Тихоокеанський пояс — складчастий пояс, котрий обрамляє западину Тихого океану й відділяє її від прадавніх платформ (кратонів): Гіперборейської на півночі, Сибірської, Китайсько-Корейської, Південно-Китайської, Австралійської на заході, Антарктичної на півдні й Північно- та Південно-Американської на сході. Цей пояс нерідко ділиться на два — Західно- і Східно-Тихоокеанський; останній називається ще Кордильєрсько-Андський, у австралійській частині виділяють Східно-Австралійську, антарктичну частину називають Західно-Антарктичною.
Тихоокеанський складчастий (геосинклінальний) пояс — найбільший рухомий пояс земної кори у вигляді майже суцільного кільця глибоководних жолобів, острівних дуг, околичних морів, складчастих систем, навколо центр. частини Тихого ок. Об'єднує складчасті споруди Корякії, Камчатки, Сахаліну, Сіхоте-Аліня, Японських о-вів, Тайваню, Півд.-Сх. Китаю, Філіппін, Нової Гвінеї, Сх. Австралії, Нової Каледонії і Нової Зеландії, Трансантарктичних гір і Антарктичного п-ова, Анд, північноамериканських Кордильєр, включаючи Аляску. Від ложа океану Тихоокеанський геосинклінальний пояс відділяється глибоководними жолобами — Алеутським, Курило-Камчатським, Маріанським, Тонга, Кермадек, Перуанським, Чилійським, Гватемальським і ін. Зовнішньою границею пояса служать звернені до океану краї прадавніх материкових платформ: Сибірської, Китайсько-Корейської, Південно-Китайської, Австралійської, Антарктичної, Південно-Американської й Північно-Американської. Довжина Т.с.п. по зовнішньому кільцю близько 56 000 км, ширина — від перших сотень км до 3-5 тисяч км.
У межах Т.г.п. виділяються дві структурно різні частини: одна з них, тилова, характеризується материковою будовою земної кори й утворена геосинклінальними складчастими спорудженнями пізнього докембрію (Австралія), палеозою (Південно-Східний Китай, Східна Австралія), мезозою (Верхояно-Чукотська область, Сіхоте-Алінь і Кордильєри Північної Америки) і кайнозою (Анди й Антарктида); ін. частина, фронтальна, що безпосередньо облямовує ложі океану, утворена структурними зонами, у яких материкова кора ще не сформувалася: острівні дуги, жолоби глибоководні океанічні, більшість крайових морів, а також великі острови й крайові частини материків, охоплені пізньокайнозойською складчастістю (Сахалін, Тайвань, північні райони Калімантану й Нової Гвінеї, Каліфорнія, південь Аляски й ін.). Чим ближче до ложа океану, тим тектонічні зони молодші; відповідно відбувається нарощування материкових областей.
Тихоокеанський складчастий пояс — пояс максимальної сейсміч. і вулканіч. активності Землі — так зване «вогненне кільце» Землі — кільце молодих вулканів, продукти виверження якого мають в основному андезитовий склад. До Т.г.п. приурочені також потужні прояви сейсмічних процесів, у тому числі землетрусів, епіцентри яких лежать на глибинах до 700 км.
Тихоокеанський складчастий пояс складений г.ч. геосинклінальними комплексами верхнього палеозою, мезозою і кайнозою аж до сучасних відкладів. В межах Т.г.п. відзначається різко підвищена концентрація родовищ корисних копалин у порівнянні із суміжними ділянками земної кори. У материкових частинах Тихоокеанський геосинклінальний пояс поширені родовища руд золота, срібла, олова, вольфраму, поліметалів, а в приокеанічних — міді, заліза, хромітів, нікелю, платини й золота. З вулканічними поясами зв'язані родовища ртуті. До Т.с.п. приурочені великі родовища нафти й газу. Одна їхня група розташовується в межах пояса, на стику із прадавніми платформами (Приверхоянський прогин, прогини Північної й Південної Америки), інша пов'язана із глибокими прогинами, заповненими пізньокайнозойськими відкладами (Сахалін, Каліфорнія, Калімантан і ін.). Великі ресурси нафти й газу сховані під водами крайових морів. Іноді Тихоокеанський геосинклінальний пояс підрозділяють на дві частини: Східно-Тихоокеанський (Кордильєрський) геосинклінальний пояс і Західно-Тихоокеанський геосинклінальний пояс.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Историческая геология: учебник для студ. высш. учеб. заведений/ Н. В. Короновский, В. Е. Хаин, Н. А. Ясаманов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательский центр «Академия», 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tihookeanskij poyas skladchastij poyas kotrij obramlyaye zapadinu Tihogo okeanu j viddilyaye yiyi vid pradavnih platform kratoniv Giperborejskoyi na pivnochi Sibirskoyi Kitajsko Korejskoyi Pivdenno Kitajskoyi Avstralijskoyi na zahodi Antarktichnoyi na pivdni j Pivnichno ta Pivdenno Amerikanskoyi na shodi Cej poyas neridko dilitsya na dva Zahidno i Shidno Tihookeanskij ostannij nazivayetsya she Kordilyersko Andskij u avstralijskij chastini vidilyayut Shidno Avstralijsku antarktichnu chastinu nazivayut Zahidno Antarktichnoyu Skladchasti poyasi na mapi svitu Tihookeanskij skladchastij geosinklinalnij poyas najbilshij ruhomij poyas zemnoyi kori u viglyadi majzhe sucilnogo kilcya glibokovodnih zholobiv ostrivnih dug okolichnih moriv skladchastih sistem navkolo centr chastini Tihogo ok Ob yednuye skladchasti sporudi Koryakiyi Kamchatki Sahalinu Sihote Alinya Yaponskih o viv Tajvanyu Pivd Sh Kitayu Filippin Novoyi Gvineyi Sh Avstraliyi Novoyi Kaledoniyi i Novoyi Zelandiyi Transantarktichnih gir i Antarktichnogo p ova And pivnichnoamerikanskih Kordilyer vklyuchayuchi Alyasku Vid lozha okeanu Tihookeanskij geosinklinalnij poyas viddilyayetsya glibokovodnimi zholobami Aleutskim Kurilo Kamchatskim Marianskim Tonga Kermadek Peruanskim Chilijskim Gvatemalskim i in Zovnishnoyu graniceyu poyasa sluzhat zverneni do okeanu krayi pradavnih materikovih platform Sibirskoyi Kitajsko Korejskoyi Pivdenno Kitajskoyi Avstralijskoyi Antarktichnoyi Pivdenno Amerikanskoyi j Pivnichno Amerikanskoyi Dovzhina T s p po zovnishnomu kilcyu blizko 56 000 km shirina vid pershih soten km do 3 5 tisyach km U mezhah T g p vidilyayutsya dvi strukturno rizni chastini odna z nih tilova harakterizuyetsya materikovoyu budovoyu zemnoyi kori j utvorena geosinklinalnimi skladchastimi sporudzhennyami piznogo dokembriyu Avstraliya paleozoyu Pivdenno Shidnij Kitaj Shidna Avstraliya mezozoyu Verhoyano Chukotska oblast Sihote Alin i Kordilyeri Pivnichnoyi Ameriki i kajnozoyu Andi j Antarktida in chastina frontalna sho bezposeredno oblyamovuye lozhi okeanu utvorena strukturnimi zonami u yakih materikova kora she ne sformuvalasya ostrivni dugi zholobi glibokovodni okeanichni bilshist krajovih moriv a takozh veliki ostrovi j krajovi chastini materikiv ohopleni piznokajnozojskoyu skladchastistyu Sahalin Tajvan pivnichni rajoni Kalimantanu j Novoyi Gvineyi Kaliforniya pivden Alyaski j in Chim blizhche do lozha okeanu tim tektonichni zoni molodshi vidpovidno vidbuvayetsya naroshuvannya materikovih oblastej Tihookeanskij skladchastij poyas poyas maksimalnoyi sejsmich i vulkanich aktivnosti Zemli tak zvane vognenne kilce Zemli kilce molodih vulkaniv produkti viverzhennya yakogo mayut v osnovnomu andezitovij sklad Do T g p priurocheni takozh potuzhni proyavi sejsmichnih procesiv u tomu chisli zemletrusiv epicentri yakih lezhat na glibinah do 700 km Tihookeanskij skladchastij poyas skladenij g ch geosinklinalnimi kompleksami verhnogo paleozoyu mezozoyu i kajnozoyu azh do suchasnih vidkladiv V mezhah T g p vidznachayetsya rizko pidvishena koncentraciya rodovish korisnih kopalin u porivnyanni iz sumizhnimi dilyankami zemnoyi kori U materikovih chastinah Tihookeanskij geosinklinalnij poyas poshireni rodovisha rud zolota sribla olova volframu polimetaliv a v priokeanichnih midi zaliza hromitiv nikelyu platini j zolota Z vulkanichnimi poyasami zv yazani rodovisha rtuti Do T s p priurocheni veliki rodovisha nafti j gazu Odna yihnya grupa roztashovuyetsya v mezhah poyasa na stiku iz pradavnimi platformami Priverhoyanskij progin progini Pivnichnoyi j Pivdennoyi Ameriki insha pov yazana iz glibokimi proginami zapovnenimi piznokajnozojskimi vidkladami Sahalin Kaliforniya Kalimantan i in Veliki resursi nafti j gazu shovani pid vodami krajovih moriv Inodi Tihookeanskij geosinklinalnij poyas pidrozdilyayut na dvi chastini Shidno Tihookeanskij Kordilyerskij geosinklinalnij poyas i Zahidno Tihookeanskij geosinklinalnij poyas Div takozhsejsmichna oblast geosinklinalna sistema geosinklinalnij poyas Tihookeanska plitaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Istoricheskaya geologiya uchebnik dlya stud vyssh ucheb zavedenij N V Koronovskij V E Hain N A Yasamanov 2 e izd pererab i dop M Izdatelskij centr Akademiya 2006