Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тара́сівка — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 1321 особа. До 2020 орган місцевого самоврядування — Тарасівська сільська рада.
| село Тарасівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Громада | Зіньківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53080090700062000 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1717 |
| Населення | 1321 |
| Площа | 6,824 км² |
| Густота населення | 193,58 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38113 |
| Телефонний код | +380 53-53 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°14′41″ пн. ш. 34°21′00″ сх. д. / 50.24472° пн. ш. 34.35000° сх. д.Координати: 50°14′41″ пн. ш. 34°21′00″ сх. д. / 50.24472° пн. ш. 34.35000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 171 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38100, Полтавська обл, Полтавський р-н, м Зіньків, вул Воздвиженська, буд 40 |
| Карта | |
  Тарасівка | |
 Тарасівка | |
| Мапа | |
Географія
Село Тарасівка примикає до міста Зіньків, на відстані 1 км розташоване села Бобрівник. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.
Історія
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2012) |
За народними переказами, Тарасівка є ровесницею свого близького сусіда Зінькова.
Звідки ж село взяло своє ім'я? Як відомо, на Полтавщині нараховується декілька сіл з однойменними назвами. Побутує легенда, що село здобуло собі ім'я від першого поселенця, який заклав основу майбутнього населеного пункту, — Тараса. Саме він започаткував на цьому місці поселення, яке спочатку було Тарасовим хутором, а згодом, видозмінюючись, дістало свою сучасну назву Тарасівка.
Утворився Тарасів хутір на межі XVI—XVII століть, бо саме на цей час припадає залюднення краю. Після страшної татарської руйнації цей край нагадував пустку. Проживали в цій місцевості тільки окремі поселенці, та й ті посезонно, ведучи напівкочовий спосіб життя, перебуваючи взимку західніше регіону, в домашніх стінах, а в теплу пору року промишляючи в більш-менш віддалених місцевостях, що одержали назви уходів або станів.
Уходники займалися головним чином ловленням риби та бобрів, полюванням на звірину, ловами диких коней, збиранням меду диких бджіл. Так як є відомості про значну залісненість краю на межі XVI—XVII ст. та наявність тут р. Тарапунька, то можна з упевненістю говорити про можливість уходницького промислу.
Уходництво вимагало великої відваги, знання місцевості, татарських звичок. Для безпечності уходники в'язалися в озброєні ватаги, а для охорони ставили на уходах «городки». Тимчасові поселення поступово перетворюються на постійні хутори. Можливо, саме так і з'явився Тарасів хутір. Можна навіть припустити, що перші поселенці вже були козаками, бо якраз уходницька верства і стала одним з джерел створення козацтва як стану. Підтвердженням цієї версії може слугувати і той факт, що наш край знаходився на Порубіжжі, території, яку постійно ділили між собою Річ Посполита, Московія та татари. В цих умовах могли вижити лише козаки з їх знанням військової справи. Конкретні відомості належать до 1646 р. Під цією датою повідомляється про напад Ієремії Вишневецького на маєтності старости переяславського і коронного хорунжого О.Конєцпольського. Серед інших захоплених «ґвалтом» земель згадується і Зіньківська слобода з околицями. З вищезгаданого можна зробити висновок, що Тарасівка (чи Тарасів хутір) короткий час входила до Лубенської держави Ієремії Вишневецького.
На 1647 р. ці землі вже вийшли з підпорядкування Вишневеччини і були короною передані козакам, які несли охорону на східних кордонах Речі Посполитої.
У 1648 році Тарасівка ввійшла до складу Зіньківської сотні Гадяцького полку (окремі дослідники, посилаючись на літопис Самовидця, вважають, що тоді він називався Зіньківським). Починалася Визвольна війна. Чи брали на участь у цій війні? Після підписання Зборівського договору Тарасівка разом з іншими населеними пунктами Зіньківщини входить до складу Зіньківськой сотні, а та, в свою чергу-до Полтавського полку. Про це є відповідні записи в реєстрі, складеному на основі договору.
Після Переяславської ради тарасівці в складі Зіньківської сотні присягнули на вірність Московії (присягу приїздив приймати представник царя Андрій Спасителєв).
Наступна згадка про край пов'язана з трагічними сторінками громадянської війни, яка розпочалася після смерті Б.Хмельницького. Зіньківщина стала ареною боротьби між гетьманом І.Виговським та полтавським полковником М.Пушкарем. Зіньківська сотня прийняла сторону останнього.
Зіньківська фортеця та навколишні землі три тижні боронилися проти війська Виговського, але все було марно. Після взяття Зінькова його було віддано татарам-союзникам на розграбування. Є й інші відомості (літопис Самовидця), де сказано, що Зіньків не було взято приступом. Навколишні ж поселення, а серед них і Тарасівка були пограбовані і спалені татарами.
З 1662 року бере початок нова сторінка в літописі села. В цьому році наказним гетьманом Якимом Сомком для посилення ролі Лівобережного гетьманату створюється окремий Зіньківський полк (1662—1672 рр.).
До складу цього полку поряд з іншими увійшли дві Зіньківські сотні (міська і сільська). До другої (сільської) сотні увійшли населені пункти Бобровник, Власівка, Зіньків, Павлівка, Тарасівка. З 1663 по 1668 рік село разом з іншими населеними пунктами другої Зіньківської сотні перебуває під булавою Івана Брюховецького. В 1672 році під час нового реформування край в складі Зіньківської сотні потрапляє до складу Полтавського полку, де і перебуває до 1687 року, коли було здійснено новий перерозподіл Гетьманщини і Зіньківська сотня знову, як і колись повернута до складу Гадяцького полку, де і перебувала аж до розформування останнього у 1782 році.
Гетьманом Самойловичем Тарасівку передано обозному Зіньківського полку, а після його розформування Лютенському сотнику(з 1687 по 1704 рр. — гадяцькому полковникові) Михайлу Андрійовичу Бороховичу (Боруховичу), представнику козацької старшинської родини євреїв-вихрестів. Від нього село переходить до сина (Максим Михайлович Борохович, обозний гадяцького полку з 1695 по 1720 рік), онука в спадщину. Онук віддає його за дочкою майору Єропкіну.
В 1717 році права Бороховичевої на село підтверджуються гетьманом І.Скоропадським. Інші джерела говорять про те, що спочатку село належало зіньківському сотникові Пилипу Івановичу Перехресту (зіньківський сотник з 1695 року), а потім — Гадяцькому замку.
Тарасівські козаки брали участь у подіях Північної війни. Частина їх в складі Гадяцького полку брали участь у закордонних походах російської армії, а інші брали участь в обороні Зіньківської фортеці від шведів на межі 1708—1709 рр.
У 1764 р. село належить Жаркові і писареві Бовліну. З впевненістю можна сказати, що з 1783 р. в результаті реформ Катерини ІІ с. Тарасівка стала власністю Кирила Розумовського (цього року йому підтвердили володіння, надані ще Єлизаветою Петрівною), а в 1785 році село було викуплене у Розумовського в государеву казну. Після 1782 року, коли було скасовано остаточно полковий устрій, край потрапляє спочатку до складу Чернігівського намісництва, пізніше-до Київського, а ще пізніше-до новоствореної Малоросійської губернії. З 1803 року Тарасівку відносять до Зіньківського повіту Полтавської губернії, де вона і перебувала аж до подій революції 1917 року.
Хоч і скасовано було козацький устрій, але козаки в Тарасіві не перевелися. За переписом 1859 р. в Тарасівці, яка в той час була селом власницьким, козацьким, Зіньківського повіту, налічувалося 595 дворів, 3516 жителів. За національним складом жителі села — українці. На цей час жителі села поділяються на козаків та державних селян. Щодо занять козаків, то вони спеціалізуються, в основному на кустарних промислах.
За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Зіньківського повіту Полтавської губернії, мешкало 1452 особи (1733 чоловічої статі та 1783 — жіночої), налічувалось 525 дворових господарств, існували православна церква та завод.
Станом на 1900 рік село було центром окремої, Тарасівської волості.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Зіньківської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Зіньківського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області.
Економіка
- Молочно-товарна і птахо-товарна ферма.
- Сільгоспкооператив «Україна».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Клуб.
Примітки
- ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 11 серпня 2021.
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Прогноз погоди в с. Тарасівка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Tarasivka Tara sivka selo v Ukrayini u Zinkivskij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 1321 osoba Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Tarasivska silska rada selo TarasivkaKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonGromada Zinkivska miska gromadaKod KATOTTG UA53080090700062000Osnovni daniZasnovane 1717Naselennya 1321Plosha 6 824 km Gustota naselennya 193 58 osib km Poshtovij indeks 38113Telefonnij kod 380 53 53Geografichni daniGeografichni koordinati 50 14 41 pn sh 34 21 00 sh d 50 24472 pn sh 34 35000 sh d 50 24472 34 35000 Koordinati 50 14 41 pn sh 34 21 00 sh d 50 24472 pn sh 34 35000 sh d 50 24472 34 35000Serednya visota nad rivnem morya 171 mMisceva vladaAdresa radi 38100 Poltavska obl Poltavskij r n m Zinkiv vul Vozdvizhenska bud 40KartaTarasivkaTarasivkaMapaGeografiyaSelo Tarasivka primikaye do mista Zinkiv na vidstani 1 km roztashovane sela Bobrivnik Po selu protikaye peresihayuchij strumok z zagatoyu IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2012 Za narodnimi perekazami Tarasivka ye rovesniceyu svogo blizkogo susida Zinkova Zvidki zh selo vzyalo svoye im ya Yak vidomo na Poltavshini narahovuyetsya dekilka sil z odnojmennimi nazvami Pobutuye legenda sho selo zdobulo sobi im ya vid pershogo poselencya yakij zaklav osnovu majbutnogo naselenogo punktu Tarasa Same vin zapochatkuvav na comu misci poselennya yake spochatku bulo Tarasovim hutorom a zgodom vidozminyuyuchis distalo svoyu suchasnu nazvu Tarasivka Utvorivsya Tarasiv hutir na mezhi XVI XVII stolit bo same na cej chas pripadaye zalyudnennya krayu Pislya strashnoyi tatarskoyi rujnaciyi cej kraj nagaduvav pustku Prozhivali v cij miscevosti tilki okremi poselenci ta j ti posezonno veduchi napivkochovij sposib zhittya perebuvayuchi vzimku zahidnishe regionu v domashnih stinah a v teplu poru roku promishlyayuchi v bilsh mensh viddalenih miscevostyah sho oderzhali nazvi uhodiv abo staniv Uhodniki zajmalisya golovnim chinom lovlennyam ribi ta bobriv polyuvannyam na zvirinu lovami dikih konej zbirannyam medu dikih bdzhil Tak yak ye vidomosti pro znachnu zalisnenist krayu na mezhi XVI XVII st ta nayavnist tut r Tarapunka to mozhna z upevnenistyu govoriti pro mozhlivist uhodnickogo promislu Uhodnictvo vimagalo velikoyi vidvagi znannya miscevosti tatarskih zvichok Dlya bezpechnosti uhodniki v yazalisya v ozbroyeni vatagi a dlya ohoroni stavili na uhodah gorodki Timchasovi poselennya postupovo peretvoryuyutsya na postijni hutori Mozhlivo same tak i z yavivsya Tarasiv hutir Mozhna navit pripustiti sho pershi poselenci vzhe buli kozakami bo yakraz uhodnicka verstva i stala odnim z dzherel stvorennya kozactva yak stanu Pidtverdzhennyam ciyeyi versiyi mozhe sluguvati i toj fakt sho nash kraj znahodivsya na Porubizhzhi teritoriyi yaku postijno dilili mizh soboyu Rich Pospolita Moskoviya ta tatari V cih umovah mogli vizhiti lishe kozaki z yih znannyam vijskovoyi spravi Konkretni vidomosti nalezhat do 1646 r Pid ciyeyu datoyu povidomlyayetsya pro napad Iyeremiyi Vishneveckogo na mayetnosti starosti pereyaslavskogo i koronnogo horunzhogo O Konyecpolskogo Sered inshih zahoplenih gvaltom zemel zgaduyetsya i Zinkivska sloboda z okolicyami Z vishezgadanogo mozhna zrobiti visnovok sho Tarasivka chi Tarasiv hutir korotkij chas vhodila do Lubenskoyi derzhavi Iyeremiyi Vishneveckogo Na 1647 r ci zemli vzhe vijshli z pidporyadkuvannya Vishnevechchini i buli koronoyu peredani kozakam yaki nesli ohoronu na shidnih kordonah Rechi Pospolitoyi U 1648 roci Tarasivka vvijshla do skladu Zinkivskoyi sotni Gadyackogo polku okremi doslidniki posilayuchis na litopis Samovidcya vvazhayut sho todi vin nazivavsya Zinkivskim Pochinalasya Vizvolna vijna Chi brali na uchast u cij vijni Pislya pidpisannya Zborivskogo dogovoru Tarasivka razom z inshimi naselenimi punktami Zinkivshini vhodit do skladu Zinkivskoj sotni a ta v svoyu chergu do Poltavskogo polku Pro ce ye vidpovidni zapisi v reyestri skladenomu na osnovi dogovoru Pislya Pereyaslavskoyi radi tarasivci v skladi Zinkivskoyi sotni prisyagnuli na virnist Moskoviyi prisyagu priyizdiv prijmati predstavnik carya Andrij Spasitelyev Nastupna zgadka pro kraj pov yazana z tragichnimi storinkami gromadyanskoyi vijni yaka rozpochalasya pislya smerti