Томас Гоменсоро

Томас Хосе дель Кармен Гоменсоро Альбін (Долорес, Соріано, 27 січня 1810 - Монтевідео, 12 квітня 1900)  — уругвайський політик, президент Республіки між 1872 та 1873 роками.

Томас Гоменсоро ісп. Tomás José del Carmen Gomensoro Albín
Томас Гоменсоро
1 березня 1872 — 1 березня 1873
Попередник:	Лоренсо Батльє-і-Грау
Наступник:	Хосе Еухеніо Ельяурі
Народження:	27 січня 1810 Долорес Соріано (департамент)
Смерть:	12 квітня 1900(1900-04-12)^[1] (90 років) Монтевідео, Уругвай
Країна:	Уругвай
Партія:	Партія Колорадо
Батько:	Бернардо Хосе Гоменсоро
Мати:	Франциска Хавьєра де Альбін
Діти:	Амелія Гоменсоро Вілегас де Віла Понс. Коронел Томас Гоменсоро Вілегас
Медіафайли у Вікісховищі

Як молодий комерсант в юнацтві, він був пов'язаний рано з Білою партією, від якої він пізніше відмовиться. Він був сенатором кафедри Сальто в 1852 році, а потім політичним і поліцейським начальником цього відділу в 1853 році. Знову сенатор в 1868 р. Головував у Сенаті, коли 1 березня 1872 року очолював виконавчу владу при доопрацюванні мандата генерала Лоренсо Батле .

Під час свого однорічного тимчасового уряду було завершено переговори про закінчення громадянської війни (відомої також історіографічно як Революція Спірс, якою керував білий офіцер Timoteo Aparicio). 6 квітня 1872 року було підписано так званий "квітень Миру", який встановив кінець військових дій і амністію для білих революціонерів. Ця угода також включала, хоча й усно, зобов'язання щодо розподілу відомчих політичних штабів (призначених безпосередньо Президентом Республіки) між білими і колорадами, та механізм, відомий як "спільна участь" і який залишався в силі майже незмінним до 1897 року до повстання білого офіцера Апарісіо Саравія .

Цей тип узгодженого і словесного рішення був єдиним - і, до речі, дуже примітивним і тимчасовим - відповідь, яку уругвайське політичне суспільство того часу було спроможне дати для консолідації у Великій Війні. У квітні 1872 року із тринадцяти департаментів, що існували, чотири (Сан-Хосе , Флорида, Канелонес і Серро Ларго) були обіцяні фактично білим, а решта залишилися в руках політиків Колорадо.

Після виходу з командування в 1873 році Томас Гоменсоро обіймав різні посади: посадовий інспектор, генеральний збирач митниці і генеральний скарбник нації. З 1888 по 1894 рр. він знову був сенатором від Соріано, в останньому році він був призначений кандидатом на пост Президента Республіки від сектора Колорадоської партії, яку він підтримував більше 40 років і через яку він став фігурою патріархальною і шанованою.

У честь його пам'яті місто Томас Гоменсоро (Артигас) носить його ім'я.

Кабінет міністрів

Міністерство	Ім'я	Період
Уряд	Кандідо Бустаманте	1872 - 1873
Міжнародні відносини	Ернесто Веласко	1872
	Хуліо Еррера і Обес	1872 - 1873
Казначейство	Ернесто Веласко	1872 - 1873
Війна і флот	Жозе Грегоріо Суарес	1872
	Хуан Пабло Реболо	1872 - 1873

Зовнішні посилання