Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Томас Джон Вотсон (старший) (17 лютого 1874, штат Нью-Йорк — 19 червня 1956) — американський підприємець і організатор виробництва, один з засновників і перший президент компанії IBM.
| Томас Вотсон | |
|---|---|
| англ. Thomas John Watson, Sr. | |
 | |
| Народився | 17 лютого 1874[4][1][…] Кемпбелл, Стубен, Нью-Йорк, США |
| Помер | 19 червня 1956[1][2][3] (82 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Сліпі-Холлоу[5][2] |
| Країна |  США |
| Діяльність | підприємець, інформатик, генеральний директор |
| Alma mater | Колумбійський університет |
| Знання мов | англійська[4] |
| Заклад | IBM[5] |
| Членство | Американське філософське товариство[6] |
| Партія | Демократична партія США |
| Діти | Томас Вотсон і d |
| Нагороди | |
| |
У травні 1911 очолив компанію Computing Tabulating Recording (CTR), яка в 1924 році була перейменована в International Business Machines (IBM). Впровадив в IBM ряд управлінських нововведень і створив особливу корпоративну культуру мотивації працівників.
Співпраця з нацистською Німеччиною
У 1937 році, будучи президентом Міжнародної торгівельної палати, Вотсон зустрівся з Адольфом Гітлером. Протягом 1930-х років німецька дочірня компанія IBM була її найприбутковішою закордонною компанією, а книга Едвіна Блека «IBM and the Holocaust» 2001 року стверджує, що гонитва Ватсона за прибутком спонукала його особисто схвалити та очолити стратегічні технологічні відносини IBM з нацистською Німеччиною. У ньому описується, як IBM надала обладнання для зведення таблиць, яке Гітлер використовував для захоплення євреїв. Його машини Hollerith з перфокартами сьогодні знаходяться в Музеї Голокосту. У книзі перфокарти IBM описуються як «картки зі стандартизованими отворами», кожна з яких представляє окрему особистосту рису. Картка подавалась до «зчитувача» та була відсортована. Перфокарти ідентифікували євреїв поіменно. Кожен з них служив «штрих-кодом дев'ятнадцятого століття для людей». Зокрема, критики вказують на медаль «Орден заслуг німецького орла», яку Вотсон отримав на засіданні Берлінського Міжнародного конгрес-центра у 1937 році, як доказ того, що він був нагороджений за ту допомогу нацистському режиму, яку надала німецька дочірня компанія IBM — Dehomag (Deutsche Hollerith-Maschinen Gesellschaft mbH) — та її перфокартові машини, зокрема табличні дані перепису (наприклад, місцезнаходження євреїв). Інші дослідження стверджують, що Вотсон вважав, можливо наївно, що ця медаль була визнанням його багаторічної праці на користь світової торгівлі та міжнародного миру..
У зв’язку з сильним ставленням до цієї ситуації, Вотсон хотів повернути німецьку нагороду невдовзі після її отримання. Коли держсекретар Голл відрадив йому робити це, він відмовився від цієї ідеї до весни 1940 року. Тоді Голл відмовився від поради, і Вотсон надіслав медаль назад у червні 1940 року. Керівництво Dehomag не схвалювало дії Вотсона і розглядало можливість відділення від IBM. Це сталося, коли Німеччина оголосила війну Сполученим Штатам у грудні 1941 року, і німецькі акціонери взяли під Dehomag свій контроль. Проте. під час Другої світової війни дочірні компанії IBM в окупованій Європі ніколи не припиняли постачання перфокарт Dehomag, а виявлені документи свідчать, що керівники вищої ланки світової штаб-квартири IBM у Нью-Йорку докладали великих зусиль, щоб зберегти юридичну владу над діяльністю та активами Dehomag через особистий втручання менеджерів IBM у нейтральній Швейцарії, спрямоване через особисті повідомлення та приватні листи.
Співпраця зі США
У цей же період IBM стала глибше брати участь у військових діях на користь США, зосередившись на виробництві великої кількості обладнання для обробки даних для військових та експериментах з аналоговими комп’ютерами. Вотсон також розробив «доктрину 1%» щодо прибутків від війни, згідно з якою IBM отримувала не більше 1% прибутку від продажу військового обладнання уряду США. Вотсон був одним із небагатьох генеральних директорів, які розробили таку політику.
У 1941 році Вотсон отримав третю за величиною зарплату та компенсаційний пакет у США — 517 221 $, із яких він заплатив 69% податку.
Вотсон був особисто зацікавлений у перебігу війни. Його старший син, Томас (молодший), приєднався до повітряного корпусу Армії Сполучених Штатів і став пілотом бомбардувальника. Невдовзі він був обраний помічником і особистим пілотом генерала Фоллета Бредлі, який відповідав за все обладнання за ленд-лізом, що постачалося до радянського союзу зі Сполучених Штатів. Молодший син, Артур К. Вотсон, також приєднався до армії під час війни.
Особисте фест
З 1913 року був одружений з Джанет Кітредж. Старший син, Томас (молодший), отримав управління компанією за шість тижнів до смерті батька.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://visitsleepyhollow.com/watson/
- NNDB — 2002.
- "Lessons from IBM in Nazi Germany". February 19, 2020. Archived from the original on February 19, 2020. Retrieved February 19, 2020.
- "Tom Watson, Sr. meets with Adolf Hitler – CHM Revolution". February 19, 2020. Archived from the original on February 19, 2020. Retrieved February 19, 2020.
- Black, Edwin (2001). IBM and the Holocaust. Crown Publishers.
- Maney, Kevin (2003). The Maverick and His Machine: Thomas Watson, Sr. and the Making of IBM. John Wiley and Sons. ISBN 9780471414636.
- Belden, Thomas and Marva (1962). The Lengthening Shadow: The Life of Thomas J. Watson (1st ed.). United States of America and Canada: Little, Brown and Company, Inc. p. 207. LCCN 61-8065
- "IBM Archives: 1940s". IBM. January 23, 2003. Retrieved July 30, 2007.
- "Compensation and the I.R.S.: It's not the 'Good' Old Days". The New York Times. Business Day. December 1, 2010. Retrieved January 21, 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomas Dzhon Votson starshij 17 lyutogo 1874 shtat Nyu Jork 19 chervnya 1956 amerikanskij pidpriyemec i organizator virobnictva odin z zasnovnikiv i pershij prezident kompaniyi IBM Tomas Votsonangl Thomas John Watson Sr Narodivsya 17 lyutogo 1874 1874 02 17 4 1 Kempbell Stuben Nyu Jork SShAPomer 19 chervnya 1956 1956 06 19 1 2 3 82 roki Nyu Jork Nyu Jork SShA infarkt miokardaPohovannya Slipi Hollou 5 2 Krayina SShADiyalnist pidpriyemec informatik generalnij direktorAlma mater Kolumbijskij universitetZnannya mov anglijska 4 Zaklad IBM 5 Chlenstvo Amerikanske filosofske tovaristvo 6 Partiya Demokratichna partiya SShADiti Tomas Votson i dNagorodi d 1944 d 1950 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Votson U travni 1911 ocholiv kompaniyu Computing Tabulating Recording CTR yaka v 1924 roci bula perejmenovana v International Business Machines IBM Vprovadiv v IBM ryad upravlinskih novovveden i stvoriv osoblivu korporativnu kulturu motivaciyi pracivnikiv Spivpracya z nacistskoyu NimechchinoyuU 1937 roci buduchi prezidentom Mizhnarodnoyi torgivelnoyi palati Votson zustrivsya z Adolfom Gitlerom Protyagom 1930 h rokiv nimecka dochirnya kompaniya IBM bula yiyi najpributkovishoyu zakordonnoyu kompaniyeyu a kniga Edvina Bleka IBM and the Holocaust 2001 roku stverdzhuye sho gonitva Vatsona za pributkom sponukala jogo osobisto shvaliti ta ocholiti strategichni tehnologichni vidnosini IBM z nacistskoyu Nimechchinoyu U nomu opisuyetsya yak IBM nadala obladnannya dlya zvedennya tablic yake Gitler vikoristovuvav dlya zahoplennya yevreyiv Jogo mashini Hollerith z perfokartami sogodni znahodyatsya v Muzeyi Golokostu U knizi perfokarti IBM opisuyutsya yak kartki zi standartizovanimi otvorami kozhna z yakih predstavlyaye okremu osobistostu risu Kartka podavalas do zchituvacha ta bula vidsortovana Perfokarti identifikuvali yevreyiv poimenno Kozhen z nih sluzhiv shtrih kodom dev yatnadcyatogo stolittya dlya lyudej Zokrema kritiki vkazuyut na medal Orden zaslug nimeckogo orla yaku Votson otrimav na zasidanni Berlinskogo Mizhnarodnogo kongres centra u 1937 roci yak dokaz togo sho vin buv nagorodzhenij za tu dopomogu nacistskomu rezhimu yaku nadala nimecka dochirnya kompaniya IBM Dehomag Deutsche Hollerith Maschinen Gesellschaft mbH ta yiyi perfokartovi mashini zokrema tablichni dani perepisu napriklad misceznahodzhennya yevreyiv Inshi doslidzhennya stverdzhuyut sho Votson vvazhav mozhlivo nayivno sho cya medal bula viznannyam jogo bagatorichnoyi praci na korist svitovoyi torgivli ta mizhnarodnogo miru U zv yazku z silnim stavlennyam do ciyeyi situaciyi Votson hotiv povernuti nimecku nagorodu nevdovzi pislya yiyi otrimannya Koli derzhsekretar Goll vidradiv jomu robiti ce vin vidmovivsya vid ciyeyi ideyi do vesni 1940 roku Todi Goll vidmovivsya vid poradi i Votson nadislav medal nazad u chervni 1940 roku Kerivnictvo Dehomag ne shvalyuvalo diyi Votsona i rozglyadalo mozhlivist viddilennya vid IBM Ce stalosya koli Nimechchina ogolosila vijnu Spoluchenim Shtatam u grudni 1941 roku i nimecki akcioneri vzyali pid Dehomag svij kontrol Prote pid chas Drugoyi svitovoyi vijni dochirni kompaniyi IBM v okupovanij Yevropi nikoli ne pripinyali postachannya perfokart Dehomag a viyavleni dokumenti svidchat sho kerivniki vishoyi lanki svitovoyi shtab kvartiri IBM u Nyu Jorku dokladali velikih zusil shob zberegti yuridichnu vladu nad diyalnistyu ta aktivami Dehomag cherez osobistij vtruchannya menedzheriv IBM u nejtralnij Shvejcariyi spryamovane cherez osobisti povidomlennya ta privatni listi Spivpracya zi SShAU cej zhe period IBM stala glibshe brati uchast u vijskovih diyah na korist SShA zoseredivshis na virobnictvi velikoyi kilkosti obladnannya dlya obrobki danih dlya vijskovih ta eksperimentah z analogovimi komp yuterami Votson takozh rozrobiv doktrinu 1 shodo pributkiv vid vijni zgidno z yakoyu IBM otrimuvala ne bilshe 1 pributku vid prodazhu vijskovogo obladnannya uryadu SShA Votson buv odnim iz nebagatoh generalnih direktoriv yaki rozrobili taku politiku U 1941 roci Votson otrimav tretyu za velichinoyu zarplatu ta kompensacijnij paket u SShA 517 221 iz yakih vin zaplativ 69 podatku Votson buv osobisto zacikavlenij u perebigu vijni Jogo starshij sin Tomas molodshij priyednavsya do povitryanogo korpusu Armiyi Spoluchenih Shtativ i stav pilotom bombarduvalnika Nevdovzi vin buv obranij pomichnikom i osobistim pilotom generala Folleta Bredli yakij vidpovidav za vse obladnannya za lend lizom sho postachalosya do radyanskogo soyuzu zi Spoluchenih Shtativ Molodshij sin Artur K Votson takozh priyednavsya do armiyi pid chas vijni Osobiste festZ 1913 roku buv odruzhenij z Dzhanet Kitredzh Starshij sin Tomas molodshij otrimav upravlinnya kompaniyeyu za shist tizhniv do smerti batka PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http visitsleepyhollow com watson NNDB 2002 d Track Q1373513 Lessons from IBM in Nazi Germany February 19 2020 Archived from the original on February 19 2020 Retrieved February 19 2020 Tom Watson Sr meets with Adolf Hitler CHM Revolution February 19 2020 Archived from the original on February 19 2020 Retrieved February 19 2020 Black Edwin 2001 IBM and the Holocaust Crown Publishers Maney Kevin 2003 The Maverick and His Machine Thomas Watson Sr and the Making of IBM John Wiley and Sons ISBN 9780471414636 Belden Thomas and Marva 1962 The Lengthening Shadow The Life of Thomas J Watson 1st ed United States of America and Canada Little Brown and Company Inc p 207 LCCN 61 8065 IBM Archives 1940s IBM January 23 2003 Retrieved July 30 2007 Compensation and the I R S It s not the Good Old Days The New York Times Business Day December 1 2010 Retrieved January 21 2014