Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Пельтцер Тетя на Іва нівна Пе льтцер рос Татьяна Ивановна Пельтцер

Тетяна Пельтцер

Тетяна Пельтцер
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пельтцер.

Тетя́на Іва́нівна Пе́льтцер (рос. Татьяна Ивановна Пельтцер, *24 травня (6 червня) 1904(19040606), Москва, Російська імперія — 16 липня 1992, Москва, РРФСР, Росія) — радянська акторка театру і кіно. Лауреат Сталінської премії ІІІ ступеня (1951). Народна артистка СРСР (1972). Кавалер Ордена Леніна (1984). Член КПРС із 1956 року. Дочка актора Івана Пельтцера.

Пельтцер Тетяна Іванівна
image
Народилася24 травня (6 червня) 1904(1904-06-06)
Москва, Російська імперія[1]
Померла16 липня 1992(1992-07-16) (88 років)
Москва, Росія
ПохованняВведенське кладовище
Національністьєврейка
Громадянствоimage СРСР
image Російська імперія
image Росія
Діяльністьакторка, кіноакторка
ЗакладМосковський академічний театр сатири
Роки діяльності1920 — 1992
БатькиПельтцер Іван Романович
IMDbnm0671356
Нагороди та премії
image image image image image image image
image image image image
image Пельтцер Тетяна Іванівна у Вікісховищі

Біографія

image
Пельтцер Тетяна Іванівна

Народилася і виросла в строгій сім'ї. Батько — німець, Іоганн Робертович Пельтцер, предки якого переселилися з Німеччини до Росії за часів Івана Грозного. Вони були кравцями, шили шуби — «пельтци», звідси і пішло прізвище. Аж до серпня 1914 року, поки не почалася Перша світова війна, в сім'ї говорили виключно німецькою. Втім, батько все життя себе називав Іваном Романовичем. Мати — єврейка, дочка головного рабина з Києва.

Перші кроки на сцені

Акторській майстерності вчилася у свого батька, чудового актора і постановника перших спектаклів, де узяла участі Тетяна. На сцену вперше вийшла в дев'ять років в спектаклі «Камо грядеши» в ролі Авдія. А за наступну акторську роботу в «Дворянському гнізді» вона вперше отримала гонорар. В одинадцять років засяяла в ролі Сергійка в спектаклі «Анна Кареніна», але її шлях на сцену не був легким: акторкою вона стала, не відвідуючи вузів.

Початок акторської роботи

Професійну акторську діяльність початку в 1920 році в Пересувному театрі Політуправління.

  • 1920 — акторка театрів в Нахічевані, Єйська.
  • 1923 — вступила в трупу театру МГСПС (нині — театру ім. Мосради), але з цього театру була виключена з формулюванням «за профнепридатність». Довелося якийсь час підробляти друкаркою.

Сім'я

1927 — виходить заміж за молодого німецького комуніста і філософа Ганса Тейблєра.

1930 — виїжджає з чоловіком до Берліна, де влаштовується друкаркою в торгпредстві СРСР. Відомий режисер Ервін Піскатор, дізнавшись, що молода дружина Ганса Тетяна Тейблєр — театральна акторка, запрошує її в свою постановку «Інти» (за Глєбовим). Але благополучне, забезпечене життя за межами Росії виявляється не для неї. Незважаючи на відсутність побутових труднощів, незважаючи на відсутність мовного бар'єру, Тетяна розлучається з чоловіком і виїжджає до Москви, де знову бере прізвище Пельтцер, але добрі відносини вони з Гансом підтримували всю решту життя.

  • 1931 — акторка театру імені Мосради.
  • 1934 — знову друкарка, але на заводі АМО, де головним інженером працює її улюблений брат Олександр, тричі рекордсмен СРСР в автомобільних гонках.
  • 1936 — працює в найстарішому Ярославському драматичному театрі ім. Ф.Волкова.
  • 1937 — акторка Колгоспного театру в Москві
  • 1938 — акторка театру імені Мосради.

Московський театр мініатюр

1940 — в нарешті розкривається її талант. Вона грає все: скетчі, сценки, веде концерти, виявляється як гострохарактерна акторка в ролях банщиків, молочників, няньок, і так далі, і так далі. Багато пізніше Марк Захаров помітив в одному з інтерв'ю: «З наших (акторів „Ленкома“), безумовно, Тетяна Іванівна Пельтцер». Йшлося про акторів, які навкруги себе на сцені створюють особливе біополе, здатне захопити і «тримати зал», як видатний актор М. П. Чехов.

Театр Сатири

1947 — в Московському театрі Сатири.

1951 — лауреат Державної премії СРСР (театральна робота).

Справжня, всенародна популярність прийшла до Тетяни Іванівни після екранізації Тетяною Лукашевич і Борисом Равенських спектаклю Театру Сатири «Весілля з приданим». Після ролі у фільмі «Солдат Іван Бровкін» отримала епітет «мати російського солдата», і в наступному фільмі про Бровкіна її роль спеціально зроблено однією з основних. 1956 — член КПРС. 1960 — народна артистка РРФСР. 1972 — народна артистка СРСР. Вона стала першою народною артисткою в знаменитому театрі Сатири, який вже існував 48 років.

Театр «Ленком»

1977 — акторка театру ім. Ленінського комсомолу. Перехід пов'язаний з Марком Захаровим. Саме в його спектаклях, поставлених в Театрі Сатири, вона «створювала поле», «тримала зал», але перехід в молодіжний театр виявився невдалим. Втім, Тетяна Іванівна завжди говорила і робила те, що вважала потрібним.

Один з останніх спектаклів, де грала видатна акторка, це «Поминальна молитва», де акторка грала практично без слів (позначалася жахлива для актора хвороба: втрата пам'яті).

Померла 16 липня 1992 року. Похована в Москві, на Введенському кладовищі.

Нагороджена орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Знамениту фразу «Я - щаслива стара» — Тетяна Іванівна вимовила на своєму 70-річчі.

Театральні роботи

  • Лукер'я Похльобкіна («Весілля з приданим» Дьяконова)
  • Манефа («На всякого мудреця досить простоти» Островського)
  • Мадам Ксидіас («Інтервенція» Славіна)
  • Тітка Тоні («Прокинься і співай» Дьярфаша)
  • Прасков'я Дмитрівна («Стара діва» Штока)
  • Матуся Кураж («Матуся Кураж» Брехта)

та ін.

Фільмографія

Примітки

  1. Пельтцер Татьяна Ивановна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Бібліографія

  • Аросєва О., Максимова В.,"Без гриму", Москва, «Центрполіграф», 1998 р.
  • Скороходов Р. «У пошуках втраченого», Москва, «Рутена», 1999 р.
  • «Московський театр Ленком», Москва, «Центрполіграф», 2000 р.
  • Капков С. «Ці різні, різні особи», Москва, "Алгоритм-книга, 2001 р.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Peltcer Tetya na Iva nivna Pe ltcer ros Tatyana Ivanovna Peltcer 24 travnya 6 chervnya 1904 19040606 Moskva Rosijska imperiya 16 lipnya 1992 Moskva RRFSR Rosiya radyanska aktorka teatru i kino Laureat Stalinskoyi premiyi III stupenya 1951 Narodna artistka SRSR 1972 Kavaler Ordena Lenina 1984 Chlen KPRS iz 1956 roku Dochka aktora Ivana Peltcera Peltcer Tetyana IvanivnaNarodilasya24 travnya 6 chervnya 1904 1904 06 06 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomerla16 lipnya 1992 1992 07 16 88 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaVvedenske kladovisheNacionalnistyevrejkaGromadyanstvo SRSR Rosijska imperiya RosiyaDiyalnistaktorka kinoaktorkaZakladMoskovskij akademichnij teatr satiriRoki diyalnosti1920 1992BatkiPeltcer Ivan RomanovichIMDbnm0671356Nagorodi ta premiyi Peltcer Tetyana Ivanivna u VikishovishiBiografiyaPeltcer Tetyana Ivanivna Narodilasya i virosla v strogij sim yi Batko nimec Iogann Robertovich Peltcer predki yakogo pereselilisya z Nimechchini do Rosiyi za chasiv Ivana Groznogo Voni buli kravcyami shili shubi peltci zvidsi i pishlo prizvishe Azh do serpnya 1914 roku poki ne pochalasya Persha svitova vijna v sim yi govorili viklyuchno nimeckoyu Vtim batko vse zhittya sebe nazivav Ivanom Romanovichem Mati yevrejka dochka golovnogo rabina z Kiyeva Pershi kroki na sceniAktorskij majsternosti vchilasya u svogo batka chudovogo aktora i postanovnika pershih spektakliv de uzyala uchasti Tetyana Na scenu vpershe vijshla v dev yat rokiv v spektakli Kamo gryadeshi v roli Avdiya A za nastupnu aktorsku robotu v Dvoryanskomu gnizdi vona vpershe otrimala gonorar V odinadcyat rokiv zasyayala v roli Sergijka v spektakli Anna Karenina ale yiyi shlyah na scenu ne buv legkim aktorkoyu vona stala ne vidviduyuchi vuziv Pochatok aktorskoyi robotiProfesijnu aktorsku diyalnist pochatku v 1920 roci v Peresuvnomu teatri Politupravlinnya 1920 aktorka teatriv v Nahichevani Yejska 1923 vstupila v trupu teatru MGSPS nini teatru im Mosradi ale z cogo teatru bula viklyuchena z formulyuvannyam za profnepridatnist Dovelosya yakijs chas pidroblyati drukarkoyu Sim ya1927 vihodit zamizh za molodogo nimeckogo komunista i filosofa Gansa Tejblyera 1930 viyizhdzhaye z cholovikom do Berlina de vlashtovuyetsya drukarkoyu v torgpredstvi SRSR Vidomij rezhiser Ervin Piskator diznavshis sho moloda druzhina Gansa Tetyana Tejblyer teatralna aktorka zaproshuye yiyi v svoyu postanovku Inti za Glyebovim Ale blagopoluchne zabezpechene zhittya za mezhami Rosiyi viyavlyayetsya ne dlya neyi Nezvazhayuchi na vidsutnist pobutovih trudnoshiv nezvazhayuchi na vidsutnist movnogo bar yeru Tetyana rozluchayetsya z cholovikom i viyizhdzhaye do Moskvi de znovu bere prizvishe Peltcer ale dobri vidnosini voni z Gansom pidtrimuvali vsyu reshtu zhittya 1931 aktorka teatru imeni Mosradi 1934 znovu drukarka ale na zavodi AMO de golovnim inzhenerom pracyuye yiyi ulyublenij brat Oleksandr trichi rekordsmen SRSR v avtomobilnih gonkah 1936 pracyuye v najstarishomu Yaroslavskomu dramatichnomu teatri im F Volkova 1937 aktorka Kolgospnogo teatru v Moskvi 1938 aktorka teatru imeni Mosradi Moskovskij teatr miniatyur1940 v nareshti rozkrivayetsya yiyi talant Vona graye vse sketchi scenki vede koncerti viyavlyayetsya yak gostroharakterna aktorka v rolyah banshikiv molochnikiv nyanok i tak dali i tak dali Bagato piznishe Mark Zaharov pomitiv v odnomu z interv yu Z nashih aktoriv Lenkoma bezumovno Tetyana Ivanivna Peltcer Jshlosya pro aktoriv yaki navkrugi sebe na sceni stvoryuyut osoblive biopole zdatne zahopiti i trimati zal yak vidatnij aktor M P Chehov Teatr Satiri1947 v Moskovskomu teatri Satiri 1951 laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR teatralna robota Spravzhnya vsenarodna populyarnist prijshla do Tetyani Ivanivni pislya ekranizaciyi Tetyanoyu Lukashevich i Borisom Ravenskih spektaklyu Teatru Satiri Vesillya z pridanim Pislya roli u filmi Soldat Ivan Brovkin otrimala epitet mati rosijskogo soldata i v nastupnomu filmi pro Brovkina yiyi rol specialno zrobleno odniyeyu z osnovnih 1956 chlen KPRS 1960 narodna artistka RRFSR 1972 narodna artistka SRSR Vona stala pershoyu narodnoyu artistkoyu v znamenitomu teatri Satiri yakij vzhe isnuvav 48 rokiv Teatr Lenkom 1977 aktorka teatru im Leninskogo komsomolu Perehid pov yazanij z Markom Zaharovim Same v jogo spektaklyah postavlenih v Teatri Satiri vona stvoryuvala pole trimala zal ale perehid v molodizhnij teatr viyavivsya nevdalim Vtim Tetyana Ivanivna zavzhdi govorila i robila te sho vvazhala potribnim Odin z ostannih spektakliv de grala vidatna aktorka ce Pominalna molitva de aktorka grala praktichno bez sliv poznachalasya zhahliva dlya aktora hvoroba vtrata pam yati Pomerla 16 lipnya 1992 roku Pohovana v Moskvi na Vvedenskomu kladovishi Nagorodzhena ordenami Zhovtnevoyi Revolyuciyi Trudovogo Chervonogo Prapora medalyami Znamenitu frazu Ya shasliva stara Tetyana Ivanivna vimovila na svoyemu 70 richchi Teatralni robotiLuker ya Pohlobkina Vesillya z pridanim Dyakonova Manefa Na vsyakogo mudrecya dosit prostoti Ostrovskogo Madam Ksidias Intervenciya Slavina Titka Toni Prokinsya i spivaj Dyarfasha Praskov ya Dmitrivna Stara diva Shtoka Matusya Kurazh Matusya Kurazh Brehta ta in Filmografiya Vona zahishaye Batkivshinu 1943 Vesillya 1944 komediya druzhina likarya Prosti lyudi 1945 Dorogocinni zerna 1948 melodrama Seans gipnozu 1953 Vesillya z pridanim 1953 komediya Lukeriya Pohlobkina Priborkuvachka tigriv 1954 lirichna komediya Velika sim ya 1954 kinopovist Atestat zrilosti 1954 kinopovist dvirnik Ulyublena pisnya 1955 komediya Dva kapitana 1955 prigodi Soldat Ivan Brovkin 1955 komediya mati Brovkina Maksim Perepelicya 1955 komediya Medovij misyac 1956 melodrama Vira Arkadiyivna medsestra Ivan Brovkin na cilini 1958 komediya Ne na svoyemu misci 1958 Klishonogij drug 1959 Povist pro molodyat 1959 melodrama Nezvichajna podorozh Mishki Strekachova 1959 prigodi Kinec staroyi Berezivki 1960 kinopovist Pershe pobachennya 1960 melodrama Svoya golova na plechah 1961 Kinec svitu 1962 Yabluko rozbratu 1962 Komediya Dudukalka Vazhki diti 1963 Hid konem 1963 komediya 1964 komediya Morozko 1964 kazka mati narechenoyi Prigodi Toli Klyukvina 1964 prigodi Nul tri 1964 Mandrivnik z bagazhem 1965 Veliki klopoti cherez malenkogo hlopchika 1967 Prigodi Yak povelivaye serce 1968 Zhuravushka 1968 melodrama Silskij detektiv 1968 detektiv Glafira Aniskina Stara stara kazka 1968 myuzikl muzichnij Kabachok 13 stilciv 1969 komediya pani Irena Prigodi zhovtoyi valizki 1970 prigodi petruseva babusya Chortova dyuzhina 1970 istorichnij biografichnij Malyuk i Karlson yakij zhive na dahu 1971 spektakl freken Bok Molodi 1971 melodrama Dvanadcyat misyaciv 1972 kazka gofmejsterina Divak z p yatogo B 1972 kinopovist Vikonuvach obov yazkiv 1973 kinopovist Bozhevilnij den abo Odruzhennya Figaro 1973 komediya Marselina Prokinsya i spivaj 1973 telespektakl Aniskin i Fantomas 1974 Prigodi Glafira druzhina Aniskina Malenki komediyi velikogo budinku 1974 TB film spektakl Odin raz po odin 1974 komediya Carevich Prosha 1974 multfilm kazka Ce mi ne prohodili 1975 kinopovist Velikij atrakcion 1975 komediya Olhovikova Yedina 1975 melodrama likar nevropatolog Ti meni ya tobi 1976 komediya Dvanadcyat stilciv 1977 komediya tesha Vorob yaninova Koliskova dlya cholovikiv 1977 drama likar titka Tanya Yak Ivanko durnik za divom hodiv 1977 multfilm kazka baba Varvara I znovu Aniskin 1978 detektiv Glafira druzhina Aniskina Osobiste shastya 1978 kinopovist Zdrastuj richko 1978 Troye v chovni ne rahuyuchi sobaki 1979 komediya Prijmit telegramu u borg 1979 kinopovist Pivashiha U matrosiv nemaye pitan 1980 komediya Vam i ne snilosya 1980 melodrama babusya Romki Nichna podiya 1980 detektiv Dulsineya Toboska 1980 myuzikl muzichnij Ruki vgoru 1981 prigodi Vidstavnoyi kozi barabanshik 1981 tragikomediya babka Agapa Tam na nevidomih dorizhkah 1982 prigodi Baba Yaga Ne bulo pechali 1982 melodrama Karantin 1983 prigodi prababcya Oslyacha shkira 1983 multfilm kazka Zla Charivnicya I os prijshov Bumbo 1984 kinopovist Formula kohannya 1984 melodrama Fedosiya Ivanivna Rudij chesnij zakohanij 1984 prigodi Sova Ilona 1985 prigodi storozhiha Osobista sprava suddi Ivanovoyi 1985 dramatichna istoriya Yak stati shaslivim 1986 komediya Malyavkin i kompaniya 1986 Hto uvijde v ostannij vagon 1986 melodrama 1988 multfilm kazka Knyaz Udacha Andrijovich 1989 prigodi PrimitkiPeltcer Tatyana Ivanovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135BibliografiyaArosyeva O Maksimova V Bez grimu Moskva Centrpoligraf 1998 r Skorohodov R U poshukah vtrachenogo Moskva Rutena 1999 r Moskovskij teatr Lenkom Moskva Centrpoligraf 2000 r Kapkov S Ci rizni rizni osobi Moskva Algoritm kniga 2001 r Posilannya

Дата публікації:
Топ