Товариство істориків-марксистів (рос. Общество историков-марксистов) — науково-громадська організація істориків, заснована при Комуністичній академії в м. Москва 1925 року.
Общество историков-марксистов | |
---|---|
Товариство істориків-марксистів | |
Абревіатура | ОИМ(рос.) |
Тип | наукове товариство |
Засновник | Покровський Михайло Миколайович |
Засновано | 1925 Москва |
Розпущено | 1936 |
Сфера | марксизм |
Країна | СРСР |
Керівник | Покровський Михайло Миколайович (1925) |
Критерій членів | d, d і d |
Членів | 400 (1930-ті)[1] |
Друкований орган | d і d |
Материнська організація | Комуністична академія |
Згідно зі статутом, затвердженим в лютому 1926, метою товариства було «об'єднання всіх марксистів-істориків, наукова розробка питань історії та марксистської методології історії, боротьба з буржуазними викривленнями історії, пропаганда й популяризація марксистського методу та досягнень у галузі історії, методики викладання історичних дисциплін у школах та вишах».
У складі товариства працювали дійсні члени та члени-кореспонденти.
Структурно складалося із секцій історії революційного руху (1928 реорганізована в секцію методології та методики історії); соціологічної (із 1929 — секція для вивчення докапіталістичних формацій); історії Росії; історії ВКП(б); історії Заходу (ін. назва — секція для вивчення історії Західної Європи і Америки); історії Сходу; історії юнацького руху; комісії для вивчення збройних повстань; громадянських та революційних війн (із підсекціями: СРСР, Заходу, східних та колоніальних країн і загально-теоретичних питань; із кінця 1929 приєдналася до воєнної секції Комуністичної академії); історії пролетаріату; імперіалістичної війни 1914—17.
Відділення товариства, крім найбільших міст Росії (Архангельськ, Воронеж, Іркутськ, Ленінград (нині м. Санкт-Петербург), Новосибірськ та ін.), існували в Азербайджані, Білорусі, Грузії, Узбекистані, Україні, а також у Криму. У грудні 1929 створене Північно-кавказьке відділення товариства.
На початку 1930-х рр. товариство об'єднувало близько 400 осіб, більшість з яких були членами ВКП(б). Головою Ради товариствава був М.Покровський (1925—32), ученим секретарем — П.Горін. У роботі товариства брали активну участь В.Антонов- Саратовський, В.Волгін, Г.Зай дель В.Ігнатовський, В.Кнорін, М.Лукін, В.Максаков, М.Нечкіна, Г. Панкратова, Д.Рязанов, Ц.Фрідлянд, О.Шестаков та ін.
Члени товариства читали доповіді та проводили диспути, брали участь у дискусіях, та літературно-популяризаторську роботу.
28 грудня 1928 — 4 січня 1929 товариство провело Всесоюзну конференцію істориків-марксистів, на якій Україну представляли Й.Гермайзе, З.Гуревич, О.Камишан, C.Кокошко, Г.Рохкін, М.Рубач, М.Свідзінський, С.Семко, Р.Шпунт, М. І. Яворський та ін. Під час конференції працювали секції історії ВКП(б), історії народів СРСР, історії Зохідної Європи, соціологічна, методична, з дослідження історії збройних повстань та революції і громадянских війн, а також відбулася нарада істориків Сходу. На конференції було ухвалено рішення про реорганізацію товариства у всесоюзне.
Після відкриття Інститу історії при Комуністичній академії (листопад 1929) ввійшло до його складу. Фактично припинило активну діяльність після смерті М.Покровського. Формально перестало існувати 1936 у зв'язку з ліквідацією Комуністичної академії. Друкованими органами товариства були часописи «Историк-марксист» (1926—41) та «Борьба класов» (1931—36), також друкувалася популярна історична література.
Фонд товариства зберігається в .
Примітки
- Юркова О.В. ТОВАРИСТВО ІСТОРИКІВ-МАРКСИСТІВ — Київ: Наукова думка, 2003. — Т. 10: Т — Я. — С. 108. — 784 с. —
Джерела та література
- Юркова О.В. Товариство істориків-марксистів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 108. — .
Література
- Покровский М.Н. Задачи Общества историков-марксистов. «Историк-марксист», 1926, т. 1
- Устав Общества историков-марксистов. Там само
- Труды Первой Всесоюзной конференции историков-марксистов, т. 1—2. М., 1929
- Комаренко Н.В. Установи історичної науки в Українській РСР (1917—1937 рр.). К., 1973
- Алаторцева А.И. Журнал «Историк-марксист», 1926—1941 гг. М., 1979
- Козлов Б.И., Савина Г.А. Коммунистическая академия ЦИК СССР (1918—1936): Материалы к социальной истории, вып. 1—2. М., 2008—09
Посилання
- Архивный фонд в Архиве РАН.
- Метель О. В. Создание сети региональных отделений Общества историков-марксистов в 1930—1932 гг..
- Данилов В. Н. Общество историков-марксистов и историки «Старой школы». cyberleninka.ru.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tovaristvo istorikiv marksistiv ros Obshestvo istorikov marksistov naukovo gromadska organizaciya istorikiv zasnovana pri Komunistichnij akademiyi v m Moskva 1925 roku Obshestvo istorikov marksistovTovaristvo istorikiv marksistivAbreviaturaOIM ros Tipnaukove tovaristvoZasnovnikPokrovskij Mihajlo MikolajovichZasnovano1925 MoskvaRozpusheno1936SferamarksizmKrayina SRSRKerivnikPokrovskij Mihajlo Mikolajovich 1925 Kriterij chlenivd d i dChleniv400 1930 ti 1 Drukovanij organd i dMaterinska organizaciyaKomunistichna akademiya Zgidno zi statutom zatverdzhenim v lyutomu 1926 metoyu tovaristva bulo ob yednannya vsih marksistiv istorikiv naukova rozrobka pitan istoriyi ta marksistskoyi metodologiyi istoriyi borotba z burzhuaznimi vikrivlennyami istoriyi propaganda j populyarizaciya marksistskogo metodu ta dosyagnen u galuzi istoriyi metodiki vikladannya istorichnih disciplin u shkolah ta vishah U skladi tovaristva pracyuvali dijsni chleni ta chleni korespondenti Strukturno skladalosya iz sekcij istoriyi revolyucijnogo ruhu 1928 reorganizovana v sekciyu metodologiyi ta metodiki istoriyi sociologichnoyi iz 1929 sekciya dlya vivchennya dokapitalistichnih formacij istoriyi Rosiyi istoriyi VKP b istoriyi Zahodu in nazva sekciya dlya vivchennya istoriyi Zahidnoyi Yevropi i Ameriki istoriyi Shodu istoriyi yunackogo ruhu komisiyi dlya vivchennya zbrojnih povstan gromadyanskih ta revolyucijnih vijn iz pidsekciyami SRSR Zahodu shidnih ta kolonialnih krayin i zagalno teoretichnih pitan iz kincya 1929 priyednalasya do voyennoyi sekciyi Komunistichnoyi akademiyi istoriyi proletariatu imperialistichnoyi vijni 1914 17 Viddilennya tovaristva krim najbilshih mist Rosiyi Arhangelsk Voronezh Irkutsk Leningrad nini m Sankt Peterburg Novosibirsk ta in isnuvali v Azerbajdzhani Bilorusi Gruziyi Uzbekistani Ukrayini a takozh u Krimu U grudni 1929 stvorene Pivnichno kavkazke viddilennya tovaristva Na pochatku 1930 h rr tovaristvo ob yednuvalo blizko 400 osib bilshist z yakih buli chlenami VKP b Golovoyu Radi tovaristvava buv M Pokrovskij 1925 32 uchenim sekretarem P Gorin U roboti tovaristva brali aktivnu uchast V Antonov Saratovskij V Volgin G Zaj del V Ignatovskij V Knorin M Lukin V Maksakov M Nechkina G Pankratova D Ryazanov C Fridlyand O Shestakov ta in Chleni tovaristva chitali dopovidi ta provodili disputi brali uchast u diskusiyah ta literaturno populyarizatorsku robotu 28 grudnya 1928 4 sichnya 1929 tovaristvo provelo Vsesoyuznu konferenciyu istorikiv marksistiv na yakij Ukrayinu predstavlyali J Germajze Z Gurevich O Kamishan C Kokoshko G Rohkin M Rubach M Svidzinskij S Semko R Shpunt M I Yavorskij ta in Pid chas konferenciyi pracyuvali sekciyi istoriyi VKP b istoriyi narodiv SRSR istoriyi Zohidnoyi Yevropi sociologichna metodichna z doslidzhennya istoriyi zbrojnih povstan ta revolyuciyi i gromadyanskih vijn a takozh vidbulasya narada istorikiv Shodu Na konferenciyi bulo uhvaleno rishennya pro reorganizaciyu tovaristva u vsesoyuzne Pislya vidkrittya Institu istoriyi pri Komunistichnij akademiyi listopad 1929 vvijshlo do jogo skladu Faktichno pripinilo aktivnu diyalnist pislya smerti M Pokrovskogo Formalno perestalo isnuvati 1936 u zv yazku z likvidaciyeyu Komunistichnoyi akademiyi Drukovanimi organami tovaristva buli chasopisi Istorik marksist 1926 41 ta Borba klasov 1931 36 takozh drukuvalasya populyarna istorichna literatura Fond tovaristva zberigayetsya v PrimitkiYurkova O V TOVARISTVO ISTORIKIV MARKSISTIV Kiyiv Naukova dumka 2003 T 10 T Ya S 108 784 s ISBN 978 966 00 1359 9 d Track Q1032143d Track Q1899d Track Q6981212Dzherela ta literaturaYurkova O V Tovaristvo istorikiv marksistiv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 108 ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura Pokrovskij M N Zadachi Obshestva istorikov marksistov Istorik marksist 1926 t 1 Ustav Obshestva istorikov marksistov Tam samo Trudy Pervoj Vsesoyuznoj konferencii istorikov marksistov t 1 2 M 1929 Komarenko N V Ustanovi istorichnoyi nauki v Ukrayinskij RSR 1917 1937 rr K 1973 Alatorceva A I Zhurnal Istorik marksist 1926 1941 gg M 1979 Kozlov B I Savina G A Kommunisticheskaya akademiya CIK SSSR 1918 1936 Materialy k socialnoj istorii vyp 1 2 M 2008 09PosilannyaArhivnyj fond v Arhive RAN Metel O V Sozdanie seti regionalnyh otdelenij Obshestva istorikov marksistov v 1930 1932 gg Danilov V N Obshestvo istorikov marksistov i istoriki Staroj shkoly cyberleninka ru