Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Толе (Тейлю, Тюле, Тюли, Толи, Авли) — зникле село в Балаклавському районі Севастополя, в західній частині Байдарської долини, на правому березі річки Чорної (біля східного кінця Чорнорічинського каньйону).
| село Толе | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Севастопольська міська рада |
| Район | Балаклавський район |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1488 |
| Населення | — |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°29′37″ пн. ш. 33°47′32″ сх. д. / 44.49361° пн. ш. 33.79222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 226 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Толе | |
 Толе | |
| Мапа | |
Історія
Толе було стародавнім селищем, здогадно засноване на початку нашої ери нащадками готів і аланів, що змішалися з місцевим грецьким населенням. У Середні віки входило спочатку в зону впливу, а потім і до складу християнського князівства Дорі — Феодоро. Існує версія, що селище, в XIII-XV століттях, входило в вотчину володаря феодального замку, відомого в літературі під ім'ям , який перебував на мисі на південній стороні Чорноріченського каньйону (на думку інших істориків — могло входити до складу Чембальского консульства Капітанства Готія).
Після захоплення князівства в 1475 році османами селище включили до Мангупського кадилика Кефінського санджака (згодом еялету) імперії. Найперша згадка села зустрічається в документі, основаному на даних більш раннього перепису, зі скарбниці Османської імперії від 3 липня 1488 року, згідно з яким в ньому налічувалося 20 домогосподарств. У матеріалах переписів Кефінського санджака 1520 року в селищі Тюле, значилася 31 православна сім'я, з яких 4 втратили чоловіка-годувальника і 1 мусульманська сім'я. За переписом 1542 року у Тюле значилося 30 православних сімей, з них 29 повних, 1 втратила чоловіка-годувальника і 16 дорослих неодружених чоловіків. З XVII століття в цих краях починає поширюватися іслам, але з відомих даних село залишалося християнським.
За «Відомостю про виведених з Криму до Приазов'я християн» від 18 вересня 1778 року Суворова, з села виїхало 32 грека — мабуть, це було все населення, оскільки ні в «Камеральному Описі Криму» 1784 року, ні в «Відомості про всі селища в Сімферопольському повіті складених з показань в якій волості скільки числом дворів і душ» від 9 жовтня 1805 року селище не значиться. Знову село Тейлю зустрічається на військово-топографічній карті генерал-майора 1817 року, де воно позначено з 14 дворами. Мабуть, незабаром спорожніло знову, оскільки в «Відомості про казенні волості Таврійської губернії» 1829 року серед житлових не враховане, а на карті 1842 року є вже руїни села Тюле, як і на трьохверстовій карті Шуберта 1865-1876 років.
Згідно збірці «Енциклопедічеський лексикон», 1853 року:
 | ... Тюле (жителі якої, проте ж нині поселені в інших місцях, а землі залишилися за адміралом Графом Н.С. Мордвіновим) |  |
.
Надалі в доступних джерелах не зустрічається.
У 1953 році його територію обстежив . На поверхні простежуються сильно задерновані фундаменти кам'яних будівель, сліди огорож. Підйомний матеріал представлений фрагментами ліпного посуду кизил-кобинської культури (VI-IV ст. до н. е.), уламками кам'яних зернотерток, уламками елліністичних амфор, а також фрагментами піфосів, глечиків і покрівельної черепиці IV-XIV ст.
Примітки
- Трехверстовка Крыма. Военно-топографическая карта. // Etomesto.ru (1865)
- Кизилов М. Б., Масякин В. В., Храпунов И. Н. Готы. Аланы. // От киммерийцев до крымчаков (народы Крыма с древнейших времен до конца XVIII в.) / А. Г. Герцен. — Благотворительный фонд «Наследие тысячелетий». — Симферополь: Доля, 2004. — С. 71—96. — 293 с. — 2000 экз. — .
- А. Г. Герцен. Ю. М. Могаричёв. О некоторых вопросах истории Таврики иконоборческого периода в интерпретации Х.-Ф.Байера.
- Фадеева, Татьяна Михайловна, Шапошников, Александр Константинович. Княжество Феодоро и его князья. Земли княжества Феодоро. Внутреннее деление княжества: крепости и уделы… — Симферополь: Бизнес-Информ, 2005. — 295 с. — .
- Исарчик Сарджик [TR/9038.]
- Фирсов Л. В. Сарджик (Исарчик или Биюк-Мускомское укрепление) // Исары. Очерки истории средневековых крепостей Южного берега Крыма. [ 2019-11-05 у Wayback Machine.] // — Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1990.
- Beldiceanu-Steinherr I., Berindei M., Veinstein G. La Crimée ottomane et I'institution du «timār» // Annali dell'Istituto Orientale di Napoli. — 1979. — Vol. 39. — P. 523—562.
- Öztürk Y. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. — Ankara: Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları, 2000. — XXXIV, 570 s. — .
- А. Г. Герцен. Крымские татары // От киммерийцев до крымчаков (народы Крыма с древнейших времен до конца XVIII в.) / А. Г. Герцен. — Благотворительный фонд «Наследие тысячелетий». — Симферополь: Доля, 2004. — С. 228—240. — 293 с. — 2000 экз.
- Ведомость о выведенных из Крыма в Приазовье христианах… от 18 сентября 1778 года.
- Военная топографическая карта полуострова Крым, составленная Мухиным. // Etomesto.ru (1817).
- Военно-топографическая карта Крыма полковника Бетева. // Etomesto.ru (1842).
- Трехверстовка Крыма. Военно-топографическая карта. // Etomesto.ru (1865).
- Стржелецкий С. Ф. Разведки деревень округи Херсонеса
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tole Tejlyu Tyule Tyuli Toli Avli znikle selo v Balaklavskomu rajoni Sevastopolya v zahidnij chastini Bajdarskoyi dolini na pravomu berezi richki Chornoyi bilya shidnogo kincya Chornorichinskogo kanjonu selo Tole Krayina Ukrayina Oblast Sevastopolska miska rada Rajon Balaklavskij rajon Osnovni dani Persha zgadka 1488 Naselennya Geografichni dani Geografichni koordinati 44 29 37 pn sh 33 47 32 sh d 44 49361 pn sh 33 79222 sh d 44 49361 33 79222 Serednya visota nad rivnem morya 226 m Misceva vlada Karta Tole Tole Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tole IstoriyaTole bulo starodavnim selishem zdogadno zasnovane na pochatku nashoyi eri nashadkami gotiv i alaniv sho zmishalisya z miscevim greckim naselennyam U Seredni viki vhodilo spochatku v zonu vplivu a potim i do skladu hristiyanskogo knyazivstva Dori Feodoro Isnuye versiya sho selishe v XIII XV stolittyah vhodilo v votchinu volodarya feodalnogo zamku vidomogo v literaturi pid im yam yakij perebuvav na misi na pivdennij storoni Chornorichenskogo kanjonu na dumku inshih istorikiv moglo vhoditi do skladu Chembalskogo konsulstva Kapitanstva Gotiya Pislya zahoplennya knyazivstva v 1475 roci osmanami selishe vklyuchili do Mangupskogo kadilika Kefinskogo sandzhaka zgodom eyaletu imperiyi Najpersha zgadka sela zustrichayetsya v dokumenti osnovanomu na danih bilsh rannogo perepisu zi skarbnici Osmanskoyi imperiyi vid 3 lipnya 1488 roku zgidno z yakim v nomu nalichuvalosya 20 domogospodarstv U materialah perepisiv Kefinskogo sandzhaka 1520 roku v selishi Tyule znachilasya 31 pravoslavna sim ya z yakih 4 vtratili cholovika goduvalnika i 1 musulmanska sim ya Za perepisom 1542 roku u Tyule znachilosya 30 pravoslavnih simej z nih 29 povnih 1 vtratila cholovika goduvalnika i 16 doroslih neodruzhenih cholovikiv Z XVII stolittya v cih krayah pochinaye poshiryuvatisya islam ale z vidomih danih selo zalishalosya hristiyanskim Za Vidomostyu pro vivedenih z Krimu do Priazov ya hristiyan vid 18 veresnya 1778 roku Suvorova z sela viyihalo 32 greka mabut ce bulo vse naselennya oskilki ni v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku ni v Vidomosti pro vsi selisha v Simferopolskomu poviti skladenih z pokazan v yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 9 zhovtnya 1805 roku selishe ne znachitsya Znovu selo Tejlyu zustrichayetsya na vijskovo topografichnij karti general majora 1817 roku de vono poznacheno z 14 dvorami Mabut nezabarom sporozhnilo znovu oskilki v Vidomosti pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku sered zhitlovih ne vrahovane a na karti 1842 roku ye vzhe ruyini sela Tyule yak i na trohverstovij karti Shuberta 1865 1876 rokiv Zgidno zbirci Enciklopedicheskij leksikon 1853 roku Tyule zhiteli yakoyi prote zh nini poseleni v inshih miscyah a zemli zalishilisya za admiralom Grafom N S Mordvinovim Nadali v dostupnih dzherelah ne zustrichayetsya U 1953 roci jogo teritoriyu obstezhiv Na poverhni prostezhuyutsya silno zadernovani fundamenti kam yanih budivel slidi ogorozh Pidjomnij material predstavlenij fragmentami lipnogo posudu kizil kobinskoyi kulturi VI IV st do n e ulamkami kam yanih zernotertok ulamkami ellinistichnih amfor a takozh fragmentami pifosiv glechikiv i pokrivelnoyi cherepici IV XIV st PrimitkiTrehverstovka Kryma Voenno topograficheskaya karta Etomesto ru 1865 Kizilov M B Masyakin V V Hrapunov I N Goty Alany Ot kimmerijcev do krymchakov narody Kryma s drevnejshih vremen do konca XVIII v A G Gercen Blagotvoritelnyj fond Nasledie tysyacheletij Simferopol Dolya 2004 S 71 96 293 s 2000 ekz ISBN 966 8584 38 4 A G Gercen Yu M Mogarichyov O nekotoryh voprosah istorii Tavriki ikonoborcheskogo perioda v interpretacii H F Bajera Fadeeva Tatyana Mihajlovna Shaposhnikov Aleksandr Konstantinovich Knyazhestvo Feodoro i ego knyazya Zemli knyazhestva Feodoro Vnutrennee delenie knyazhestva kreposti i udely Simferopol Biznes Inform 2005 295 s ISBN 978 966 648 061 1 Isarchik Sardzhik TR 9038 Firsov L V Sardzhik Isarchik ili Biyuk Muskomskoe ukreplenie Isary Ocherki istorii srednevekovyh krepostej Yuzhnogo berega Kryma 2019 11 05 u Wayback Machine Novosibirsk Nauka Sibirskoe otdelenie 1990 Beldiceanu Steinherr I Berindei M Veinstein G La Crimee ottomane et I institution du timar Annali dell Istituto Orientale di Napoli 1979 Vol 39 P 523 562 Ozturk Y Osmanli Hakimiyetinde Kefe 1475 1600 Ankara Kultur ve Turizm Bakanligi Yayinlari 2000 XXXIV 570 s ISBN 975 17 2363 9 A G Gercen Krymskie tatary Ot kimmerijcev do krymchakov narody Kryma s drevnejshih vremen do konca XVIII v A G Gercen Blagotvoritelnyj fond Nasledie tysyacheletij Simferopol Dolya 2004 S 228 240 293 s 2000 ekz Vedomost o vyvedennyh iz Kryma v Priazove hristianah ot 18 sentyabrya 1778 goda Voennaya topograficheskaya karta poluostrova Krym sostavlennaya Muhinym Etomesto ru 1817 Voenno topograficheskaya karta Kryma polkovnika Beteva Etomesto ru 1842 Trehverstovka Kryma Voenno topograficheskaya karta Etomesto ru 1865 Strzheleckij S F Razvedki dereven okrugi Hersonesa Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi