Фе́дір Петро́вич Тонки́х (рос. Фёдор Петрович Тонких; нар. 3 (16) вересня 1912 — пом. 12 січня 1987) — радянський воєначальник і науковець, доктор військових наук (1970), професор (1972), генерал-полковник (1971). Герой Соціалістичної Праці (1976).
Федір Петрович Тонких | |
---|---|
рос. Фёдор Петрович Тонких | |
![]() | |
Народження | 3 (16) вересня 1912 с. Подворкі |
Смерть | 12 січня 1987 (74 роки) Москва |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Країна | ![]() |
Приналежність | ![]() |
Вид збройних сил | сухопутні війська, РВСП |
Рід військ | ![]() |
Освіта | Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого |
Роки служби | 1933–1985 |
Партія | КПРС |
Звання | ![]() |
Командування | 50-й гвардійський артилерійський полк 52-й гвардійський артилерійський полк 23-я інженерна бригада особливого призначення |
Війни / битви | Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 16 вересня 1912 року в селі Подворкі, нині Грязінський район Липецької області РФ, в селянській родині. Росіянин. 1933 року закінчив 1 курс Воронезького сільськогосподарського інституту.
До лав РСЧА призваний Воронезьким МВК у 1933 році. 1936 року закінчив Московську артилерійську школу імені Л. Б. Красіна. З 1936 по 1938 роки командував взводом управління 2-го артилерійського полку в Московському ВО. Член ВКП(б) з 1938 року. 1941 року закінчив Військову артилерійську академію імені Ф. Е. Дзержинського.
Учасник німецько-радянської війни з вересня 1941 року. Воював на Північно-Західному, Волховському, Ленінградському, Сталінградському, Південному, 3-у Білоруському фронтах.
Війну старший лейтенант Ф. П. Тонких зустрів заступником командира 884-го винищувального протитанкового артилерійського полку. З листопада 1941 року — начальник штабу артилерії 11-ї стрілецької дивізії, з грудня того ж року — начальник штабу 884-го винищувального протитанкового артилерійського полку, з весни 1942 року — начальник штабу артилерії . З літа 1942 року — командир 50-го гвардійського артилерійського полку цієї ж дивізії.
У січні 1943 року отримав важке поранення, після одужання працював в Управлінні бойової підготовки Головного управління командуючого артилерією РСЧА. З червня 1944 року підполковник Ф. П. Тонких — командир 52-го гвардійського артилерійського полку . Війну закінчив на посаді командувача артилерією .
З травня 1945 по жовтень 1946 року працював в Головному розвідувальному управлінні (ГРУ ГШ), був членом військової місії в Японії та на Філіппінах, учасник радянсько-японської війни.
З грудня 1946 року — науковий співробітник Артилерійського стрілецько-тактичного комітету й начальник відділу бойового застосування артилерії в Академії артилерійських наук СРСР. З вересня 1949 року — заступник командира, а лютого 1951 року — командир 16-ї гарматної артилерійської бригади РВГК в Одеському ВО. З листопада 1954 року — командир 23-ї інженерної бригади особливого призначення.
1956 року присвоєне військове звання «генерал-майор». З 1 грудня 1956 по 30 вересня 1959 року — начальник Ростовського вищого артилерійського інженерного училища.
З вересня 1959 року на відповідальній роботі в Головному штабі Ракетних військ стратегічного призначення СРСР (РВСП СРСР): заступник начальника Головного штабу, а з березня 1960 року — заступник Головнокомандувача РВСП з бойової підготовки та військово-навчальних закладів, з червня 1961 року — заступник Головнокомандувача РВСП з бойової підготовки — начальник бойової підготовки РВСП. Брав участь у державних випробуваннях ракетної техніки й ядерного озброєння РВСП, керував освоєнням у військах новітніх бойових комплексів ракет-носіїв ядерної зброї «Роза» і «Тюльпан». З вересня 1959 по квітень 1963 року — член Військової Ради РВСП. 1963 року присвоєне військове звання «генерал-лейтенант».
З квітня 1963 року — заступник начальника, а з 30 вересня 1969 по 16 грудня 1985 року — начальник Військової академії імені Ф. Е. Дзержинського.
В грудні 1985 року генерал-полковник Ф. П. Тонких вийшов у запас. Мешкав у Москві, де й помер 12 січня 1987 року. Похований на Кунцевському цвинтарі
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 вересня 1976 року за видатні заслуги в створенні зразків озброєння, генерал-полковнику Тонких Федору Петровичу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».
Також був нагороджений орденом Жовтневої Революції (1982), чотирма орденами Червоного Прапора (02.03.1943, 24.04.1945, 1953, 1972), орденами Трудового Червоного Прапора (1962), Олександра Невського (02.12.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), орденом Червоної Зірки (1948), «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (1975) і медалями.
За плідну роботу з удосконалення озброєння Тонких Ф. П. в листопаді 1970 року був удостоєний Державної премії СРСР.
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Біографія на сайті Міністерства оборони РФ [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет