Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тоні Ґатліф справжнє ім я якого Мішель Дахмані народився 10 вересня 1948 року французький режисер актор сценарист композ

Тоні Гатліф

Тоні Гатліф

Тоні Ґатліф, справжнє ім'я якого Мішель Дахмані (народився 10 вересня 1948 року) — французький режисер, актор, сценарист, композитор та продюсер фільмів.

Тоні Ґатліф
фр. Tony Gatlif
image
Ім'я при народженніфр. Michel Boualem Dahmani[1]
ПсевдоTony Gatlif
Народився10 вересня 1948(1948-09-10)[2](75 років)
Алжир, Французький Алжир[1]
Країнаimage Франція
НаціональністьКабіли[4] і Кале (цигани)[1]
Діяльністькінорежисер, кінопродюсер, сценарист, актор театру, кіноактор, кінокомпозитор
Знання мовфранцузька[5]
Роки активності1975 — тепер. час
Дітиd
Нагороди
IMDbID 0309697
Сайтtonygatlif.free.fr/accueil1280.htm

Француз, який народився в Алжирі, напівциган за походженням, Ґатліф — громадянин світу за внутрішнім відчуттям.

У 12 років Тоні тікає з Алжиру й переживає багато важких, але феєричних мандрів, які врешті-решт приводять його до світу кіно. Ґатліф стає відомим у Європі на початку 80-х після фільму «Циганські барони», яким він започаткував низку стрічок про своїх історичних предків. Його життя нагадує драйвове кіно, а стрічки режисера схожі на його шалене життя, де кожна наступна мить збиває з ніг несподіваним поворотом і пристрасним поривом.

Біографія

Тоні Ґатліф народився у столиці Алжиру м. Алжир 10 вересня 1948 року. На зламі 1960-х років він, як і чимало його співвітчизників, покидає рідну країну. Його перше знайомство з кіно відбувається у школі: учитель купує 16-мм проектор, записує школу до кіно-клубу Жана Віго і щотижня показує по одному фільму, з обговорення якого починається урок. «Ми дивилися фільми Жана Віго, Джона Форда, Чапліна… Кіно увірвалося в мене, заполонивши мою внутрішню порожнечу. Ось такою була моя кінематографічна культура».

Прибувши до Франції без гроша в кишені, він пізнає хаотичний шлях дітей вулиці — злочинність та виправні будинки. Він ходить у кіно на Великих бульварах на денні сеанси, щоб виспатись у затишку. Якось увечері 1966 року він іде подивитися на свого кумира Мішеля Сімона, який грає у виставі Рене де Обальдія «Вітер у гілках Сассафрà». Наприкінці вистави він прослизає в гримерну артиста, де той пише йому рекомендаційний лист до свого імпресаріо.

Тоні Ґатліф вступає до театральних курсів. П'ять років по тому він виходить на сцену Національного народного театру у п'єсі Едварда Бонда в постановці Клода Режі. Одночасно з виставою він пише свій перший сценарій, навіяний спогадами про виправні будинки — «Лють у кулаку» (La Rage au poing). У 1975 році він як оператор знімає фільм, який і досі не вийшов не екрани, — «Голова в руїнах» (La tête en ruine). Через три роки виходить «Земля у череві» (La terre au ventre) — фільм, який розповідає про війну в Алжирі очима матері-біженки та її чотирьох доньок. «Того часу, згадує Тоні Ґатліф, — мене дуже вразила історія Андреаса Баадера, і я творив цей фільм про алжирську революцію з думкою про нього.» У 1981 році він знімає в Іспанії з гренадськими та севільськими циганами «Циганське серце» (Corre Gitano) — ще один фільм, який не виходив у Франції.: «Перший фільм, який вимагає звернути увагу на становище циган». Але своїм визнанням як режисера Тоні Ґатліф зобов'язаний фільму «Князі» або «Циганські барони» (Les Princes). Критика відзначила цей фільм, який без зайвого пафосу розповідає про життя осілих циган у паризькому передмісті. Фільм, який сам автор називає ударом кулаком по столу. Він стане для нього знаковим ще й тому, що тоді відбудеться його зустріч з Жераром Лебовічі (Gérard Lebovici) — людиною, яка багато значитиме для нього.

«Після одного з сеансів він мені сказав, що, якби я не дозволив йому займатися цим фільмом, він був би дуже нещасним. Лебовічі показав фільм „батькові“ сітуаціоністів Гі Дебору, і той написав гасла на кшталт „Барони не зраджують“, які були розвішені на стінах паризьких будинків.

Одразу по тому, продюсер пропонує йому зняти повнометражну стрічку про Жака Меріна (Jacques Mesrine). Цей проект не цікавить режисера. Тоді Лебовічі залишає йому повну свободу дій. Ґатліф пише сценарій і знімає фільм „Вулиця відправлення“ (Rue du départ) — історія втечі дівчини-підлітка, яка блукає в пошуках свого батька.

„Не плач, моє серденько“ (Pleure pas my love) — це відповідь режисера на закиди та звинувачення в тому, що він цікавиться лише маргіналами. Далі буде соціальна комедії „Гаспар і Робінзон“ — історія дружби на тлі безробіття.

У 1992 Тоні Ґатліф пускається в авантюру під назвою Latcho Drom — фільм, який став справжнім гімном циганській музиці. З невеличкою групою він вирушає слідами циган у музичну подорож від Раджастану до Андалусії, через Єгипет, Туреччину, Румунію, Угорщину та Францію, подорож тривалістю в цілий рік. Фільм дуже прихильно зустріли у Каннах у рубриці „Особливий погляд“.

Інша зустріч — цього разу з письменником Жаном-Марі Ж. Ле Клезіо — надихнула режисера на створення картини „Світ“ (Mondo) — історія десятирічного хлопчика-сироти, який припливає до Ніцци. „Мондо“ — це перлина і ніж водночас. Коштовна прикраса серед купи кинджалів».

Знята у 1997 році стрічка «Дивний чужинець» (Gadjo Dilo) описує приїзд до циганського села в Румунії молодого «гаджо» («чужинець» мовою Ромів), який розшукує зниклу співачку: фільм користується успіхом у глядачів та критиків, як у Франції так і за кордоном.

Рік по тому Ґатліф знову відтворює пару з «Дивного чужинця»: Ромен Дюріс — Рона Гартнер, — з якою знімає анархістську стрічку «Я народився від лелеки» (Je suis né d'une cigogne).

Фільм Vengo (2000 рік) розповідає історію суперництва двох андалуських родин і вперше на знімальному майданчику зводить режисера і видатного виконавця іспанського фламенко Антоніо Канальєса. Андалусія і фламенко посідають у фільмі особливе місце: «для мене це насамперед гімн Середземномор'ю.»

У стрічці Swing, знятій рік по тому на сході Франції, маленький хлопчик Макс, який мріє стати великим гітаристом, «як Джанго Ренар», знайомиться з хлопчиком-циганом Свінгом …

Нова зустріч з Роменом Дюрісом у фільмі «Вигнанці» (Exils) у 2004 році, і режисер запрошує глядача до подорожі Андалусією та Магрибом, де музика, як один з повноправних героїв фільму, підкоряє собі інших персонажів. Фільм отримує премію Каннського кінофестивалю за найкращу режисуру.

Представлена на 59-му кінофестивалі у Каннах «Трансильванія» (Transylvania) є 15-тою повнометражною стрічкою Тоні Ґатліфа.

Фільмографія

  • 1973 «Індіанець Макс» (Max L'indien) (c.m.)
  • 1975 «Голова в руїнах»(LA TÊTE EN RUINES)
  • 1978 «Земля у череві» (LA TERRE AU VENTRE)
  • 1982 «Серце цигана» (CORRE GITANO) (не виходив на екрани)
  • 1983 «Циганська пісня» (CANTA GITANO) (c.m.)
  • 1983 «Князі» (LES PRINCES)
  • 1985 «Вулиця відправлення» (RUE DU DÉPART)
  • 1989 «Не плач, моє серденько» (PLEURE PAS MY LOVE)
  • 1990 «Гаспар і Робінзон» (GASPARD ET ROBINSON)
  • 1993 LATCHO DROM
  • 1995 LUCUMI, L'ENFANT RUMBEIRO DE CUBA (c.m.).
  • 1996 MONDO
  • 1998 «Дивний чужинець» Gadjo Dilo
  • 1999 «Я народився від лелеки» (JE SUIS NÉ D'UNE CIGOGNE)
  • 2000 Vengo
  • 2002 Swing
  • 2004 Види Європи «Нічний Париж» (Série Arte)
  • 2004 «Вигнанці» (Exils)
  • 2006 «Трансильванія» (Transylvania)
  • 2009 «Свобода» / (Liberté)

