Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теплоємність гірських порід (рос. теплоёмкость горных пород; англ. heat capacity of rocks; нім. Wärmekapazität f der Gesteine) – властивість гірських порід акумулювати тепло. Теплоємність порід залежить від їх мінералогічного складу і не залежить від будови, структури і дисперсного стану мінералів.
Теплоємність матеріалу визначається кількістю тепла, необхідного для підняття температури 1 г даного тіла з t1 до t2. Вона характеризується питомою теплоємністю тіла.
Якщо кількість тепла q, необхідна для нагрівання тіла від t1 до t2 не залежить від температури, то величина постійна. Однак у більшості випадків q залежить від температури.
Питома теплоємність гірських порід (к-ть енергії, яка необхідна для підвищення т-ри породи на 1о) зростає із зниженням їх густини в межах 0,4—2 кДж/(кг К). Т. щільної породи залежить від її мінерального складу і може бути розрахована за формулою арифметичного середньозваженого. Т. рудних мінералів нижча ніж у нерудних. З підвищенням температури Т. щільних порід, як правило, збільшується, в окремих випадках спостерігається максимум Т. при певних температурах (для кам'яного вугілля максимум Т. має місце при 200-400оС). Т. порід і мінералів різко змінюється біля точок фазових переходів. Із збільшенням вологості теплоємність порід також зростає. Найбільшу Т. за нормальних умов має вода: С = 4,18 Дж/г град. З твердих мінералів найбільшу Т. має кам’яне вугілля (1,29); найменшу – золото (0,13) та діабаз (0,17). Значина теплоємності гірських порід, які складають продуктивні пласти нафтових і газових родовищ, у багатьох випадках знаходиться в межах (1,5 - 3)х103 кДж/(м К).
В умовах насичення вологою теплоємність гірських порід зростає і приймається рівною 125,6 Дж/К.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Інтернет-ресурси
- Теплопроводность горных пород и минералов, их плотность и теплоемкость [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teployemnist girskih porid ros teployomkost gornyh porod angl heat capacity of rocks nim Warmekapazitat f der Gesteine vlastivist girskih porid akumulyuvati teplo Teployemnist porid zalezhit vid yih mineralogichnogo skladu i ne zalezhit vid budovi strukturi i dispersnogo stanu mineraliv Teployemnist materialu viznachayetsya kilkistyu tepla neobhidnogo dlya pidnyattya temperaturi 1 g danogo tila z t1 do t2 Vona harakterizuyetsya pitomoyu teployemnistyu tila Yaksho kilkist tepla q neobhidna dlya nagrivannya tila vid t1 do t2 ne zalezhit vid temperaturi to velichina postijna Odnak u bilshosti vipadkiv q zalezhit vid temperaturi Pitoma teployemnist girskih porid k t energiyi yaka neobhidna dlya pidvishennya t ri porodi na 1o zrostaye iz znizhennyam yih gustini v mezhah 0 4 2 kDzh kg K T shilnoyi porodi zalezhit vid yiyi mineralnogo skladu i mozhe buti rozrahovana za formuloyu arifmetichnogo serednozvazhenogo T rudnih mineraliv nizhcha nizh u nerudnih Z pidvishennyam temperaturi T shilnih porid yak pravilo zbilshuyetsya v okremih vipadkah sposterigayetsya maksimum T pri pevnih temperaturah dlya kam yanogo vugillya maksimum T maye misce pri 200 400oS T porid i mineraliv rizko zminyuyetsya bilya tochok fazovih perehodiv Iz zbilshennyam vologosti teployemnist porid takozh zrostaye Najbilshu T za normalnih umov maye voda S 4 18 Dzh g grad Z tverdih mineraliv najbilshu T maye kam yane vugillya 1 29 najmenshu zoloto 0 13 ta diabaz 0 17 Znachina teployemnosti girskih porid yaki skladayut produktivni plasti naftovih i gazovih rodovish u bagatoh vipadkah znahoditsya v mezhah 1 5 3 h103 kDzh m K V umovah nasichennya vologoyu teployemnist girskih porid zrostaye i prijmayetsya rivnoyu 125 6 Dzh K Div takozhFizichni vlastivosti girskih porid Teplovi vlastivosti girskih porid Teployemnist Teployemnist vugillyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Internet resursiTeploprovodnost gornyh porod i mineralov ih plotnost i teploemkost 23 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi