Ти Дик (в'єт. Tự Đức tɨ˧˨ ɗɨk̚˧˦, 嗣德, букв. "Спадкова доброчесність"; 22 вересня 1829 — 17 липня 1883) — 4-й імператор династії Нгуєн в державі , який володарював в 1847—1883 роках. За його часів почалося військове втручання Франції, втрачено південні провінції. Останній незалежний імператор В'єтнаму. Храмове ім'я Нгуєн Зик Тонг.
Ти Дик | |
---|---|
в'єт. Tự Đức | |
Ім'я при народженні | в'єт. Nguyễn Phúc Hồng Nhậm |
Народився | 22 вересня 1829[1] Хюе, В'єтнам |
Помер | 17 липня 1883 (53 роки) Хюе, В'єтнам |
Поховання | d |
Країна | В'єтнам |
Діяльність | монарх, філософ |
Знання мов | в'єтнамська |
Конфесія | конфуціанство |
Рід | Династія Нгуєн |
Батько | Тхієу Чі |
Мати | d |
Родичі | Зук Дик, Донг Кхань і Кієн Фук |
Брати, сестри | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Хієп Хоа, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
У шлюбі з | d, d, d і d |
Діти | Зук Дик |
|
Життєпис
Син імператора Тхієу Чі та імператриці Ти Зу. Народився 1829 року в Хюе, отримавши ім'я Фук Хонг Ням. Виховувався в конфуціанському дусі, став прихильником консерваторів та противником іноземців. Оголошений своїм батьком спадкоємцем трону в обхід іншого сина Хонг Бао.
У 1847 році після смерті Тхієу Чі став новим імператором Дайнаму. Під час отримання влади проти нього виступив Хонг Бао, але Ти Дик швидко придушив цей заколот.
Продовжив політику ізоляціонізму відмовляючись від проектів модернізації країни. Водночас підтримував гарні стосунки з імперією Цін. Також переслідував християнські громади, в яких розглядав ворогів династії. 1848 року видав наказ усім своїм підданим-християнам зректися релігії, за відмову від цього їх карали татуюванням з написом єретик. Водночас затримувати європейських місіонерів, за що владою сплачувалося 300 лангів сріблом. 1849 року відправив флотилію на допомогу британській та цінській ескадрам, які в битві на річці Хонгха завдали поразки китайським піратам на чолі із Шап Нг-Цаєм
У 1851 році Франція, де фактичну владу захопив Наполеон Бонапарт, вирішила втрутитися у в'єтнамські справи. Спочатку відправилено декілько місій щодо забезпечення прав католицьких місіонерів у Дайнамі. Втім імператор Ти Дик усіляко їм перешкоджав, сподіваючись на підтримку Китаю. 1954 року видав наказа, яким заборонялося входження європейських суден до портів Дайнаму. Іншим наказом християнських місіонерів страчували. У 1857 році відбувся конфлікт з французьким представником Шарле де Монтін'ї, який у відповідь на негречне ставлення наказав бомбардувати порт Дананг.
У 1858 році Франція підписала з імперією Цін Тяньцзінський договір, що на деякий час перервав Другу опіумну війну. В результаті французькі війська отримали можливість діяти в Дайнамі. Їм на допомогу прибули іспанські колоніальні загони з Філіппін в якості помсти за страту іспанського місіонера. Франко-іспанська армія висадилася в Кохінхіні, завдавши поразки в'єтнамській армії, а 1859 року окупувала Сайгон. Імператор Ти Дик виявив нерішучість в організації спротиву, водночас був вражений технічною перевагою європейців. Втім лише 1861 року настав перелам на користь європейців. Зрештою Ти Дик погодився 1862 року укласти Сайгонський договір, за яким Дайнам поступався Франції південними провінціями Зядінь, Діньтионг, Б'єнхоа, островом Кондао (склали французьку колонію Кохінхіна); сплачував контрибуцію в розмірі 20 млн франків, надавав права вільної торгівлі в портах Дананг, Балак, Куанган, розширив доступ католицьких місіонерів в країну, поступився Франції своїми правами на Камбоджу.
Втім Ти Дик усіляко затягував ратифікацію та виконання Сайгонського договору, розраховуючи знайти союзників та змусити окупантів залишити Дайнам, оскільки ті страждали через важкий клімат та хвороби. В Кохінхіні почалася партизанська війна, оскільки армія Ти Дика у відкритому бою не могла протистояти ворогові. 1864 року Ти Дик відправив посольство до імператора Наполеона III з проханням скасувати Сайгонський договір, проте без успіху. 1867 року французький флот прибув до Тонкіну, де вираховував маршрути просування.
1873 року французький загін спробував захопити Ханой, де стикнувся з партизанами «Чорних прапорів», які зуміли організувати спротив. Зрештою 1874 року Ти Дик погодився на укладання нового договору — «Про мир і союз», за яким до підтвердження пунктів Сайгонського договору поступився ще 3 провінціями, що увійшли до Французької Кохінхіни, та визнавав домінуючі позиції Франції в Тонкіні. Було відкрито французькі консульства в Ханої, Хайфоні та Куїньйоні. Втім Ти Дик планував вибудовувати відносини з Францією на кшталт відносин з Китаєм, номінально визнаючи протекторат. Головним вбачав придушити численні повстання та заворушення в провінціях, які були наслідком жорсткої податкової політики імператора.
Втім у 1875 році Ти Дик був звинувачений французьким послом в порушенні договору від 1874 року в частині надання прав місіонерам та утворенню перепон торгівельним стосункам французів з в'єтнамцями. Імператор був пригніченим, що погіршувала його хвороба. Втім у 1876 році виступив проти намагання французького резидентазбирати податки з в'єтнамських католиків, оскільки усіх незважаючи на віросповідання Ти Дик вважав своїми підданими. 1879 року в прокламації мав намір оголосити себе винним у бідах в'єтнамського народу, проте сановники переконали Ти Дика цього не робити.
У 1882 році капітан Генріх Рів'єр захопив Ханой, а 1883 року його було убито «Чорними прапорами». У відповідь французький уряд оголосив про каральну експедицію проти Дайнаму. В розпал цих подій імператор Ти Дик помер. Трон успадкував його небіж Нгуєн Конг Тонг, якого Ти Дик всиновив.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
Джерела
- Chapuis, Oscar (2000). The Last Emperors of Vietnam. Westport, Connecticut: Greenwood Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti Dik v yet Tự Đức tɨ ɗɨk 嗣德 bukv Spadkova dobrochesnist 22 veresnya 1829 17 lipnya 1883 4 j imperator dinastiyi Nguyen v derzhavi yakij volodaryuvav v 1847 1883 rokah Za jogo chasiv pochalosya vijskove vtruchannya Franciyi vtracheno pivdenni provinciyi Ostannij nezalezhnij imperator V yetnamu Hramove im ya Nguyen Zik Tong Ti Dikv yet Tự ĐứcIm ya pri narodzhenniv yet Nguyễn Phuc Hồng NhậmNarodivsya22 veresnya 1829 1829 09 22 1 Hyue V yetnamPomer17 lipnya 1883 1883 07 17 53 roki Hyue V yetnamPohovannyadKrayina V yetnamDiyalnistmonarh filosofZnannya movv yetnamskaKonfesiyakonfucianstvoRidDinastiya NguyenBatkoThiyeu ChiMatidRodichiZuk Dik Dong Khan i Kiyen FukBrati sestrid d d d d d d d d d d d d d d Hiyep Hoa d d d d d d d d d d d d d d d d d i dU shlyubi zd d d i dDitiZuk Dik Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin imperatora Thiyeu Chi ta imperatrici Ti Zu Narodivsya 1829 roku v Hyue otrimavshi im ya Fuk Hong Nyam Vihovuvavsya v konfucianskomu dusi stav prihilnikom konservatoriv ta protivnikom inozemciv Ogoloshenij svoyim batkom spadkoyemcem tronu v obhid inshogo sina Hong Bao U 1847 roci pislya smerti Thiyeu Chi stav novim imperatorom Dajnamu Pid chas otrimannya vladi proti nogo vistupiv Hong Bao ale Ti Dik shvidko pridushiv cej zakolot Prodovzhiv politiku izolyacionizmu vidmovlyayuchis vid proektiv modernizaciyi krayini Vodnochas pidtrimuvav garni stosunki z imperiyeyu Cin Takozh peresliduvav hristiyanski gromadi v yakih rozglyadav vorogiv dinastiyi 1848 roku vidav nakaz usim svoyim piddanim hristiyanam zrektisya religiyi za vidmovu vid cogo yih karali tatuyuvannyam z napisom yeretik Vodnochas zatrimuvati yevropejskih misioneriv za sho vladoyu splachuvalosya 300 langiv sriblom 1849 roku vidpraviv flotiliyu na dopomogu britanskij ta cinskij eskadram yaki v bitvi na richci Hongha zavdali porazki kitajskim piratam na choli iz Shap Ng Cayem U 1851 roci Franciya de faktichnu vladu zahopiv Napoleon Bonapart virishila vtrutitisya u v yetnamski spravi Spochatku vidpravileno dekilko misij shodo zabezpechennya prav katolickih misioneriv u Dajnami Vtim imperator Ti Dik usilyako yim pereshkodzhav spodivayuchis na pidtrimku Kitayu 1954 roku vidav nakaza yakim zaboronyalosya vhodzhennya yevropejskih suden do portiv Dajnamu Inshim nakazom hristiyanskih misioneriv strachuvali U 1857 roci vidbuvsya konflikt z francuzkim predstavnikom Sharle de Montin yi yakij u vidpovid na negrechne stavlennya nakazav bombarduvati port Danang U 1858 roci Franciya pidpisala z imperiyeyu Cin Tyanczinskij dogovir sho na deyakij chas perervav Drugu opiumnu vijnu V rezultati francuzki vijska otrimali mozhlivist diyati v Dajnami Yim na dopomogu pribuli ispanski kolonialni zagoni z Filippin v yakosti pomsti za stratu ispanskogo misionera Franko ispanska armiya visadilasya v Kohinhini zavdavshi porazki v yetnamskij armiyi a 1859 roku okupuvala Sajgon Imperator Ti Dik viyaviv nerishuchist v organizaciyi sprotivu vodnochas buv vrazhenij tehnichnoyu perevagoyu yevropejciv Vtim lishe 1861 roku nastav perelam na korist yevropejciv Zreshtoyu Ti Dik pogodivsya 1862 roku uklasti Sajgonskij dogovir za yakim Dajnam postupavsya Franciyi pivdennimi provinciyami Zyadin Dintiong B yenhoa ostrovom Kondao sklali francuzku koloniyu Kohinhina splachuvav kontribuciyu v rozmiri 20 mln frankiv nadavav prava vilnoyi torgivli v portah Danang Balak Kuangan rozshiriv dostup katolickih misioneriv v krayinu postupivsya Franciyi svoyimi pravami na Kambodzhu Vtim Ti Dik usilyako zatyaguvav ratifikaciyu ta vikonannya Sajgonskogo dogovoru rozrahovuyuchi znajti soyuznikiv ta zmusiti okupantiv zalishiti Dajnam oskilki ti strazhdali cherez vazhkij klimat ta hvorobi V Kohinhini pochalasya partizanska vijna oskilki armiya Ti Dika u vidkritomu boyu ne mogla protistoyati vorogovi 1864 roku Ti Dik vidpraviv posolstvo do imperatora Napoleona III z prohannyam skasuvati Sajgonskij dogovir prote bez uspihu 1867 roku francuzkij flot pribuv do Tonkinu de virahovuvav marshruti prosuvannya 1873 roku francuzkij zagin sprobuvav zahopiti Hanoj de stiknuvsya z partizanami Chornih praporiv yaki zumili organizuvati sprotiv Zreshtoyu 1874 roku Ti Dik pogodivsya na ukladannya novogo dogovoru Pro mir i soyuz za yakim do pidtverdzhennya punktiv Sajgonskogo dogovoru postupivsya she 3 provinciyami sho uvijshli do Francuzkoyi Kohinhini ta viznavav dominuyuchi poziciyi Franciyi v Tonkini Bulo vidkrito francuzki konsulstva v Hanoyi Hajfoni ta Kuyinjoni Vtim Ti Dik planuvav vibudovuvati vidnosini z Franciyeyu na kshtalt vidnosin z Kitayem nominalno viznayuchi protektorat Golovnim vbachav pridushiti chislenni povstannya ta zavorushennya v provinciyah yaki buli naslidkom zhorstkoyi podatkovoyi politiki imperatora Vtim u 1875 roci Ti Dik buv zvinuvachenij francuzkim poslom v porushenni dogovoru vid 1874 roku v chastini nadannya prav misioneram ta utvorennyu perepon torgivelnim stosunkam francuziv z v yetnamcyami Imperator buv prignichenim sho pogirshuvala jogo hvoroba Vtim u 1876 roci vistupiv proti namagannya francuzkogo rezidentazbirati podatki z v yetnamskih katolikiv oskilki usih nezvazhayuchi na virospovidannya Ti Dik vvazhav svoyimi piddanimi 1879 roku v proklamaciyi mav namir ogolositi sebe vinnim u bidah v yetnamskogo narodu prote sanovniki perekonali Ti Dika cogo ne robiti U 1882 roci kapitan Genrih Riv yer zahopiv Hanoj a 1883 roku jogo bulo ubito Chornimi praporami U vidpovid francuzkij uryad ogolosiv pro karalnu ekspediciyu proti Dajnamu V rozpal cih podij imperator Ti Dik pomer Tron uspadkuvav jogo nebizh Nguyen Kong Tong yakogo Ti Dik vsinoviv PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741DzherelaChapuis Oscar 2000 The Last Emperors of Vietnam Westport Connecticut Greenwood Press ISBN 0 313 31170 6 Poperednik Imperator Thiyeu Chi Dinastiya Nguyen Nastupnik Imperator Zuk Dik