Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Торжи́нський Іва́н Олексі́йович (нар. 22 грудня 1915 — пом. 2 серпня 2000) — радянський воїн-танкіст, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945), капітан.
| Торжинський Іван Олексійович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 22 грудня 1915 Арбузинка | |||||||||
| Смерть | 2 серпня 2000 (84 роки) Одеса | |||||||||
| Поховання | d | |||||||||
| Країна |  Російська імперія→ СРСР→ Україна | |||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||
| Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||||||||
| Рід військ |  танкові війська | |||||||||
| Роки служби | 1937–1960 | |||||||||
| Звання |  Підполковник | |||||||||
| Формування | 7-й механізований корпус | |||||||||
| Командування | танкова рота | |||||||||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 22 грудня 1915 року в селі Арбузинка Костянтинівської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (тепер — районний центр Миколаївської області). Батько — Ананьївський міщанин Олексій Гордійович Торжинський; мати — Пелагея Корніловна Хильова (Хилевая). Українець.
Закінчив 7 класів школи та Копилівський зоотехнікум Київської області у 1934 році. Працював завідувачем складу.
У 1937 році призваний до РСЧА й направлений на Далекий Схід у 12-й навчальний залізничний полк. Після проходження курсів, залишений на посаді старшини. Після невдалої спроби вступити до Сталінградського танкового училища працював у військовому комісаріаті.
У листопаді 1941 році був зарахований до Сталінградського танкового училища, яке закінчив у 1942 році й отримав військове звання «лейтенант».
У грудні 1942 року направлений командиром танкового взводу 84-го окремого танкового полку. В його складі отримав бойове хрещення в лютому 1943 року на Західному фронті, південно-західніше міста Бєльов.
У травні 1943 року 84-й танковий полк був переданий до складу 17-го гвардійського стрілецького корпусу 13-ї армії Центрального фронту. Брав участь у Курській битві, діючи на південному фасі Курсько-Орловської дуги. В оборонних боях був поранений. За відзнаку нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня й отримав військове звання «старший лейтенант».
Після лікування у шпиталі призначений командиром танкової роти 84-го танкового полку 63-ї механізованої бригади 7-го механізованого корпусу 2-го Українського фронту.
Після перекидання на плацдарм на правому березі Дніпра, в листопаді 1943-січні 1944 року рота І. О. Торжинського брала участь у звільненні міста Знам'янка та в оточенні Кіровоградського угруповання ворога. За відзнаку в Кіровоградській операції нагороджений орденом Червоного Прапора.
У березні 1944 року брав участь в Умансько-Ботошанській наступальній операції, звільнивши міста Новоукраїнка Кіровоградської області, Первомайськ Миколаївської області, Ананьїв і Котовськ Одеської області та форсувавши Дністер північніше міста Дубосари. За відзнаку був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.
За відзнаку в ході проведення Яссько-Кишинівської операції радянських військ капітан І. О. Торжинський був нагороджений другим орденом Червоного Прапора.
Брав участь у бойових діях на території Румунії, Болгарії, Угорщини, Чехословаччини.
Особливо капітан Торжинський відзначився 6 жовтня 1944 року в боях за місто Зідред (Угорщина). Попри перевагу ворога, увірвався на своєму танку в розташування супротивника й, вміло маневруючи, прицільним вогнем знищив 3 та підбив 1 танк супротивника. Після того, як машина Торжинського була підбита, продовжував вести вогонь, поки танк не загорівся. Не зважаючи на отриману контузію, продовжив керувати боєм своєї роти.
У травні 1945 року І. О. Торжинський призначений заступником командира 105-го окремого важкого танкового полку, на озброєнні якого були танки ІС-2. Перемогу зустрів в чеському місті Нємєцкі-Брод.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року І. О. Торжинському присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5957).
Відразу ж по закінченні війни 105-й окремий танковий полк було переформовано в 105-й окремий танковий батальйон 42-го гвардійського механізованого полку Білоруського ВО, а І. О. Торжинського призначено заступником командира батальйону. Військову службу проходив у місті Брест.
У листопаді 1950 року закінчив Ленінградську бронетанкову академію.
У 1951–1953 роках майор Торжинський проходив службу в Групі радянських окупаційних військ у Німеччині на посаді командира 65-го окремого навчального танкового батальйону. 20-ї гвардійської механізованої дивізії 6-ї гвардійської армії. У 1953 році отримав військове звання «підполковник».
У 1954–1960 роках проходив військову службу в Одеському ВО на посадах: начальника полкової школи з підготовки екіпажів танків і САУ 101-го танкового полку 180-ї (перетворена в 14-ту) стрілецької дивізії; заступник командира 11-го навчального танкового батальйону 35-ї гвардійської механізованої дивізії та 325-го мотострілецького батальйону 38-ї мотострілецької дивізії. У серпні 1960 року звільнився в запас з посади заступника командира 42-го мотострілецького полку 88-ї мотострілецької дивізії.
Мешкав у місті Одеса. Працював головним механіком управління «Шляхремонтбуд».
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (24.03.1945);
- Орден Леніна (24.03.1945);
- Орден Червоного Прапора (04.02.1944; 07.09.1944);
- Два ордена Вітчизняної війни 1-го ступеня (04.1944; 06.04.1985);
- Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (21.07.1943);
- Орден Червоної Зірки (03.11.1953);
- Медалі.
Література
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор.261-263.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т., Т.1 — Москва: Воениздат, 1988.
Примітки
- Військове звання вказане на момент присвоєння звання Героя Радянського Союзу[недоступне посилання з липня 2019]
- Представлення на І. О. Торжинського на присвоєння звання Героя Радянського Союзу(рос.)
Посилання
- Біографія І. О. Торжинського на сайті «Герои страны» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Torzhi nskij Iva n Oleksi jovich nar 22 grudnya 1915 pom 2 serpnya 2000 radyanskij voyin tankist uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 kapitan Torzhinskij Ivan OleksijovichNarodzhennya22 grudnya 1915 1915 12 22 ArbuzinkaSmert2 serpnya 2000 2000 08 02 84 roki OdesaPohovannyadKrayinaRosijska imperiya SRSR UkrayinaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijsk tankovi vijskaRoki sluzhbi1937 1960Zvannya PidpolkovnikFormuvannya7 j mehanizovanij korpusKomanduvannyatankova rotaVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi BiografiyaNarodivsya 22 grudnya 1915 roku v seli Arbuzinka Kostyantinivskoyi volosti Yelizavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi teper rajonnij centr Mikolayivskoyi oblasti Batko Ananyivskij mishanin Oleksij Gordijovich Torzhinskij mati Pelageya Kornilovna Hilova Hilevaya Ukrayinec Zakinchiv 7 klasiv shkoli ta Kopilivskij zootehnikum Kiyivskoyi oblasti u 1934 roci Pracyuvav zaviduvachem skladu U 1937 roci prizvanij do RSChA j napravlenij na Dalekij Shid u 12 j navchalnij zaliznichnij polk Pislya prohodzhennya kursiv zalishenij na posadi starshini Pislya nevdaloyi sprobi vstupiti do Stalingradskogo tankovogo uchilisha pracyuvav u vijskovomu komisariati U listopadi 1941 roci buv zarahovanij do Stalingradskogo tankovogo uchilisha yake zakinchiv u 1942 roci j otrimav vijskove zvannya lejtenant U grudni 1942 roku napravlenij komandirom tankovogo vzvodu 84 go okremogo tankovogo polku V jogo skladi otrimav bojove hreshennya v lyutomu 1943 roku na Zahidnomu fronti pivdenno zahidnishe mista Byelov U travni 1943 roku 84 j tankovij polk buv peredanij do skladu 17 go gvardijskogo strileckogo korpusu 13 yi armiyi Centralnogo frontu Brav uchast u Kurskij bitvi diyuchi na pivdennomu fasi Kursko Orlovskoyi dugi V oboronnih boyah buv poranenij Za vidznaku nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya j otrimav vijskove zvannya starshij lejtenant Pislya likuvannya u shpitali priznachenij komandirom tankovoyi roti 84 go tankovogo polku 63 yi mehanizovanoyi brigadi 7 go mehanizovanogo korpusu 2 go Ukrayinskogo frontu Pislya perekidannya na placdarm na pravomu berezi Dnipra v listopadi 1943 sichni 1944 roku rota I O Torzhinskogo brala uchast u zvilnenni mista Znam yanka ta v otochenni Kirovogradskogo ugrupovannya voroga Za vidznaku v Kirovogradskij operaciyi nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora U berezni 1944 roku brav uchast v Umansko Botoshanskij nastupalnij operaciyi zvilnivshi mista Novoukrayinka Kirovogradskoyi oblasti Pervomajsk Mikolayivskoyi oblasti Ananyiv i Kotovsk Odeskoyi oblasti ta forsuvavshi Dnister pivnichnishe mista Dubosari Za vidznaku buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Za vidznaku v hodi provedennya Yassko Kishinivskoyi operaciyi radyanskih vijsk kapitan I O Torzhinskij buv nagorodzhenij drugim ordenom Chervonogo Prapora Brav uchast u bojovih diyah na teritoriyi Rumuniyi Bolgariyi Ugorshini Chehoslovachchini Osoblivo kapitan Torzhinskij vidznachivsya 6 zhovtnya 1944 roku v boyah za misto Zidred Ugorshina Popri perevagu voroga uvirvavsya na svoyemu tanku v roztashuvannya suprotivnika j vmilo manevruyuchi pricilnim vognem znishiv 3 ta pidbiv 1 tank suprotivnika Pislya togo yak mashina Torzhinskogo bula pidbita prodovzhuvav vesti vogon poki tank ne zagorivsya Ne zvazhayuchi na otrimanu kontuziyu prodovzhiv keruvati boyem svoyeyi roti U travni 1945 roku I O Torzhinskij priznachenij zastupnikom komandira 105 go okremogo vazhkogo tankovogo polku na ozbroyenni yakogo buli tanki IS 2 Peremogu zustriv v cheskomu misti Nyemyecki Brod Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku I O Torzhinskomu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5957 Vidrazu zh po zakinchenni vijni 105 j okremij tankovij polk bulo pereformovano v 105 j okremij tankovij bataljon 42 go gvardijskogo mehanizovanogo polku Biloruskogo VO a I O Torzhinskogo priznacheno zastupnikom komandira bataljonu Vijskovu sluzhbu prohodiv u misti Brest U listopadi 1950 roku zakinchiv Leningradsku bronetankovu akademiyu U 1951 1953 rokah major Torzhinskij prohodiv sluzhbu v Grupi radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini na posadi komandira 65 go okremogo navchalnogo tankovogo bataljonu 20 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi 6 yi gvardijskoyi armiyi U 1953 roci otrimav vijskove zvannya pidpolkovnik U 1954 1960 rokah prohodiv vijskovu sluzhbu v Odeskomu VO na posadah nachalnika polkovoyi shkoli z pidgotovki ekipazhiv tankiv i SAU 101 go tankovogo polku 180 yi peretvorena v 14 tu strileckoyi diviziyi zastupnik komandira 11 go navchalnogo tankovogo bataljonu 35 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi ta 325 go motostrileckogo bataljonu 38 yi motostrileckoyi diviziyi U serpni 1960 roku zvilnivsya v zapas z posadi zastupnika komandira 42 go motostrileckogo polku 88 yi motostrileckoyi diviziyi Meshkav u misti Odesa Pracyuvav golovnim mehanikom upravlinnya Shlyahremontbud Pomer 2 serpnya 2000 roku Pohovanij na Pivnichnomu cvintari NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 24 03 1945 Orden Lenina 24 03 1945 Orden Chervonogo Prapora 04 02 1944 07 09 1944 Dva ordena Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 04 1944 06 04 1985 Orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 21 07 1943 Orden Chervonoyi Zirki 03 11 1953 Medali LiteraturaBundyukov A G Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Nikolaevskoj oblasti Odessa Mayak 1982 stor 261 263 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 t T 1 Moskva Voenizdat 1988 PrimitkiVijskove zvannya vkazane na moment prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Predstavlennya na I O Torzhinskogo na prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros PosilannyaBiografiya I O Torzhinskogo na sajti Geroi strany ros