Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тиранія малих рішень — це явище, при якому низка рішень, кожне з яких саме по собі невелике й незначне у часовій перспективі, у сукупності призводить до вагомого негативного результату. Вперше цю концепцію ввів американський економіст Альфред Е. Кан в однойменному есе, опублікованому в 1966 році. У статті описана ситуація, коли серія невеликих, раціональних на індивідуальному рівні рішень може негативно змінити контекст наступних рішень аж до точки незворотності. Кан писав, що ця проблема загалом притаманна ринковій економіці й може призвести до краху ринку. Відтоді цю концепцію почали використовувати й в інших сферах, таких як деградація довкілля, політичні вибори та наслідки для здоров'я.
Класичним прикладом тиранії дрібних рішень є трагедія спільного користування, описана Ґарретом Хардіном у 1968 році на прикладі ситуації, коли багато пастухів випасають корів на загальних територіях. Кожен пастух діє згідно з власним раціональним інтересом, і зрештою це приводить до того, що всі разом вони виснажують спільний обмежений ресурс, хоча зрозуміло, що це не в довготермінових інтересах жодного з них.
Ітакська залізниця
Ідея концепції "тиранії дрібних рішень" з'явилась у Кана через припинення пасажирських залізничних перевезень у місті Ітака, штат Нью-Йорк. Залізниця була єдиним надійним способом потрапити в Ітаку та виїхати з неї. Вона працювала незалежно від умов, за будь-якої погоди, у будь-яку пору року. Місцева авіакомпанія та автобусна компанія мали попит серед пасажирів у сприятливі періоди, однак не функціонували в невигідний час або за поганої погоди. Зрештою залізничне сполучення до Ітаки закрили, тому що пасажири приймали свої індивідуальні рішення таким чином, що залізниця стала неліквідною. На думку Кана, тут доречний такий гіпотетичний економічний тест:
Припустімо, що кожна людина в містах, де ходила ця залізниця, запитає себе, яку суму вона готова була б регулярно віддавати за певний період часу, скажімо, щорічно, купуючи наперед проїздний квиток, щоб зберегти для своєї громади цю залізницю. Якщо сума, яку вона задекларувала (самій собі), перевищує суму, яку вона фактично сплатила за такий період - а мій власний інтроспективний експеримент показав саме це - тоді зникнення пасажирського обслуговування було випадком невдачі ринку.
Те, що пасажири не усвідомлювали цінності збереження залізниці, ґрунтується на різних часових перспективах, якими оперували пасажири й ті, хто приймали рішення про припинення залізничного сполучення. Пасажири ухвалювали багато короткотермінових рішень, щоразу, для кожної окремої поїздки, обираючи між залізницею, автобусом, автівкою чи місцевим авіаперевізником. На основі кумулятивного ефекту всіх цих рішень залізнична служба ухвалювала одне вирішальне довготермінове рішення — зберігати це сполучення чи ні. Кожне окреме рішення мандрівника мало нехтувано мале значення для продовження залізничних послуг. Для пасажира було б нераціонально вважати, що збереження залізничного сполучення залежить від якогось із його рішень. Однак щоразу обираючи певну опцію, людина фактично віддає голос за потенційну неможливість вибору альтернативної опції. Якщо достатньо людей "голосуватимуть" за першу опцію, вважаючи, що друга все одно лишатиметься доступною - ця друга опція справді може зникнути. І це зникнення може бути вагомою втратою, якої користувачі могли уникнути, добровільно заплативши певну суму. Отже, єдиний вибір, який ринок пропонував пасажирам як важіль впливу на довготермінове рішення залізниці, був короткотерміновим, і сума наших індивідуальних покупок квитків на залізницю була меншою, ніж наш спільний інтерес у збереженні сполучення. Ми стали жертвами "тиранії малих рішень" .
Згадки ідеї протягом історії
Фукідід (прибл. 460–c. 395 до н. е.) казав:
[Д]уже мало часу присвячується міркуванням щодо будь-якої громадської справи, а більшість часу — власним справам. Кожен вважає, що від цього нехтування не буде шкоди, що про такі речі має попіклуватися хтось інший. І оскільки так думає кожен, питання спільного інтересу непомітно занепадають.
Арістотель (384–322 рр. до н. е.) подібним чином висловлювався щодо загальних благ афінського полісу:
Бо про те, що є спільним для найбільшої кількості людей, найменше дбають. Кожен думає передусім про власний інтерес і дуже рідко - про спільні інтереси; та й то лише тоді, коли зачіпаються його особисті. Бо крім інших міркувань, кожен схильний нехтувати обов'язком, виконання якого очікує від іншого - так само, як у сім'ї багато доглядачів часто приносять менше користі, ніж кілька.
Томас Ман (1571–1641), англійський меркантиліст, прокоментував рішення, які приймаються з короткозорої, недалекоглядної часової перспективи так:
[В]они дивляться лише на початок роботи, і це спотворює їхні судження та вводить їх в оману: Бо якщо ми подивимось на діла землероба тільки під час засівання, коли він викидає в землю багато доброго збіжжя, то радше вважатимемо його божевільним, аніж землеробом; коли ж ми розглянемо його діла під час жнив, що є кінцем його зусиль, то побачимо цінність і рясне примноження від його вчинків.
Ойген фон Бем-Баверк (1851–1914), австрійський економіст, зауважив, що рішення, прийняті з невеликими часовими перспективами, можуть бути спокусливими:
Я гадаю, так часто трапляється, що людина стоїть перед вибором між теперішнім і майбутнім задоволенням чи незадоволенням і робить вибір на користь меншого теперішнього задоволення, хоча чудово знає і навіть чітко усвідомлює в момент вибору, що шкода у майбутньому буде більшою і що через її вибір її добробут загалом постраждає. "Гуляка" розтринькує всю свою місячну зарплату в перші ж дні на недалекі розваги. Як же ясно він передчуває свої подальші незручності і нестатки! І все ж він не в змозі протистояти спокусам моменту.
Деградація навколишнього середовища
У 1982 році еколог естуарію Вільям Одум опублікував статтю, у якій поширив поняття тиранії малих рішень на екологічні проблеми. За словами Одума, «значна частина нинішнього хаосу та розпачу, пов’язаних з проблемами довкілля, виникає на основі рішень, які ніколи не ухвалювалися свідомо, а просто були результатом серії дрібних рішень».
Одум наводить як приклад болота вздовж узбережжя штатів Коннектикут і Массачусетс. Між 1950 і 1970 роками майже 50 відсотків цих боліт було знищено. Це знищення не було запланованим, і громадськість, можливо, підтримала б збереження боліт, якби це питання було поставлене. Натомість через низку малих рішень сотні невеликих ділянок боліт були використані для тих чи інших цілей, що призвело до глобального результату, хоча проблема ніколи не розглядалася на глобальному рівні .
Іншим прикладом є болотисті низовини Флориди. Вони опинилися під загрозою не через одне негативне рішення, а через безліч незалежних точкових рішень, таких як будівництво тієї чи іншої свердловини, того чи іншого дренажного каналу, ще одного селища для пенсіонерів, ще однієї дороги... Не було ухвалено жодного прямого рішення, яке б обмежувало потік поверхневих вод на полонини або передбачало б руйнівні випалення чи посуху, однак дрібні рішення призвели до того, що нині болота під загрозою. За кількома винятками види під загрозою вимирання потрапили у скрутне становище через низку малих рішень. Білі ведмеді, горбаті кити та білоголові орлани постраждали від кумулятивних наслідків одноразових рішень щодо надмірної експлуатації або зміни місць їхнього існування. Використання одного за одним пляжів, на яких гніздуються зелені черепахи, для інших цілей супроводжується зменшенням популяції зелених черепах. Евтрофікація культурного озера рідко є результатом навмисного рішення. Натомість озера поступово евтрофуються внаслідок кумулятивного ефекту невеликих рішень: додавання якогось побутового каналізаційного водостоку, потім якогось промислового стоку, обсяг якого постійно зростає разом із розвитком підприємства, потім ще шосе та ще кількох сільськогосподарських полів .
Протидія
Очевидною протидією тиранії дрібних рішень є розвиток і захист відповідних верхніх рівнів прийняття рішень. Залежно від проблеми доцільно ухвалювати рішення на місцевому, державному, національному чи глобальному рівні. Однак організації на цих рівнях можуть бути неефективними через власну бюрократію та через політику, і рішення можуть "повертатися" нижчим рівням. Політичні та наукові організації можуть заохочувати малі рішення, винагороджуючи за роботу над конкретними проблемами та їх вирішення. Зазвичай легше і політично вигідніше ухвалювати рішення щодо окремих ділянок землі чи окремих питань, аніж впроваджувати масштабну політику. Така ж картина спостерігається і в академічній науці. Більшості науковців комфортніше працювати над конкретними проблемами, ніж над системами. Ця редукціоністська тенденція приділяти увагу дрібним проблемам підкріплюється розподілом грантових коштів та академічних посад .
Одум виступає за те, щоб принаймні деякі вчені вивчали системи, а не окремі явища, адже це допомагало б уникати негативних наслідків, які виникають, коли багато дрібних рішень приймаються з обмеженої точки зору. Також є потреба в тому, щоб політики й управлінці розуміли важливість довготермінових перспектив. Викладачі екології повинні включати у свої курси широкомасштабні процеси з прикладами проблем, до яких може призвести прийняття рішень на невідповідних рівнях .
Дивись також
Примітки та література
- Kahn, Alfred E. (1966). The Tyranny of Small Decisions: Market Failures, Imperfections, and the Limits of Economics. Kyklos. 19: 23—47. doi:10.1111/j.1467-6435.1966.tb02491.x.
- Odum, William E. (1982). Environmental Degradation and the Tyranny of Small Decisions. BioScience. 32 (9): 728—729. doi:10.2307/1308718. JSTOR 1308718.
- Burnell, Peter (2002). Zambia's 2001 Elections: The Tyranny of Small Decisions, 'Non-Decisions' and 'Not Decisions'. Third World Quarterly. 23 (6): 1103—1120. doi:10.1080/0143659022000036630. JSTOR 3993565.
- Bickel WK and Marsch LA (2000) "The Tyranny of Small Decisions: Origins, Outcomes, and Proposed Solutions" Chapter 13 in Bickel WK and Vuchinich RE (2000) Reframing health behavior change with behavioral economics, Routledge. .
- Hardin, Garrett (1968). The Tragedy of the Commons. Science. 162 (3859): 1243—1248. Bibcode:1968Sci...162.1243H. doi:10.1126/science.162.3859.1243. PMID 17756331. Also available here and here.
- Baylis J, Wirtz JJ, Cohen EA and Gray CS (2007) Strategy in the contemporary world: an introduction to strategic studies Page 368. Oxford University Press,
- Kahn AE (1988) The economics of regulation: principles and institutions Volume 1, pp 237–238. MIT Press.
- Thucydides (ca. 460 B.C.-ca. 395 B.C.), History of the Peloponnesian War, Book I, Sec. 141; translated by (London: J. M. Dent & Sons; New York: E. P. Dutton & Co., 1910).
- Aristotle (350 ), Politics, Book II, Chapter III, 1261b; translated by as The Politics of Aristotle: Translated into English with Introduction, Marginal Analysis, Essays, Notes and Indices [Архівовано 2007-04-30 у Wayback Machine.] (Oxford: Clarendon Press, 1885), Vol. 1 of 2. See also here [Архівовано 2007-04-16 у Wayback Machine.], here, here [Архівовано 2009-01-07 у Wayback Machine.] or here [Архівовано 2013-07-22 у Wayback Machine.].
- Mun T (1664) On obtaining a positive balance of trade by importing raw materials Chapter in England's treasure by forraign trade.
- Capital and Interest by Eugen von Böhm-Bawerk London: Macmillan and Co. 1890, trans. William A. Smart, 1890.
Бібліографія
- Haraldsson HV, Sverdrup HU, Belyazid S, Holmqvist J and Gramstad RCJ (2008) "Тиранія малих кроків: повторювана поведінка в менеджменті". Системні дослідження та поведінкові науки, січень–лютий, автор
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tiraniya malih rishen ce yavishe pri yakomu nizka rishen kozhne z yakih same po sobi nevelike j neznachne u chasovij perspektivi u sukupnosti prizvodit do vagomogo negativnogo rezultatu Vpershe cyu koncepciyu vviv amerikanskij ekonomist Alfred E Kan v odnojmennomu ese opublikovanomu v 1966 roci 1 U statti opisana situaciya koli seriya nevelikih racionalnih na individualnomu rivni rishen mozhe negativno zminiti kontekst nastupnih rishen azh do tochki nezvorotnosti Kan pisav sho cya problema zagalom pritamanna rinkovij ekonomici j mozhe prizvesti do krahu rinku 1 Vidtodi cyu koncepciyu pochali vikoristovuvati j v inshih sferah takih yak degradaciya dovkillya 2 politichni vibori 3 ta naslidki dlya zdorov ya 4 Klasichnim prikladom tiraniyi dribnih rishen ye tragediya spilnogo koristuvannya opisana Garretom Hardinom u 1968 roci 5 na prikladi situaciyi koli bagato pastuhiv vipasayut koriv na zagalnih teritoriyah Kozhen pastuh diye zgidno z vlasnim racionalnim interesom i zreshtoyu ce privodit do togo sho vsi razom voni visnazhuyut spilnij obmezhenij resurs hocha zrozumilo sho ce ne v dovgoterminovih interesah zhodnogo z nih 6 Zmist 1 Itakska zaliznicya 2 Zgadki ideyi protyagom istoriyi 3 Degradaciya navkolishnogo seredovisha 4 Protidiya 5 Divis takozh 6 Primitki ta literatura 7 BibliografiyaItakska zaliznicyared nbsp Opora mostu Itaka Obern Short Lajn Ideya koncepciyi tiraniyi dribnih rishen z yavilas u Kana cherez pripinennya pasazhirskih zaliznichnih perevezen u misti Itaka shtat Nyu Jork Zaliznicya bula yedinim nadijnim sposobom potrapiti v Itaku ta viyihati z neyi Vona pracyuvala nezalezhno vid umov za bud yakoyi pogodi u bud yaku poru roku Misceva aviakompaniya ta avtobusna kompaniya mali popit sered pasazhiriv u spriyatlivi periodi odnak ne funkcionuvali v nevigidnij chas abo za poganoyi pogodi Zreshtoyu zaliznichne spoluchennya do Itaki zakrili tomu sho pasazhiri prijmali svoyi individualni rishennya takim chinom sho zaliznicya stala nelikvidnoyu Na dumku Kana tut dorechnij takij gipotetichnij ekonomichnij test Pripustimo sho kozhna lyudina v mistah de hodila cya zaliznicya zapitaye sebe yaku sumu vona gotova bula b regulyarno viddavati za pevnij period chasu skazhimo shorichno kupuyuchi napered proyizdnij kvitok shob zberegti dlya svoyeyi gromadi cyu zaliznicyu Yaksho suma yaku vona zadeklaruvala samij sobi perevishuye sumu yaku vona faktichno splatila za takij period a mij vlasnij introspektivnij eksperiment pokazav same ce todi zniknennya pasazhirskogo obslugovuvannya bulo vipadkom nevdachi rinku 7 Te sho pasazhiri ne usvidomlyuvali cinnosti zberezhennya zaliznici gruntuyetsya na riznih chasovih perspektivah yakimi operuvali pasazhiri j ti hto prijmali rishennya pro pripinennya zaliznichnogo spoluchennya Pasazhiri uhvalyuvali bagato korotkoterminovih rishen shorazu dlya kozhnoyi okremoyi poyizdki obirayuchi mizh zalizniceyu avtobusom avtivkoyu chi miscevim aviapereviznikom Na osnovi kumulyativnogo efektu vsih cih rishen zaliznichna sluzhba uhvalyuvala odne virishalne dovgoterminove rishennya zberigati ce spoluchennya chi ni Kozhne okreme rishennya mandrivnika malo nehtuvano male znachennya dlya prodovzhennya zaliznichnih poslug Dlya pasazhira bulo b neracionalno vvazhati sho zberezhennya zaliznichnogo spoluchennya zalezhit vid yakogos iz jogo rishen 7 Odnak shorazu obirayuchi pevnu opciyu lyudina faktichno viddaye golos za potencijnu nemozhlivist viboru alternativnoyi opciyi Yaksho dostatno lyudej golosuvatimut za pershu opciyu vvazhayuchi sho druga vse odno lishatimetsya dostupnoyu cya druga opciya spravdi mozhe zniknuti I ce zniknennya mozhe buti vagomoyu vtratoyu yakoyi koristuvachi mogli uniknuti dobrovilno zaplativshi pevnu sumu Otzhe yedinij vibir yakij rinok proponuvav pasazhiram yak vazhil vplivu na dovgoterminove rishennya zaliznici buv korotkoterminovim i suma nashih individualnih pokupok kvitkiv na zaliznicyu bula menshoyu nizh nash spilnij interes u zberezhenni spoluchennya Mi stali zhertvami tiraniyi malih rishen 7 Zgadki ideyi protyagom istoriyired Fukidid pribl 460 c 395 do n e kazav D uzhe malo chasu prisvyachuyetsya mirkuvannyam shodo bud yakoyi gromadskoyi spravi a bilshist chasu vlasnim spravam Kozhen vvazhaye sho vid cogo nehtuvannya ne bude shkodi sho pro taki rechi maye popikluvatisya htos inshij I oskilki tak dumaye kozhen pitannya spilnogo interesu nepomitno zanepadayut 8 Aristotel 384 322 rr do n e podibnim chinom vislovlyuvavsya shodo zagalnih blag afinskogo polisu Bo pro te sho ye spilnim dlya najbilshoyi kilkosti lyudej najmenshe dbayut Kozhen dumaye peredusim pro vlasnij interes i duzhe ridko pro spilni interesi ta j to lishe todi koli zachipayutsya jogo osobisti Bo krim inshih mirkuvan kozhen shilnij nehtuvati obov yazkom vikonannya yakogo ochikuye vid inshogo tak samo yak u sim yi bagato doglyadachiv chasto prinosyat menshe koristi nizh kilka 9 Tomas Man 1571 1641 anglijskij merkantilist prokomentuvav rishennya yaki prijmayutsya z korotkozoroyi nedalekoglyadnoyi chasovoyi perspektivi tak V oni divlyatsya lishe na pochatok roboti i ce spotvoryuye yihni sudzhennya ta vvodit yih v omanu Bo yaksho mi podivimos na dila zemleroba tilki pid chas zasivannya koli vin vikidaye v zemlyu bagato dobrogo zbizhzhya to radshe vvazhatimemo jogo bozhevilnim anizh zemlerobom koli zh mi rozglyanemo jogo dila pid chas zhniv sho ye kincem jogo zusil to pobachimo cinnist i ryasne primnozhennya vid jogo vchinkiv 10 Ojgen fon Bem Baverk 1851 1914 avstrijskij ekonomist zauvazhiv sho rishennya prijnyati z nevelikimi chasovimi perspektivami mozhut buti spokuslivimi Ya gadayu tak chasto traplyayetsya sho lyudina stoyit pered viborom mizh teperishnim i majbutnim zadovolennyam chi nezadovolennyam i robit vibir na korist menshogo teperishnogo zadovolennya hocha chudovo znaye i navit chitko usvidomlyuye v moment viboru sho shkoda u majbutnomu bude bilshoyu i sho cherez yiyi vibir yiyi dobrobut zagalom postrazhdaye Gulyaka roztrinkuye vsyu svoyu misyachnu zarplatu v pershi zh dni na nedaleki rozvagi Yak zhe yasno vin peredchuvaye svoyi podalshi nezruchnosti i nestatki I vse zh vin ne v zmozi protistoyati spokusam momentu 11 Degradaciya navkolishnogo seredovishared nbsp Unaslidok bagatoh malih rishen i bez pryamogo virishennya problemi majzhe polovina bolit vzdovzh uzberezhzhya shtativ Konnektikut i Massachusets bula znishena U 1982 roci ekolog estuariyu Vilyam Odum opublikuvav stattyu u yakij poshiriv ponyattya tiraniyi malih rishen na ekologichni problemi Za slovami Oduma znachna chastina ninishnogo haosu ta rozpachu pov yazanih z problemami dovkillya vinikaye na osnovi rishen yaki nikoli ne uhvalyuvalisya svidomo a prosto buli rezultatom seriyi dribnih rishen 2 Odum navodit yak priklad bolota vzdovzh uzberezhzhya shtativ Konnektikut i Massachusets Mizh 1950 i 1970 rokami majzhe 50 vidsotkiv cih bolit bulo znisheno Ce znishennya ne bulo zaplanovanim i gromadskist mozhlivo pidtrimala b zberezhennya bolit yakbi ce pitannya bulo postavlene Natomist cherez nizku malih rishen sotni nevelikih dilyanok bolit buli vikoristani dlya tih chi inshih cilej sho prizvelo do globalnogo rezultatu hocha problema nikoli ne rozglyadalasya na globalnomu rivni 2 Inshim prikladom ye bolotisti nizovini Floridi Voni opinilisya pid zagrozoyu ne cherez odne negativne rishennya a cherez bezlich nezalezhnih tochkovih rishen takih yak budivnictvo tiyeyi chi inshoyi sverdlovini togo chi inshogo drenazhnogo kanalu she odnogo selisha dlya pensioneriv she odniyeyi dorogi Ne bulo uhvaleno zhodnogo pryamogo rishennya yake b obmezhuvalo potik poverhnevih vod na polonini abo peredbachalo b rujnivni vipalennya chi posuhu odnak dribni rishennya prizveli do togo sho nini bolota pid zagrozoyu 2 Za kilkoma vinyatkami vidi pid zagrozoyu vimirannya potrapili u skrutne stanovishe cherez nizku malih rishen Bili vedmedi gorbati kiti ta bilogolovi orlani postrazhdali vid kumulyativnih naslidkiv odnorazovih rishen shodo nadmirnoyi ekspluataciyi abo zmini misc yihnogo isnuvannya Vikoristannya odnogo za odnim plyazhiv na yakih gnizduyutsya zeleni cherepahi dlya inshih cilej suprovodzhuyetsya zmenshennyam populyaciyi zelenih cherepah 2 Evtrofikaciya kulturnogo ozera ridko ye rezultatom navmisnogo rishennya Natomist ozera postupovo evtrofuyutsya vnaslidok kumulyativnogo efektu nevelikih rishen dodavannya yakogos pobutovogo kanalizacijnogo vodostoku potim yakogos promislovogo stoku obsyag yakogo postijno zrostaye razom iz rozvitkom pidpriyemstva potim she shose ta she kilkoh silskogospodarskih poliv 2 Protidiyared Vrahovuyuchi ves tisk i korotkostrokovi vigodi yaki sponukayut lyudej do prostih rishen mozhna z upevnenistyu pripustiti sho tiraniya malih rishen bude nevid yemnoyu chastinoyu ekologichnoyi politiki she dovgij chas William Odum 2 Ochevidnoyu protidiyeyu tiraniyi dribnih rishen ye rozvitok i zahist vidpovidnih verhnih rivniv prijnyattya rishen Zalezhno vid problemi docilno uhvalyuvati rishennya na miscevomu derzhavnomu nacionalnomu chi globalnomu rivni Odnak organizaciyi na cih rivnyah mozhut buti neefektivnimi cherez vlasnu byurokratiyu ta cherez politiku i rishennya mozhut povertatisya nizhchim rivnyam Politichni ta naukovi organizaciyi mozhut zaohochuvati mali rishennya vinagorodzhuyuchi za robotu nad konkretnimi problemami ta yih virishennya Zazvichaj legshe i politichno vigidnishe uhvalyuvati rishennya shodo okremih dilyanok zemli chi okremih