B Hmelnickogo Zinkivshina stala arenoyu borotbi mizh getmanom I Vigovskim ta poltavskim polkovnikom M Pushkarem Zinkivska sotnya prijnyala storonu ostannogo Zinkivska fortecya ta navkolishni zemli tri tizhni boronilisya proti vijska Vigovskogo ale vse bulo marno Pislya vzyattya Zinkova jogo bulo viddano tataram soyuznikam na rozgrabuvannya Ye j inshi vidomosti litopis Samovidcya de skazano sho Zinkiv ne bulo vzyato pristupom Navkolishni zh poselennya a sered nih i Tarasivka buli pograbovani i spaleni tatarami Z 1662 roku bere pochatok nova storinka v litopisi sela V comu roci nakaznim getmanom Yakimom Somkom dlya posilennya roli Livoberezhnogo getmanatu stvoryuyetsya okremij Zinkivskij polk 1662 1672 rr Do skladu cogo polku poryad z inshimi uvijshli dvi Zinkivski sotni miska i silska Do drugoyi silskoyi sotni uvijshli naseleni punkti Bobrovnik Vlasivka Zinkiv Pavlivka Tarasivka Z 1663 po 1668 rik selo razom z inshimi naselenimi punktami drugoyi Zinkivskoyi sotni perebuvaye pid bulavoyu Ivana Bryuhoveckogo V 1672 roci pid chas novogo reformuvannya kraj v skladi Zinkivskoyi sotni potraplyaye do skladu Poltavskogo polku de i perebuvaye do 1687 roku koli bulo zdijsneno novij pererozpodil Getmanshini i Zinkivska sotnya znovu yak i kolis povernuta do skladu Gadyackogo polku de i perebuvala azh do rozformuvannya ostannogo u 1782 roci Getmanom Samojlovichem Tarasivku peredano oboznomu Zinkivskogo polku a pislya jogo rozformuvannya Lyutenskomu sotniku z 1687 po 1704 rr gadyackomu polkovnikovi Mihajlu Andrijovichu Borohovichu Boruhovichu predstavniku kozackoyi starshinskoyi rodini yevreyiv vihrestiv Vid nogo selo perehodit do sina Maksim Mihajlovich Borohovich oboznij gadyackogo polku z 1695 po 1720 rik onuka v spadshinu Onuk viddaye jogo za dochkoyu majoru Yeropkinu V 1717 roci prava Borohovichevoyi na selo pidtverdzhuyutsya getmanom I Skoropadskim Inshi dzherela govoryat pro te sho spochatku selo nalezhalo zinkivskomu sotnikovi Pilipu Ivanovichu Perehrestu zinkivskij sotnik z 1695 roku a potim Gadyackomu zamku Tarasivski kozaki brali uchast u podiyah Pivnichnoyi vijni Chastina yih v skladi Gadyackogo polku brali uchast u zakordonnih pohodah rosijskoyi armiyi a inshi brali uchast v oboroni Zinkivskoyi forteci vid shvediv na mezhi 1708 1709 rr U 1764 r selo nalezhit Zharkovi i pisarevi Bovlinu Z vpevnenistyu mozhna skazati sho z 1783 r v rezultati reform Katerini II s Tarasivka stala vlasnistyu Kirila Rozumovskogo cogo roku jomu pidtverdili volodinnya nadani she Yelizavetoyu Petrivnoyu a v 1785 roci selo bulo vikuplene u Rozumovskogo v gosudarevu kaznu Pislya 1782 roku koli bulo skasovano ostatochno polkovij ustrij kraj potraplyaye spochatku do skladu Chernigivskogo namisnictva piznishe do Kiyivskogo a she piznishe do novostvorenoyi Malorosijskoyi guberniyi Z 1803 roku Tarasivku vidnosyat do Zinkivskogo povitu Poltavskoyi guberniyi de vona i perebuvala azh do podij revolyuciyi 1917 roku Hoch i skasovano bulo kozackij ustrij ale kozaki v Tarasivi ne perevelisya Za perepisom 1859 r v Tarasivci yaka v toj chas bula selom vlasnickim kozackim Zinkivskogo povitu nalichuvalosya 595 dvoriv 3516 zhiteliv Za nacionalnim skladom zhiteli sela ukrayinci Na cej chas zhiteli sela podilyayutsya na kozakiv ta derzhavnih selyan Shodo zanyat kozakiv to voni specializuyutsya v osnovnomu na kustarnih promislah Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu ta kozackomu seli Zinkivskogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 1452 osobi 1733 cholovichoyi stati ta 1783 zhinochoyi nalichuvalos 525 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva ta zavod Stanom na 1900 rik selo bulo centrom okremoyi Tarasivskoyi volosti 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Zinkivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Zinkivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti EkonomikaMolochno tovarna i ptaho tovarna ferma Silgospkooperativ Ukrayina Ob yekti socialnoyi sferiShkola Klub PrimitkiInfoRost N P GPIB Vyp 33 Poltavskaya guberniya 1862 elib shpl ru Procitovano 11 serpnya 2021 ros doref Adres kalendar Spravochnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1900 Sostavlen D A Ivanenko Sekretarem Poltavskogo Gubernskago Statisticheskogo Komiteta Poltava Tipo litografiya Gubernskago Pravleniya 1900 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPrognoz pogodi v s Tarasivka