Мико ла Мики тович Топо льников нар 1 грудня 1918 Калмазове пом 21 квітня 1988 Підгородна лейтенант командир мінометного

Мико́ла Мики́тович Топо́льников (нар. 1 грудня 1918, Калмазове — пом. 21 квітня 1988, Підгородна) — лейтенант, командир мінометного взводу 1339-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу (1943).

Микола Микитович Топольников

Народження

1 грудня 1918

Калмазове Вільшанського району Кіровоградської області
УРСР

Смерть

21 квітня 1988 (69 років)

смт Підгородна Первомайського району Миколаївської області УРСР

Поховання

Країна

Приналежність

Роки служби

1938–1946

Звання

Капітан

Командування

мінометний взвод

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди


Медаль «За оборону Одеси»	Медаль «За оборону Кавказу»
		Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Топольников Микола Микитович у Вікісховищі

Біографія

Микола Микитович Топольников народився 1 грудня 1918 року в селі Калмазовому Вільшанського району Кіровоградської області в селянській родині. Українець. Після закінчення Березовобалківської середньої школи працював у місцевому колгоспі імені Ворошилова.

В 1938 році призваний до лав РСЧА. Військову службу проходив на Чорноморському флоті. Початок Німецько-радянської війни командир гармати старшина 1-ї статті Топольников М. М. зустрів в Севастополі.

27 червня 1941 року крейсер «Красний Крым», на якому проходив службу Топольников М. М., у складі радянської ескадри брав участь в поході й обстрілі Констанци (Румунія).

На початку серпня 1941 року добровольцем записався до 1-го окремого полку морської піхоти під командуванням майора Осіпова. В складі полку брав участь в героїчній обороні Одеси. В бою в районі Чабанки був важко поранений.

Після лікування служив інструктором в Балаклавській школі сторожових катерів, де готував спеціалістів для флоту.

Після евакуації радянських військ з Севастополя, в складі 145-го окремого полку морської піхоти бере участь в оборонних боях під Новоросійськом, в районі Геленджика.

В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1943 року мінометний взвод лейтенанта Топольникова М. М. в складі батальйону капітана Жукова П. К. одним з перших форсував водний рубіж шириною в 45 кілометрів, висадився на Керченському півострові в районі мису і селища , швидко встановив міномети. В перші ж години бою мінометники Топольнікова знищили до десятка ворожих вогневих точок і більше роти німецьких солдат, чим сприяли захопленню плацдарму. Ворог кинув на десантників танки і артилерію. Коли закінчились міни, мінометники приєднались до піхотинців і неодноразово сходились з німцями врукопашну. Лейтенант Топольников особисто брав участь в рукопашних боях, при цьому знищив декілька німецьких солдатів і офіцерів. В одній з атак був поранений, проте поле бою не залишив. 8 грудня 1943 року десантники прорвали ворожу оборону і з боями просунулись на 22 кілометри в бік Керчі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за мужність, відвагу і героїзм, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, лейтенантові Топольникову Миколі Микитовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» .

Надалі в складі 1339-го стрілецького полку 20-го десантно-стрілецького корпусу 18-ї армії з важкими боями пройшов Польщу, Чехословаччину, Німеччину. Був тричі поранений.

Учасник параду Перемоги на Червоній площі в Москві у червні 1945 року.

В 1946 році вийшов в запас. Разом зі своєю дружиною Фаїною Іванівною, колишньою медичною сестрою своєї роти, оселився в смт Підгородна Первомайського району Миколаївської області. Працював на залізниці майстром виробничої дільниці. Вів активну громадсько-виховну роботу.

Могила Героя Радянського Союзу Топольникова М. М.

Помер 21 квітня 1988 року. Похований на цвинтарі смт Підгородна.

Нагороди

Література

В.Чабаненко Прославлені у віках. — Дніпропетровськ: Промінь, 1983 рік.

Посилання

Герої боїв за Крим^{[недоступне посилання з липня 2019]}
на сайті «Герои страны»