Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кальман Тиса (угор. Tisza Kálmán; 16 грудня 1830 — 23 березня 1902) — угорський політичний діяч, прем'єр-міністр Королівства Угорщина. Батько Іштвана Тиса.
| Кальман Тиса | |
|---|---|
| угор. Tisza Kálmán | |
 | |
| Народився | 16 грудня 1830[2][3] d, d, Бекеш, Угорщина |
| Помер | 23 березня 1902[1][2][3](71 рік) Будапешт, Австро-Угорщина[4] |
| Країна |  Австрійська імперія Угорщина |
| Діяльність | економіст, політик, дипломат |
| Знання мов | німецька і угорська |
| Членство | Угорська академія наук |
| Титул | граф[d] |
| Посада | прем'єр-міністр Угорщини[5], член Національних зборів Угорщини[d][6], член Національних зборів Угорщини[d][6], член Національних зборів Угорщини[d][6], член Національних зборів Угорщини[d][7], член Національних зборів Угорщини[d][8] і член Національних зборів Угорщини[d][9] |
| Партія | Ліберальна партія (Угорщина)[6], d[6] і d[6] |
| Рід | d |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d і d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | Іштван Тиса, d, d і d |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
У 1861 році обраний в рейхстаг, де відразу зайняв одне з чільних місць в рядах крайньої лівої опозиції, яка боролася з помірною партією Ференца Деака і прагнула до політичної самостійності Угорщини, на основі особистої унії з Австрією.
У 1865 році він разом з Гици (Grhyczy) став вождем «лівого центру», а в 1875 році, після розпаду партії Деака, наполіг на злитті «лівого центру» з більшою частиною колишньої партії Деака і сформував таким чином нову ліберальну партію". По своїм принципам партія була ближче до колишньої партії Деака, ніж до «лівого центру»; вона стояла безумовно на ґрунті Деаковского угоди з Австрією, якому «лівий центр» у свій час запекло опирався. Внаслідок цього частина «лівого центру» покинула Тису і перейшла в ряди крайній лівій. Тим не менш, нова партія мала в рейхстазі більшістю.
З її середовища було сформовано в 1875 році міністерство Венкгейма, в якому Тиса отримав портфель внутрішніх справ. Вибори в рейхстаг у 1875 році дали нової партії блискучу перемогу; після них Тиса утворив міністерство, в якому зберіг портфель міністра внутрішніх справ. Він провів продовження терміну дії угоди з Австрією на другий (а згодом і на третій) десятирічний період. Він підтримував східну політику Дюли Андраші та окупацію Боснії, яка в Угорщині спершу викликала незадоволення. Він зумів досягти того, що у спільній австро-угорської політики вирішальна роль перейшла до Угорщини.
Австрійський уряд надав йому можливість вільно і послідовно проводити мадьяризацию всіх немадьярских елементів в Угорщині — слов'янських і навіть німецьких. Останні платили Тиса ненавистю, і рейхстаг не раз бував театром бурхливих сцен боротьби між національною опозицією і урядом. У 1887 році Тиса проміняв посаду міністра внутрішніх справ на портфель фінансів; в 1889 році відмовився і від нього, і зберіг лише пост міністра-президента без портфеля.
У 1890 році він вніс у рейхсрат проєкт нового закону про право угорського громадянства, в силу якого втрачає це право кожного, хто 10 років не був в Угорщині і не користувався ним яким-небудь іншим способом. Цей Закон позбавляв лідера угорської революції 1848 року Кошута, який жив у Турині та з 1849 року не відвідував Угорщину, прав угорського громадянства. Крайня ліва, вже давно ворожа Тиса, скористалася цим для запеклих нападів на нього, що викликали бурхливі сцени в рейхстазі; сам Кошут опублікував різкий протест проти законопроєкту. Тиса готовий був включити в новий закон особливий «Кошутовский параграф», який звільняв би Кошута від наслідків закону, але це викликало рішучу протидію в самому кабінеті, і в березні 1890 року Тиса вийшов у відставку.
З тих пір він мало брав участі у суспільному житті, залишаючись депутатом рейхстагу і членом ліберальної партії. У грудні 1898 року, коли міністерство Дезьо Банфі і рейхстаг були поставлені у вкрай скрутне становище обструкцією, Тиса запропонував на конференції партії «закон Тиса», який надавав міністерству Банфі виняткові повноваження на річний строк (право крім рейхстагу прийняти бюджет, укласти угоду з Австрією тощо). Закон був прийнятий більшістю ліберальної партії, але викликав сильне невдоволення навіть у її середовищі; президент палати депутатів Силагьи і обидва віце-президента склали з себе повноваження і вийшли зі складу ліберальної партії; останнім зробили ще багато членів. Закон не обговорювалося в рейхстазі і не тільки не врятував міністерство, але навіть прискорив його вихід у відставку.
Забаллотированный на загальних виборах у угорський рейхстаг у жовтні 1901 року, обраний на додаткових виборах в січні 1902 року, але в тому ж році помер.
Примітки
- Tisza Kálmán halála — 1902.
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Тиса Кальман // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 81. — 549 с.
