Теодорит (рік нар. та см. невід.) — церковний діяч, митрополит Київський та всієї Руси (1352—1354), отримав висвячення у Болгарського патріарха у місті Тирново.
Теодорит | ||
Митрополит Теодорит | ||
| ||
---|---|---|
1352 — 1354 | ||
Попередник: | Митрополит Феогност | |
Наступник: | Митрополит Роман | |
Смерть: | 1354 | |
За одними джерелами — ставленик Литовського князя Любарта Гедиміновича, за іншими — руських (українських), зокрема київських, князів та духовенства.
Наприкінці сорокових років XIV ст., митрополиту Київському (з осідком у Москві) Феогностові, за фінансової підтримки московських князів, вдалось добитись в Константинополі ліквідації Галицької митрополії та Литовської митрополії. Проте ця єдність тривала недовго, оскільки володимирсько-московські митрополити проводили політику вигідну московським князям. Це природно не влаштовувало ні Великого князя Литовського, ні київське духовенство та українських князів. Оскільки Київ номінально залишався центром митрополії, тут вирішили поставити свого митрополита. Кандидатом на митрополичий стіл став Теодорит.
1352 року — Теодорит приїхав до Константинопольського патріарха, щоб отримати посвячення на митрополичу кафедру. Однак патріарх довгий час затягував вирішення цього питання.
1353 року — Теодорит, так і не отримавши згоду константинопольського патріарха поїхав до Тирнова, де дістав посвячення на митрополита Київського у Болгарського патріарха.
Хоча це посвячення й суперечило церковним канонам, але, коли Теодорит приїхав до Києва, його прийняли як митрополита, й він правив декілька років, незважаючи на розіслані з Константинополя грамоти.
Теодорита визнавали митрополитом Київським українські єпархії у складі Литовсько-Руської держави та єпархії колишньої Галицької митрополії. Деякий час йому підпорядковувалась тверська й новгородська єпархії.
Через кілька місяців після висвячення Теодорита помер митрополит Феогност, й у Константинополі розгорнулась боротьба за Київську митрополію між Москвою й Литвою. В Москві мали свого кандидата — Олексія, що ще за життя Феогноста був його намісником. Литовський князь Ольґерд також мав свого кандидата на митрополита «всія Руси» Романа.
1354 року — Роман отримав свячення від Константинопольського патріарха на митрополита литовського, й приїхав до Києва, щоб керувати митрополією зі столиці «всія Руси». Але його не прийняли, тому що Київ підтримував Теодорита. Згодом, через тиск, як московської, так й литовської влади, що мала своїх (посвячених у Константинополі) митрополитів, Теодорит вимушений був поступитися митрополичим престолом.
Подальша доля невідома.
Попередник: | Митрополит Київський та всієї Руси 1352— 1354 | Наступник: |
Феогност | Роман Олексій (Бяконт) |
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 24 квітня 2009.
Посилання
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том V. Розділ VI.
- Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodorit rik nar ta sm nevid cerkovnij diyach mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Rusi 1352 1354 otrimav visvyachennya u Bolgarskogo patriarha u misti Tirnovo Teodorit Mitropolit Teodorit 1352 1354 j mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Rusi 1352 1354 Poperednik Mitropolit Feognost Nastupnik Mitropolit Roman Smert 1354 1354 Za odnimi dzherelami stavlenik Litovskogo knyazya Lyubarta Gediminovicha za inshimi ruskih ukrayinskih zokrema kiyivskih knyaziv ta duhovenstva Naprikinci sorokovih rokiv XIV st mitropolitu Kiyivskomu z osidkom u Moskvi Feognostovi za finansovoyi pidtrimki moskovskih knyaziv vdalos dobitis v Konstantinopoli likvidaciyi Galickoyi mitropoliyi ta Litovskoyi mitropoliyi Prote cya yednist trivala nedovgo oskilki volodimirsko moskovski mitropoliti provodili politiku vigidnu moskovskim knyazyam Ce prirodno ne vlashtovuvalo ni Velikogo knyazya Litovskogo ni kiyivske duhovenstvo ta ukrayinskih knyaziv Oskilki Kiyiv nominalno zalishavsya centrom mitropoliyi tut virishili postaviti svogo mitropolita Kandidatom na mitropolichij stil stav Teodorit 1352 roku Teodorit priyihav do Konstantinopolskogo patriarha shob otrimati posvyachennya na mitropolichu kafedru Odnak patriarh dovgij chas zatyaguvav virishennya cogo pitannya 1353 roku Teodorit tak i ne otrimavshi zgodu konstantinopolskogo patriarha poyihav do Tirnova de distav posvyachennya na mitropolita Kiyivskogo u Bolgarskogo patriarha Hocha ce posvyachennya j superechilo cerkovnim kanonam ale koli Teodorit priyihav do Kiyeva jogo prijnyali yak mitropolita j vin praviv dekilka rokiv nezvazhayuchi na rozislani z Konstantinopolya gramoti Teodorita viznavali mitropolitom Kiyivskim ukrayinski yeparhiyi u skladi Litovsko Ruskoyi derzhavi ta yeparhiyi kolishnoyi Galickoyi mitropoliyi Deyakij chas jomu pidporyadkovuvalas tverska j novgorodska yeparhiyi Cherez kilka misyaciv pislya visvyachennya Teodorita pomer mitropolit Feognost j u Konstantinopoli rozgornulas borotba za Kiyivsku mitropoliyu mizh Moskvoyu j Litvoyu V Moskvi mali svogo kandidata Oleksiya sho she za zhittya Feognosta buv jogo namisnikom Litovskij knyaz Olgerd takozh mav svogo kandidata na mitropolita vsiya Rusi Romana 1354 roku Roman otrimav svyachennya vid Konstantinopolskogo patriarha na mitropolita litovskogo j priyihav do Kiyeva shob keruvati mitropoliyeyu zi stolici vsiya Rusi Ale jogo ne prijnyali tomu sho Kiyiv pidtrimuvav Teodorita Zgodom cherez tisk yak moskovskoyi tak j litovskoyi vladi sho mala svoyih posvyachenih u Konstantinopoli mitropolitiv Teodorit vimushenij buv postupitisya mitropolichim prestolom Podalsha dolya nevidoma Poperednik Mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Rusi 1352 1354 Nastupnik Feognost Roman Oleksij Byakont Primitki Arhiv originalu za 13 travnya 2013 Procitovano 24 kvitnya 2009 PosilannyaM Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom V Rozdil VI Leontij Vojtovich Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st