Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меристе́ма (від грец. meristos — подільний) — твірна тканина рослин, що складається з недиференційованих клітин (меристематичних клітин), і знаходиться у частинах рослин, де відбувається ріст.
Цитологічні особливості меристем
Диференційовані клітини рослин загалом не можуть ділитися або перетворюватися на клітини інших типів. Тому, поділ клітин в меристемах необхідний для забезпечення нових клітин для росту інших тканин, утворення нових органів і забезпечення структури тіла рослини. За функцією меристематичні клітини аналогічні стовбуровим клітинам тварин, які не диференціюються або диференціюються незначно, і здатні до безперервного клітинного поділу. Меристематичні клітини маленькі, а цитоплазма та ядро повністю заповнюють клітину. Вакуолі надзвичайно маленькі, а цитоплазма не містить диференційованих пластид (хлоропластів або хромопластів), хоча вони присутні в рудиментарній формі (). Меристематичні клітини щільно упаковані, майже без міжклітинного простору. Клітинна стінка — дуже тонка первинна клітинна стінка.
Фізіологічна діяльність меристем вимагає балансу між двома антагоністичними процесами: утворенням нових тканин і підтримкою оновлення популяції меристематичних клітин.
Меристема — твірна рослинна тканина, з якої можуть утворюватися всі інші тканини, меристематичні клітини тривалий час зберігають здатність до поділу з утворенням нових неспеціалізованих клітин.
Клітини меристеми сплощені, дрібні, щільно розташовані одна біля одної, без межклітинників, в центрі клітин розташоване ядро, вакуолі дрібні, численні, клітинна оболонка первинна, наявні лише попередники пластид.
Цитологічні особливості меристем найбільш типово виражені у апікальних меристем. Клітини ізодіаметричні багатокутники, не розділені міжклітинниками. Клітинні стінки тонкі, з невеликим вмістом целюлози. Цитоплазма густа, ядро велике, розташоване в центрі. В цитоплазмі велика кількість рибосом та мітохнодрій (відбувається інтенсивний синтез білків та інших речовин). Численні вакуолі дуже дрібні.
Клітини латеральних меристем неоднакові за розміром та формою. Це пов'язане з відмінністю клітин постійних тканин, що з них утворюються. Так, наприклад, в камбії є паренхімні та прозенхімні клітини. З паренхімних ініціалей утворюється паренхіма провідних комплексів, з прозенхімних — власне провідні елементи.
Меристеми класифікують за положенням їх в рослині:
- Верхівкові (апікальні).
- Бічні (латеральні).
- Вставні (інтеркалярні).
Та за походженням:
- первинні
- вторинні.
Первинні меристеми знаходяться в тісному зв'язку з апікальними меристемами та безпосередньо з них утворюються, зокрема, протодерма, основна меристема, прокамбій. Протодерма — одношаровий шар малодиференційованих клітин, що вкриває апекс ззовні, в подальшому з неї формується епідерма. З основної меристеми формується кора, а з прокамбію, клітини якого витягнуті вздовж осі стебла, формується центральний циліндр.
Вторинні меристеми виникають із спеціалізованих клітин зрілих органів рослин та забезпечують їх латеральний ріст (фелоген, перицикл, камбій). Тканини, що утворюються з первинної меристеми, називаються первинними, а з вторинної — вторинними. До вторинних меристем слід також віднести так звані травматичні меристеми, які формуються в місцях ушкодження тіла рослин та забезпечують регенерацію.
Серед перерахованих типів меристем першою в онтогенезі з'являється апікальна меристема, із якої відбувається диференціація всіх інших тканин. Розташована вона на верхівках (апексах) стебла і кореня та їх бічних відгалужень. Особливістю життєдіяльності рослинного організму є, зокрема, збереження твірної діяльності у апікальних меристем протягом всього онтогенезу, тому говорять, що рослини здатні до необмеженого росту.
1 — Центральна частина
2 — Периферична частина
Апікальна меристема
Апікальна меристема — представлена сукупністю клітин, що розташовані на верхівках головної та бічних осей стебла і кореня, за рахунок них органи ростуть у довжину.
1 — основна меристема (плером)
2 — каліптроген (живі клітини кореневого чохлика)
3 — кореневий чохлик
4 — мертві клітини, що злущуються
5 — прокамбій
Апікальна меристема локалізується на полюсах зародка — кінчику кореня та бруньки. Забезпечує ріст кореня та пагона в довжину. Апікальні меристеми первинні, вони утворюють кореня та пагона.
Латеральна меристема
Бічна меристема (латеральна) — клітини розташовуються вздовж осі органів, забезпечуючи їх ріст в товщину. Бічні меристеми можуть бути як первиними (прокамбій, перицикл) так і вторинними (камбій, фелоген).
Латеральна меристема розташована по колу осьових органів, утворюючи циліндри, що на поперечних зрізах мають вигляд кільця.
Первинні бічні меристеми — прокамбій, перицикл — виникають під апексами та знаходяться в безпосередньому зв'язку з ними.
Вторинні бічні меристеми — камбій та фелоген (пробковий камбій) — формуються пізніше з промеристем або постійних тканин шляхом їх диференціації.
Бічні меристеми забезпечують потовщення кореня та стебла. З прокамбію та камбію утворюються провідні тканини, з фелогена — кірка.
Фелоген (рос. феллоген) — вторинна меристематична тканина — формується за рахунок периклінальних поділів клітин перициклу і закладається під . Фелоген відкладає назовні вторинну покривну тканину — корок. Діяльність фелогену приводить до того, що первинна кора під тиском наростаючих вторинних тканин ізолюється від , відмирає і відділяється.
Таким чином на зміну первинній формується вторинна кора, що є сукупністю тканин, розташованих назовні від камбію.
Інтеркалярна меристема
Інтеркалярна меристема (синонім — вставна меристема) — клітини розташовуються між ділянками диференційованих тканин, забезпечуючи вставний ріст.
Інтеркалярна меристема, наприклад, розташовується у вузлах злаків, біля основи черешків, тичинкових ниток. Це залишкові первинні меристеми. Вони походять від верівкових меристем, але їх перетворення в постійні тканини затримане порівняно з іншими тканинами стебла. Це ніжні меристеми особливо добре помітні у злаків. У разі полягання хлібів вони забезпечують підняття стебел за рахунок нерівномірного поділу клітин з нижнього та верхнього боку соломини.І вона забезпечує інтекалярний ріст.
Ранева, або травматична меристема
Утворюються при пораненні тканин та органів. Живі клітини, що оточують уражені ділянки, дедиференціюються та починають ділитися, тобто перетворюються на вторинну меристему. Раневі меристеми утворюють калюс — щільну тканину біловатого або жовтуватого кольору, що складається з паренхімних клітин різного розміру, розташованих не упорядковано. Клітини калюса мають крупні ядра та відносно товсті клітинні стінки. Калюс може дати початок будь-якій тканині або органу рослини. На перефірії формується корок, можлива диференціація клітин калюса на інші тканини. В калюсі можуть закладаться додаткові корені та бруньки. Калюс виникає при щеплені рослин, забезпечує зростання прищепи та підщепи; в основі черенків. Також калюс використовують для отримання культури ізольованих тканин.
| Ця стаття не містить . (березень 2014) |
 | Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meriste ma vid grec meristos podilnij tvirna tkanina roslin sho skladayetsya z nediferencijovanih klitin meristematichnih klitin i znahoditsya u chastinah roslin de vidbuvayetsya rist Model apikalnoyi meristemi tunika konus Meristema korenya cibuli Allium cepa pid mikroskopomCitologichni osoblivosti meristemDiferencijovani klitini roslin zagalom ne mozhut dilitisya abo peretvoryuvatisya na klitini inshih tipiv Tomu podil klitin v meristemah neobhidnij dlya zabezpechennya novih klitin dlya rostu inshih tkanin utvorennya novih organiv i zabezpechennya strukturi tila roslini Za funkciyeyu meristematichni klitini analogichni stovburovim klitinam tvarin yaki ne diferenciyuyutsya abo diferenciyuyutsya neznachno i zdatni do bezperervnogo klitinnogo podilu Meristematichni klitini malenki a citoplazma ta yadro povnistyu zapovnyuyut klitinu Vakuoli nadzvichajno malenki a citoplazma ne mistit diferencijovanih plastid hloroplastiv abo hromoplastiv hocha voni prisutni v rudimentarnij formi Meristematichni klitini shilno upakovani majzhe bez mizhklitinnogo prostoru Klitinna stinka duzhe tonka pervinna klitinna stinka Fiziologichna diyalnist meristem vimagaye balansu mizh dvoma antagonistichnimi procesami utvorennyam novih tkanin i pidtrimkoyu onovlennya populyaciyi meristematichnih klitin Meristema tvirna roslinna tkanina z yakoyi mozhut utvoryuvatisya vsi inshi tkanini meristematichni klitini trivalij chas zberigayut zdatnist do podilu z utvorennyam novih nespecializovanih klitin Klitini meristemi splosheni dribni shilno roztashovani odna bilya odnoyi bez mezhklitinnikiv v centri klitin roztashovane yadro vakuoli dribni chislenni klitinna obolonka pervinna nayavni lishe poperedniki plastid Citologichni osoblivosti meristem najbilsh tipovo virazheni u apikalnih meristem Klitini izodiametrichni bagatokutniki ne rozdileni mizhklitinnikami Klitinni stinki tonki z nevelikim vmistom celyulozi Citoplazma gusta yadro velike roztashovane v centri V citoplazmi velika kilkist ribosom ta mitohnodrij vidbuvayetsya intensivnij sintez bilkiv ta inshih rechovin Chislenni vakuoli duzhe dribni Klitini lateralnih meristem neodnakovi za rozmirom ta formoyu Ce pov yazane z vidminnistyu klitin postijnih tkanin sho z nih utvoryuyutsya Tak napriklad v kambiyi ye parenhimni ta prozenhimni klitini Z parenhimnih inicialej utvoryuyetsya parenhima providnih kompleksiv z prozenhimnih vlasne providni elementi Meristemi klasifikuyut za polozhennyam yih v roslini Verhivkovi apikalni Bichni lateralni Vstavni interkalyarni Ta za pohodzhennyam pervinni vtorinni Pervinni meristemi znahodyatsya v tisnomu zv yazku z apikalnimi meristemami ta bezposeredno z nih utvoryuyutsya zokrema protoderma osnovna meristema prokambij Protoderma odnosharovij shar malodiferencijovanih klitin sho vkrivaye apeks zzovni v podalshomu z neyi formuyetsya epiderma Z osnovnoyi meristemi formuyetsya kora a z prokambiyu klitini yakogo vityagnuti vzdovzh osi stebla formuyetsya centralnij cilindr Vtorinni meristemi vinikayut iz specializovanih klitin zrilih organiv roslin ta zabezpechuyut yih lateralnij rist felogen pericikl kambij Tkanini sho utvoryuyutsya z pervinnoyi meristemi nazivayutsya pervinnimi a z vtorinnoyi vtorinnimi Do vtorinnih meristem slid takozh vidnesti tak zvani travmatichni meristemi yaki formuyutsya v miscyah ushkodzhennya tila roslin ta zabezpechuyut regeneraciyu Sered pererahovanih tipiv meristem pershoyu v ontogenezi z yavlyayetsya apikalna meristema iz yakoyi vidbuvayetsya diferenciaciya vsih inshih tkanin Roztashovana vona na verhivkah apeksah stebla i korenya ta yih bichnih vidgaluzhen Osoblivistyu zhittyediyalnosti roslinnogo organizmu ye zokrema zberezhennya tvirnoyi diyalnosti u apikalnih meristem protyagom vsogo ontogenezu tomu govoryat sho roslini zdatni do neobmezhenogo rostu Budova apikalnoyi meristemi tochki rostu 1 Centralna chastina 2 Periferichna chastinaApikalna meristemaApikalna meristema predstavlena sukupnistyu klitin sho roztashovani na verhivkah golovnoyi ta bichnih osej stebla i korenya za rahunok nih organi rostut u dovzhinu Tochka rostu korenya zbilshennya 10x 1 osnovna meristema plerom 2 kaliptrogen zhivi klitini korenevogo chohlika 3 korenevij chohlik 4 mertvi klitini sho zlushuyutsya 5 prokambij Apikalna meristema lokalizuyetsya na polyusah zarodka kinchiku korenya ta brunki Zabezpechuye rist korenya ta pagona v dovzhinu Apikalni meristemi pervinni voni utvoryuyut korenya ta pagona Lateralna meristemaBichna meristema lateralna klitini roztashovuyutsya vzdovzh osi organiv zabezpechuyuchi yih rist v tovshinu Bichni meristemi mozhut buti yak pervinimi prokambij pericikl tak i vtorinnimi kambij felogen Lateralna meristema roztashovana po kolu osovih organiv utvoryuyuchi cilindri sho na poperechnih zrizah mayut viglyad kilcya Pervinni bichni meristemi prokambij pericikl vinikayut pid apeksami ta znahodyatsya v bezposerednomu zv yazku z nimi Vtorinni bichni meristemi kambij ta felogen probkovij kambij formuyutsya piznishe z promeristem abo postijnih tkanin shlyahom yih diferenciaciyi Bichni meristemi zabezpechuyut potovshennya korenya ta stebla Z prokambiyu ta kambiyu utvoryuyutsya providni tkanini z felogena kirka Felogen ros fellogen vtorinna meristematichna tkanina formuyetsya za rahunok periklinalnih podiliv klitin periciklu i zakladayetsya pid Felogen vidkladaye nazovni vtorinnu pokrivnu tkaninu korok Diyalnist felogenu privodit do togo sho pervinna kora pid tiskom narostayuchih vtorinnih tkanin izolyuyetsya vid vidmiraye i viddilyayetsya Takim chinom na zminu pervinnij formuyetsya vtorinna kora sho ye sukupnistyu tkanin roztashovanih nazovni vid kambiyu Interkalyarna meristemaInterkalyarna meristema sinonim vstavna meristema klitini roztashovuyutsya mizh dilyankami diferencijovanih tkanin zabezpechuyuchi vstavnij rist Interkalyarna meristema napriklad roztashovuyetsya u vuzlah zlakiv bilya osnovi chereshkiv tichinkovih nitok Ce zalishkovi pervinni meristemi Voni pohodyat vid verivkovih meristem ale yih peretvorennya v postijni tkanini zatrimane porivnyano z inshimi tkaninami stebla Ce nizhni meristemi osoblivo dobre pomitni u zlakiv U razi polyagannya hlibiv voni zabezpechuyut pidnyattya stebel za rahunok nerivnomirnogo podilu klitin z nizhnogo ta verhnogo boku solomini I vona zabezpechuye intekalyarnij rist Raneva abo travmatichna meristemaUtvoryuyutsya pri poranenni tkanin ta organiv Zhivi klitini sho otochuyut urazheni dilyanki dediferenciyuyutsya ta pochinayut dilitisya tobto peretvoryuyutsya na vtorinnu meristemu Ranevi meristemi utvoryuyut kalyus shilnu tkaninu bilovatogo abo zhovtuvatogo koloru sho skladayetsya z parenhimnih klitin riznogo rozmiru roztashovanih ne uporyadkovano Klitini kalyusa mayut krupni yadra ta vidnosno tovsti klitinni stinki Kalyus mozhe dati pochatok bud yakij tkanini abo organu roslini Na perefiriyi formuyetsya korok mozhliva diferenciaciya klitin kalyusa na inshi tkanini V kalyusi mozhut zakladatsya dodatkovi koreni ta brunki Kalyus vinikaye pri shepleni roslin zabezpechuye zrostannya prishepi ta pidshepi v osnovi cherenkiv Takozh kalyus vikoristovuyut dlya otrimannya kulturi izolovanih tkanin Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2014 Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi