Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Текстура руд (англ. ore structure; нім. Erztextur f) — особливості будови рудної маси, що обумовлюються орієнтуванням і просторовим співвідношенням різних мінеральних аґреґатів, з яких складається руда (на відміну від структури руд — будови власне мінеральних аґреґатів). Визначається поєднанням мінеральних аґреґатів, різних за структурою та мінеральним складом. Морфологічною одиницею Т.р. є мінеральний аґреґат. Текстура виникає в руді у момент її утворення і віддзеркалює закономірності просторового розташування мінеральної речовини. Виділяють 10 осн. груп текстур: масивна, плямиста, смужкувата, прожилкова, сфероїдальна, ниркоподібна, дроблення, пустотна, каркасна й пухка. Усередині кожної групи є свої види, наприклад: плямиста включає два види текстур (такситова й вкраплена), а смужкувата — дев'ять видів текстур (власне смужкувата, стрічкова, складна й ін.). Аналіз структур і текстур руд дозволяє встановити послідовність утворення мінералів і особливості формування рудних тіл.
Окремі різновиди текстури руд
Вкраплена — характеризується наявністю зерен та аґреґатів зерен рудних мінералів у основній нерудній масі. Зустрічається в магматичних, контактово-метасоматичних, осадових та гідротермальних родовищах. Різновид — мигдалекам'яна текстура, характерна для магматичної мідно-нікелевої руди, представлена крапле- та мигделевидними утвореннями сульфідів заліза, міді, нікелю у олівіновому базальті.
Гроноподібна — сукупність кулястих і опуклих утворень з блискучою гладенькою поверхнею, у розрізі смугасті або концентрично-шкаралупчасті з радіально-променистими прошарками. Коломорфні текстури руд гідротермального та гіпергенного походження. Зустрічаються в жеодах, тріщинах, як нарости-кірки на інших рудах або гірських породах. Син. — текстура ниркоподібна, текстура натічно-шкаралупчаста.
Ґнейсовидна — текстура розсланцьованих пластичних рудних мас, яка зазнала післярудного динамічного впливу. Типовий приклад — ґаленітові руди, в яких зерна свинцевого блиску сплющені і видовжені в один бік. Схожа з ґнейсовою текстурою.
Друзова — утворюється при наповненні пустот гідротермальними розчинами або за рахунок кристалізації гелю. Див. текстура друзова.
Жеодова — характеризується численними жеодами — пустотами овальної форми розміром від 1,5 до 25 мм, інколи до 1 м з концентричним нашаруванням кристалічних мас від стінок до центра.
Жильна — характерна неправильною формою тріщин, які виповнює руда і перетином (проростанням) власне рудного мінералу та бокових порід. Син. — текстура перетину, прожилкова текстура.
Зональна — характерна концентричним чергуваннямшарів різного мінерального складу та структури. Розрізняють такі різновиди зональної текстури руд: агатова, концентрично-зональна, концентрично-шкаралупчаста.
Конґломератна — характерна наявністю конґломератів обкатаних зерен і шматків руди, конкрецій (валуни, галька) з дрібним рудним і нерудним матеріалом, що виконує роль цементу. Таку текстуру мають залізні руди осадового походження.
Конкреційна — характерна великою кількістю рудних конкрецій різного розміру — від часток мм до декількох дм, які знаходяться серед щільної або пухкої вмісної породи. Остання може також містити рудний матеріал. Характерна для залізних і марганцевих руд В залежності від розмірів та форми конкрецій вирізняють: макову або пороховидну текстуру (0,3-0,5 мм), дробову (0,5-1,0 мм), горохову (2-5 мм), бобову (0,5-1,0 см), горіхову (1-3 см), монетну або копійчану, грошову (1,5-2,0 см), млинцеву (2-15 см).
Кіркова — характерна наявністю у вмісних породах та руді кірок зміненої рудної речовини, які відрізняються за своїми фізичними властивостями (густиною, кольором) та складом, інколи — зональною будовою. Генезис цієї текстури пов'язують з вивітрюванням, цементацією сульфідних руд тощо. Зустрічається в деяких осадових залізних рудах.
Масивна — гомогенна рудна маса без пустот, прошарків тощо.
Печериста — характерна великою кількістю пустот розміром від 2-3 мм до 1,5 см та більше, які утворилися внаслідок вилуговування. Син. — кавернозна текстура.
Пориста — характерна порівняно дрібними пустотами (порами) 0,3-2,0 мм, які виникли на місці вилужених або вимитих рудних мінералів.
Порошкувата — тонкозерниста пухка рудна маса, яка виникає внаслідок вивітрювання. Зустрічається в залізних і марганцевих рудах. Розрізняють борошнисту, вохристу, землисту та сажисту текстуру руди.
Пухириста — рідкісна текстура, що характеризується рудними аґреґатами дрібних сфероїдальних пухирців з тонкими стінками. Приклад — пухирчаста хризокола Джезказганського родовища. Син. — текстура шлакоподібна.
Реліктова — група текстур успадкованих від заміщених або перетворених гірських порід і руд. Руди з цією текстурою належать до різного морфологічного типу. Зустрічаються в метаморфогенних, метасоматичних та екзогенних рудах.
Сітчаста — виникає при заповненні рудними мінералами тріщин гірської породи.
Сланцювата — виникає при динамоморфізмі, має властивість розколюватися на тонкі плитки. Сланцюватість може збігатися або не збігатися з шаруватістю. Приклад — гематитові руди Криворізького басейну.
Смугаста — характерна чергуванням тонких шарів (смуг) різного складу, кольору, крупності зерен. Зустрічається в рудах різного генезису — магматичних, осадових, метаморфічних і обумовлена різними причинами. Виділяють такі різновиди: лінійно-смугасту або стрічкову (деякі хромові руди, залізисті кварцити), хвилясто-смугасту (руди заміщення), коломорфно-смугасту, агатоподібну, складчасту (деякі криворізькі залізисті кварцити).
Такситова — текстура руди, яка представлена різними ділянками неправильної форми з різними мінеральним складом та(або) структурою.
Текстура перевідкладення — група текстур руд, які виникають при їх перевідкладенні. Текстура тиску — група текстур руд, які мають одну спільну ознаку — виникають у результаті механічної дії на руду. Різновиди текстур тиску: брекчієподібні, плойчаті (гофровані), смугасті та ін.
Флазерна — різновид текстури паралельної. Характеризується наявністю флазерів — хвилястих плівок слюди чи її аналогів, а також лінзоподібних аґреґатів зернистих матеріалів, які розташовуються між флазерами. Син. — завилькувата текстура.
Чарункова — характеризується великою кількістю порівняно рівномірно розташованих пор-чарунок з тонкими кремнезем-лімонітовими перегородками між ними. Чарунки або пусті, або заповнені (частково чи повністю) рудним матеріалом. Утворюється при вивітрюванні а також при метасоматичному заміщенні. Виділяють два різновиди чарункової текстури: губчаста та ящична. Губчаста — характерна переважанням пустот округлої форми і різних розмірів. Зустрічається в лімонітах, утвореного за рахунок сфалериту, борніту, ґаленіту, халькопіриту і піриту. Ящична — текстура лімонітів заміщення. У залежності від форми та розмірів чарунок, товщини стінок розрізняють: 1. Ящична ромбоедрична — характерна для лімонітів, які виникли з сидериту; 2. Ящична тригональна — характерна для лімонітів з борніту, чарунки схожі на сферичні трикутники; 3. Грубоящична — розмір чарунок 0,2-5 мм, утворюється по халькопіриту та сфалериту; 4. Тонкоящична — відрізняється меншими розмірами чарунок (0,01-0,5 мм); 5. Контурноящична — утворюється по тетраедриту; 6. Спайноящична — утворюється по ґаленіту.
Шарувата — текстура з чергуванням прошарків, які відрізняються за мінеральним складом, структурою та крупністю зерен або за фізичними характеристиками — твердістю компонент їх кольором тощо — при однаковому мінеральному складі. Будова окремих прошарків може сильно відрізнятися — бути щільною, масивною, оолітовою, конкреційною, конґломератною, порошкуватою і т.і. За товщиною прошарків розрізняють: грубошарову (від 0,5 см до перших см), тонкошарову (0,3-0,5 мм), мікрошарову (розрізняється під мікроскопом). За розташуванням прошарків у просторі і їх формою розрізняють: паралельно-шарові, лінзоподібні, похило-шарові текстури. Характерні для осадових залізних та марганцевих руд.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Геологический словарь: в 2-х томах. — М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др., 1978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tekstura rud angl ore structure nim Erztextur f osoblivosti budovi rudnoyi masi sho obumovlyuyutsya oriyentuvannyam i prostorovim spivvidnoshennyam riznih mineralnih agregativ z yakih skladayetsya ruda na vidminu vid strukturi rud budovi vlasne mineralnih agregativ Viznachayetsya poyednannyam mineralnih agregativ riznih za strukturoyu ta mineralnim skladom Morfologichnoyu odiniceyu T r ye mineralnij agregat Tekstura vinikaye v rudi u moment yiyi utvorennya i viddzerkalyuye zakonomirnosti prostorovogo roztashuvannya mineralnoyi rechovini Vidilyayut 10 osn grup tekstur masivna plyamista smuzhkuvata prozhilkova sferoyidalna nirkopodibna droblennya pustotna karkasna j puhka Useredini kozhnoyi grupi ye svoyi vidi napriklad plyamista vklyuchaye dva vidi tekstur taksitova j vkraplena a smuzhkuvata dev yat vidiv tekstur vlasne smuzhkuvata strichkova skladna j in Analiz struktur i tekstur rud dozvolyaye vstanoviti poslidovnist utvorennya mineraliv i osoblivosti formuvannya rudnih til Okremi riznovidi teksturi rudVkraplena harakterizuyetsya nayavnistyu zeren ta agregativ zeren rudnih mineraliv u osnovnij nerudnij masi Zustrichayetsya v magmatichnih kontaktovo metasomatichnih osadovih ta gidrotermalnih rodovishah Riznovid migdalekam yana tekstura harakterna dlya magmatichnoyi midno nikelevoyi rudi predstavlena kraple ta migdelevidnimi utvorennyami sulfidiv zaliza midi nikelyu u olivinovomu bazalti Gronopodibna sukupnist kulyastih i opuklih utvoren z bliskuchoyu gladenkoyu poverhneyu u rozrizi smugasti abo koncentrichno shkaralupchasti z radialno promenistimi prosharkami Kolomorfni teksturi rud gidrotermalnogo ta gipergennogo pohodzhennya Zustrichayutsya v zheodah trishinah yak narosti kirki na inshih rudah abo girskih porodah Sin tekstura nirkopodibna tekstura natichno shkaralupchasta Gnejsovidna tekstura rozslancovanih plastichnih rudnih mas yaka zaznala pislyarudnogo dinamichnogo vplivu Tipovij priklad galenitovi rudi v yakih zerna svincevogo blisku splyusheni i vidovzheni v odin bik Shozha z gnejsovoyu teksturoyu Druzova utvoryuyetsya pri napovnenni pustot gidrotermalnimi rozchinami abo za rahunok kristalizaciyi gelyu Div tekstura druzova Zheodova harakterizuyetsya chislennimi zheodami pustotami ovalnoyi formi rozmirom vid 1 5 do 25 mm inkoli do 1 m z koncentrichnim nasharuvannyam kristalichnih mas vid stinok do centra Zhilna harakterna nepravilnoyu formoyu trishin yaki vipovnyuye ruda i peretinom prorostannyam vlasne rudnogo mineralu ta bokovih porid Sin tekstura peretinu prozhilkova tekstura Zonalna harakterna koncentrichnim cherguvannyamshariv riznogo mineralnogo skladu ta strukturi Rozriznyayut taki riznovidi zonalnoyi teksturi rud agatova koncentrichno zonalna koncentrichno shkaralupchasta Konglomeratna harakterna nayavnistyu konglomerativ obkatanih zeren i shmatkiv rudi konkrecij valuni galka z dribnim rudnim i nerudnim materialom sho vikonuye rol cementu Taku teksturu mayut zalizni rudi osadovogo pohodzhennya Konkrecijna harakterna velikoyu kilkistyu rudnih konkrecij riznogo rozmiru vid chastok mm do dekilkoh dm yaki znahodyatsya sered shilnoyi abo puhkoyi vmisnoyi porodi Ostannya mozhe takozh mistiti rudnij material Harakterna dlya zaliznih i margancevih rud V zalezhnosti vid rozmiriv ta formi konkrecij viriznyayut makovu abo porohovidnu teksturu 0 3 0 5 mm drobovu 0 5 1 0 mm gorohovu 2 5 mm bobovu 0 5 1 0 sm gorihovu 1 3 sm monetnu abo kopijchanu groshovu 1 5 2 0 sm mlincevu 2 15 sm Kirkova harakterna nayavnistyu u vmisnih porodah ta rudi kirok zminenoyi rudnoyi rechovini yaki vidriznyayutsya za svoyimi fizichnimi vlastivostyami gustinoyu kolorom ta skladom inkoli zonalnoyu budovoyu Genezis ciyeyi teksturi pov yazuyut z vivitryuvannyam cementaciyeyu sulfidnih rud tosho Zustrichayetsya v deyakih osadovih zaliznih rudah Masivna gomogenna rudna masa bez pustot prosharkiv tosho Pecherista harakterna velikoyu kilkistyu pustot rozmirom vid 2 3 mm do 1 5 sm ta bilshe yaki utvorilisya vnaslidok vilugovuvannya Sin kavernozna tekstura Porista harakterna porivnyano dribnimi pustotami porami 0 3 2 0 mm yaki vinikli na misci viluzhenih abo vimitih rudnih mineraliv Poroshkuvata tonkozernista puhka rudna masa yaka vinikaye vnaslidok vivitryuvannya Zustrichayetsya v zaliznih i margancevih rudah Rozriznyayut boroshnistu vohristu zemlistu ta sazhistu teksturu rudi Puhirista ridkisna tekstura sho harakterizuyetsya rudnimi agregatami dribnih sferoyidalnih puhirciv z tonkimi stinkami Priklad puhirchasta hrizokola Dzhezkazganskogo rodovisha Sin tekstura shlakopodibna Reliktova grupa tekstur uspadkovanih vid zamishenih abo peretvorenih girskih porid i rud Rudi z ciyeyu teksturoyu nalezhat do riznogo morfologichnogo tipu Zustrichayutsya v metamorfogennih metasomatichnih ta ekzogennih rudah Sitchasta vinikaye pri zapovnenni rudnimi mineralami trishin girskoyi porodi Slancyuvata vinikaye pri dinamomorfizmi maye vlastivist rozkolyuvatisya na tonki plitki Slancyuvatist mozhe zbigatisya abo ne zbigatisya z sharuvatistyu Priklad gematitovi rudi Krivorizkogo basejnu Smugasta harakterna cherguvannyam tonkih shariv smug riznogo skladu koloru krupnosti zeren Zustrichayetsya v rudah riznogo genezisu magmatichnih osadovih metamorfichnih i obumovlena riznimi prichinami Vidilyayut taki riznovidi linijno smugastu abo strichkovu deyaki hromovi rudi zalizisti kvarciti hvilyasto smugastu rudi zamishennya kolomorfno smugastu agatopodibnu skladchastu deyaki krivorizki zalizisti kvarciti Taksitova tekstura rudi yaka predstavlena riznimi dilyankami nepravilnoyi formi z riznimi mineralnim skladom ta abo strukturoyu Tekstura perevidkladennya grupa tekstur rud yaki vinikayut pri yih perevidkladenni Tekstura tisku grupa tekstur rud yaki mayut odnu spilnu oznaku vinikayut u rezultati mehanichnoyi diyi na rudu Riznovidi tekstur tisku brekchiyepodibni plojchati gofrovani smugasti ta in Flazerna riznovid teksturi paralelnoyi Harakterizuyetsya nayavnistyu flazeriv hvilyastih plivok slyudi chi yiyi analogiv a takozh linzopodibnih agregativ zernistih materialiv yaki roztashovuyutsya mizh flazerami Sin zavilkuvata tekstura Charunkova harakterizuyetsya velikoyu kilkistyu porivnyano rivnomirno roztashovanih por charunok z tonkimi kremnezem limonitovimi peregorodkami mizh nimi Charunki abo pusti abo zapovneni chastkovo chi povnistyu rudnim materialom Utvoryuyetsya pri vivitryuvanni a takozh pri metasomatichnomu zamishenni Vidilyayut dva riznovidi charunkovoyi teksturi gubchasta ta yashichna Gubchasta harakterna perevazhannyam pustot okrugloyi formi i riznih rozmiriv Zustrichayetsya v limonitah utvorenogo za rahunok sfaleritu bornitu galenitu halkopiritu i piritu Yashichna tekstura limonitiv zamishennya U zalezhnosti vid formi ta rozmiriv charunok tovshini stinok rozriznyayut 1 Yashichna romboedrichna harakterna dlya limonitiv yaki vinikli z sideritu 2 Yashichna trigonalna harakterna dlya limonitiv z bornitu charunki shozhi na sferichni trikutniki 3 Gruboyashichna rozmir charunok 0 2 5 mm utvoryuyetsya po halkopiritu ta sfaleritu 4 Tonkoyashichna vidriznyayetsya menshimi rozmirami charunok 0 01 0 5 mm 5 Konturnoyashichna utvoryuyetsya po tetraedritu 6 Spajnoyashichna utvoryuyetsya po galenitu Sharuvata tekstura z cherguvannyam prosharkiv yaki vidriznyayutsya za mineralnim skladom strukturoyu ta krupnistyu zeren abo za fizichnimi harakteristikami tverdistyu komponent yih kolorom tosho pri odnakovomu mineralnomu skladi Budova okremih prosharkiv mozhe silno vidriznyatisya buti shilnoyu masivnoyu oolitovoyu konkrecijnoyu konglomeratnoyu poroshkuvatoyu i t i Za tovshinoyu prosharkiv rozriznyayut grubosharovu vid 0 5 sm do pershih sm tonkosharovu 0 3 0 5 mm mikrosharovu rozriznyayetsya pid mikroskopom Za roztashuvannyam prosharkiv u prostori i yih formoyu rozriznyayut paralelno sharovi linzopodibni pohilo sharovi teksturi Harakterni dlya osadovih zaliznih ta margancevih rud Div takozhStruktura rudLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Geologicheskij slovar v 2 h tomah M Nedra Pod redakciej K N Paffengolca i dr 1978