Томас Хосе дель Кармен Гоменсоро Альбін (Долорес, Соріано, 27 січня 1810 - Монтевідео, 12 квітня 1900) — уругвайський політик, президент Республіки між 1872 та 1873 роками.
Томас Гоменсоро ісп. Tomás José del Carmen Gomensoro Albín | |
![]() | |
1 березня 1872 — 1 березня 1873 | |
---|---|
Попередник: | (Лоренсо Батльє-і-Грау) |
Наступник: | (Хосе Еухеніо Ельяурі) |
Народження: | 27 січня 1810 (Долорес) Соріано (департамент) |
Смерть: | 12 квітня 1900[1](90 років) Монтевідео, Уругвай |
Країна: | Уругвай |
Партія: | Партія Колорадо |
Батько: | Бернардо Хосе Гоменсоро |
Мати: | Франциска Хавьєра де Альбін |
Діти: | Амелія Гоменсоро Вілегас де Віла Понс. Коронел Томас Гоменсоро Вілегас |
|
Як молодий комерсант в юнацтві, він був пов'язаний рано з Білою партією, від якої він пізніше відмовиться. Він був сенатором кафедри Сальто в 1852 році, а потім політичним і поліцейським начальником цього відділу в 1853 році. Знову сенатор в 1868 р. Головував у Сенаті, коли 1 березня 1872 року очолював виконавчу владу при доопрацюванні мандата генерала Лоренсо Батле .
Під час свого однорічного тимчасового уряду було завершено переговори про закінчення громадянської війни (відомої також історіографічно як Революція Спірс, якою керував білий офіцер Timoteo Aparicio). 6 квітня 1872 року було підписано так званий "квітень Миру", який встановив кінець військових дій і амністію для білих революціонерів. Ця угода також включала, хоча й усно, зобов'язання щодо розподілу відомчих політичних штабів (призначених безпосередньо Президентом Республіки) між білими і колорадами, та механізм, відомий як "спільна участь" і який залишався в силі майже незмінним до 1897 року до повстання білого офіцера Апарісіо Саравія .
Цей тип узгодженого і словесного рішення був єдиним - і, до речі, дуже примітивним і тимчасовим - відповідь, яку уругвайське політичне суспільство того часу було спроможне дати для консолідації у Великій Війні. У квітні 1872 року із тринадцяти департаментів, що існували, чотири (Сан-Хосе , (Флорида), Канелонес і Серро Ларго) були обіцяні фактично білим, а решта залишилися в руках політиків Колорадо.
Після виходу з командування в 1873 році Томас Гоменсоро обіймав різні посади: посадовий інспектор, генеральний збирач митниці і генеральний скарбник нації. З 1888 по 1894 рр. він знову був сенатором від Соріано, в останньому році він був призначений кандидатом на пост Президента Республіки від сектора Колорадоської партії, яку він підтримував більше 40 років і через яку він став фігурою патріархальною і шанованою.
У честь його пам'яті місто (Томас Гоменсоро (Артигас)) носить його ім'я.
Кабінет міністрів
Міністерство | Ім'я | Період |
---|---|---|
Уряд | Кандідо Бустаманте | 1872 - 1873 |
Міжнародні відносини | Ернесто Веласко | 1872 |
Хуліо Еррера і Обес | 1872 - 1873 | |
Казначейство | Ернесто Веласко | 1872 - 1873 |
Війна і флот | Жозе Грегоріо Суарес | 1872 |
Хуан Пабло Реболо | 1872 - 1873 |
Зовнішні посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет