Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тектонічне районування України — тектонічне районування території України, тобто виділення великих елементів земної кори в її межах за геологоструктурними ознаками. Більша частина території України належить до Східно-Європейської платформи; крайні західні і південні райони — до Середземноморського рухливого поясу. Центральною структурою давньої платформи є Український щит.
Опис
Територію України складають осадові, магматичні та метаморфічні породи віком від 3,7 млрд років до сучасних. Вони утворюють структури майже всіх відомих типів: від дорифейського щита (ядра давньої консолідації) до субокеанічної западини, яка й нині активно формується. Більша частина тер. України належить до Східно-Європейської платформи. Крайні західні і південні райони — до Середземноморського рухливого поясу.
Центральною структурою давньої платформи є Український щит, складений в основному метаморфізованими породами архею — нижнього протерозою. Щит розвивався майже протягом 3 млрд років за етапами: 4,6-4,0 млрд.р. тому ймовірно виникла базальтоїдна кора малої потужності. За раннього архею (4-3,5 млрд р. тому) почала формуватися сиалічна протокора, утворився комплекс ґнейсів тоналітового складу («сірих ґнейсів»). Кора була розігріта, мала підвищену проникність і зазнала пластичних деформацій. У пізньому археї (3,5-2,6 млрд.р. тому) внаслідок розтягнення сиалічної протокори виникли зеленокам'яні (середнє Придніпров'я) і чорнокітґранулітові (Побужжя, Приазов'я) пояси з потужним вулканізмом. На завершальній стадії формування вони були стиснуті та метаморфізовані. Наприкінці архею інтенсивна гранітизація зумовила збільшення потужності, зміну складу і фіз. властивостей кори. У ранньому протерозої (2,6-1,7 млрд р. тому) вперше чітко проявилися розломи. Вони виникли в потужній, охолодженій і крихкій корі переважно в місцях підвищеної проникності порід архею. Утворилися перші протогеосинкліналі, або проторифти (Криворізько-Кременчуцька, Оріхово-Павлоградська), і протоплатформи. Розломи поділили Український щит на основні блоки: Волино-Подільський, Білоцерківсько-Одеський, Кіровоградський, Придніпровський та Приазовський). Після наступної ґранітизації наприкінці раннього протерозою (1,7-1,6 млрд.р. тому) виникли субплатформні інтрузії габро, лабрадоритів і ґранітів рапаківі (Коростенський плутон, Корсунь-Новомиргородський плутон), утворилася складна мозаїчно-шарувата структура щита. В цілому його зах. частина відзначається поширенням ґранулітів, підвищеною базальтоїдністю кори та щільністю її нижньої частини, зосередженням глибинних магнітних неоднорідностей — ядер найдавнішої консолідації, зниженим вмістом радіоактивних елементів, переважанням регіональних розломів.
Схили щита є бортами прилеглих западин. Північний схил є півд. бортом Дніпровсько-Донецької западини — похилої структури платформного типу, яка сформувалася починаючи з візейського віку раннього карбону над зах. частиною пізньодевонського рифту тієї ж назви. Його сх. частину виділяють як Донецький прогин. Нижче імовірна наявність вужчого пізньопротерозойського рифтового ґрабена, півн.-зах. частина якого утворює на Українському щиті Овруцьку ґрабен-синкліналь. виник в результаті пульсаційного піднімання астеноліту (мантійного діапіру), що розсунув літосферу і поповнив її лужно-базальтоїдною магмою і сформувався внаслідок охолодження астеноліту. В Донецькому прогині за пермського періоду опускання замінилися підняттям, утворилася Донецька складчаста споруда. У півн. і півн.-зах. частинах прогину виникла Бахмутська западина, Кальміус-Торецька западина, Донецько-Орільська сідловина та Старобільська монокліналь, які протягом післяпермського часу продовжували занурюватися. Зах. схил Українського щита становить Волино-Подільську монокліналь (частину Дністровського перикратонного прогину). Її осадовий чохол почав формуватися у рифеї внаслідок диференційованих рухів блоків фундаменту, що супроводжувалися траповим вулканізмом. У той же час на півн. заході утворився Волино-Оршанський прогин (палеорифт). Наступні тектонічні рухи у крайовій частині платформи були результатом активного тектогенезу на прилеглих із заходу геосинклінальних системах: герцинський тектонічний цикл зумовив виникнення Львівського палеозойського прогину, альпійський — накладеної на його зах. частину Львівської крейдової западини. На півн. від них лежить Ковельський виступ і Ратнівський горст давньої платформи.
Вздовж краю Сх.-Європейської платформи простягаються відокремлені від неї тектонічним швом структури Середземноморського рухливого поясу. На захід це Карпатська покривно-складчаста споруда, облямована генетично пов'язаними з нею Передкарпатським прогином та Закарпатським прогином, які утворилися у неогені. Мають місце інтенсивні насуви крейдово-палеогенових флішових і давнішніх товщ на півн. сх. по похилих розломах, в результаті чого утворилася серія покривів (Рахівський, Поркулецький, Чорногірський, Магурський, Дуклянський, Кросненська зона), які перекривають одна одну і суміжні структури Передкарпатського прогину. Вздовж півд. краю Сх.-Європейської платформи структурами рухливого поясу є Добруджа, Придобруджинський прогин, Причорноморська група прогинів, Скіфська плита, Криму гірського складчасто-брилова споруда, Індоло-Кубанський прогин, Чорноморська субокеанічна западина, а також похилі Причорноморська западина та Південно-Українська монокліналь. Скіфська плита консолідувалася в результаті кімерійської складчастості. Після цього тектонічна активність зосередилася у прогинах. Вздовж тектонічного шва з Сх.-Європейською платформою утворилася Причорноморська група прогинів — ланцюг ґрабенів, подекуди з ознаками рифту. Над ними в кінці крейдового та в палеогеновому періоді виникла Причорноморська западина, крила якої перекрили схил Українського щита та Скіфську плиту. В олігоцені-антропогені завдяки орогенічним рухам у суміжних гірських системах активно формувався Індоло-Кубанський прогин. В цей же час прогиналася Чорноморська субокеанічна западина, де ще за палеоцену-еоцену в основі виникли рифтові ґрабени. Рухи були зумовлені підніманням астеноліту, що призвело до зменшення потужності і глибоких змін у складі порід земної кори. Внаслідок цього під Чорним морем відсутній «ґранітний» шар, а піщано-глиниста осадова товща (разом з шаром води) досягає 15-18 км. Вплив астеноліту, що розтікався, поширився на Скіфську плиту, Причорноморську западину і далі на північ, захоплюючи і Південно-Українську монокліналь.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tektonichne rajonuvannya Ukrayini tektonichne rajonuvannya teritoriyi Ukrayini tobto vidilennya velikih elementiv zemnoyi kori v yiyi mezhah za geologostrukturnimi oznakami Bilsha chastina teritoriyi Ukrayini nalezhit do Shidno Yevropejskoyi platformi krajni zahidni i pivdenni rajoni do Seredzemnomorskogo ruhlivogo poyasu Centralnoyu strukturoyu davnoyi platformi ye Ukrayinskij shit 1 Ukrayinskij shit 2 Kovelskij vistup 3 Volino Podilska plita 4 Karpatska skladchasta sistema 5 Zahidnoyevropejska platforma 6 Dniprovsko Donecka zapadina 7 Voronezka antekliza 8 Donecka skladchasta oblast 9 Prichornomorska zapadina 10 Skifska plita 11 Krimska skladchasta sistemaOpisTeritoriyu Ukrayini skladayut osadovi magmatichni ta metamorfichni porodi vikom vid 3 7 mlrd rokiv do suchasnih Voni utvoryuyut strukturi majzhe vsih vidomih tipiv vid dorifejskogo shita yadra davnoyi konsolidaciyi do subokeanichnoyi zapadini yaka j nini aktivno formuyetsya Bilsha chastina ter Ukrayini nalezhit do Shidno Yevropejskoyi platformi Krajni zahidni i pivdenni rajoni do Seredzemnomorskogo ruhlivogo poyasu Centralnoyu strukturoyu davnoyi platformi ye Ukrayinskij shit skladenij v osnovnomu metamorfizovanimi porodami arheyu nizhnogo proterozoyu Shit rozvivavsya majzhe protyagom 3 mlrd rokiv za etapami 4 6 4 0 mlrd r tomu jmovirno vinikla bazaltoyidna kora maloyi potuzhnosti Za rannogo arheyu 4 3 5 mlrd r tomu pochala formuvatisya sialichna protokora utvorivsya kompleks gnejsiv tonalitovogo skladu sirih gnejsiv Kora bula rozigrita mala pidvishenu proniknist i zaznala plastichnih deformacij U piznomu arheyi 3 5 2 6 mlrd r tomu vnaslidok roztyagnennya sialichnoyi protokori vinikli zelenokam yani serednye Pridniprov ya i chornokitgranulitovi Pobuzhzhya Priazov ya poyasi z potuzhnim vulkanizmom Na zavershalnij stadiyi formuvannya voni buli stisnuti ta metamorfizovani Naprikinci arheyu intensivna granitizaciya zumovila zbilshennya potuzhnosti zminu skladu i fiz vlastivostej kori U rannomu proterozoyi 2 6 1 7 mlrd r tomu vpershe chitko proyavilisya rozlomi Voni vinikli v potuzhnij oholodzhenij i krihkij kori perevazhno v miscyah pidvishenoyi proniknosti porid arheyu Utvorilisya pershi protogeosinklinali abo protorifti Krivorizko Kremenchucka Orihovo Pavlogradska i protoplatformi Rozlomi podilili Ukrayinskij shit na osnovni bloki Volino Podilskij Bilocerkivsko Odeskij Kirovogradskij Pridniprovskij ta Priazovskij Pislya nastupnoyi granitizaciyi naprikinci rannogo proterozoyu 1 7 1 6 mlrd r tomu vinikli subplatformni intruziyi gabro labradoritiv i granitiv rapakivi Korostenskij pluton Korsun Novomirgorodskij pluton utvorilasya skladna mozayichno sharuvata struktura shita V cilomu jogo zah chastina vidznachayetsya poshirennyam granulitiv pidvishenoyu bazaltoyidnistyu kori ta shilnistyu yiyi nizhnoyi chastini zoseredzhennyam glibinnih magnitnih neodnoridnostej yader najdavnishoyi konsolidaciyi znizhenim vmistom radioaktivnih elementiv perevazhannyam regionalnih rozlomiv Shili shita ye bortami prileglih zapadin Pivnichnij shil ye pivd bortom Dniprovsko Doneckoyi zapadini pohiloyi strukturi platformnogo tipu yaka sformuvalasya pochinayuchi z vizejskogo viku rannogo karbonu nad zah chastinoyu piznodevonskogo riftu tiyeyi zh nazvi Jogo sh chastinu vidilyayut yak Doneckij progin Nizhche imovirna nayavnist vuzhchogo piznoproterozojskogo riftovogo grabena pivn zah chastina yakogo utvoryuye na Ukrayinskomu shiti Ovrucku graben sinklinal vinik v rezultati pulsacijnogo pidnimannya astenolitu mantijnogo diapiru sho rozsunuv litosferu i popovniv yiyi luzhno bazaltoyidnoyu magmoyu i sformuvavsya vnaslidok oholodzhennya astenolitu V Doneckomu progini za permskogo periodu opuskannya zaminilisya pidnyattyam utvorilasya Donecka skladchasta sporuda U pivn i pivn zah chastinah proginu vinikla Bahmutska zapadina Kalmius Torecka zapadina Donecko Orilska sidlovina ta Starobilska monoklinal yaki protyagom pislyapermskogo chasu prodovzhuvali zanuryuvatisya Zah shil Ukrayinskogo shita stanovit Volino Podilsku monoklinal chastinu Dnistrovskogo perikratonnogo proginu Yiyi osadovij chohol pochav formuvatisya u rifeyi vnaslidok diferencijovanih ruhiv blokiv fundamentu sho suprovodzhuvalisya trapovim vulkanizmom U toj zhe chas na pivn zahodi utvorivsya Volino Orshanskij progin paleorift Nastupni tektonichni ruhi u krajovij chastini platformi buli rezultatom aktivnogo tektogenezu na prileglih iz zahodu geosinklinalnih sistemah gercinskij tektonichnij cikl zumoviv viniknennya Lvivskogo paleozojskogo proginu alpijskij nakladenoyi na jogo zah chastinu Lvivskoyi krejdovoyi zapadini Na pivn vid nih lezhit Kovelskij vistup i Ratnivskij gorst davnoyi platformi Vzdovzh krayu Sh Yevropejskoyi platformi prostyagayutsya vidokremleni vid neyi tektonichnim shvom strukturi Seredzemnomorskogo ruhlivogo poyasu Na zahid ce Karpatska pokrivno skladchasta sporuda oblyamovana genetichno pov yazanimi z neyu Peredkarpatskim proginom ta Zakarpatskim proginom yaki utvorilisya u neogeni Mayut misce intensivni nasuvi krejdovo paleogenovih flishovih i davnishnih tovsh na pivn sh po pohilih rozlomah v rezultati chogo utvorilasya seriya pokriviv Rahivskij Porkuleckij Chornogirskij Magurskij Duklyanskij Krosnenska zona yaki perekrivayut odna odnu i sumizhni strukturi Peredkarpatskogo proginu Vzdovzh pivd krayu Sh Yevropejskoyi platformi strukturami ruhlivogo poyasu ye Dobrudzha Pridobrudzhinskij progin Prichornomorska grupa proginiv Skifska plita Krimu girskogo skladchasto brilova sporuda Indolo Kubanskij progin Chornomorska subokeanichna zapadina a takozh pohili Prichornomorska zapadina ta Pivdenno Ukrayinska monoklinal Skifska plita konsoliduvalasya v rezultati kimerijskoyi skladchastosti Pislya cogo tektonichna aktivnist zoseredilasya u proginah Vzdovzh tektonichnogo shva z Sh Yevropejskoyu platformoyu utvorilasya Prichornomorska grupa proginiv lancyug grabeniv podekudi z oznakami riftu Nad nimi v kinci krejdovogo ta v paleogenovomu periodi vinikla Prichornomorska zapadina krila yakoyi perekrili shil Ukrayinskogo shita ta Skifsku plitu V oligoceni antropogeni zavdyaki orogenichnim ruham u sumizhnih girskih sistemah aktivno formuvavsya Indolo Kubanskij progin V cej zhe chas proginalasya Chornomorska subokeanichna zapadina de she za paleocenu eocenu v osnovi vinikli riftovi grabeni Ruhi buli zumovleni pidnimannyam astenolitu sho prizvelo do zmenshennya potuzhnosti i glibokih zmin u skladi porid zemnoyi kori Vnaslidok cogo pid Chornim morem vidsutnij granitnij shar a pishano glinista osadova tovsha razom z sharom vodi dosyagaye 15 18 km Vpliv astenolitu sho roztikavsya poshirivsya na Skifsku plitu Prichornomorsku zapadinu i dali na pivnich zahoplyuyuchi i Pivdenno Ukrayinsku monoklinal LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Posilannya