Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теотоніу Дус Сантус (порт. Theotônio dos Santos, нар. 11 листопада 1936, Каранґола, Мінас-Жерайс, Бразилія — пом. 27 лютого 2018, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — бразильський економіст, соціолог і політик, провідний теоретик залежного розвитку, представник латиноамериканського марксизму.
| Теотоніу Дус Сантус | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 листопада 1936 Каранґола, Мінас-Жерайс, Бразилія |
| Помер | 27 лютого 2018 (81 рік) Ріо-де-Жанейро, Бразилія |
| Місце проживання |  Бразилія |
| Країна | Бразилія |
| Діяльність | економіст, викладач університету, політолог, соціолог |
| Alma mater | Федеральний університет Мінас-Жерайс |
| Галузь | економіка, соціологія, політика, міжнародні відносини |
| Заклад | Університет Бразиліа |
| Партія | d |
| Відомий завдяки: | теорія «нової залежності», теорія «технолоґічної залежності» |
| Нагороди | d d |
 Теотоніу дус Сантус у Вікісховищі | |
Життєпис
Теотоніо Дус Сантус народився 1938 року в містечку Каранґoлa (бразильській штат Мінас-Жерайс). У 1961 році поступив на відділення соціології та політології економічного факультету Університету Мінас-Жерайсу. З юнацьких років брав участь у політичному житті, був студентським лідером. Уже 1961 року заснував незалежну марксистську групу «Робітнича політична організація» (ПОЛОП). З 1962 року як студентський лідер брав участь у створенні вищого навчального закладу нового типу за проєктом групи демократично налаштованих інтеліґентів на чолі з відомим істориком, соціологом і громадсько-політичним діячам Дарсі Рібейру. 1964 року, вже у створеному за цим проєктом першому університеті нової бразильської столиці, Дус Сантус одним із перших захистив диплом на звання маґістра, після чого залишився працювати в університеті як викладач економічного факультету. Військовий переворот 1964 року не дав скластися спокійній викладацькій кар'єрі. Дус Сантус був змушений залишити університет: одразу після перевороту його звільнили за неблагонадійність. Він переховувався у Сан-Паулу, де до 1966 р. жив на нелеґальному становищі, беручи участь у діяльності підпільних ліворадикальних організацій.
Засуджений військовим трибуналом до 15 років ув'язнення за «організацію заколоту», Дус Сантус спочатку переховувався у Бразилії, а потім отримав політичний притулок в Чилі. Саме тут розпочалась його активна робота як викладачі-дослідники Чилійського університету. У 1966—1969 роках при цьому університеті, в Центрі соціально-економічних досліджень (СЕСО), склалась міжнародна група молодих марксистів, в якій Дус Сантус виділиться як неформальний лідер. Ця роль стала формальною в роки правління «Народної єдності», коли Дус Сантуса обрали директором СЕСО. На початку 1970-х років твори Дус Сантуса набули загальної латиноамериканської популярності. Далі — знову військовий переворот (1973 року), внесення до списку «небезпечних іноземних марксистів», що розшукуються, метання по імпровізованим явочним квартирам і «прорив» до панамського посольства. У стінах посольства в очікуванні можливості виїхати з країни Дус Сантус провів півроку — в компанії з десятками інших «підривних елементів». Лише в травні 1974 року, через вісім місяців після перевороту, завдяки втручанню мексиканських дипломатів йому вдалося виїхати до Мехіко, де він тепер жив як двічі політичний біженець.
У Національному автономному університеті Мексики (УНАМ) Дус Сантуса зустріли однодумці, шанувальники його наукової творчості. Його обирають директором відділення докторантури економічного факультету УНАМ. Тут він організовував семінари з політичної економії науково-технічного проґресу, написав низку творів з проблєм науково-технічної революції, із загальних питань розвитку сучасного капіталізму. Популярність Дус Сантуса перетнула кордони Латинської Америки: його часто запрошували для читання лекцій та участі у міжнародних конференціях у США, Великій Британії, СРСР, на Кубу та інших країнах.
1979 року, отримавши відомості про амністію в Бразилії, Дус Сантус повернувся на батьківщину, де став одним із засновників Демократичної робітничої партії, одним із співавторів її політичної проґрами, орієнтованої на масовий соціалістичний рух. Спочатку, до 1988 року, Дус Сантус працював у Ріо-де-Жанейро і Белу Орізонті, займаючись переважно політичною і викладацькою діяльністю (католицький університет Ріо-де-Жанейро, католицький університет Мінас-Жерайса). Потім, 1988 року, повернувся до Університету Бразиліа, скориставшись правом реабілітації після остаточної амністії 1985 року (після закінчення правління військових у Бразилії). На 1986—1988 роках Дус Сантуса було обрано президентом Латиноамериканської асоціації суспільних наук. 1988 році він обіймав посаду професора у Федеральному університеті Флуміненсі. У 1990-ті рр. Дус Сантус активно залучали до роботи в ЮНЕСКО, ООН, ЛАЕС, Міжнародному інституті миру. З 1997 року і до смерті керував Університетом ґлобальної економіки та сталого розвитку ООН.
Помер 2018 року від раку підшлункової залози.
Ідейна спадщина
Дус Сантус відомий розробкою концепції «нової залежності», що вона позначила період після другої світової війни (1939—1945). Новій залежності передувала колоніальна залежність від метрополії, що вона мала права на землю, копалини та робочу сили колоніальних суспільств, та фінансово-промислова залежність періоду імперіалізму кінця ХІХ століття. У центрі його уваги — економічне зростання панівної країни завдяки залежності від неї іншої країни. В умовах сучасного імперіалізму, коли світ поділено на розвинені та відсталі реґіони, економічне зростання передових капіталістичних центрів відбувається не тільки через зростання світової економіки в цілому, але насамперед завдяки переносу до центрів додаткового продукту з підлеглих країн периферії.
За Дус Сантусом, відносини нееквівалентного (нерівноцінного) обміну, що панують на світовому рику, відтворюються на національному рівні в середині кожної залежної країни, де структура промисловості та рівень технічного розвитку визначається не так внутрішніми потребами, як інтересами транснаціональних корпорацій (ТНК). Система залежного відтворення є частиною світової системи господарських відносин, базованих на монополістичному контролі над капіталом, і функціонування у рамках цієї системи веде не до розвитку (наздоганяючого розвитку, що скорочує відстань між панівними та залежними країнами), а до чимдалі більшої відсталості залежних країн та зростання в них бідності. На думку Дус Сантуса, єдиним адекватним виходом за межі зачарованого кола залежності для таких країн є революційний перехід до соціалізму.
У творах, присвячених проблемам науково-технічній революції за сучасного капіталізму, Дус Сантус показав, що капіталістичні продукційні відносини суперечать вимогам наукового розвитку та на сучасному етапі (кінець XX ст. — початок XXI ст.) виступають гальмом технічного проґресу.
Основні твори
Бібліоґрафія
Книги
- Dependencia y cambio social, Сантьяго: Cuademos de Estudios Socioeconómicos, 1970.
- La crisis norteamericana y América Latina, Сантьяго: PLA, 1970.
- Imperialismo y dependencia, Мехіко: Era, 1978.
- Teorias do capitalismo contemporâneo, Белу-Оризонті: Vega; Novo Espaço, 1983.
- Revolução científico-técnica e capitalismo contemporâneo, Петрополіс: Vozes, 1983.
- La crisis del capitalismo: teoría y práctica, Мехіко: Siglo XXI, 1984.
- Revolução científico-técnica e acumulação de capital, Петрополіс: Vozes, 1987.
- La crisis internacional del capitalismo y los nuevos modelos de desarrollo, Буенос-Айрес: Controversia, 1987.
- Latinoamérica y el Caribe en la economía mundial, SELA, 1990.
- Socialismo e democracia no capitalismo dependente, Петрополіс: Vozes, 1991.
- Economia mundial, integração regional e desenvolvimento sustentável, Петрополіс: Vozes, 1994.
- Revolução científico-técnica, nova divisão internacional do trabalho e sistema mundial, Вікторія: ANGE, 1994.
- Economia mundial, integracão regional e desenvolvimento sustentável, Петрополіс: Vozes. Cuarta edición, 1997.
- A Teoria da Dependência: balanço e perspectivas, Ріо-де-Жанейро: Civilizaçao Brasileira, 2000.
- Desenvolvimento e Civilização. Homenagem a Celso Furtado, Rio de Janeiro: Editora da Universidade do Estado do Rio de Janeiro, 2016.
Статті
- Тупики бразильского «экономического чуда» // «Латинская Америка» (Москва). — 1977. — № 1.(рос.)
- Структура зависимости // «Скепсис» (Москва). — № 5 (2008). — С. 84-90.](рос.)
- "The Structure of Dependence," in American Economic Review, issue 60 (May, 1970), pp. 231—236.(англ.)
- "The Concept of Social Classes," in Science and Society, issue 34 (Summer 1970), pp. 166—193.(англ.)
- "The Crisis of Development Theory and the Problem of Dependence in Latin America," in: Henry Bernstein (ed.), Underdevelopment and Development, Harmondsworth: Penguin Books, 1973, pp. 57–80.(англ.)
- "Brazil: The Origins of a Crisis," in: Ronald H. Chilcote and Joel C. Edelstein (eds.), Latin America: The Struggle with Dependency and Beyond, Cambridge, Mass.: Schenkman, 1974, pp. 415—490.(англ.)
- "Socialism and Fascism in Latin America Today," in Insurgent Sociologist, Vol. 7, No. 4 (July, 1977), pp. 15–24.(англ.)
- "The Latin American Development: past, present and future," in: Sing C. Chew and Robert Denimark (eds.), The Underdevelopment of Development, Essays for André Gunder Frank, Thousand Oaks: Sage Publications, 1996.(англ.)
- "What Kind of Basic Changes Do We Need in the New World System? Some Reflections on Globalization, Development and Social Justice," in: A.L. Bialakowsky et al. (eds.), Latin American Thought: Theory and Practice, Buenos Aires: CLACSO, 2012, pp. 219– 236.(англ.)
Література
- Владимир Давыдов. Латиноамериканская периферия мирового капитализма. — Москва: «Наука», 1991.(рос.)
- Александр Тарасов. Теория модернизации, вид оружия идеологической борьбы // «Рабочий вестник» (Пермь). — № 71 (2004).(рос.)
- Алексей Шестопал. Леворадикальная социология в Латинской Америке. Критика основных концепций. — Москва: «Мысль», 1981.(рос.)
- Robert A. Gorman, Biographical Dictionary of Neo-Marxism, Westport: Greenwood Press, 1985.(англ.)
Див. також
Посилання
Твори Дус Сантуса
- Структура зависимости (1970) [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Тупики бразильского «экономического чуда» (1977) [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Теорія розвитку і її криза (1978) [ 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Генезис концепции мировой экономической системы (2000) [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Твори Дус Сантуса на Marxists.org [ 27 листопада 2021 у Wayback Machine.](порт.)
Про нього
- Cristóbal Kay, «Theotonio Dos Santos (1936—2018): The Revolutionary Intellectual Who Pioneered Dependency Theory» (2019) [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teotoniu Dus Santus port Theotonio dos Santos nar 11 listopada 1936 Karangola Minas Zherajs Braziliya pom 27 lyutogo 2018 Rio de Zhanejro Braziliya brazilskij ekonomist sociolog i politik providnij teoretik zalezhnogo rozvitku predstavnik latinoamerikanskogo marksizmu Teotoniu Dus SantusNarodivsya11 listopada 1936 1936 11 11 Karangola Minas Zherajs BraziliyaPomer27 lyutogo 2018 2018 02 27 81 rik Rio de Zhanejro BraziliyaMisce prozhivannya BraziliyaKrayina BraziliyaDiyalnistekonomist vikladach universitetu politolog sociologAlma materFederalnij universitet Minas ZherajsGaluzekonomika sociologiya politika mizhnarodni vidnosiniZakladUniversitet BraziliaPartiyadVidomij zavdyaki teoriya novoyi zalezhnosti teoriya tehnologichnoyi zalezhnosti Nagorodid d Teotoniu dus Santus u VikishovishiZhittyepisTeotonio Dus Santus narodivsya 1938 roku v mistechku Karangola brazilskij shtat Minas Zherajs U 1961 roci postupiv na viddilennya sociologiyi ta politologiyi ekonomichnogo fakultetu Universitetu Minas Zherajsu Z yunackih rokiv brav uchast u politichnomu zhitti buv studentskim liderom Uzhe 1961 roku zasnuvav nezalezhnu marksistsku grupu Robitnicha politichna organizaciya POLOP Z 1962 roku yak studentskij lider brav uchast u stvorenni vishogo navchalnogo zakladu novogo tipu za proyektom grupi demokratichno nalashtovanih inteligentiv na choli z vidomim istorikom sociologom i gromadsko politichnim diyacham Darsi Ribejru 1964 roku vzhe u stvorenomu za cim proyektom pershomu universiteti novoyi brazilskoyi stolici Dus Santus odnim iz pershih zahistiv diplom na zvannya magistra pislya chogo zalishivsya pracyuvati v universiteti yak vikladach ekonomichnogo fakultetu Vijskovij perevorot 1964 roku ne dav sklastisya spokijnij vikladackij kar yeri Dus Santus buv zmushenij zalishiti universitet odrazu pislya perevorotu jogo zvilnili za neblagonadijnist Vin perehovuvavsya u San Paulu de do 1966 r zhiv na nelegalnomu stanovishi beruchi uchast u diyalnosti pidpilnih livoradikalnih organizacij Zasudzhenij vijskovim tribunalom do 15 rokiv uv yaznennya za organizaciyu zakolotu Dus Santus spochatku perehovuvavsya u Braziliyi a potim otrimav politichnij pritulok v Chili Same tut rozpochalas jogo aktivna robota yak vikladachi doslidniki Chilijskogo universitetu U 1966 1969 rokah pri comu universiteti v Centri socialno ekonomichnih doslidzhen SESO sklalas mizhnarodna grupa molodih marksistiv v yakij Dus Santus vidilitsya yak neformalnij lider Cya rol stala formalnoyu v roki pravlinnya Narodnoyi yednosti koli Dus Santusa obrali direktorom SESO Na pochatku 1970 h rokiv tvori Dus Santusa nabuli zagalnoyi latinoamerikanskoyi populyarnosti Dali znovu vijskovij perevorot 1973 roku vnesennya do spisku nebezpechnih inozemnih marksistiv sho rozshukuyutsya metannya po improvizovanim yavochnim kvartiram i proriv do panamskogo posolstva U stinah posolstva v ochikuvanni mozhlivosti viyihati z krayini Dus Santus proviv pivroku v kompaniyi z desyatkami inshih pidrivnih elementiv Lishe v travni 1974 roku cherez visim misyaciv pislya perevorotu zavdyaki vtruchannyu meksikanskih diplomativ jomu vdalosya viyihati do Mehiko de vin teper zhiv yak dvichi politichnij bizhenec U Nacionalnomu avtonomnomu universiteti Meksiki UNAM Dus Santusa zustrili odnodumci shanuvalniki jogo naukovoyi tvorchosti Jogo obirayut direktorom viddilennya doktoranturi ekonomichnogo fakultetu UNAM Tut vin organizovuvav seminari z politichnoyi ekonomiyi naukovo tehnichnogo progresu napisav nizku tvoriv z problyem naukovo tehnichnoyi revolyuciyi iz zagalnih pitan rozvitku suchasnogo kapitalizmu Populyarnist Dus Santusa peretnula kordoni Latinskoyi Ameriki jogo chasto zaproshuvali dlya chitannya lekcij ta uchasti u mizhnarodnih konferenciyah u SShA Velikij Britaniyi SRSR na Kubu ta inshih krayinah 1979 roku otrimavshi vidomosti pro amnistiyu v Braziliyi Dus Santus povernuvsya na batkivshinu de stav odnim iz zasnovnikiv Demokratichnoyi robitnichoyi partiyi odnim iz spivavtoriv yiyi politichnoyi programi oriyentovanoyi na masovij socialistichnij ruh Spochatku do 1988 roku Dus Santus pracyuvav u Rio de Zhanejro i Belu Orizonti zajmayuchis perevazhno politichnoyu i vikladackoyu diyalnistyu katolickij universitet Rio de Zhanejro katolickij universitet Minas Zherajsa Potim 1988 roku povernuvsya do Universitetu Brazilia skoristavshis pravom reabilitaciyi pislya ostatochnoyi amnistiyi 1985 roku pislya zakinchennya pravlinnya vijskovih u Braziliyi Na 1986 1988 rokah Dus Santusa bulo obrano prezidentom Latinoamerikanskoyi asociaciyi suspilnih nauk 1988 roci vin obijmav posadu profesora u Federalnomu universiteti Fluminensi U 1990 ti rr Dus Santus aktivno zaluchali do roboti v YuNESKO OON LAES Mizhnarodnomu instituti miru Z 1997 roku i do smerti keruvav Universitetom globalnoyi ekonomiki ta stalogo rozvitku OON Pomer 2018 roku vid raku pidshlunkovoyi zalozi Idejna spadshinaDus Santus vidomij rozrobkoyu koncepciyi novoyi zalezhnosti sho vona poznachila period pislya drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Novij zalezhnosti pereduvala kolonialna zalezhnist vid metropoliyi sho vona mala prava na zemlyu kopalini ta robochu sili kolonialnih suspilstv ta finansovo promislova zalezhnist periodu imperializmu kincya HIH stolittya U centri jogo uvagi ekonomichne zrostannya panivnoyi krayini zavdyaki zalezhnosti vid neyi inshoyi krayini V umovah suchasnogo imperializmu koli svit podileno na rozvineni ta vidstali regioni ekonomichne zrostannya peredovih kapitalistichnih centriv vidbuvayetsya ne tilki cherez zrostannya svitovoyi ekonomiki v cilomu ale nasampered zavdyaki perenosu do centriv dodatkovogo produktu z pidleglih krayin periferiyi Za Dus Santusom vidnosini neekvivalentnogo nerivnocinnogo obminu sho panuyut na svitovomu riku vidtvoryuyutsya na nacionalnomu rivni v seredini kozhnoyi zalezhnoyi krayini de struktura promislovosti ta riven tehnichnogo rozvitku viznachayetsya ne tak vnutrishnimi potrebami yak interesami transnacionalnih korporacij TNK Sistema zalezhnogo vidtvorennya ye chastinoyu svitovoyi sistemi gospodarskih vidnosin bazovanih na monopolistichnomu kontroli nad kapitalom i funkcionuvannya u ramkah ciyeyi sistemi vede ne do rozvitku nazdoganyayuchogo rozvitku sho skorochuye vidstan mizh panivnimi ta zalezhnimi krayinami a do chimdali bilshoyi vidstalosti zalezhnih krayin ta zrostannya v nih bidnosti Na dumku Dus Santusa yedinim adekvatnim vihodom za mezhi zacharovanogo kola zalezhnosti dlya takih krayin ye revolyucijnij perehid do socializmu U tvorah prisvyachenih problemam naukovo tehnichnij revolyuciyi za suchasnogo kapitalizmu Dus Santus pokazav sho kapitalistichni produkcijni vidnosini superechat vimogam naukovogo rozvitku ta na suchasnomu etapi kinec XX st pochatok XXI st vistupayut galmom tehnichnogo progresu Osnovni tvoriSocializm abo fashizm Lainoamerikanska dilema Socialismo o Fascismo Dilema Latinoamericano 1969 Struktura zalezhnosti The Structure of Dependence 1970 Zalezhnist i suspilni peretvorennya Dependencia y cambio social 1970 Imperializm i zalezhnist Imperialismo y dependencia 1978 BibliografiyaKnigi Dependencia y cambio social Santyago Cuademos de Estudios Socioeconomicos 1970 La crisis norteamericana y America Latina Santyago PLA 1970 Imperialismo y dependencia Mehiko Era 1978 Teorias do capitalismo contemporaneo Belu Orizonti Vega Novo Espaco 1983 Revolucao cientifico tecnica e capitalismo contemporaneo Petropolis Vozes 1983 La crisis del capitalismo teoria y practica Mehiko Siglo XXI 1984 Revolucao cientifico tecnica e acumulacao de capital Petropolis Vozes 1987 La crisis internacional del capitalismo y los nuevos modelos de desarrollo Buenos Ajres Controversia 1987 Latinoamerica y el Caribe en la economia mundial SELA 1990 Socialismo e democracia no capitalismo dependente Petropolis Vozes 1991 Economia mundial integracao regional e desenvolvimento sustentavel Petropolis Vozes 1994 Revolucao cientifico tecnica nova divisao internacional do trabalho e sistema mundial Viktoriya ANGE 1994 Economia mundial integracao regional e desenvolvimento sustentavel Petropolis Vozes Cuarta edicion 1997 A Teoria da Dependencia balanco e perspectivas Rio de Zhanejro Civilizacao Brasileira 2000 Desenvolvimento e Civilizacao Homenagem a Celso Furtado Rio de Janeiro Editora da Universidade do Estado do Rio de Janeiro 2016 Statti Tupiki brazilskogo ekonomicheskogo chuda Latinskaya Amerika Moskva 1977 1 ros Struktura zavisimosti Skepsis Moskva 5 2008 S 84 90 ros The Structure of Dependence in American Economic Review issue 60 May 1970 pp 231 236 angl The Concept of Social Classes in Science and Society issue 34 Summer 1970 pp 166 193 angl The Crisis of Development Theory and the Problem of Dependence in Latin America in Henry Bernstein ed Underdevelopment and Development Harmondsworth Penguin Books 1973 pp 57 80 angl Brazil The Origins of a Crisis in Ronald H Chilcote and Joel C Edelstein eds Latin America The Struggle with Dependency and Beyond Cambridge Mass Schenkman 1974 pp 415 490 angl Socialism and Fascism in Latin America Today in Insurgent Sociologist Vol 7 No 4 July 1977 pp 15 24 angl The Latin American Development past present and future in Sing C Chew and Robert Denimark eds The Underdevelopment of Development Essays for Andre Gunder Frank Thousand Oaks Sage Publications 1996 angl What Kind of Basic Changes Do We Need in the New World System Some Reflections on Globalization Development and Social Justice in A L Bialakowsky et al eds Latin American Thought Theory and Practice Buenos Aires CLACSO 2012 pp 219 236 angl LiteraturaVladimir Davydov Latinoamerikanskaya periferiya mirovogo kapitalizma Moskva Nauka 1991 ros Aleksandr Tarasov Teoriya modernizacii vid oruzhiya ideologicheskoj borby Rabochij vestnik Perm 71 2004 ros Aleksej Shestopal Levoradikalnaya sociologiya v Latinskoj Amerike Kritika osnovnyh koncepcij Moskva Mysl 1981 ros Robert A Gorman Biographical Dictionary of Neo Marxism Westport Greenwood Press 1985 angl Div takozhTeoriya zalezhnosti Raul Prebish Andre Gunder FrankPosilannyaTvori Dus Santusa Struktura zavisimosti 1970 21 listopada 2021 u Wayback Machine ros Tupiki brazilskogo ekonomicheskogo chuda 1977 21 listopada 2021 u Wayback Machine ros Teoriya rozvitku i yiyi kriza 1978 8 grudnya 2021 u Wayback Machine Genezis koncepcii mirovoj ekonomicheskoj sistemy 2000 21 listopada 2021 u Wayback Machine ros Tvori Dus Santusa na Marxists org 27 listopada 2021 u Wayback Machine port Pro nogo Cristobal Kay Theotonio Dos Santos 1936 2018 The Revolutionary Intellectual Who Pioneered Dependency Theory 2019 21 listopada 2021 u Wayback Machine angl