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 190. — 639 с. —
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 439. — 639 с. —
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 149. — 639 с. —
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 417. — 639 с. —
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalman Tisa ugor Tisza Kalman 16 grudnya 1830 23 bereznya 1902 ugorskij politichnij diyach prem yer ministr Korolivstva Ugorshina Batko Ishtvana Tisa Kalman Tisaugor Tisza KalmanNarodivsya16 grudnya 1830 1830 12 16 2 3 d d Bekesh UgorshinaPomer23 bereznya 1902 1902 03 23 1 2 3 71 rik Budapesht Avstro Ugorshina 4 Krayina Avstrijska imperiya UgorshinaDiyalnistekonomist politik diplomatZnannya movnimecka i ugorskaChlenstvoUgorska akademiya naukTitulgraf d Posadaprem yer ministr Ugorshini 5 chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 6 chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 6 chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 6 chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 7 chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 8 i chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 9 PartiyaLiberalna partiya Ugorshina 6 d 6 i d 6 RiddBatkodBrati sestrid i dU shlyubi zdDitiIshtvan Tisa d d i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU 1861 roci obranij v rejhstag de vidrazu zajnyav odne z chilnih misc v ryadah krajnoyi livoyi opoziciyi yaka borolasya z pomirnoyu partiyeyu Ferenca Deaka i pragnula do politichnoyi samostijnosti Ugorshini na osnovi osobistoyi uniyi z Avstriyeyu U 1865 roci vin razom z Gici Grhyczy stav vozhdem livogo centru a v 1875 roci pislya rozpadu partiyi Deaka napolig na zlitti livogo centru z bilshoyu chastinoyu kolishnoyi partiyi Deaka i sformuvav takim chinom novu liberalnu partiyu Po svoyim principam partiya bula blizhche do kolishnoyi partiyi Deaka nizh do livogo centru vona stoyala bezumovno na grunti Deakovskogo ugodi z Avstriyeyu yakomu livij centr u svij chas zapeklo opiravsya Vnaslidok cogo chastina livogo centru pokinula Tisu i perejshla v ryadi krajnij livij Tim ne mensh nova partiya mala v rejhstazi bilshistyu Z yiyi seredovisha bulo sformovano v 1875 roci ministerstvo Venkgejma v yakomu Tisa otrimav portfel vnutrishnih sprav Vibori v rejhstag u 1875 roci dali novoyi partiyi bliskuchu peremogu pislya nih Tisa utvoriv ministerstvo v yakomu zberig portfel ministra vnutrishnih sprav Vin proviv prodovzhennya terminu diyi ugodi z Avstriyeyu na drugij a zgodom i na tretij desyatirichnij period Vin pidtrimuvav shidnu politiku Dyuli Andrashi ta okupaciyu Bosniyi yaka v Ugorshini spershu viklikala nezadovolennya Vin zumiv dosyagti togo sho u spilnij avstro ugorskoyi politiki virishalna rol perejshla do Ugorshini Avstrijskij uryad nadav jomu mozhlivist vilno i poslidovno provoditi madyarizaciyu vsih nemadyarskih elementiv v Ugorshini slov yanskih i navit nimeckih Ostanni platili Tisa nenavistyu i rejhstag ne raz buvav teatrom burhlivih scen borotbi mizh nacionalnoyu opoziciyeyu i uryadom U 1887 roci Tisa prominyav posadu ministra vnutrishnih sprav na portfel finansiv v 1889 roci vidmovivsya i vid nogo i zberig lishe post ministra prezidenta bez portfelya U 1890 roci vin vnis u rejhsrat proyekt novogo zakonu pro pravo ugorskogo gromadyanstva v silu yakogo vtrachaye ce pravo kozhnogo hto 10 rokiv ne buv v Ugorshini i ne koristuvavsya nim yakim nebud inshim sposobom Cej Zakon pozbavlyav lidera ugorskoyi revolyuciyi 1848 roku Koshuta yakij zhiv u Turini ta z 1849 roku ne vidviduvav Ugorshinu prav ugorskogo gromadyanstva Krajnya liva vzhe davno vorozha Tisa skoristalasya cim dlya zapeklih napadiv na nogo sho viklikali burhlivi sceni v rejhstazi sam Koshut opublikuvav rizkij protest proti zakonoproyektu Tisa gotovij buv vklyuchiti v novij zakon osoblivij Koshutovskij paragraf yakij zvilnyav bi Koshuta vid naslidkiv zakonu ale ce viklikalo rishuchu protidiyu v samomu kabineti i v berezni 1890 roku Tisa vijshov u vidstavku Z tih pir vin malo brav uchasti u suspilnomu zhitti zalishayuchis deputatom rejhstagu i chlenom liberalnoyi partiyi U grudni 1898 roku koli ministerstvo Dezo Banfi i rejhstag buli postavleni u vkraj skrutne stanovishe obstrukciyeyu Tisa zaproponuvav na konferenciyi partiyi zakon Tisa yakij nadavav ministerstvu Banfi vinyatkovi povnovazhennya na richnij strok pravo krim rejhstagu prijnyati byudzhet uklasti ugodu z Avstriyeyu tosho Zakon buv prijnyatij bilshistyu liberalnoyi partiyi ale viklikav silne nevdovolennya navit u yiyi seredovishi prezident palati deputativ Silagi i obidva vice prezidenta sklali z sebe povnovazhennya i vijshli zi skladu liberalnoyi partiyi ostannim zrobili she bagato chleniv Zakon ne obgovoryuvalosya v rejhstazi i ne tilki ne vryatuvav ministerstvo ale navit priskoriv jogo vihid u vidstavku Zaballotirovannyj na zagalnih viborah u ugorskij rejhstag u zhovtni 1901 roku obranij na dodatkovih viborah v sichni 1902 roku ale v tomu zh roci pomer PrimitkiTisza Kalman halala 1902 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Tisa Kalman Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Jozsef B Laszlo H Magyarorszag kormanyai 5 Akademiai Kiado 2004 S 81 549 s d Track Q555093d Track Q1056121d Track Q104597628d Track Q114094765 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 190 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 439 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 149 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 417 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109Posilannya