула. В цей момент його прагненням було допомогти індіанцям з податками і звільнити від виплати десятини, що було необхідною передумовою для бажаної іспанською короною заміни чорного духовенства на біле.
У 1560 році францисканський капітул наказав Торібіо припинити свою діяльність. Він помер у 1568 році у монастирі Сан-Франциско у Мехіко.
Творчість
В доробку є «Мемуари» і «Історія Індій Нової Іспанії» (1539 рік). Втім залишив свої записи невиданими. Лише 1903 році вийшли «Мемуари», в яких зібрані його начерки і замітки, а у 1858 році — «Історія Індій Нової Іспанії». Повна версія останньої праці втрачено, збереглася лише скорочена версія.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119230313 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- opac.vatlib.it
- Archivio di Autorità del Museo Galileo
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
Джерела
- Habig, Marion A. «The Franciscan Provinces of Spanish North America (Concluded)». The Americas 1 (3 (Jan., 1945)): 330—344
- Canedo, Lino G. (1973). «Toribio Motolinia and His Historical Writings». The Americas 29 (3 (Jan., 1973)): 277—307.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Торібіо де Бенавенте |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toribio de Benavente isp Toribio de Benavente bl 1482 10 serpnya 1568 ispanskij svyashenik misioner u Novij Ispaniyi avtor prac z istoriyi actekiv Toribio de Benaventeisp Toribio de BenaventeNarodivsya1482 4 1 Benavente Samora Kastiliya i Leon IspaniyaPomer1568 1 2 Mehiko Ispanska imperiya IspaniyaPiddanstvokorolivstvo IspaniyaNacionalnistispanecDiyalnistmisionerstvoGaluzistoriya 5 etnografiya 5 d 5 i franciskanci 5 Znannya movlatina nauatl i ispanska 4 5 KonfesiyakatolicizmRidParedesAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Div takozh ToribioZhittyepisFranciskanec Pohodiv z rodu Paredes Narodivsya u misti Benavente oblast Samora provinciya Leon Toribio otrimav pochatkovu osvitu u ridnomu mistechku U 17 rokiv vin vstupiv do Ordenu franciskanciv U 1516 roci jogo bulo visvyacheno na chencya Vin prijnyav im ya ridnogo mista de Benavente U 1518 roci virushiv do provinciyi Estramadura v kustodiyu samostijnij administrativnij okrug franciskanciv Svyatogo Gabrielya brati yakoyi spoviduvali millenaristski ideyi cistercianciv i vistupali za duhovne onovlennya Ordena zaklikali povernutisya do obitnici bidnosti yakim kolis vidriznyavsya cej Orden Za klopotannyam Ernano Kortesa misiya navernennya do hristiyanstva Novoyi Ispaniyi bula oficijno dovirena estremadurskim franciskancyam z provinciyi Svyatogo Gabrielya Bulloyu Exponi nobis fecisti vid 9 travnya 1522 roku papa rimskij Adrian VI nadav yim najshirshi povnovazhennya doruchivshi zasnuvati meksikansku cerkvu 25 sichnya 1524 roku 12 pershih franciskanciv virushili do Novoyi Ispaniyi na choli z bratom Martinom de Valensiya U Novij Ispaniyi U travni 1524 roku misiya pribula do Meksiki Brat Toribio nezabarom pochav vesti svoyu misionersku diyalnist pid psevdonimom Motoliniya bidnyak prizvisko yake dali jomu indianci za te sho hodiv bosonizh spav na pidlozi pokrivayuchi kovdroyu vid holodu yiv lishe korzhi z percem chili frukti a z korinnimi meshkancyami rozmovlyav zhalisnim golosom U 1524 1527 rokah vin sluzhit poslidovno vorotarem dekilkoh monastiriv v Mehiko Teskoko San Antonio de Teskoko Ueshocinko Vodnochas vivchiv movu nauatl U 1527 1529 rokah perebuvav z misionerskoyu diyalnistyu v Gvatemali i Nikaragua U 1529 roci brav uchast u zvedenni monastirya u Kuernavaka U 1530 roci netrivalij chas diyav u Tlashkali U 1530 1531 rokah brav uchast u zasnuvanni mista Pueblo Togo zh roku vstupiv u konflikt z golovoyu Pershoyi Audiyensiyi uryadu Novoyi Ispaniyi Nuno de Gusmanom yakij zhorstoko povodivsya z korinnim naselennyam U 1531 roci vidvidav misto Teuantepek de doslidzhuvav arhitekturu narodu sapotekiv U 1534 roci znovu vidvidav Gvatemalu pivostriv Yukatan de viv misionersku diyalnist sered maya U 1536 roci jogo vidpravlyayut do Tlashkali de perebuvav do 1542 roku Same tut vin napisav chastinu nacherkiv i zamitok dlya etnografichnoyi praci yakij jomu zamovili nezadovgo do cogo Prote vin protestuvav proti Novih zakoniv na zahist prav indianciv 1542 1543 prijnyatih za pidtrimki Las Kasasa vidstoyuyuchi enkomyendu tobto faktichno rabsku pracyu korinnogo naselennya Motoliniya buv perekonanij sho popri zlovzhivannya podibna forma bula najkrashim zasobom dlya hristiyanizaciyi indianciv U 1543 1545 rokah obijmav posadu vicekomisara Gvatemali U 1544 roci vidhiliv propoziciyu stati yepiskopom Yukatana Vodnochas prodovzhiv tut misionersku diyalnist Z 1548 do 1551 roku obijmav posadu provinciala provinciyi Svyatogo Yevangeliya V cej chas brav uchast u perebudovi actekskih zramiv na katolicki monastiri u mistah Puebla Tula Uakechula V cej moment jogo pragnennyam bulo dopomogti indiancyam z podatkami i zvilniti vid viplati desyatini sho bulo neobhidnoyu peredumovoyu dlya bazhanoyi ispanskoyu koronoyu zamini chornogo duhovenstva na bile U 1560 roci franciskanskij kapitul nakazav Toribio pripiniti svoyu diyalnist Vin pomer u 1568 roci u monastiri San Francisko u Mehiko TvorchistV dorobku ye Memuari i Istoriya Indij Novoyi Ispaniyi 1539 rik Vtim zalishiv svoyi zapisi nevidanimi Lishe 1903 roci vijshli Memuari v yakih zibrani jogo nacherki i zamitki a u 1858 roci Istoriya Indij Novoyi Ispaniyi Povna versiya ostannoyi praci vtracheno zbereglasya lishe skorochena versiya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119230313 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 opac vatlib it d Track Q84353965 Archivio di Autorita del Museo Galileo d Track Q105263158 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaHabig Marion A The Franciscan Provinces of Spanish North America Concluded The Americas 1 3 Jan 1945 330 344 Canedo Lino G 1973 Toribio Motolinia and His Historical Writings The Americas 29 3 Jan 1973 277 307 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Toribio de Benavente