Примітки

  1. http://tonygatlif.free.fr/tonybio.htm
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
    d:Track:Q5924723d:Track:Q90
  4. https://musique.rfi.fr/musique/20040902-tony-gatlif-terre-dasile
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Toni Gatlif spravzhnye im ya yakogo Mishel Dahmani narodivsya 10 veresnya 1948 roku francuzkij rezhiser aktor scenarist kompozitor ta prodyuser filmiv Toni Gatliffr Tony GatlifIm ya pri narodzhennifr Michel Boualem Dahmani 1 PsevdoTony GatlifNarodivsya10 veresnya 1948 1948 09 10 2 75 rokiv Alzhir Francuzkij Alzhir 1 Krayina FranciyaNacionalnistKabili 4 i Kale cigani 1 Diyalnistkinorezhiser kinoprodyuser scenarist aktor teatru kinoaktor kinokompozitorZnannya movfrancuzka 5 Roki aktivnosti1975 teper chasDitidNagorodipremiya Sezar za najkrashu muziku do filmu Priz za najkrashu rezhisuruIMDbID 0309697Sajttonygatlif free fr accueil1280 htm Mediafajli u Vikishovishi Francuz yakij narodivsya v Alzhiri napivcigan za pohodzhennyam Gatlif gromadyanin svitu za vnutrishnim vidchuttyam U 12 rokiv Toni tikaye z Alzhiru j perezhivaye bagato vazhkih ale feyerichnih mandriv yaki vreshti resht privodyat jogo do svitu kino Gatlif staye vidomim u Yevropi na pochatku 80 h pislya filmu Ciganski baroni yakim vin zapochatkuvav nizku strichok pro svoyih istorichnih predkiv Jogo zhittya nagaduye drajvove kino a strichki rezhisera shozhi na jogo shalene zhittya de kozhna nastupna mit zbivaye z nig nespodivanim povorotom i pristrasnim porivom BiografiyaToni Gatlif narodivsya u stolici Alzhiru m Alzhir 10 veresnya 1948 roku Na zlami 1960 h rokiv vin yak i chimalo jogo spivvitchiznikiv pokidaye ridnu krayinu Jogo pershe znajomstvo z kino vidbuvayetsya u shkoli uchitel kupuye 16 mm proektor zapisuye shkolu do kino klubu Zhana Vigo i shotizhnya pokazuye po odnomu filmu z obgovorennya yakogo pochinayetsya urok Mi divilisya filmi Zhana Vigo Dzhona Forda Chaplina Kino uvirvalosya v mene zapolonivshi moyu vnutrishnyu porozhnechu Os takoyu bula moya kinematografichna kultura Pribuvshi do Franciyi bez grosha v kisheni vin piznaye haotichnij shlyah ditej vulici zlochinnist ta vipravni budinki Vin hodit u kino na Velikih bulvarah na denni seansi shob vispatis u zatishku Yakos uvecheri 1966 roku vin ide podivitisya na svogo kumira Mishelya Simona yakij graye u vistavi Rene de Obaldiya Viter u gilkah Sassafra Naprikinci vistavi vin proslizaye v grimernu artista de toj pishe jomu rekomendacijnij list do svogo impresario Toni Gatlif vstupaye do teatralnih kursiv P yat rokiv po tomu vin vihodit na scenu Nacionalnogo narodnogo teatru u p yesi Edvarda Bonda v postanovci Kloda Rezhi Odnochasno z vistavoyu vin pishe svij pershij scenarij naviyanij spogadami pro vipravni budinki Lyut u kulaku La Rage au poing U 1975 roci vin yak operator znimaye film yakij i dosi ne vijshov ne ekrani Golova v ruyinah La tete en ruine Cherez tri roki vihodit Zemlya u cherevi La terre au ventre film yakij rozpovidaye pro vijnu v Alzhiri ochima materi bizhenki ta yiyi chotiroh donok Togo chasu zgaduye Toni Gatlif mene duzhe vrazila istoriya Andreasa Baadera i ya tvoriv cej film pro alzhirsku revolyuciyu z dumkoyu pro nogo U 1981 roci vin znimaye v Ispaniyi z grenadskimi ta sevilskimi ciganami Ciganske serce Corre Gitano she odin film yakij ne vihodiv u Franciyi Pershij film yakij vimagaye zvernuti uvagu na stanovishe cigan Ale svoyim viznannyam yak rezhisera Toni Gatlif zobov yazanij filmu Knyazi abo Ciganski baroni Les Princes Kritika vidznachila cej film yakij bez zajvogo pafosu rozpovidaye pro zhittya osilih cigan u parizkomu peredmisti Film yakij sam avtor nazivaye udarom kulakom po stolu Vin stane dlya nogo znakovim she j tomu sho todi vidbudetsya jogo zustrich z Zherarom Lebovichi Gerard Lebovici lyudinoyu yaka bagato znachitime dlya nogo Pislya odnogo z seansiv vin meni skazav sho yakbi ya ne dozvoliv jomu zajmatisya cim filmom vin buv bi duzhe neshasnim Lebovichi pokazav film batkovi situacionistiv Gi Deboru i toj napisav gasla na kshtalt Baroni ne zradzhuyut yaki buli rozvisheni na stinah parizkih budinkiv Odrazu po tomu prodyuser proponuye jomu znyati povnometrazhnu strichku pro Zhaka Merina Jacques Mesrine Cej proekt ne cikavit rezhisera Todi Lebovichi zalishaye jomu povnu svobodu dij Gatlif pishe scenarij i znimaye film Vulicya vidpravlennya Rue du depart istoriya vtechi divchini pidlitka yaka blukaye v poshukah svogo batka Ne plach moye serdenko Pleure pas my love ce vidpovid rezhisera na zakidi ta zvinuvachennya v tomu sho vin cikavitsya lishe marginalami Dali bude socialna komediyi Gaspar i Robinzon istoriya druzhbi na tli bezrobittya U 1992 Toni Gatlif puskayetsya v avantyuru pid nazvoyu Latcho Drom film yakij stav spravzhnim gimnom ciganskij muzici Z nevelichkoyu grupoyu vin virushaye slidami cigan u muzichnu podorozh vid Radzhastanu do Andalusiyi cherez Yegipet Turechchinu Rumuniyu Ugorshinu ta Franciyu podorozh trivalistyu v cilij rik Film duzhe prihilno zustrili u Kannah u rubrici Osoblivij poglyad Insha zustrich cogo razu z pismennikom Zhanom Mari Zh Le Klezio nadihnula rezhisera na stvorennya kartini Svit Mondo istoriya desyatirichnogo hlopchika siroti yakij priplivaye do Nicci Mondo ce perlina i nizh vodnochas Koshtovna prikrasa sered kupi kindzhaliv Znyata u 1997 roci strichka Divnij chuzhinec Gadjo Dilo opisuye priyizd do ciganskogo sela v Rumuniyi molodogo gadzho chuzhinec movoyu Romiv yakij rozshukuye zniklu spivachku film koristuyetsya uspihom u glyadachiv ta kritikiv yak u Franciyi tak i za kordonom Rik po tomu Gatlif znovu vidtvoryuye paru z Divnogo chuzhincya Romen Dyuris Rona Gartner z yakoyu znimaye anarhistsku strichku Ya narodivsya vid leleki Je suis ne d une cigogne Film Vengo 2000 rik rozpovidaye istoriyu supernictva dvoh andaluskih rodin i vpershe na znimalnomu majdanchiku zvodit rezhisera i vidatnogo vikonavcya ispanskogo flamenko Antonio Kanalyesa Andalusiya i flamenko posidayut u filmi osoblive misce dlya mene ce nasampered gimn Seredzemnomor yu U strichci Swing znyatij rik po tomu na shodi Franciyi malenkij hlopchik Maks yakij mriye stati velikim gitaristom yak Dzhango Renar znajomitsya z hlopchikom ciganom Svingom Nova zustrich z Romenom Dyurisom u filmi Vignanci Exils u 2004 roci i rezhiser zaproshuye glyadacha do podorozhi Andalusiyeyu ta Magribom de muzika yak odin z povnopravnih geroyiv filmu pidkoryaye sobi inshih personazhiv Film otrimuye premiyu Kannskogo kinofestivalyu za najkrashu rezhisuru Predstavlena na 59 mu kinofestivali u Kannah Transilvaniya Transylvania ye 15 toyu povnometrazhnoyu strichkoyu Toni Gatlifa Filmografiya1973 Indianec Maks Max L indien c m 1975 Golova v ruyinah LA TETE EN RUINES 1978 Zemlya u cherevi LA TERRE AU VENTRE 1982 Serce cigana CORRE GITANO ne vihodiv na ekrani 1983 Ciganska pisnya CANTA GITANO c m 1983 Knyazi LES PRINCES 1985 Vulicya vidpravlennya RUE DU DEPART 1989 Ne plach moye serdenko PLEURE PAS MY LOVE 1990 Gaspar i Robinzon GASPARD ET ROBINSON 1993 LATCHO DROM 1995 LUCUMI L ENFANT RUMBEIRO DE CUBA c m 1996 MONDO 1998 Divnij chuzhinec Gadjo Dilo 1999 Ya narodivsya vid leleki JE SUIS NE D UNE CIGOGNE 2000 Vengo 2002 Swing 2004 Vidi Yevropi Nichnij Parizh Serie Arte 2004 Vignanci Exils 2006 Transilvaniya Transylvania 2009 Svoboda Liberte Primitkihttp tonygatlif free fr tonybio htm Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Who s Who in France Paris 1953 ISSN 0083 9531 2275 0908 d Track Q5924723d Track Q90 https musique rfi fr musique 20040902 tony gatlif terre dasile Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563

Дата публікації:
Топ