Термінал ЗПГ Кочі

Термінал ЗПГ Кочі — інфраструктурний об'єкт для прийому та регазифікації зрідженого природного газу, споруджений на півдні Індії у штаті Керала.

Кочі

Місце розташування терміналу

На початку 21 століття в Індії виникла загроза дефіциту природного газу в умовах зростаючого споживання та падіння власного видобутку. З метою його компенсації розпочали спорудження терміналів для імпорту ЗПГ. Перші такі об'єкти спорудили на півночі західного узбережжя у штаті Гуджарат (Дахедж, Хазіра), де існувала розвинена газотранспортна мережа. Втім, планувалось забезпечити блакитним паливом також південну частину країни, щоб стимулювати і її розвиток. За місце розташування четвертого індійського імпортного терміналу ЗПГ обрали вільну економічну зону Puthuvypeen поблизу порту Кочін (місто Кочі) на південно-західному узбережжі Індії. Термінал зокрема повинен забезпечити умови для розвитку тут електроенергетики, промисловості добрив та нафтохімії.

Будівництво об'єкту розпочалось у 2007 році, проте через певний час було заморожене внаслідок встановленої необхідності у додатковому фінансуванні первісно непередбачених робіт. У 2012-му термінал нарешті досяг технічної готовності до роботи та розпочав перевалку ЗПГ з наступного року. Проект реалізувала компанія Petronet, створена індійськими ONGC, GAIL, Indian Oil Corporation та Bharat Petroleum Corporation Limited.

Потужність терміналу складає 5 млн.т на рік. Для зберігання ЗПГ споруджено два резервуари об'ємом по 155000 м³. Прийом газовозів забезпечує причал довжиною 320 метрів, що здатен обслуговувати судна ємністю від 65000 до 216000 м³.

Власники проекту анонсували швидке (вже у 2014 році) збільшення потужності терміналу втричі до 15 млн.т. Втім, слабо розвинена газотранспортна інфраструктура південних штатів не змогла одразу впоратись навіть з об'ємами, які була здатна прийняти перша черга терміналу Кочі, і у 2015-му він працював лише на 10 % від своєї потужності. Первісно у 2012-му ввели в експлуатацію перемичку довжиною 43 км, яка сполучила термінал з індустріальною зоною Кочі та, зокрема, дозволила перевести на газ комплекс з виробництва добрив в Удйогамандалі, і лише в 2020-му став до ладу газопровід (Кочі — Мангалуру), будівництву якого перешкоджали земельні суперечки.

Примітки

1. Kochi LNG Terminal. Hydrocarbons Technology. Процитовано 15 лютого 2017.
2. http://www.icis.com/resources/news/2016/01/13/9960246/indian-lng-imports-surpass-15m-tonnes-in-record-2015/. www.icis.com. Процитовано 15 лютого 2017.