Термоклин або шар (зона) температурного стрибка — межа та перехідна зона між двома вертикальними зонами води з різною температурою. Як правило холодна вода знаходиться нижче термоклину, а тепла — вище. Оскільки зниження температури з глибиною є нормою для водойм, то термоклином вважаються ті зони, де подібне відбувається значно швидше ніж звичайно в подібних умовах, а також вище та нижче термоклину. Нерідко термоклин є вузьким (кілька метрів) прошарком між масами води, температура яких відрізняється на 10 чи навіть більше градусів. Окрім температури води, розділені термоклином, часто відрізняються також за солоністю, вмістом кисню та іншими фізико-хімічними властивостями. Термоклин відіграє важливу роль у фізиці водойм та впливає на їхні екосистеми. Він перешкоджає вертикальному водообміну та призводить до дефіциту мінеральних речовин у поверхневих шарах води.
Термоклин трапляється практично в усіх типах водойм. Зазвичай у глибоких водоймах зі спокійною водою він значно різкіший. Однак є він і в океані, де щоправда зона термоклину ширша, а сам температурний перехід не такий швидкий як наприклад в озерах.
Фізичною основою явища є той факт, що теплі тіла розширюються. У випадку з водою це призводить, до того, що густина (питома вага) теплої води дещо менша ніж в холодної. Основним джерелом тепла для водойм є Сонце. Однак воно прогріває лише верхній шар води який не змішується з холодною, важкою водою глибин. Фактично, тепла вода ніби плаває на поверхні холодної. Саме це і є причиною виникнення термоклину. Іншим важливим фактором є те, що найбільшу густину вода має при температурі близько 4 °C, а при нижчих температурах знову починає розширюватися завдяки цьому може існувати і термоклин де маси переохолодженої води розташовані вище від тепліших.
Як видно з написаного вище основою виникнення термоклину є температура поверхневого шару води яка прямо залежить від сонячної радіації та пов'язана з температурою повітря. Відповідно на формування термоклинів впливають сезонні зміни. Тому у Світовому океані та інших водоймах високих та середніх широт формуються сезонні термоклини, які руйнуються вихолодженням верхніх шарів води в холодний сезон, а в низьких тропічних широтах існує квазістаціонарний термоклин.
У водоймі може бути кілька термоклинів, але головним термоклином є той, що відділяє приповерхневий перегрітий шар води від нижчих холодних.
Оскільки густина води в термоклині різко зростає, то в його зоні часто затримуються органічні рештки, що призводить до замутнення води.
Див. також
Джерела
- Про «теплу» воду при таких температурах говорити не доводиться.
- С. Г. Богуславский, А. С. Кузнецов, А. С. Богуславский, Роль термоклина мирового океана в стабилизации климата земли, Екологічна безпека прибережної та шельфової зони та комплексне використання ресурсів шельфу, Збірник наукових праць, Випуск 13, с. 344
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Termoklin abo shar zona temperaturnogo stribka mezha ta perehidna zona mizh dvoma vertikalnimi zonami vodi z riznoyu temperaturoyu Yak pravilo holodna voda znahoditsya nizhche termoklinu a tepla vishe Oskilki znizhennya temperaturi z glibinoyu ye normoyu dlya vodojm to termoklinom vvazhayutsya ti zoni de podibne vidbuvayetsya znachno shvidshe nizh zvichajno v podibnih umovah a takozh vishe ta nizhche termoklinu Neridko termoklin ye vuzkim kilka metriv prosharkom mizh masami vodi temperatura yakih vidriznyayetsya na 10 chi navit bilshe gradusiv Okrim temperaturi vodi rozdileni termoklinom chasto vidriznyayutsya takozh za solonistyu vmistom kisnyu ta inshimi fiziko himichnimi vlastivostyami Termoklin vidigraye vazhlivu rol u fizici vodojm ta vplivaye na yihni ekosistemi Vin pereshkodzhaye vertikalnomu vodoobminu ta prizvodit do deficitu mineralnih rechovin u poverhnevih sharah vodi Zalezhnist temperaturi vid glibini Normalnij termoklin Tihogo okeanu ta vin zhe pid chas Lya Ninyi Termoklin traplyayetsya praktichno v usih tipah vodojm Zazvichaj u glibokih vodojmah zi spokijnoyu vodoyu vin znachno rizkishij Odnak ye vin i v okeani de shopravda zona termoklinu shirsha a sam temperaturnij perehid ne takij shvidkij yak napriklad v ozerah Fizichnoyu osnovoyu yavisha ye toj fakt sho tepli tila rozshiryuyutsya U vipadku z vodoyu ce prizvodit do togo sho gustina pitoma vaga teployi vodi desho mensha nizh v holodnoyi Osnovnim dzherelom tepla dlya vodojm ye Sonce Odnak vono progrivaye lishe verhnij shar vodi yakij ne zmishuyetsya z holodnoyu vazhkoyu vodoyu glibin Faktichno tepla voda nibi plavaye na poverhni holodnoyi Same ce i ye prichinoyu viniknennya termoklinu Inshim vazhlivim faktorom ye te sho najbilshu gustinu voda maye pri temperaturi blizko 4 C a pri nizhchih temperaturah znovu pochinaye rozshiryuvatisya zavdyaki comu mozhe isnuvati i termoklin de masi pereoholodzhenoyi vodi roztashovani vishe vid teplishih Yak vidno z napisanogo vishe osnovoyu viniknennya termoklinu ye temperatura poverhnevogo sharu vodi yaka pryamo zalezhit vid sonyachnoyi radiaciyi ta pov yazana z temperaturoyu povitrya Vidpovidno na formuvannya termokliniv vplivayut sezonni zmini Tomu u Svitovomu okeani ta inshih vodojmah visokih ta serednih shirot formuyutsya sezonni termoklini yaki rujnuyutsya viholodzhennyam verhnih shariv vodi v holodnij sezon a v nizkih tropichnih shirotah isnuye kvazistacionarnij termoklin U vodojmi mozhe buti kilka termokliniv ale golovnim termoklinom ye toj sho viddilyaye pripoverhnevij peregritij shar vodi vid nizhchih holodnih Oskilki gustina vodi v termoklini rizko zrostaye to v jogo zoni chasto zatrimuyutsya organichni reshtki sho prizvodit do zamutnennya vodi Div takozhGaloklinDzherelaPro teplu vodu pri takih temperaturah govoriti ne dovoditsya S G Boguslavskij A S Kuznecov A S Boguslavskij Rol termoklina mirovogo okeana v stabilizacii klimata zemli Ekologichna bezpeka priberezhnoyi ta shelfovoyi zoni ta kompleksne vikoristannya resursiv shelfu Zbirnik naukovih prac Vipusk 13 s 344Literatura