Теофі́л Лапі́нський (пол. Teofil Łapiński; 19 грудня 1827 — 15 травня 1886) — польський військовик галицького походження, австрійський артилерійський офіцер, діяч польського національно-визвольного руху. Представник шляхетського роду Лапінських гербу Любич. Навчався у віденській Терезіанській лицарській академії (1838–1841), служив у австрійській армії (до 1848). Вояк львівської Національної гвардії (1848), учасник революції в Угорщині (1848—1849). З 1849 року мешкав у Франції, де зблизився із польським патріотичним гуртком Адама Чарторийського. Під час Кримської війни (1853—1856) перебував у Османській імперії, де займався вишколом польського корпусу добровольців. У 1857—1859 роках взяв участь у Кавказькій війні на боці кавказьких народів проти Росії; очолював польський допоміжний корпус під іменем полковника Теффік-бея (Teffik-bej). Згодом повернувся в Європу, жив у Лондоні. Був знайомий із Джузеппе Мадзіні, Олександром Герценим, Михайлом Бакуніним і Карлом Марксом, на якого справив гарне враження.1863 року організував морську експедицію до Литви з метою підтримати Польське січневе повстання. Після поразки повстанців займався журналістикою: був кореспондентом швейцарської газети «Der Weisse Adler» (з 1864), писав до галицьких періодичних видань (у 1870-х). Від 1878 року мешкав у Львові, де й помер. Видав декілька автобіографічних праць, серед яких найціннішою вважається двотомник «Горці Кавказу та їхня визвольна боротьба проти росіян» (1863).
Теофіл Лапінський | |
---|---|
пол. Teofil Łapiński (Teffik-bej) | |
Прізвисько | Теффік-бей (Teffik-bej) |
Народився | 19 грудня 1827 Австрійська імперія |
Помер | 15 травня 1886 (58 років) Львів, Галичина, Австро-Угорщина |
Підданство | Австрійська імперія |
Національність | поляк |
Діяльність | військовик |
Галузь | військова служба[2], журналістика[2] і d[2] |
Alma mater | Терезіанум |
Знання мов | німецька[2] і польська |
Учасник | Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії, Революція 1848 року в Галичині, Революція 1848—1849 років в Угорщині, Кримська війна, Кавказька війна і Польське повстання 1863—1864 |
Військове звання | полковник |
Нагороди | |
|
Біографія
Молодість
Син Ігнатія Лапінського, члена Галицького станового сейму, дідича Деластовичів і Лазанів, з підляського шляхетського роду з Лапів гербу Любич.
Народився 1826 року в Галичині. Навчався у віденському Терезіанумі. З молодих років брав участь у польських підпільних організаціях. 1848 року вступив до польської Національної гвардії у Львові.
Угорська революція
Лапінський брав участь в Угорській революції 1848—1849 років на боці повстанців. Він був капітаном піхотної артилерії у І-му корпусі угорської революційної армії під командуванням генерала . Поляк пройшов весь похід й відзначився у декількох битвах. Наприкінці походу він фактично командував корпусною артилерією, яка за російськими оцінками становила найкращу частину революційного війська.
Коли угорський головнокомандувач Артур Гергей капітулював перед російськими інтервентами біля Вілагоша 13 серпня 1849 року, Лапінський перебував у фортеці Коморн, начальником якої був генерал Геогр Клапка. Ця фортеця була останнім оплотом угорських революціонерів. Лапінський входив до їхнього радикального крила, так званих «червоних республіканців» або «ультра-мадярів», які мали за відзнаку червоне перо на капелюсі й перебували під лідерством Жигмонда Талі, керівника фортечної артилерії. Після того як 27 вересня 1849 року Клапка підписав договір про здачу Коморна, Лапінський разом із іншими капітулянтами отримав паспорт на виїзд до Османської імперії. 6 жовтня він вирушив через Болгарію та Сербію до Стамбула в складі польського загону під командуванням генерала .
