У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимченко Олександр Олександрович Тимченко 18 лютого 1999 Чемужівка Змі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимченко.

Олександр Олександрович Тимченко (18 лютого 1999, Чемужівка Зміївського району Харківської області — 24 лютого 2022, Трьохізбенка Щастинського району Луганської області) — український військовослужбовець, молодший сержант 4 БрОП Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України (2022, посмертно).

Олександр Тимченко

Олександр Олександрович Тимченко

Молодший сержант

Загальна інформація

Народження

18 лютого 1999
Чемужівка, Зміївський район, Харківська область

Смерть

26 лютого 2022 (23 роки)
Трьохізбенка, Щастинський район Луганська область

Національність

українець

Військова служба

Приналежність

Україна

Вид ЗС

Національна гвардія

Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 18 лютого 1999 року в селі Чемужівка Зміївського району Харківської області.

Служив у складі 4-ї бригада оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. З лютого по квітень 2020 року виконував службово-бойові завдання в зоні проведення ООС у районі Світлодарської дуги. Серед підлеглих молодший сержант Тимченко користувався авторитетом, оскільки володів неабиякими лідерськими якостями та був гідним прикладом для бійців.

23 лютого 2022 року в зв'язку із напруженою оперативною обстановкою напередодні широкомасштабного вторгнення військ РФ на територію України військовий оперативний резерв бригади було терміново передислоковано на Луганщину.

Під час широкомасштабного російського вторгнення, 26 лютого 2022 року, у районі населеного пункту Трьохізбенка під постійними масованими артилерійськими обстрілами з боку ворожих військ зайняв вогневу позицію, даючи змогу побратимам зі свого відділення вийти з району ураження. Олександр Тимченко гранатою підірвав ворожу БМП разом з піхотою. Гідно прийнявши бій, молодший сержант дав змогу побратимам відійти, а сам залишився та зазнав поранень, несумісних із життям.

Нагороди

звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (25 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
орден «За мужність» III ступеня (28 лютого 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки

Орденами «Золота Зірка» відзначаємо тих, хто творить історію нашої держави й нашого народу — Президент України // Офіційне інтернет-представництво президента України. — 2022. — 24 вересня.
Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 167/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 79/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Коваленко, С. Останній подвиг Олександра Тимченка дав змогу батальйонам вийти з оточення // АрміяInform. — 2022. — 30 вересня.
Лугіна, М. Зміївщина прощається с загиблим героєм Олександром Тимченко // Зміїв. — 2022. — 26 вересня.
Мета вища за життя: Історія Героїв України Артема Амеліна та Олександра Тимченка // Національна гвардія України.
Книга пам'яті полеглих за Україну на Фейсбуці

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Орденами «Золота Зірка» відзначаємо тих, хто творить історію нашої держави й нашого народу — Президент України // Офіційне інтернет-представництво президента України. — 2022. — 24 вересня.

[2] Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 167/2022 «Про присвоєння звання Герой України»

[3] Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 79/2022 «Про відзначення державними нагородами України»