Теловітриніт

Теловітриніт (рос. теловитринит, англ. telovitrinite, нім. Telovitrinit m) — підгрупа мацеральної групи вітриніту, що включає вітриніти зі структурами рослинних чарунок, що збереглися.

Теловітриніт.

Загальний опис

Термін введений у 1994 р. Міжнародним комітетом з петрології вугілля і органічної речовини (МКПВОР) для позначення вітриніту з клітинною (чарунковою) структурою. Така структура може бути видимою або невидимою у відбитому білому світлі. Підгрупа включає мацерали телініт і колотелініт, які відрізняються різною мірою геохімічної геліфікації (вітринітизацією). Телініт складається з ясно розпізнаваних стінок клітин, а колотелініт має більш або менш аморфну форму і на ділянках, паралельних заляганню, може мати значний ареальний розмір без лінійних країв. Якщо на залягання дивитися перпендикулярно, колотелініт представлений шарами різної товщини.

Син.: антраксилон; гумотелініт (буре вугілля). Походження слова: tela (лат.) — тканина; vitrum (лат.) — скло.

Походження

Мацерали даної підгрупи є похідними волокнистих і деревних тканин коріння, стебел, кори і листя, що складаються з целюлози і лігніну, і походять від трав'яних або деревоподібних рослин. Великі кількості теловітриніту вказують на високу міру збереження клітинної тканини у вологих умовах, можливо, з низьким рН, в лісистих торфовищах або болотах. Попередником теловітриніту у молодому вугіллі є гумотелініт.

Фізичні і хімічні властивості

Див. вітриніт, телініт і колотелініт.

Залягання

Див. телініт і колотелініт.

Технологічні властивості

При спалюванні теловітриніт має тенденцію до утворення ценосфер (кайносфер), а при коксуванні теловітриніт вугілля середніх стадій метаморфізму плавиться.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 640.
• Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.