Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теорія множинного інтелекту теорія запропонована Говардом Гарднером у 1983 році як модель інтелекту яка розглядає інтеле

Теорія множинного інтелекту

Теорія множинного інтелекту

Теорія множинного інтелекту — теорія, запропонована Говардом Гарднером у 1983 році як модель інтелекту, яка розглядає інтелект у різних конкретних (насамперед сенсорних) умовах, а не як домінування однієї загальної здатності до чогось.

Гарднер стверджує, що існує широкий спектр когнітивних здібностей і є дуже слабка кореляція між ними. Наприклад, теорія передбачає, що дитина, яка легко навчається множенню, не обов'язково розумніша, ніж дитина, яка має великі труднощі в навчанні цього процесу. Дитина, яка витрачає більше часу, щоб освоїти просте множення: 1) може краще навчитися множенню через інший підхід; 2) може досягти успіху в сферах діяльності за межами математики; або 3) можливо, навіть дивиться на розуміння процесу множення на принципово глибшому рівні або, можливо, як на зовсім інший процес. Таке принципово глибше розуміння може призвести до того, що зовні виглядає як повільність, але насправді може приховати математичний інтелект, потенційно вищий, ніж у дитини, яка швидко запам'ятовує таблицю множення, незважаючи на менш глибоке розуміння процесу множення як такої. Теорію зустріли зі змішаною реакцією критики. Традиційні тести інтелекту в психометрії, як правило, виявляють високу кореляцію між різними завданнями та аспектами інтелекту, а не низьку кореляцію, яку передбачає теорія Гарднера. Проте, багато педагогів підтримують практичну цінність підходів, запропонованих теорією.

Використання в освіті

Гарднер визначає інтелект як «біопсихологічний потенціал для обробки інформації, який може бути активований у культурному середовищі для вирішення проблем або створення продуктів, які є цінними в культурі». За словами Гарднера, є більше способів зробити це, ніж просто логічний і лінгвістичний інтелект. Гарднер вважає, що метою навчання в школі «має бути розвиток інтелекту та допомога людям у досягненні професійних і професійних цілей, які відповідають їхньому конкретному спектру інтелекту. Люди, яким допомагають у цьому, [він] вважає, почуваються більш активними та компетентними, а тому більш схильні конструктивно служити суспільству».

Гарднер стверджує, що тести IQ зосереджуються здебільшого на логічному та лінгвістичному інтелекті. Якщо успішно скласти ці тести, збільшуються шанси вступити до престижного коледжу чи університету, що, у свою чергу, створює активних членів суспільства. Незважаючи на те, що багато студентів добре працюють у цьому середовищі, є й такі, які цього не роблять. Теорія Гарднера стверджує, що студентам краще підійде ширше бачення освіти, де вчителі використовують різні методики, вправи та заходи для навчання всіх студентів, а не лише тих, хто відзначається логічним та мовним інтелектом. Вона ставить перед педагогами завдання знайти «способи, які підійдуть цьому студентові для вивчення цієї теми».

Стаття Джеймса Трауба в The New Republic зазначає, що система Гарднера не була прийнята більшістю вчених у сфері інтелекту чи викладання. Гарднер стверджує, що «хоча теорія множинного інтелекту узгоджується з багатьма емпіричними доказами, вона не була піддана сильній експериментальній перевірці… У сфері освіти застосування теорії зараз вивчається в багатьох проєктах. Наші передчуття матимуть переглядати багато разів у світлі реального досвіду в класі».

Джером Брунер погодився з Гарднером, що інтелекти були «корисними вигадками», і продовжував стверджувати, що «його підхід настільки виходить за межі аналізу даних ментальних тестувальників, що він заслуговує на підтримку».

Джордж Міллер, видатний когнітивний психолог, писав у The New York Times Book Review, що аргумент Гарднера складався з «передчуття та думки», а Чарльз Мюррей і Річард Дж. Хернстайн у «Кривій Белла» (1994) назвали теорію Гарднера «однозначно позбавленою психометричних чи інших кількісних доказів».

Незважаючи на відсутність загального визнання в психологічному співтоваристві, теорія Гарднера була прийнята багатьма школами, де її часто плутають зі стилями навчання, а про її застосування в освіті написано сотні книг. Деякі застосування теорії Гарднера були описані як «спрощені», а сам Гарднер сказав, що йому «неприємно» те, як його теорія використовується в школах. Гарднер заперечує те, що множинні інтелекти є стилями навчання, і погоджується, що ідея стилів навчання є непослідовною та не має емпіричних доказів. Гарднер резюмує свій підхід трьома рекомендаціями для викладачів: індивідуалізуйте стиль викладання (щоб підібрати найефективніший метод для кожного учня), умножиньте викладання (викладайте важливі матеріали кількома способами) і уникайте терміна «стилі» як плутанини.

Бібліографія

  • Davis, Katie; Christodoulou, Joanna; Seider, Scott; Gardner, Howard (2011), The Theory of Multiple Intelligences, у Sternberg, Robert J.; Kaufman, Barry (ред.), The Cambridge Handbook of Intelligence, Cambridge University Press, с. 485—503, ISBN 
  • Demetriou, Andreas; Raftopoulos, Athanassios (2005), Cognitive Developmental Change: Theories, Models and Measurement, Cambridge University Press, ISBN 
  • Demetriou, A.; Mouyi, A.; Spanoudis, G. (2010), The development of mental processing, у Overton, W. F. (ред.), The Handbook of Life-Span Development: Cognition, Biology and Methods, John Wiley & Sons, с. 36—55, ISBN 
  • Eysenck, M. W., ред. (1994), The Blackwell Dictionary of Cognitive Psychology, Blackwell Publishers, с. 192–193, ISBN 
  • Gardner, Howard (1993), Multiple Intelligences: The Theory in Practice, Basic Books, ISBN 
  • Gardner, Howard (1983), Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences, Basic Books, ISBN 
  • Gardner, Howard (1999), Intelligence Reframed: Multiple Intelligences for the 21st Century, Basic Books, ISBN 
  • Gardner, H. (2004), Changing Minds: The art and science of changing our own and other people's minds, Harvard Business School Press, ISBN 
  • Gardner, Howard (2006), Multiple Intelligences: New Horizons in Theory and Practice, Basic Books, ISBN 
  • Howard-Jones, Paul (2010), Introducing Neuroeducational Research, Taylor & Francis, ISBN 
  • Kaufman, Alan S. (2009), IQ Testing 101, Springer Publishing Company, ISBN 

Нотатки

  1. This information is based on an informal talk given on the 350th anniversary of Harvard University on 5 September 1986. Harvard Education Review, Harvard Education Publishing Group, 1987, 57, 187–193.

Примітки

  1. Gardner, 1999, с. 33—34
  2. Gardner, 1993, с. 6
  3. Gardner, 1999, с. 154
  4. Traub, James (1998). Multiple intelligence disorder. The New Republic. Т. 219, № 17. с. 20.
  5. Gardner, 1993, с. 33
  6. Bruner, Jerome. State of the Child. New York Review of Books.
  7. Eberstadt, Mary (October–November 1999). The Schools They Deserve (PDF). Policy Review. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022.
  8. Howard-Jones, 2010, с. 23
  9. Davis та ін., 2011, с. 486
  10. Revell, Phil (31 May 2005). Each to their own. The Guardian. Процитовано 15 November 2012.
  11. Strauss, Valerie (16 October 2013). Howard Gardner: 'Multiple intelligences' are not 'learning styles'. The Washington Post. Процитовано 23 April 2023.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (лютий 2024)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Teoriya mnozhinnogo intelektu teoriya zaproponovana Govardom Gardnerom u 1983 roci yak model intelektu yaka rozglyadaye intelekt u riznih konkretnih nasampered sensornih umovah a ne yak dominuvannya odniyeyi zagalnoyi zdatnosti do chogos Gardner stverdzhuye sho isnuye shirokij spektr kognitivnih zdibnostej i ye duzhe slabka korelyaciya mizh nimi Napriklad teoriya peredbachaye sho ditina yaka legko navchayetsya mnozhennyu ne obov yazkovo rozumnisha nizh ditina yaka maye veliki trudnoshi v navchanni cogo procesu Ditina yaka vitrachaye bilshe chasu shob osvoyiti proste mnozhennya 1 mozhe krashe navchitisya mnozhennyu cherez inshij pidhid 2 mozhe dosyagti uspihu v sferah diyalnosti za mezhami matematiki abo 3 mozhlivo navit divitsya na rozuminnya procesu mnozhennya na principovo glibshomu rivni abo mozhlivo yak na zovsim inshij proces Take principovo glibshe rozuminnya mozhe prizvesti do togo sho zovni viglyadaye yak povilnist ale naspravdi mozhe prihovati matematichnij intelekt potencijno vishij nizh u ditini yaka shvidko zapam yatovuye tablicyu mnozhennya nezvazhayuchi na mensh gliboke rozuminnya procesu mnozhennya yak takoyi Teoriyu zustrili zi zmishanoyu reakciyeyu kritiki Tradicijni testi intelektu v psihometriyi yak pravilo viyavlyayut visoku korelyaciyu mizh riznimi zavdannyami ta aspektami intelektu a ne nizku korelyaciyu yaku peredbachaye teoriya Gardnera Prote bagato pedagogiv pidtrimuyut praktichnu cinnist pidhodiv zaproponovanih teoriyeyu Vikoristannya v osvitiGardner viznachaye intelekt yak biopsihologichnij potencial dlya obrobki informaciyi yakij mozhe buti aktivovanij u kulturnomu seredovishi dlya virishennya problem abo stvorennya produktiv yaki ye cinnimi v kulturi Za slovami Gardnera ye bilshe sposobiv zrobiti ce nizh prosto logichnij i lingvistichnij intelekt Gardner vvazhaye sho metoyu navchannya v shkoli maye buti rozvitok intelektu ta dopomoga lyudyam u dosyagnenni profesijnih i profesijnih cilej yaki vidpovidayut yihnomu konkretnomu spektru intelektu Lyudi yakim dopomagayut u comu vin vvazhaye pochuvayutsya bilsh aktivnimi ta kompetentnimi a tomu bilsh shilni konstruktivno sluzhiti suspilstvu Gardner stverdzhuye sho testi IQ zoseredzhuyutsya zdebilshogo na logichnomu ta lingvistichnomu intelekti Yaksho uspishno sklasti ci testi zbilshuyutsya shansi vstupiti do prestizhnogo koledzhu chi universitetu sho u svoyu chergu stvoryuye aktivnih chleniv suspilstva Nezvazhayuchi na te sho bagato studentiv dobre pracyuyut u comu seredovishi ye j taki yaki cogo ne roblyat Teoriya Gardnera stverdzhuye sho studentam krashe pidijde shirshe bachennya osviti de vchiteli vikoristovuyut rizni metodiki vpravi ta zahodi dlya navchannya vsih studentiv a ne lishe tih hto vidznachayetsya logichnim ta movnim intelektom Vona stavit pered pedagogami zavdannya znajti sposobi yaki pidijdut comu studentovi dlya vivchennya ciyeyi temi Stattya Dzhejmsa Trauba v The New Republic zaznachaye sho sistema Gardnera ne bula prijnyata bilshistyu vchenih u sferi intelektu chi vikladannya Gardner stverdzhuye sho hocha teoriya mnozhinnogo intelektu uzgodzhuyetsya z bagatma empirichnimi dokazami vona ne bula piddana silnij eksperimentalnij perevirci U sferi osviti zastosuvannya teoriyi zaraz vivchayetsya v bagatoh proyektah Nashi peredchuttya matimut pereglyadati bagato raziv u svitli realnogo dosvidu v klasi Dzherom Bruner pogodivsya z Gardnerom sho intelekti buli korisnimi vigadkami i prodovzhuvav stverdzhuvati sho jogo pidhid nastilki vihodit za mezhi analizu danih mentalnih testuvalnikiv sho vin zaslugovuye na pidtrimku Dzhordzh Miller vidatnij kognitivnij psiholog pisav u The New York Times Book Review sho argument Gardnera skladavsya z peredchuttya ta dumki a Charlz Myurrej i Richard Dzh Hernstajn u Krivij Bella 1994 nazvali teoriyu Gardnera odnoznachno pozbavlenoyu psihometrichnih chi inshih kilkisnih dokaziv Nezvazhayuchi na vidsutnist zagalnogo viznannya v psihologichnomu spivtovaristvi teoriya Gardnera bula prijnyata bagatma shkolami de yiyi chasto plutayut zi stilyami navchannya a pro yiyi zastosuvannya v osviti napisano sotni knig Deyaki zastosuvannya teoriyi Gardnera buli opisani yak sprosheni a sam Gardner skazav sho jomu nepriyemno te yak jogo teoriya vikoristovuyetsya v shkolah Gardner zaperechuye te sho mnozhinni intelekti ye stilyami navchannya i pogodzhuyetsya sho ideya stiliv navchannya ye neposlidovnoyu ta ne maye empirichnih dokaziv Gardner rezyumuye svij pidhid troma rekomendaciyami dlya vikladachiv individualizujte stil vikladannya shob pidibrati najefektivnishij metod dlya kozhnogo uchnya umnozhinte vikladannya vikladajte vazhlivi materiali kilkoma sposobami i unikajte termina stili yak plutanini BibliografiyaDavis Katie Christodoulou Joanna Seider Scott Gardner Howard 2011 The Theory of Multiple Intelligences u Sternberg Robert J Kaufman Barry red The Cambridge Handbook of Intelligence Cambridge University Press s 485 503 ISBN 978 0521518062 Demetriou Andreas Raftopoulos Athanassios 2005 Cognitive Developmental Change Theories Models and Measurement Cambridge University Press ISBN 978 0521825795 Demetriou A Mouyi A Spanoudis G 2010 The development of mental processing u Overton W F red The Handbook of Life Span Development Cognition Biology and Methods John Wiley amp Sons s 36 55 ISBN 978 0 470 39011 5 Eysenck M W red 1994 The Blackwell Dictionary of Cognitive Psychology Blackwell Publishers s 192 193 ISBN 978 0631192572 Gardner Howard 1993 Multiple Intelligences The Theory in Practice Basic Books ISBN 978 0465018222 Gardner Howard 1983 Frames of Mind The Theory of Multiple Intelligences Basic Books ISBN 978 0133306149 Gardner Howard 1999 Intelligence Reframed Multiple Intelligences for the 21st Century Basic Books ISBN 978 0 465 02611 1 Gardner H 2004 Changing Minds The art and science of changing our own and other people s minds Harvard Business School Press ISBN 978 1422103296 Gardner Howard 2006 Multiple Intelligences New Horizons in Theory and Practice Basic Books ISBN 978 0465047680 Howard Jones Paul 2010 Introducing Neuroeducational Research Taylor amp Francis ISBN 978 0415472005 Kaufman Alan S 2009 IQ Testing 101 Springer Publishing Company ISBN 978 0 8261 0629 2NotatkiThis information is based on an informal talk given on the 350th anniversary of Harvard University on 5 September 1986 Harvard Education Review Harvard Education Publishing Group 1987 57 187 193 PrimitkiGardner 1999 s 33 34 Gardner 1993 s 6 Gardner 1999 s 154 Traub James 1998 Multiple intelligence disorder The New Republic T 219 17 s 20 Gardner 1993 s 33 Bruner Jerome State of the Child New York Review of Books Eberstadt Mary October November 1999 The Schools They Deserve PDF Policy Review Arhiv PDF originalu za 9 zhovtnya 2022 Howard Jones 2010 s 23 Davis ta in 2011 s 486 Revell Phil 31 May 2005 Each to their own The Guardian Procitovano 15 November 2012 Strauss Valerie 16 October 2013 Howard Gardner Multiple intelligences are not learning styles The Washington Post Procitovano 23 April 2023 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2024

Дата публікації:
Топ