Марія Тарасенко (?, Вороніж — †28 серпня 1922 року Київ) — українська підпільниця, зв'язкова штабу Армії Української Народної Республіки у Чернігівській губернії, тепер Сумська область. Жертва російсько-більшовицького окупаційного терору.
Марія Тарасенко | |
---|---|
Народження | м. Вороніж Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині - Шосткинський район Сумської області) |
Смерть | 28 серпня 1922 Київ, Українська СРР |
Країна | ![]() |
Приналежність | ![]() |
Звання | сестра-жалібниця, зв'язкова, розвідниця |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Життєпис
Походження та навчання
Марія Тарасенко походила зі старовинного козацького роду. Народилась вона в селі Вороніж (тепер Шосткинський район Сумської області) в родині відомого українського діяча (Івана Васильовича Тарасенка), який ще в 1905 році був висланий царською владою за межі губернії. У 1917 році Марія Тарасенко, гімназистка випускного класу, входила в «Осередок українців-середньошкільників Києва» і брала участь в організаційній та культурно-освітній роботі. Разом з Ігорем Лоським, який пізніше став учасником бою під Крутами, вона ходила до генерального секретаря народної освіти Івана Стешенка у справі створення бібліотеки і видання власного часопису. Навчалася у Київському університеті святого Володимира. Навчання було перерване, бо Марія Тарасенко з подругою Анастасією Гудимович вступили до студентського куреня Січових стрільців і вирушили на російський фронт під Крути. Дізнавшись про трагічну загибель друзів-студентів, Марія опікувалась життям товаришів, які воювали, відвідувала в лікарні хворих і поранених.
Зв'язкова при дивізії Сірожупанників
Протягом двох років виконувала обов'язки сестри-жалібниці, зв'язкової та розвідниці при Дивізії Сірожупанників Армії УНР, яка дислокувалась на Конотопщині і Кролевеччині. У добу Гетьманату Павла Скоропадського дивізія охороняла від більшовиків північні кордони України. Сірожупанна дивізія назву дістала від уніформи, яку носили солдати: короткий сірий жупан, сірі галіфе, сіра із сірим шликом шапка, на якій була уміщена синьо-жовта кокарда з тризубом. Армія була виснажена тифом і боями з переважаючими силами ворога. Марія виконувала небезпечні і відповідальні завдання, ризикуючии життям. Пізніше Марія була зв'язковою штабу Армії Української Народної Республіки з повстанцями Шосткинщини, Глухівщини та Конотопщини.
У Козачій Раді
На початку 1920 року, подолавши тисячу верст, добралась у Воронеж до рідної хати після дворічної невідомості. На початку 1920-х рокв на півночі теперішньої Сумщини діяло кілька повстанських загонів, деякі з них контролювали значну територію. Для координації дій таких загонів з урядом УНР було створено повстанком Козача Рада з центром у Києві. У жовтні 1921 року Марія вступила в Козачу Раду, надавала свою квартиру під місце явок членів організації. Марія Тарасенко і (Анастасія Гудимович) стали зв'язковими штабу. Вони готували відповідних людей для великого повстання у слушний час. Взимку 1922 року в київському помешканні появився хлопець, «товариш із-за кордону». Як виявилося, то був провокатор.
У лютому 1922 року чекісти обступили будинок № 30 по Великій Підвальній у Києві, де на той час мешкав її батько Іван Тарасенко. На той час туди з'їхались на нараду члени «Козачої ради». Серед арештованих була Марія Тарасенко з чотирнадцятирічним братом і батьком.
Батько Марії Іван Тарасенко проходив у справі ще й як діяч УАПЦ, секретар першого Всеукраїнського Православного Церковного Собору (1921) та Всеукраїнської Православної Ради. Разом з іншими 43 прихильниками УАПЦ, був захоплений у полон російською контррозвідкою і розстріляний .
Розстріл на Липках
У Витязі із Постанови про закінчення слідства у справі участі Тарасенко Марії у підпільній організації «Козача Рада» було зазначено, що цілком доведено, що «в 1919 році добровільно вступила в Петлюрівську армію, що в жовтні 1921 року вступила в Козачу Раду, що надавала свою квартиру під місце явок членів організації, що зв'язала Миколу Лозовика з членами Харківської організації, що приймала у себе на квартирі прибувших у підпілля з Румунії».
У ніч з 27 на 28 серпня 1922 року 82 особи на чолі із сотником Лозовиком, в тому числі Марія Тарасенко зі своїм батьком були розстріляні на Липках у Києві. На Шосткинщині, Глухівщині та Конотопщині були проведені арешти місцевих підпільників.
Див. також
- (Тарасенко Іван Васильович)
- (Гудимович Анастасія)
Джерела
- Сумчани в боротьбі за волю. 10 біографій: збірка статей / Геннадій Іванущенко; Сум. обл. орг. Нац. спілки карєзнавців України, Держ. архів. Сум. обл., Центр дослідж. визвол. руху. — Вид. 2-ге, доопрац. — Суми: Мрія, 2016. — 191 с. — .
- Повстанський рух 20-30 років XX ст. на Сумщині: збірник / Сум. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України, Держ. архів Сум. обл.; авт.-упоряд. Г. М. Іванущенко. — Вид. 2-ге, доопрац.. — Суми: Мрія, 2016.. — 339 с. — .
- Дівчата у революції: зв'язкові армії УНР
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет