Теодор Бухгольц (9 червня 1857, Влоцлавек, Варшавська губернія — 7 травня 1942, Ленінград) — російський художник, німецького походження.
Теодор Бухгольц | ||||
---|---|---|---|---|
Theodore Buchholz | ||||
При народженні | Theodore Alexander Ferdinand Buchholz | |||
Народження | 9 червня 1857 Влоцлавек, Влоцлавський повіт[d], Варшавська губернія, Королівство Польське, Російська імперія | |||
Смерть | 7 травня 1942 (84 роки) | |||
Ленінград, РРФСР, СРСР | ||||
Поховання | d | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Выще художнє училище Санкт-Петербурзької Імператорської Академії мистецтв | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Напрямок | класичний, модерн | |||
Член | СХ СРСР | |||
| ||||
Теодор Бухгольц у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в родині власника Влоцлавської друкарні Теодора Густава Бухгольца і його дружини Елеонори Фотке.
Закінчив реальну гімназію в рідному місті. У 1878 році вступив до Вищого художнього училища (ВХУ) Санкт-Петербурзької Імператорської Академії мистецтв, навчався під керівництвом П. П. Чистякова і В. І. Якобі.
У 1884 році за малюнок і етюд був нагороджений двома великими срібними медалями, в 1885-му представив до Ради ІАМ програмну картину «Дедал і Ікар», за яку отримав малу золоту медаль і звання класного художника II ступеня.
Будучи учнем ВХУ, почав працювати як графік, співпрацював з журналами «Нива», «Північ 1888)», «Батьківщина». З 1891 року — член петербурзького Товариства російських художників-ілюстраторів.
З 1888 року брав участь у виставках Академії мистецтв, Товариство російських акварелістів, Санкт-Петербурзького товариства художників.
У 1893—1919 роках викладав в Художній школі Імператорського (з 1918 — Всеросійського) Товариства заохочення мистецтв.
Після 1917 року брав участь у розвитку агітаційно-масового мистецтва, оформляв революційні свята. У 1918 році до річниці Жовтневої революції розробив ескізи мальовничого оздоблення Петрограда — Великого проспекту на Василівському острові, тріумфальної арки в Гавані.
У 1919—1932 роках викладав в середніх навчальних закладах, будинках культури та клубах Ленінграда, професор.
Помер під час блокади Ленінграда, похований на Смоленському лютеранському кладовищі.
Був одружений із скульпторкою М. Л. Діллон (1858—1932).
Творчість
Писав, головним чином, картини на історичні теми і жанрові полотна. Серед живописних творів художника — також портрети, картини на соціально-побутові теми, пейзажі («Великий канал. Венеція» (1898), Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв; «І. Ю. Рєпін серед друзів», акварель (1900), «Вілла Сальво. Лугано» (1913, обидві в Державному Російському музеї); «Безробіття» (1906, Національний художній музей Республіки Білорусь, Мінськ. В кінці XIX століття в його творчості став переважати стиль сецесії. Після перевороту 1917 року — автор картин на теми соціального будівництва.
Галерея
Література
- Рилов А. А. Спогади. — Л., 1940. — С. 178, 226.
- Агітаційно-масове мистецтво перших років Жовтня. — М., 1971. — С. 21, 23, 27, 55, 57.
Посилання
- Теодор Бухгольц
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Buhgolc 9 chervnya 1857 Vloclavek Varshavska guberniya 7 travnya 1942 Leningrad rosijskij hudozhnik nimeckogo pohodzhennya Teodor BuhgolcTheodore BuchholzPri narodzhenniTheodore Alexander Ferdinand BuchholzNarodzhennya9 chervnya 1857 1857 06 09 Vloclavek Vloclavskij povit d Varshavska guberniya Korolivstvo Polske Rosijska imperiyaSmert7 travnya 1942 1942 05 07 84 roki Leningrad RRFSR SRSRPohovannyadZhanrportretNavchannyaVyshe hudozhnye uchilishe Sankt Peterburzkoyi Imperatorskoyi Akademiyi mistectvDiyalnisthudozhnik pedagogNapryamokklasichnij modernChlenSH SRSR Teodor Buhgolc u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini vlasnika Vloclavskoyi drukarni Teodora Gustava Buhgolca i jogo druzhini Eleonori Fotke Zakinchiv realnu gimnaziyu v ridnomu misti U 1878 roci vstupiv do Vishogo hudozhnogo uchilisha VHU Sankt Peterburzkoyi Imperatorskoyi Akademiyi mistectv navchavsya pid kerivnictvom P P Chistyakova i V I Yakobi U 1884 roci za malyunok i etyud buv nagorodzhenij dvoma velikimi sribnimi medalyami v 1885 mu predstaviv do Radi IAM programnu kartinu Dedal i Ikar za yaku otrimav malu zolotu medal i zvannya klasnogo hudozhnika II stupenya Buduchi uchnem VHU pochav pracyuvati yak grafik spivpracyuvav z zhurnalami Niva Pivnich 1888 Batkivshina Z 1891 roku chlen peterburzkogo Tovaristva rosijskih hudozhnikiv ilyustratoriv Z 1888 roku brav uchast u vistavkah Akademiyi mistectv Tovaristvo rosijskih akvarelistiv Sankt Peterburzkogo tovaristva hudozhnikiv U 1893 1919 rokah vikladav v Hudozhnij shkoli Imperatorskogo z 1918 Vserosijskogo Tovaristva zaohochennya mistectv Pislya 1917 roku brav uchast u rozvitku agitacijno masovogo mistectva oformlyav revolyucijni svyata U 1918 roci do richnici Zhovtnevoyi revolyuciyi rozrobiv eskizi malovnichogo ozdoblennya Petrograda Velikogo prospektu na Vasilivskomu ostrovi triumfalnoyi arki v Gavani U 1919 1932 rokah vikladav v serednih navchalnih zakladah budinkah kulturi ta klubah Leningrada profesor Pomer pid chas blokadi Leningrada pohovanij na Smolenskomu lyuteranskomu kladovishi Buv odruzhenij iz skulptorkoyu M L Dillon 1858 1932 TvorchistPisav golovnim chinom kartini na istorichni temi i zhanrovi polotna Sered zhivopisnih tvoriv hudozhnika takozh portreti kartini na socialno pobutovi temi pejzazhi Velikij kanal Veneciya 1898 Rostovskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv I Yu Ryepin sered druziv akvarel 1900 Villa Salvo Lugano 1913 obidvi v Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi Bezrobittya 1906 Nacionalnij hudozhnij muzej Respubliki Bilorus Minsk V kinci XIX stolittya v jogo tvorchosti stav perevazhati stil secesiyi Pislya perevorotu 1917 roku avtor kartin na temi socialnogo budivnictva GalereyaLiteraturaRilov A A Spogadi L 1940 S 178 226 Agitacijno masove mistectvo pershih rokiv Zhovtnya M 1971 S 21 23 27 55 57 PosilannyaTeodor Buhgolc