Тихе — селище в Україні, в Новопокровській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення — 84 мешканці.
селище Тихе | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Дніпровський район |
Тер. громада | Новопокровська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12020150330025295 |
Облікова картка | Тихе |
Основні дані | |
Площа | 0 км² |
Населення | 84 |
Густота | 0 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 52423 |
Телефонний код | +380 5669 |
Географічні координати | 47°58′54″ пн. ш. 34°28′1″ сх. д. / 47.98167° пн. ш. 34.46694° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 125 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | |
Селищна влада | |
Адреса | 52423, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с. Олександропіль, вул. Гагаріна, 74 |
Карта | |
Тихе | |
Тихе | |
Географія
Селище Тихе знаходиться на відстані 1 км від села Петриківка. По селу протікає висихний струмок з загатою.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,6 % |
білоруська | 1,2 % |
інші/не визначилися | 1,2 % |
Посилання
- Погода в селищі Тихе [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Між сучасними селами Олександропіль (Лугова) та Долинським (Близниці) і Петриківкою та Михайлівкою (Краснокуцьким) на рубежі XVIII – ХІХст. виникла економія німців - колоністів Захар"язів (Сахар"язів). Економія зростала швидкими темпами: паровий млин, маслобойня, просорушка, цегельня… Цегла Захар"язів з позначкою Z знаходиться в Олександропільському шкільному музеї. Мовчазним свідком лишилось і кладовище з похилими католицькими хрестами зарощими очеретом де протікає пересихаючий струмок. Отже, підійти можливо лише в кінці літа. Крім робітників – наймитів в економії працювали й жителі навколишніх сіл. Поля Захар"язів обнесені валом та ровом (частково збереглися на околиці Олександрополя та між Олександрополем та Петриківкою) На зораній землі волами сіяли жито, ячмінь, гречку.. Широко практикували посіви жита, які іноді сіяли по стерні, розпушеній розпашкою. Воно давало врожаї на грунті непридатному для вирощування пшениці. В такий спосіб підготовлялось поле й для внесення в грунт насіння ячменю. В 1918 році робітники - наймити економії німців - колоністів Захар"язів (Тихе) та жителі навколишніх сіл (Олександропіль та Петриківка) націоналізували економію, а потім розділили її. Захар"яз викликав каральний загін з окупаційних австрійських військ на чолі колишнього офіцера - чорносотенця Чернова Андрія Івановича. Десь опівдні на околицях села пролунали постріли, завалували собаки, почулися викрики на чужій мові. То окупанти прямували в село Петриківка i зганяли на майдан всіх чоловіків, ставили iх у шеренгу перед наведеними гвинтівками i кулементами. Недоіхавши десяток кроків до шеренги, він піднявся на стремена i закричав: “Шапки долой, мерзавцы! Всех запорю!” Один з офіцерів, незлазячи з коня, витяг з кишені аркуш паперу i став викрикувати прізвища зачинщиків. Більшість з названих ним людей не вийшла - iх тут не було, а ті, хто виходив з гурту, роздягалися до пояса, як веліли карателі. Спочатку iх примушували бити один одного, а потім iх били карателі. При цьому допитувались, хто ще з односельчан посягав на “священну власність”. . Закатованих кинули до льоху, а решті наказали розійтися i повернути все, що взяли, й не виходити на вулиці до ранку. Карателі стали грабувати селян. Більше 30 осіб розстріляно і скинуто в одну братьську могилу на кладовищі с.Долинське (в правому кутку кладовища блищому до ставка). Було розстріляно Олійника Сергія та Лебідя - (зі спогадів Лаврушко Ївги Семенівни,1908 року народження) В цей час в 1918 році було організовано повстансько - партизанський загін, чисельністю 100 чоловік (з сіл Бутовичівка, Михайлівка, Павлівка, Петриківка, Олександропіль, Тихе). Очолили цей загін брати Тимофій i Михайло Ільченки. Загін нападав на ворожі гарнізони й обози, вів боротьбу з австро - німецькими окупантами. Цей загін пізніше ввійшов до складу Червоноі Армії. Так Радянська влада тут все ж була встановлена ще в кінці 1918 року. В 1928 році, на базі конфіскованих маєтностей Захар"яза було створено Державне Об"єднане товариство (паровий млин, маслобойня, просорушка, цегельня). В цьому ж році це об"єднання переорганізоване в радгосп № 16, директором якого став комуніст Бровко Іван Данилович. Цей радгосп був добре технічно обладнаний завдяки конфіскованим маєтностям Захар"яза. В грудні 1929 року на базі ТСОЗу (створеному в 1928 році в селі Олександропіль , організаторами якого були Демченко I.К., Федоренко А.М., Сіроштан М.Д., Шаплик А.С., Німцов О.М. та ін., всього близько 20 господарств) та радгоспу № 16 було створено перший колгосп "Нова сім"я". Першим головою колгоспу був Сіроштан Микита Дмитрович. В цьому році до колгоспу вступило 80% населення, а внаслідок розкуркулення в 1931 році - всі жителі.
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tihe Tihe selishe v Ukrayini v Novopokrovskij selishnij gromadi Dniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Naselennya 84 meshkanci selishe Tihe Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Dniprovskij rajon Ter gromada Novopokrovska selishna gromada Kod KATOTTG UA12020150330025295 Oblikova kartka Tihe Osnovni dani Plosha 0 km Naselennya 84 Gustota 0 osib km Poshtovij indeks 52423 Telefonnij kod 380 5669 Geografichni koordinati 47 58 54 pn sh 34 28 1 sh d 47 98167 pn sh 34 46694 sh d 47 98167 34 46694 Visota nad rivnem morya 125 m Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Selishna vlada Adresa 52423 Dnipropetrovska obl Solonyanskij r n s Oleksandropil vul Gagarina 74 Karta Tihe Tihe Zmist 1 Geografiya 2 Naselennya 2 1 Mova 3 PosilannyaGeografiyared Selishe Tihe znahoditsya na vidstani 1 km vid sela Petrikivka Po selu protikaye visihnij strumok z zagatoyu Naselennyared Movared Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 1 Mova Vidsotok ukrayinska 97 6 biloruska 1 2 inshi ne viznachilisya 1 2 Posilannyared Pogoda v selishi Tihe Arhivovano 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Mizh suchasnimi selami Oleksandropil Lugova ta Dolinskim Bliznici i Petrikivkoyu ta Mihajlivkoyu Krasnokuckim na rubezhi XVIII HIHst vinikla ekonomiya nimciv kolonistiv Zahar yaziv Sahar yaziv Ekonomiya zrostala shvidkimi tempami parovij mlin maslobojnya prosorushka cegelnya Cegla Zahar yaziv z poznachkoyu Z znahoditsya v Oleksandropilskomu shkilnomu muzeyi Movchaznim svidkom lishilos i kladovishe z pohilimi katolickimi hrestami zaroshimi ocheretom de protikaye peresihayuchij strumok Otzhe pidijti mozhlivo lishe v kinci lita Krim robitnikiv najmitiv v ekonomiyi pracyuvali j zhiteli navkolishnih sil Polya Zahar yaziv obneseni valom ta rovom chastkovo zbereglisya na okolici Oleksandropolya ta mizh Oleksandropolem ta Petrikivkoyu Na zoranij zemli volami siyali zhito yachmin grechku Shiroko praktikuvali posivi zhita yaki inodi siyali po sterni rozpushenij rozpashkoyu Vono davalo vrozhayi na grunti nepridatnomu dlya viroshuvannya pshenici V takij sposib pidgotovlyalos pole j dlya vnesennya v grunt nasinnya yachmenyu V 1918 roci robitniki najmiti ekonomiyi nimciv kolonistiv Zahar yaziv Tihe ta zhiteli navkolishnih sil Oleksandropil ta Petrikivka nacionalizuvali ekonomiyu a potim rozdilili yiyi Zahar yaz viklikav karalnij zagin z okupacijnih avstrijskih vijsk na choli kolishnogo oficera chornosotencya Chernova Andriya Ivanovicha Des opivdni na okolicyah sela prolunali postrili zavaluvali sobaki pochulisya vikriki na chuzhij movi To okupanti pryamuvali v selo Petrikivka i zganyali na majdan vsih cholovikiv stavili ih u sherengu pered navedenimi gvintivkami i kulementami Nedoihavshi desyatok krokiv do sherengi vin pidnyavsya na stremena i zakrichav Shapki doloj merzavcy Vseh zaporyu Odin z oficeriv nezlazyachi z konya vityag z kisheni arkush paperu i stav vikrikuvati prizvisha zachinshikiv Bilshist z nazvanih nim lyudej ne vijshla ih tut ne bulo a ti hto vihodiv z gurtu rozdyagalisya do poyasa yak velili karateli Spochatku ih primushuvali biti odin odnogo a potim ih bili karateli Pri comu dopituvalis hto she z odnoselchan posyagav na svyashennu vlasnist Zakatovanih kinuli do lohu a reshti nakazali rozijtisya i povernuti vse sho vzyali j ne vihoditi na vulici do ranku Karateli stali grabuvati selyan Bilshe 30 osib rozstrilyano i skinuto v odnu bratsku mogilu na kladovishi s Dolinske v pravomu kutku kladovisha blishomu do stavka Bulo rozstrilyano Olijnika Sergiya ta Lebidya zi spogadiv Lavrushko Yivgi Semenivni 1908 roku narodzhennya V cej chas v 1918 roci bulo organizovano povstansko partizanskij zagin chiselnistyu 100 cholovik z sil Butovichivka Mihajlivka Pavlivka Petrikivka Oleksandropil Tihe Ocholili cej zagin brati Timofij i Mihajlo Ilchenki Zagin napadav na vorozhi garnizoni j obozi viv borotbu z avstro nimeckimi okupantami Cej zagin piznishe vvijshov do skladu Chervonoi Armiyi Tak Radyanska vlada tut vse zh bula vstanovlena she v kinci 1918 roku V 1928 roci na bazi konfiskovanih mayetnostej Zahar yaza bulo stvoreno Derzhavne Ob yednane tovaristvo parovij mlin maslobojnya prosorushka cegelnya V comu zh roci ce ob yednannya pereorganizovane v radgosp 16 direktorom yakogo stav komunist Brovko Ivan Danilovich Cej radgosp buv dobre tehnichno obladnanij zavdyaki konfiskovanim mayetnostyam Zahar yaza V grudni 1929 roku na bazi TSOZu stvorenomu v 1928 roci v seli Oleksandropil organizatorami yakogo buli Demchenko I K Fedorenko A M Siroshtan M D Shaplik A S Nimcov O M ta in vsogo blizko 20 gospodarstv ta radgospu 16 bulo stvoreno pershij kolgosp Nova sim ya Pershim golovoyu kolgospu buv Siroshtan Mikita Dmitrovich V comu roci do kolgospu vstupilo 80 naselennya a vnaslidok rozkurkulennya v 1931 roci vsi zhiteli nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tihe Dniprovskij rajon amp oldid 40676375