pitan anizh vprovadzhuvati masshtabnu politiku Taka zh kartina sposterigayetsya i v akademichnij nauci Bilshosti naukovciv komfortnishe pracyuvati nad konkretnimi problemami nizh nad sistemami Cya redukcionistska tendenciya pridilyati uvagu dribnim problemam pidkriplyuyetsya rozpodilom grantovih koshtiv ta akademichnih posad 2 Odum vistupaye za te shob prinajmni deyaki vcheni vivchali sistemi a ne okremi yavisha adzhe ce dopomagalo b unikati negativnih naslidkiv yaki vinikayut koli bagato dribnih rishen prijmayutsya z obmezhenoyi tochki zoru Takozh ye potreba v tomu shob politiki j upravlinci rozumili vazhlivist dovgoterminovih perspektiv Vikladachi ekologiyi povinni vklyuchati u svoyi kursi shirokomasshtabni procesi z prikladami problem do yakih mozhe prizvesti prijnyattya rishen na nevidpovidnih rivnyah 2 Divis takozhred Primitki ta literaturared a b Kahn Alfred E 1966 The Tyranny of Small Decisions Market Failures Imperfections and the Limits of Economics Kyklos 19 23 47 doi 10 1111 j 1467 6435 1966 tb02491 x a b v g d e zh i k Odum William E 1982 Environmental Degradation and the Tyranny of Small Decisions BioScience 32 9 728 729 doi 10 2307 1308718 JSTOR 1308718 Burnell Peter 2002 Zambia s 2001 Elections The Tyranny of Small Decisions Non Decisions and Not Decisions Third World Quarterly 23 6 1103 1120 doi 10 1080 0143659022000036630 JSTOR 3993565 Bickel WK and Marsch LA 2000 The Tyranny of Small Decisions Origins Outcomes and Proposed Solutions Chapter 13 in Bickel WK and Vuchinich RE 2000 Reframing health behavior change with behavioral economics Routledge ISBN 978 0 8058 2733 0 Hardin Garrett 1968 The Tragedy of the Commons Science 162 3859 1243 1248 Bibcode 1968Sci 162 1243H doi 10 1126 science 162 3859 1243 PMID 17756331 Also available here and here Baylis J Wirtz JJ Cohen EA and Gray CS 2007 Strategy in the contemporary world an introduction to strategic studies Page 368 Oxford University Press ISBN 978 0 19 928978 3 a b v Kahn AE 1988 The economics of regulation principles and institutions Volume 1 pp 237 238 MIT Press ISBN 978 0 262 61052 0 Thucydides ca 460 B C ca 395 B C History of the Peloponnesian War Book I Sec 141 translated by Richard Crawley London J M Dent amp Sons New York E P Dutton amp Co 1910 Aristotle 350 B C E Politics Book II Chapter III 1261b translated by Benjamin Jowett as The Politics of Aristotle Translated into English with Introduction Marginal Analysis Essays Notes and Indices Arhivovano 2007 04 30 u Wayback Machine Oxford Clarendon Press 1885 Vol 1 of 2 See also here Arhivovano 2007 04 16 u Wayback Machine here here Arhivovano 2009 01 07 u Wayback Machine or here Arhivovano 2013 07 22 u Wayback Machine Mun T 1664 On obtaining a positive balance of trade by importing raw materials Chapter in England s treasure by forraign trade Capital and Interest by Eugen von Bohm Bawerk London Macmillan and Co 1890 trans William A Smart 1890 Bibliografiyared Haraldsson HV Sverdrup HU Belyazid S Holmqvist J and Gramstad RCJ 2008 Tiraniya malih krokiv povtoryuvana povedinka v menedzhmenti Sistemni doslidzhennya ta povedinkovi nauki sichen lyutij avtor Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tiraniya malih rishen amp oldid 40732261