Тахір ібн Гусейн (* 775/776 — 822) — 1-й емір Держави Тахіридів у 821—822 роках.
Тахір ібн Гусейн | |
---|---|
Ім'я при народженні | طاهر بن حسین |
Народився | 775/776 Бушенг |
Помер | 822 Мерв ·отруєння? |
Підданство | Аббасидський халіфат |
Національність | перс |
Діяльність | воєначальник |
Титул | емір |
Термін | 821—822 роки |
Попередник | засновано |
Наступник | Талха ібн Тахір |
Конфесія | суннізм |
Рід | Тахіриди |
Батько | Гусейн ібн Мус'аб |
Діти | 3 сина |
|
Походження
Походив з родини дехканів (землевласників). Його дідусь Разик (або Рузайк) був — колишнім рабом — Тальха ібн Абда-Аллаха, валі (намісника) Сістана. Завдяки патронату останнього Разик зумів просунутися державними щаблями й закласти основу багатства, отримавши земельні наділи в східному Хорасані. Син Разика — Мус'аб, що спочатку перебував на службі у даї Саліма ібн Абасса, згодом відзначившись під час боротьби Аббасидів проти Омеядів за владу, стає намісником міста Герат (тоді не сильно впливового) і Зіндеджана. Його син Гусейн успадкував посаду намісника Герата, збільшивши вплив своєї родини в Хорасані.
Життєпис
Кар'єра
Тахір був сином Гусейна ібн Мус'аба. Народився у 775 або 776 році в родинному володінні Бушенг (арабською — Пушанг), що неподалік від Герату. Після смерті батька успадкував його посаду намісника Герату. З кінця 790-х років вступив у конфлікт з Алі ібн Ісою ібн Маганом, валі Хорасану, що намагався придушити вплив впливових родин провінції. В результаті Тахіра було заарештовано. Лише після призначення 808 року нового валі — Хартаманиібн Аяна отримав свободу. Того ж року відзначився під час придушення повстання Рафі ібн аль-Лайта, намісника Самарканду, але втратив одне око, внаслідок чого отримав прізвисько «Аль-Аавар» (Одноокий).
У 809 році після смерті халіфа Гаруна ар-Рашида, Тахір опинився серед наближених його сина аль-Мамуна, що став валі Хорасану та Мавераннахра, здобувши значний авторитет. 810 року підтримав наміри аль-Мамуна боротися за владу зі своїм братом — халіфом аль-Аміном. У 811 році очолив Тахір ібн Гусейн 5-тисячне військо проти давнього ворога Алі ібн Іси, військовика халіфа. У вирішальній битві при Реї, що 3 липня того ж року, Тахір завдав поразки 40-тисячному війську ворога. Завдяки цьому північна Персія опинилася під владою аль-Мамуна.
Того ж року Тахір рушив до аджемського Іраку, де у битві при Гамадані завдав поразки 20-тисячному війську халіфа на чолі з Абд ар-Рахманом ібн Джабалем. Навесні 812 року було захоплено Хузістан, південну Месопотамію з Басрою, але боротьба проти аль-Аміна до його прибічників на чолі з аль-Фадлом тривала до вересня 813 року, коли нарешті було захоплено Багдад. За наказом Тахіра аль-Аміна було страчено, а новим халіфом оголошено аль-Мамуна. Останній призначив Тахіра ібн Гусейна валі аль-Джазіри (північно-західна Месопотамія), Сирії та Магрибу.
Протягом 814—817 року фактично Месопотамією, оскільки аль-Мамун перебував у Мерві. Без усіляко успіху боровся проти арабських племен в Сирії, що виступали проти ногво халіфа. Тахір ібн Гусейн перебував у місті Ракка, де створив власне військо та накопичив чималі статки.
У 817 році не запобіг заколоту знаті, яка оголосила халіфом Ібрагіма ібн аль-Махді. Втім у 818 році переміг аль-Фадла, колишнього візира аль-Аміна. У 819 році з'єднався з аль-Мамуном, спільно з яким захопив Багдад. Тоді ж призначено сагібом аль-шурта (на кшталт міністра внутрішніх справ і поліції столиці), валі Багдаду, головним мірабом (начальником іригаційної системи арабського Іраку).
Емір Хорасану
У 821 році Тахіра ібн Гусейн був призначений намісником Хорасана і Мавераннахра. Його син Абдалла став валі Багдаду. Доволі швидко він встановив владу також над Сістаном, Керманом, північною Персією з містом Рей. Своєю резиденцією Тахір незабаром обрав Нішапур, з чим було пов'язано швидке зростання цього міста. Втім його намагання придушити рух хариджитів та боротьба з Алідами в табаристані не мали значного успіху.
822 року віддав наказ не згадувати імені халіфа в п'ятничній хутбі, що означало проголошення незалежності. Став карбувати власну монету. 822 року Тахір раптово помер. Як вважають, він був отруєний шпигунами халіфа аль-Мамуна. Але його владу перейняв син Талха ібн Тахір.
Джерела
- Daniel, Elton L. (1979). The Political and Social History of Khurasan under Abbasid Rule, 747—820. Minneapolis & Chicago: Bibliotheca Islamica, Inc. .
- Daftary, F. (1998). Asimov, M. S.; Bosworth, C. E. Bosworth, ed. History of Civilization in Central Asia. 4 — The age of achievement: A.D. 750 to the end of the fifteenth century. [S.l.]: UNESCO Publishing
- Kennedy, Hugh N. (2004). The Prophet and the Age of the Caliphates: The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century (Second ed.). Harlow, UK: Pearson Education Ltd. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tahir ibn Gusejn 775 776 822 1 j emir Derzhavi Tahiridiv u 821 822 rokah Tahir ibn GusejnIm ya pri narodzhenniطاهر بن حسینNarodivsya775 776 BushengPomer822 Merv otruyennya PiddanstvoAbbasidskij halifatNacionalnistpersDiyalnistvoyenachalnikTitulemirTermin821 822 rokiPoperednikzasnovanoNastupnikTalha ibn TahirKonfesiyasunnizmRidTahiridiBatkoGusejn ibn Mus abDiti3 sina Mediafajli u VikishovishiPohodzhennyaPohodiv z rodini dehkaniv zemlevlasnikiv Jogo didus Razik abo Ruzajk buv kolishnim rabom Talha ibn Abda Allaha vali namisnika Sistana Zavdyaki patronatu ostannogo Razik zumiv prosunutisya derzhavnimi shablyami j zaklasti osnovu bagatstva otrimavshi zemelni nadili v shidnomu Horasani Sin Razika Mus ab sho spochatku perebuvav na sluzhbi u dayi Salima ibn Abassa zgodom vidznachivshis pid chas borotbi Abbasidiv proti Omeyadiv za vladu staye namisnikom mista Gerat todi ne silno vplivovogo i Zindedzhana Jogo sin Gusejn uspadkuvav posadu namisnika Gerata zbilshivshi vpliv svoyeyi rodini v Horasani ZhittyepisKar yera Tahir buv sinom Gusejna ibn Mus aba Narodivsya u 775 abo 776 roci v rodinnomu volodinni Busheng arabskoyu Pushang sho nepodalik vid Geratu Pislya smerti batka uspadkuvav jogo posadu namisnika Geratu Z kincya 790 h rokiv vstupiv u konflikt z Ali ibn Isoyu ibn Maganom vali Horasanu sho namagavsya pridushiti vpliv vplivovih rodin provinciyi V rezultati Tahira bulo zaareshtovano Lishe pislya priznachennya 808 roku novogo vali Hartamaniibn Ayana otrimav svobodu Togo zh roku vidznachivsya pid chas pridushennya povstannya Rafi ibn al Lajta namisnika Samarkandu ale vtrativ odne oko vnaslidok chogo otrimav prizvisko Al Aavar Odnookij U 809 roci pislya smerti halifa Garuna ar Rashida Tahir opinivsya sered nablizhenih jogo sina al Mamuna sho stav vali Horasanu ta Maverannahra zdobuvshi znachnij avtoritet 810 roku pidtrimav namiri al Mamuna borotisya za vladu zi svoyim bratom halifom al Aminom U 811 roci ocholiv Tahir ibn Gusejn 5 tisyachne vijsko proti davnogo voroga Ali ibn Isi vijskovika halifa U virishalnij bitvi pri Reyi sho 3 lipnya togo zh roku Tahir zavdav porazki 40 tisyachnomu vijsku voroga Zavdyaki comu pivnichna Persiya opinilasya pid vladoyu al Mamuna Togo zh roku Tahir rushiv do adzhemskogo Iraku de u bitvi pri Gamadani zavdav porazki 20 tisyachnomu vijsku halifa na choli z Abd ar Rahmanom ibn Dzhabalem Navesni 812 roku bulo zahopleno Huzistan pivdennu Mesopotamiyu z Basroyu ale borotba proti al Amina do jogo pribichnikiv na choli z al Fadlom trivala do veresnya 813 roku koli nareshti bulo zahopleno Bagdad Za nakazom Tahira al Amina bulo stracheno a novim halifom ogolosheno al Mamuna Ostannij priznachiv Tahira ibn Gusejna vali al Dzhaziri pivnichno zahidna Mesopotamiya Siriyi ta Magribu Protyagom 814 817 roku faktichno Mesopotamiyeyu oskilki al Mamun perebuvav u Mervi Bez usilyako uspihu borovsya proti arabskih plemen v Siriyi sho vistupali proti nogvo halifa Tahir ibn Gusejn perebuvav u misti Rakka de stvoriv vlasne vijsko ta nakopichiv chimali statki U 817 roci ne zapobig zakolotu znati yaka ogolosila halifom Ibragima ibn al Mahdi Vtim u 818 roci peremig al Fadla kolishnogo vizira al Amina U 819 roci z yednavsya z al Mamunom spilno z yakim zahopiv Bagdad Todi zh priznacheno sagibom al shurta na kshtalt ministra vnutrishnih sprav i policiyi stolici vali Bagdadu golovnim mirabom nachalnikom irigacijnoyi sistemi arabskogo Iraku Emir Horasanu U 821 roci Tahira ibn Gusejn buv priznachenij namisnikom Horasana i Maverannahra Jogo sin Abdalla stav vali Bagdadu Dovoli shvidko vin vstanoviv vladu takozh nad Sistanom Kermanom pivnichnoyu Persiyeyu z mistom Rej Svoyeyu rezidenciyeyu Tahir nezabarom obrav Nishapur z chim bulo pov yazano shvidke zrostannya cogo mista Vtim jogo namagannya pridushiti ruh haridzhitiv ta borotba z Alidami v tabaristani ne mali znachnogo uspihu 822 roku viddav nakaz ne zgaduvati imeni halifa v p yatnichnij hutbi sho oznachalo progoloshennya nezalezhnosti Stav karbuvati vlasnu monetu 822 roku Tahir raptovo pomer Yak vvazhayut vin buv otruyenij shpigunami halifa al Mamuna Ale jogo vladu perejnyav sin Talha ibn Tahir DzherelaDaniel Elton L 1979 The Political and Social History of Khurasan under Abbasid Rule 747 820 Minneapolis amp Chicago Bibliotheca Islamica Inc ISBN 0 88297 025 9 Daftary F 1998 Asimov M S Bosworth C E Bosworth ed History of Civilization in Central Asia 4 The age of achievement A D 750 to the end of the fifteenth century S l UNESCO Publishing Kennedy Hugh N 2004 The Prophet and the Age of the Caliphates The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century Second ed Harlow UK Pearson Education Ltd ISBN 0 582 40525 4