Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
То́мас Е́ндрюс (англ. Thomas Andrews; 19 грудня 1813, Белфаст — 26 листопада 1885, Белфаст) — ірландський фізико-хімік. Член Лондонського королівського товариства (1849). Відкрив явище неперервності газоподібного та рідкого станів речовини. Один з основоположників вчення про .
| Томас Ендрюс | |
|---|---|
| англ. Thomas Andrews | |
 | |
| Народився | 19 грудня 1813 Белфаст, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії |
| Помер | 26 листопада 1885 (71 рік) Белфаст, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії |
| Країна |  Велика Британія |
| Діяльність | фізик, хімік, лікар |
| Alma mater | Університет Глазго |
| Галузь | хімія, фізика |
| Заклад | Королівський коледж Белфаста |
| Членство | Лондонське королівське товариство |
| Відомий завдяки: | відкрив явище неперервності газоподібного та рідкого станів речовини |
| Батько | d[1] |
| Мати | d[1] |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d[1] d[1] d[1] d[1] d[1] d[1] |
| Нагороди | Королівська медаль (1844) |
Біографія
Томас Ендрюс народився 19 грудня 1813 року у місті Белфасті. Вивчав хімію під керівництвом професора в Університеті Глазго. Для удосконалення своїх знань він їде до Парижа, де працює в хімічній лабораторії Дюма та одночасно в госпіталі з метою вивчення медицини.
Після повернення він продовжує освіту в Дублінському коледжі святої Трійці та в Ірландській медичній школі.
У 22 роки Ендрюс отримує ступінь доктора медицини в Единбурзькому університеті, а згодом професора хімії в Королівській академічні інституції в Белфасті, де він спочатку працював консультантом з хімії. У 1835 році Ендрюс почав успішну медичну практику в рідному Белфасті.
У 1844 році вчений нагороджений Королівською медаллю Лондонського королівського товариства.
У 1845 році він стає віце-президентом новоствореного на базі інституції Королівського коледжу Белфаста й обіймає цю посаду до виходу у відставку в 1879 році.
Томас Ендрюс помер 26 листопада 1885 року в рідному місті.
Наукові заслуги
Основоположна стаття Ендрюса «Про неперервність газоподібного та рідкого станів речовини» була прочитана у Лондонському Королівському товаристві 17 червня 1869 року й опублікована у 159 томі «Philosophical Transactions of the Royal Society» за 1869 рік. Ендрюс розпочинає її з історії питання, з дослідів , досліджень Фарадея, Реньо, , . Він вказує на свою замітку 1861 року, у якій описує спробу перевести в рідкий стан кисень, водень, азот, оксиди вуглецю й азоту, в умовах великих тисків при одночасному охолодженні у ванні з вуглекислоти та ефіру. Досліди дали негативний результат. Однак через декілька років йому вдається перевести CO2 в рідкий стан змінюючи тиск у системі.
Ендрюс провів досліди з діоксидом вуглецю при тисках до 400 атм. Діоксид вуглецю стискався ртуттю у скляній каліброваній трубці діаметром 2,5 мм з глухим витягнутим на капіляр кінцем. Трубка термостатувалась водою. Для защільнення переходу на латунний наконечник застосовувались шкіряні прокладки. Мірою тиску слугував об'єм повітря у паралельно приєднаній трубці. Тиск створювався загвинчуванням сталевого гвинта, що стискав воду і створений тиск через ртуть передавався у скляні калібровані трубки з CO2 та повітрям. Для ряду температур (13,1; 21,5; 31,1; 32,5; 35,5; 48,1 °С) Ендрюс виміряв відносну зміну об'єму діоксиду вуглецю й повітря залежно від значення тиску. За цими даними він зміг побудувати ізотерми.
Найважливіше полягає у тому, що Ендрюс на базі своїх дослідів сформулював твердження про неперервність газоподібного й рідкого станів речовини та про існування критичної точки, у якій закінчується область рівноваги двох флюїдних фаз. Для критичної температури CO2 Ендрюс отримав значення 32,92°С. Він виявив, що на ізотермах ширина вертикальних ділянок, що стосується двофазного стану, зменшується з підвищенням температури й стягується у точку при Т = ТK.
Після цього стало зрозуміло, що існує дві умови переходу у надкритичний стан — по тиску та по температурі. Проблема «постійних газів», що існувала на той час (газів, які не вдавалось зрідити) перейшла у розряд технічно вирішуваних. Набір ізотерм флюїду в p-V-координатах (тиск — об'єм) отримав назву «діаграми Ендрюса». Ендрюс розробив теорію переходу речовин з газоподібного стану у рідкий, увівши поняття критичної точки.
Ендрюс незалежно від інших відкрив критичні явища за рівноваги системи «рідина-пара» у розчинах, увів поняття «критична температура» і «критичний тиск». Вивчав зрідження газів.
Дослідження Ендрюса зробили значний вплив на розвиток вчення про рівняння стану і фазову рівновагу. Він фактично започаткував перегони серед дослідників по зріджуванню інших газів. Серед них у 1877-78 роках Луї-Поль Кайєте був першим, хто зумів здійснити зрідження кисню та азоту.
Праці
- Эндрюс Т. О непрерывности газообразного и жидкого состояний вещества. Перевод Е.Сиротина под редакцией и с примечаниями А.Бачинского. — М. — Л.: Гостехиздат, 1933. — Классики естествознания
- Thomas Andrews The Bakerian Lecture: On the Continuity of the Gaseous and Liquid States of Matter // Philosophical Transactions of the Royal Society of London, vol. 159 (1869), pp. 575–590.
Див. також
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Royal Medal (англ.).
- Сайт «Люди». Краткая биография (рос.)
- Скрипов В. А., Файзуллин М. З. Фазовые переходы кристалл-жидкость-пар и термодинамическое подобие. М.:Физматлит, 2003. — 160 с. —
- Миттова И. Я., Самойлов А. М. История зарождения и становления физической химии: Учебное пособие. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 2004. — 55 с.
- Путилов К. А., Курс физики, т. 1, 1963, с. 437..
Джерела
- Храмов Ю. А. Эндрюс Томас (Andrews Thomas) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — 2-е, испр. и дополн. — М. : Наука, 1983. — 400 с.
- Томас Эндрюс // Выдающиеся химики мира: Биографический справочник. — М. : Высшая школа, 1990.
- Путилов К. А. Курс физики. — 11-е изд. — М. : Физматгиз, 1963. — Т. I. Механика. Акустика. Молекулярная физика. Термодинамика. — 560 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To mas E ndryus angl Thomas Andrews 19 grudnya 1813 Belfast 26 listopada 1885 Belfast irlandskij fiziko himik Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1849 Vidkriv yavishe neperervnosti gazopodibnogo ta ridkogo staniv rechovini Odin z osnovopolozhnikiv vchennya pro Tomas Endryusangl Thomas AndrewsNarodivsya19 grudnya 1813 1813 12 19 Belfast Spoluchene Korolivstvo Velikoyi Britaniyi ta IrlandiyiPomer26 listopada 1885 1885 11 26 71 rik Belfast Spoluchene Korolivstvo Velikoyi Britaniyi ta IrlandiyiKrayina Velika BritaniyaDiyalnistfizik himik likarAlma materUniversitet GlazgoGaluzhimiya fizikaZakladKorolivskij koledzh BelfastaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoVidomij zavdyaki vidkriv yavishe neperervnosti gazopodibnogo ta ridkogo staniv rechoviniBatkod 1 Matid 1 U shlyubi zdDitid 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 NagorodiKorolivska medal 1844 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Endryus BiografiyaTomas Endryus narodivsya 19 grudnya 1813 roku u misti Belfasti Vivchav himiyu pid kerivnictvom profesora v Universiteti Glazgo Dlya udoskonalennya svoyih znan vin yide do Parizha de pracyuye v himichnij laboratoriyi Dyuma ta odnochasno v gospitali z metoyu vivchennya medicini Pislya povernennya vin prodovzhuye osvitu v Dublinskomu koledzhi svyatoyi Trijci ta v Irlandskij medichnij shkoli U 22 roki Endryus otrimuye stupin doktora medicini v Edinburzkomu universiteti a zgodom profesora himiyi v Korolivskij akademichni instituciyi v Belfasti de vin spochatku pracyuvav konsultantom z himiyi U 1835 roci Endryus pochav uspishnu medichnu praktiku v ridnomu Belfasti U 1844 roci vchenij nagorodzhenij Korolivskoyu medallyu Londonskogo korolivskogo tovaristva U 1845 roci vin staye vice prezidentom novostvorenogo na bazi instituciyi Korolivskogo koledzhu Belfasta j obijmaye cyu posadu do vihodu u vidstavku v 1879 roci Tomas Endryus pomer 26 listopada 1885 roku v ridnomu misti Naukovi zaslugiOsnovopolozhna stattya Endryusa Pro neperervnist gazopodibnogo ta ridkogo staniv rechovini bula prochitana u Londonskomu Korolivskomu tovaristvi 17 chervnya 1869 roku j opublikovana u 159 tomi Philosophical Transactions of the Royal Society za 1869 rik Endryus rozpochinaye yiyi z istoriyi pitannya z doslidiv doslidzhen Faradeya Reno Vin vkazuye na svoyu zamitku 1861 roku u yakij opisuye sprobu perevesti v ridkij stan kisen voden azot oksidi vuglecyu j azotu v umovah velikih tiskiv pri odnochasnomu oholodzhenni u vanni z vuglekisloti ta efiru Doslidi dali negativnij rezultat Odnak cherez dekilka rokiv jomu vdayetsya perevesti CO2 v ridkij stan zminyuyuchi tisk u sistemi Endryus proviv doslidi z dioksidom vuglecyu pri tiskah do 400 atm Dioksid vuglecyu stiskavsya rtuttyu u sklyanij kalibrovanij trubci diametrom 2 5 mm z gluhim vityagnutim na kapilyar kincem Trubka termostatuvalas vodoyu Dlya zashilnennya perehodu na latunnij nakonechnik zastosovuvalis shkiryani prokladki Miroyu tisku sluguvav ob yem povitrya u paralelno priyednanij trubci Tisk stvoryuvavsya zagvinchuvannyam stalevogo gvinta sho stiskav vodu i stvorenij tisk cherez rtut peredavavsya u sklyani kalibrovani trubki z CO2 ta povitryam Dlya ryadu temperatur 13 1 21 5 31 1 32 5 35 5 48 1 S Endryus vimiryav vidnosnu zminu ob yemu dioksidu vuglecyu j povitrya zalezhno vid znachennya tisku Za cimi danimi vin zmig pobuduvati izotermi Najvazhlivishe polyagaye u tomu sho Endryus na bazi svoyih doslidiv sformulyuvav tverdzhennya pro neperervnist gazopodibnogo j ridkogo staniv rechovini ta pro isnuvannya kritichnoyi tochki u yakij zakinchuyetsya oblast rivnovagi dvoh flyuyidnih faz Dlya kritichnoyi temperaturi CO2 Endryus otrimav znachennya 32 92 S Vin viyaviv sho na izotermah shirina vertikalnih dilyanok sho stosuyetsya dvofaznogo stanu zmenshuyetsya z pidvishennyam temperaturi j styaguyetsya u tochku pri T TK Pislya cogo stalo zrozumilo sho isnuye dvi umovi perehodu u nadkritichnij stan po tisku ta po temperaturi Problema postijnih gaziv sho isnuvala na toj chas gaziv yaki ne vdavalos zriditi perejshla u rozryad tehnichno virishuvanih Nabir izoterm flyuyidu v p V koordinatah tisk ob yem otrimav nazvu diagrami Endryusa Endryus rozrobiv teoriyu perehodu rechovin z gazopodibnogo stanu u ridkij uvivshi ponyattya kritichnoyi tochki Endryus nezalezhno vid inshih vidkriv kritichni yavisha za rivnovagi sistemi ridina para u rozchinah uviv ponyattya kritichna temperatura i kritichnij tisk Vivchav zridzhennya gaziv Doslidzhennya Endryusa zrobili znachnij vpliv na rozvitok vchennya pro rivnyannya stanu i fazovu rivnovagu Vin faktichno zapochatkuvav peregoni sered doslidnikiv po zridzhuvannyu inshih gaziv Sered nih u 1877 78 rokah Luyi Pol Kajyete buv pershim hto zumiv zdijsniti zridzhennya kisnyu ta azotu PraciEndryus T O nepreryvnosti gazoobraznogo i zhidkogo sostoyanij veshestva Perevod E Sirotina pod redakciej i s primechaniyami A Bachinskogo M L Gostehizdat 1933 Klassiki estestvoznaniya Thomas Andrews The Bakerian Lecture On the Continuity of the Gaseous and Liquid States of Matter Philosophical Transactions of the Royal Society of London vol 159 1869 pp 575 590 Div takozhKritichna tochkaPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Royal Medal angl Sajt Lyudi Kratkaya biografiya ros Skripov V A Fajzullin M Z Fazovye perehody kristall zhidkost par i termodinamicheskoe podobie M Fizmatlit 2003 160 s ISBN 5 9221 0475 6 Mittova I Ya Samojlov A M Istoriya zarozhdeniya i stanovleniya fizicheskoj himii Uchebnoe posobie Voronezh Izd vo VGU 2004 55 s Putilov K A Kurs fiziki t 1 1963 s 437 DzherelaHramov Yu A Endryus Tomas Andrews Thomas Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera 2 e ispr i dopoln M Nauka 1983 400 s Tomas Endryus Vydayushiesya himiki mira Biograficheskij spravochnik M Vysshaya shkola 1990 Putilov K A Kurs fiziki 11 e izd M Fizmatgiz 1963 T I Mehanika Akustika Molekulyarnaya fizika Termodinamika 560 s