На початку 1850 року Лапінський переїхав зі Стамбулу до Гамбурга. Там він опублікував у видавців Гоффмана і Кампе свою першу книгу «Похід головної угорської армії в 1849 році». У ній серед причин поразки революції Лапінський зазначав:
Нещастям угорців було те, що вони не знали росіян... Віденський кабінет повністю перебував у руках росіян... за їхніми настановами убили керівників [повстання]... всілякими способами здобуваючи прихильність собі, росіяни керували Австрією з таким розрахунком, щоб зробити її більш ненависною [угорцям], ніж вона коли-небудь була...
Еміграція
Згодом емігрував до Франції, де зв'язався з табором князя Адама Чарторийського.
Напередодні Кримської війни проти Росії виїхав до Османської імперії. Намагався створити окремий корпус польських волонтерів для боротьби кавказців проти росіян. З початком війни воював у чині майора на боці європейських держав у складі польської дивізії генерала Замойського.
Після завершення Кримської війни знову планував сформувати окремий польський експедиційний корпус для участі у Кавказькій війні на підтримку адигів. У лютому 1857 року на чолі декількох десятків польських вояків висадився на чорноморському узбережжі Кавказу. Воював на боці кавказців до 1859 року. Намагався сформувати регулярну військову частину, посилену артилерією, залучаючи до неї численний контингент поляків, які служили в російській армії.
Після початку польського повстання 1863 року очолив до Литви, з метою забезпечити повстанців зброєю, продовольством і добровольцями. Втім виправа завершилася безуспішно.
Останні роки свого життя проживав у Франції та Британії. Був кореспондетом Der Weisse Adler.
1878 року повернувся до Галичини, осів у Львові. Помер 1886 у Львові.
Праці
- Der Feldzug der ungarischen Hauptarmee im Jahre 1849 (Selbsterlebtes). Hamburg, 1850 [1] [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- «Похід головної угорської армії в 1849 році»
- Lapinski Theophil (Tefik-bey), Die Bergvölker des Kaukasus und ihr Freiheitskampf gegen die Russen, nach eigener Anschauung geschildert von Theophil Lapinski (Tefik-bey), Oberst und Commandant einer polnischen Trup penabtheilung im Lande der unabhängigen Kaukasier. Hamburg, 1863 1 [ 3 липня 2017 у Wayback Machine.], 2 [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- «Горці Кавказу та їхня визвольна боротьба проти росіян»
- Докладна розповідь про участь автора у Кавказькій війні. Містить багато унікальної інформації про адигів Північно-Західного Кавказу та особливостей військових дій у цьому регіоні. Вийшла німецькою мовою. Цінне джерело з історії Кавказької війни, а також культури і суспільства кавказьких народів.
- Der Weiße Adler, 1864
- Z przypomnień polskiego wychodżcy byłego oficera honwedów 1848/49 // Tygodnik Polski na Węgierskiej Ziemi, 1872, n. 1 ff.
- Powstańcy na morzu w wyprawie na Litwę. Z pamiętników pułkownika. Lwów, 1878 [2] [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Погляди
Непримиренний ворог Російської імперії, «класичний кондотьєр» (за висловом О.Герцена), прихильник Францішека Духінського про неслов'янське походження росіян.
Українське питання
Т. Лапинський вважав, що перспектива підняти антиімперське повстання серед чорноморських, донських і лінійних козаків є цілком реальною:
«Вони (чорноморські козаки) єдині серед козаків Росії, у яких переважає слов'янська кров і які розмовляють не офіційною великоросійською, а своєю старою малоросійською або русинською мовою;… Ці козаки ніколи не мали великої прив'язаності до російського уряду, але в останній час (Т. Лапинський перебував на Кавказі в 1857-59 рр.), коли російський уряд усе більше й більше порушує їхні привілеї і коли, незважаючи вони надзвичайно роздратовані, і якби вони мали у своїх сусідів, адигів, хоч якусь підтримку, вже не раз спалахнули би заворушення, і це було б тим більше небезпечно для уряду, що на Дону є також багато незадоволених. До того ж це старе плем'я козаків серед усіх козацьких племен користується найбільшою повагою і вважається серед них головним. Окрім того, їх контингенту біля 20 000 осіб і вони можуть скликати такий же сильний резерв». |
Оцінки
- Карл Маркс
- лист до Енгельса (Лондон, 1863.9.12)
Найцікавіша людина, з якою я тут познайомився, це полковник Лапінський. Це безумовно найрозумніший поляк і до того ж homme d’action [людина дії] з усіх, яких я знаю. Всі його симпатії на боці німців, хоча він за своїми манерами і мовою француз
- Олександр Герцен
Лапінський був у повному значенні слова кондотьєр. Твердих політичних переконань у нього не було ніяких. Він міг йти з «білими» і «червоними», з чистими і брудними; належачи за народженням до галицької шляхти, за вихованням до австрійської армії, він сильно тягнувся до Відня. Росію і все російське він ненавидів дико, шалено, непоправно. Ремесло своє, ймовірно, він знав, вів довго війну і написав чудову книгу про Кавказ
- Миколай Бакунін
- лист до Герцена (1863.4.9)
Лапінський хоробрий, спритний, тямущий, але безсовісний або, щонайменше, широкосовісний кондотьєр, патріот в сенсі непримиренної і непереможної ненависті до росіян, як військовик за ремеслом ненавидів і зневажав будь-який, навіть свій власний народ
Примітки
- Łapiński, Teofil von // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. Bd. 5 (Lfg. 21, 1970), S. 24f.
- Czech National Authority Database
- Lapinski Theophil (Tefik-bey), Die Bergvölker des Kaukasus und ihr Freiheitskampf gegen die Russen... Hamburg, 1863, Bd. II, S. 184.
- Тренин В. В. Полковник Лапинский и его мемуары... С.545.
- Тренин В. В. Полковник Лапинский и его мемуары... С.542.
- Тренин В. В. Полковник Лапинский и его мемуары... С.541.
- Тренин В. В. Полковник Лапинский и его мемуары... С.544.
- Тренин В. В. Полковник Лапинский и его мемуары... С.546.
- Lapinski T. Feldzug der ungarischen Hauptarmee im Jahre 1849. Hamburg, 1850. S. 216
- Lapinski T. Feldzug der ungarischen Hauptarmee im Jahre 1849. Hamburg, 1850. S. 188
- Lapinski T. Feldzug der ungarischen Hauptarmee im Jahre 1849. Hamburg, 1850. S. 189
- Маркс и Энгельс, Сочинения, т. XXIII — Переписка (1861 — 1867), М., 1932, С. 164.
- Герцен, Былое и думы, гл. «Lapinski — colonel. Poles — aide-de-camp».
- Письма М. А. Бакунина к А. И. Герцену и Н. П. Огареву. Женева, 1896 г., С. 118
Джерела
- Лапинский Т. (Теффик-бей). Горцы Кавказа и их освободительная борьба против русских [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] / Т. Лапинский. — Нальчик, 1995. — С. 43-44.
- Білий Д. Чорноморське козацьке військо в планах польського національно-визвольного руху середини XIX ст. // Схід (журнал), № 6 (90), 2008.
- Eligiusz Kozłowski, Roman Żelewski, Teofil Łapiński, w: Polski Słownik Biograficzny, t. XVIII, 1975, s. 214-216.
- Jerzy Siemisław Łątka: Romantyczny kondotier. Katowice: Śląsk, 1988. .
- Teofil Łapiński: Wyprawa do Polski : wspomnienia z czasów powstania styczniowego / Teofil Łapiński, Stefan Poles [pseud.] (Rafał Tugendhold), Julius Mankell ; wybór, przekł. [ze szw.], przypisy i wstęp Janina Hera.. Warszawa: Neriton, 1996. .
- St. Zieliński, Mały słownik pionierów polskich kolonialnych i morskich, 1933;
- Wurzbach; Wielka Enc. Powszechna PWN, B. 6, 1965;
- St. Zieliński, Bitwy i potyczki 1863/64, 1913;
- M. Gemell-Flischbach, Album der k. k. Theres. Akad., 1913;
- W. Hubert, Próba tworzenia marynarki wojennej podczas powstania 1863/64, in: Przegląd Morski, Jg. 2, 1929, n. 4, S. 26–29;
- A. Герцен, Полное собрание сочинений и писем, Bd. 14, 17, 22, 1920–25;
- K. Marx-F. Engels, Briefwechsel, Bd. 3, 1930;
- L. Widerszal, Sprawy kaukaskie w polityce europejskiej w latach 1851–64, 1934;
- A. Lewak, Dzieje emigracji polskiej w Turcji 1831–78, 1935;
- W. Czartoryski, Pamiętnik (Memoiren), 1860–64, 1960;
- Polska działalność dyplomatyczna 1863/64, hrsg. von A. Lewak, 1963;
- J. W. Boréjsza, Emigracja polska po powstaniu styczniowym, 1966;
- Kartei der Red. des Poln. Biograph. Lex., Krakau.
- Тренин В. В. Полковник Лапинский и его мемуары [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Литературное наследство. Москва, 1941. С.539-571.
Посилання
- Łapiński, Teofil von; Taffik-Bej (1826—1886), Offizier und Journalist [ 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] [3] [ 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. Bd. 5 (Lfg. 21, 1970), S. 24f.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lapinskij Teofi l Lapi nskij pol Teofil Lapinski 19 grudnya 1827 15 travnya 1886 polskij vijskovik galickogo pohodzhennya avstrijskij artilerijskij oficer diyach polskogo nacionalno vizvolnogo ruhu Predstavnik shlyahetskogo rodu Lapinskih gerbu Lyubich Navchavsya u videnskij Terezianskij licarskij akademiyi 1838 1841 sluzhiv u avstrijskij armiyi do 1848 Voyak lvivskoyi Nacionalnoyi gvardiyi 1848 uchasnik revolyuciyi v Ugorshini 1848 1849 Z 1849 roku meshkav u Franciyi de zblizivsya iz polskim patriotichnim gurtkom Adama Chartorijskogo Pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 perebuvav u Osmanskij imperiyi de zajmavsya vishkolom polskogo korpusu dobrovolciv U 1857 1859 rokah vzyav uchast u Kavkazkij vijni na boci kavkazkih narodiv proti Rosiyi ocholyuvav polskij dopomizhnij korpus pid imenem polkovnika Teffik beya Teffik bej Zgodom povernuvsya v Yevropu zhiv u Londoni Buv znajomij iz Dzhuzeppe Madzini Oleksandrom Gercenim Mihajlom Bakuninim i Karlom Marksom na yakogo spraviv garne vrazhennya 1863 roku organizuvav morsku ekspediciyu do Litvi z metoyu pidtrimati Polske sichneve povstannya Pislya porazki povstanciv zajmavsya zhurnalistikoyu buv korespondentom shvejcarskoyi gazeti Der Weisse Adler z 1864 pisav do galickih periodichnih vidan u 1870 h Vid 1878 roku meshkav u Lvovi de j pomer Vidav dekilka avtobiografichnih prac sered yakih najcinnishoyu vvazhayetsya dvotomnik Gorci Kavkazu ta yihnya vizvolna borotba proti rosiyan 1863 Teofil Lapinskijpol Teofil Lapinski Teffik bej PrizviskoTeffik bej Teffik bej Narodivsya19 grudnya 1827 1827 12 19 Avstrijska imperiyaPomer15 travnya 1886 1886 05 15 58 rokiv Lviv Galichina Avstro UgorshinaPiddanstvoAvstrijska imperiyaNacionalnistpolyakDiyalnistvijskovikGaluzvijskova sluzhba 2 zhurnalistika 2 i d 2 Alma materTerezianumZnannya movnimecka 2 i polskaUchasnikRevolyuciya 1848 1849 rokiv u Avstrijskij imperiyi Revolyuciya 1848 roku v Galichini Revolyuciya 1848 1849 rokiv v Ugorshini Krimska vijna Kavkazka vijna i Polske povstannya 1863 1864Vijskove zvannyapolkovnikNagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodist Sin Ignatiya Lapinskogo chlena Galickogo stanovogo sejmu didicha Delastovichiv i Lazaniv z pidlyaskogo shlyahetskogo rodu z Lapiv gerbu Lyubich Narodivsya 1826 roku v Galichini Navchavsya u videnskomu Terezianumi Z molodih rokiv brav uchast u polskih pidpilnih organizaciyah 1848 roku vstupiv do polskoyi Nacionalnoyi gvardiyi u Lvovi Ugorska revolyuciya Dokladnishe Ugorska revolyuciya 1848 1849 Suchasnij viglyad Komornnskoyi forteci Komarom Ugorshina Lapinskij brav uchast v Ugorskij revolyuciyi 1848 1849 rokiv na boci povstanciv Vin buv kapitanom pihotnoyi artileriyi u I mu korpusi ugorskoyi revolyucijnoyi armiyi pid komanduvannyam generala Polyak projshov ves pohid j vidznachivsya u dekilkoh bitvah Naprikinci pohodu vin faktichno komanduvav korpusnoyu artileriyeyu yaka za rosijskimi ocinkami stanovila najkrashu chastinu revolyucijnogo vijska Koli ugorskij golovnokomanduvach Artur Gergej kapitulyuvav pered rosijskimi interventami bilya Vilagosha 13 serpnya 1849 roku Lapinskij perebuvav u forteci Komorn nachalnikom yakoyi buv general Geogr Klapka Cya fortecya bula ostannim oplotom ugorskih revolyucioneriv Lapinskij vhodiv do yihnogo radikalnogo krila tak zvanih chervonih respublikanciv abo ultra madyariv yaki mali za vidznaku chervone pero na kapelyusi j perebuvali pid liderstvom Zhigmonda Tali kerivnika fortechnoyi artileriyi Pislya togo yak 27 veresnya 1849 roku Klapka pidpisav dogovir pro zdachu Komorna Lapinskij razom iz inshimi kapitulyantami otrimav pasport na viyizd do Osmanskoyi imperiyi 6 zhovtnya vin virushiv cherez Bolgariyu ta Serbiyu do Stambula v skladi polskogo zagonu pid komanduvannyam generala Na pochatku 1850 roku Lapinskij pereyihav zi Stambulu do Gamburga Tam vin opublikuvav u vidavciv Goffmana i Kampe svoyu pershu knigu Pohid golovnoyi ugorskoyi armiyi v 1849 roci U nij sered prichin porazki revolyuciyi Lapinskij zaznachav Neshastyam ugorciv bulo te sho voni ne znali rosiyan Videnskij kabinet povnistyu perebuvav u rukah rosiyan za yihnimi nastanovami ubili kerivnikiv povstannya vsilyakimi sposobami zdobuvayuchi prihilnist sobi rosiyani keruvali Avstriyeyu z takim rozrahunkom shob zrobiti yiyi bilsh nenavisnoyu ugorcyam nizh vona koli nebud bula Emigraciya Zgodom emigruvav do Franciyi de zv yazavsya z taborom knyazya Adama Chartorijskogo Naperedodni Krimskoyi vijni proti Rosiyi viyihav do Osmanskoyi imperiyi Namagavsya stvoriti okremij korpus polskih volonteriv dlya borotbi kavkazciv proti rosiyan Z pochatkom vijni voyuvav u chini majora na boci yevropejskih derzhav u skladi polskoyi diviziyi generala Zamojskogo Pislya zavershennya Krimskoyi vijni znovu planuvav sformuvati okremij polskij ekspedicijnij korpus dlya uchasti u Kavkazkij vijni na pidtrimku adigiv U lyutomu 1857 roku na choli dekilkoh desyatkiv polskih voyakiv visadivsya na chornomorskomu uzberezhzhi Kavkazu Voyuvav na boci kavkazciv do 1859 roku Namagavsya sformuvati regulyarnu vijskovu chastinu posilenu artileriyeyu zaluchayuchi do neyi chislennij kontingent polyakiv yaki sluzhili v rosijskij armiyi Pislya pochatku polskogo povstannya 1863 roku ocholiv do Litvi z metoyu zabezpechiti povstanciv zbroyeyu prodovolstvom i dobrovolcyami Vtim viprava zavershilasya bezuspishno Ostanni roki svogo zhittya prozhivav u Franciyi ta Britaniyi Buv korespondetom Der Weisse Adler 1878 roku povernuvsya do Galichini osiv u Lvovi Pomer 1886 u Lvovi PraciDer Feldzug der ungarischen Hauptarmee im Jahre 1849 Selbsterlebtes Hamburg 1850 1 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Pohid golovnoyi ugorskoyi armiyi v 1849 roci dd Lapinski Theophil Tefik bey Die Bergvolker des Kaukasus und ihr Freiheitskampf gegen die Russen nach eigener Anschauung geschildert von Theophil Lapinski Tefik bey Oberst und Commandant einer polnischen Trup penabtheilung im Lande der unabhangigen Kaukasier Hamburg 1863 1 3 lipnya 2017 u Wayback Machine 2 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Gorci Kavkazu ta yihnya vizvolna borotba proti rosiyan Dokladna rozpovid pro uchast avtora u Kavkazkij vijni Mistit bagato unikalnoyi informaciyi pro adigiv Pivnichno Zahidnogo Kavkazu ta osoblivostej vijskovih dij u comu regioni Vijshla nimeckoyu movoyu Cinne dzherelo z istoriyi Kavkazkoyi vijni a takozh kulturi i suspilstva kavkazkih narodiv dd Der Weisse Adler 1864 Z przypomnien polskiego wychodzcy bylego oficera honwedow 1848 49 Tygodnik Polski na Wegierskiej Ziemi 1872 n 1 ff Powstancy na morzu w wyprawie na Litwe Z pamietnikow pulkownika Lwow 1878 2 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine PoglyadiNeprimirennij vorog Rosijskoyi imperiyi klasichnij kondotyer za vislovom O Gercena prihilnik Francisheka Duhinskogo pro neslov yanske pohodzhennya rosiyan Ukrayinske pitannya T Lapinskij vvazhav sho perspektiva pidnyati antiimperske povstannya sered chornomorskih donskih i linijnih kozakiv ye cilkom realnoyu Voni chornomorski kozaki yedini sered kozakiv Rosiyi u yakih perevazhaye slov yanska krov i yaki rozmovlyayut ne oficijnoyu velikorosijskoyu a svoyeyu staroyu malorosijskoyu abo rusinskoyu movoyu Ci kozaki nikoli ne mali velikoyi priv yazanosti do rosijskogo uryadu ale v ostannij chas T Lapinskij perebuvav na Kavkazi v 1857 59 rr koli rosijskij uryad use bilshe j bilshe porushuye yihni privileyi i koli nezvazhayuchi voni nadzvichajno rozdratovani i yakbi voni mali u svoyih susidiv adigiv hoch yakus pidtrimku vzhe ne raz spalahnuli bi zavorushennya i ce bulo b tim bilshe nebezpechno dlya uryadu sho na Donu ye takozh bagato nezadovolenih Do togo zh ce stare plem ya kozakiv sered usih kozackih plemen koristuyetsya najbilshoyu povagoyu i vvazhayetsya sered nih golovnim Okrim togo yih kontingentu bilya 20 000 osib i voni mozhut sklikati takij zhe silnij rezerv OcinkiKarl Marks list do Engelsa London 1863 9 12 Najcikavisha lyudina z yakoyu ya tut poznajomivsya ce polkovnik Lapinskij Ce bezumovno najrozumnishij polyak i do togo zh homme d action lyudina diyi z usih yakih ya znayu Vsi jogo simpatiyi na boci nimciv hocha vin za svoyimi manerami i movoyu francuz Oleksandr Gercen Lapinskij buv u povnomu znachenni slova kondotyer Tverdih politichnih perekonan u nogo ne bulo niyakih Vin mig jti z bilimi i chervonimi z chistimi i brudnimi nalezhachi za narodzhennyam do galickoyi shlyahti za vihovannyam do avstrijskoyi armiyi vin silno tyagnuvsya do Vidnya Rosiyu i vse rosijske vin nenavidiv diko shaleno nepopravno Remeslo svoye jmovirno vin znav viv dovgo vijnu i napisav chudovu knigu pro Kavkaz Mikolaj Bakunin list do Gercena 1863 4 9 Lapinskij horobrij spritnij tyamushij ale bezsovisnij abo shonajmenshe shirokosovisnij kondotyer patriot v sensi neprimirennoyi i neperemozhnoyi nenavisti do rosiyan yak vijskovik za remeslom nenavidiv i znevazhav bud yakij navit svij vlasnij narodPrimitkiLapinski Teofil von Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 Bd 5 Lfg 21 1970 S 24f Czech National Authority Database d Track Q13550863 Lapinski Theophil Tefik bey Die Bergvolker des Kaukasus und ihr Freiheitskampf gegen die Russen Hamburg 1863 Bd II S 184 Trenin V V Polkovnik Lapinskij i ego memuary S 545 Trenin V V Polkovnik Lapinskij i ego memuary S 542 Trenin V V Polkovnik Lapinskij i ego memuary S 541 Trenin V V Polkovnik Lapinskij i ego memuary S 544 Trenin V V Polkovnik Lapinskij i ego memuary S 546 Lapinski T Feldzug der ungarischen Hauptarmee im Jahre 1849 Hamburg 1850 S 216 Lapinski T Feldzug der ungarischen Hauptarmee im Jahre 1849 Hamburg 1850 S 188 Lapinski T Feldzug der ungarischen Hauptarmee im Jahre 1849 Hamburg 1850 S 189 Marks i Engels Sochineniya t XXIII Perepiska 1861 1867 M 1932 S 164 Gercen Byloe i dumy gl Lapinski colonel Poles aide de camp Pisma M A Bakunina k A I Gercenu i N P Ogarevu Zheneva 1896 g S 118DzherelaLapinskij T Teffik bej Gorcy Kavkaza i ih osvoboditelnaya borba protiv russkih 24 veresnya 2015 u Wayback Machine T Lapinskij Nalchik 1995 S 43 44 Bilij D Chornomorske kozacke vijsko v planah polskogo nacionalno vizvolnogo ruhu seredini XIX st Shid zhurnal 6 90 2008 Eligiusz Kozlowski Roman Zelewski Teofil Lapinski w Polski Slownik Biograficzny t XVIII 1975 s 214 216 Jerzy Siemislaw Latka Romantyczny kondotier Katowice Slask 1988 ISBN 8321607616 Teofil Lapinski Wyprawa do Polski wspomnienia z czasow powstania styczniowego Teofil Lapinski Stefan Poles pseud Rafal Tugendhold Julius Mankell wybor przekl ze szw przypisy i wstep Janina Hera Warszawa Neriton 1996 ISBN 8386842091 St Zielinski Maly slownik pionierow polskich kolonialnych i morskich 1933 Wurzbach Wielka Enc Powszechna PWN B 6 1965 St Zielinski Bitwy i potyczki 1863 64 1913 M Gemell Flischbach Album der k k Theres Akad 1913 W Hubert Proba tworzenia marynarki wojennej podczas powstania 1863 64 in Przeglad Morski Jg 2 1929 n 4 S 26 29 A Gercen Polnoe sobranie sochinenij i pisem Bd 14 17 22 1920 25 K Marx F Engels Briefwechsel Bd 3 1930 L Widerszal Sprawy kaukaskie w polityce europejskiej w latach 1851 64 1934 A Lewak Dzieje emigracji polskiej w Turcji 1831 78 1935 W Czartoryski Pamietnik Memoiren 1860 64 1960 Polska dzialalnosc dyplomatyczna 1863 64 hrsg von A Lewak 1963 J W Borejsza Emigracja polska po powstaniu styczniowym 1966 Kartei der Red des Poln Biograph Lex Krakau Trenin V V Polkovnik Lapinskij i ego memuary 17 lyutogo 2017 u Wayback Machine Literaturnoe nasledstvo Moskva 1941 S 539 571 PosilannyaLapinski Teofil von Taffik Bej 1826 1886 Offizier und Journalist 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine 3 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 Bd 5 Lfg 21 1970 S 24f