Тара́н-Жовні́р Ю́рій Микола́йович (* 26 червня 1927, Новомосковськ — † 18 серпня 2003) — український металознавець, 1982 — лауреат премії Ради Міністрів СРСР (за розробку і впровадження економнолегованих швидкоріжучих сталей), 1972 — член-кореспондент, 1985 — дійсний член Академії наук УРСР, 1989 — лауреат премії МВ ССО України , 1990 — премії ім. Д. К. Чернова, 1993 — академік Академії наук вищої школи України, 1996 — лауреат Державної премії України (за розробку і впровадження конвертерного процесу газокисневого рафініювання неіржавіючих сталей), того ж року — премії Міжнародної інженерної академії, дійсний член ASM Internetional — голова Придніпровського відділення, Асоціації металознавців Росії, лауреат премії ім. Академіка Стародубова. Нагороджений орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову відзнаку», 1994 — орденом Ярослава Мудрого, 1997 — Святого Володимира.
Таран-Жовнір Юрій Миколайович | |
---|---|
Народився | 26 червня 1927 Новомосковськ |
Помер | 18 липня 2003 (76 років) |
Країна | СРСР → Україна |
Діяльність | педагог |
Alma mater | Дніпропетровський металургійний інститут |
Галузь | d |
Заклад | Дніпропетровський металургійний інститут |
Науковий ступінь | академік НАН України |
Науковий керівник | Q4099207? |
Членство | НАН України |
Відомий завдяки: | металознавець |
Нагороди |
Життєпис
1949 року закінчив Дніпропетровський металургійний інститут, працює інженером центральної заводської лабораторії Дніпропетровського заводу. 1954 року захистив кандидатську дисертацію, протягом 1959—1963 років працює доцентом кафедри металознавства, з 1961-го — заступник декана технологічного факультету.
В 1963—1973 роках керує відділом металознавства Інституту чорної металургії СРСР — на запрошення . 1969 року захищає докторську роботу «Генеза та морфологія евтектик сплавів заліза».
По тому повертається до Дніпропетровського металургійного інституту — на посаду ректора, яким керував понад 30 років.
Завдяки його зусиллям вперше в Україні у запроваджено дисципліну «Основи технічної творчості».
Працював над розробкою принципів комплексного внутрішньовузівського та міжвузівського дипломного проектування.
В його творчому доробку більше 600 робіт, з них 8 монографій.
Зареєстровано одне відкриття та 6 патентів, 94 авторських свідоцтв про винахід.
Як педагог підготував 6 докторів та до 50 кандидатів наук.
Довгий час був академіком-секретарем Відділення металургії Академії наук вищої школи України.
Джерела
- Таран-Жовнір
- Таран-Жовнір(рос.)
- Академік Ю. М. Таран-Жовнір — вчений, педагог, ректор
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tara n Zhovni r Yu rij Mikola jovich 26 chervnya 1927 Novomoskovsk 18 serpnya 2003 ukrayinskij metaloznavec 1982 laureat premiyi Radi Ministriv SRSR za rozrobku i vprovadzhennya ekonomnolegovanih shvidkorizhuchih stalej 1972 chlen korespondent 1985 dijsnij chlen Akademiyi nauk URSR 1989 laureat premiyi MV SSO Ukrayini 1990 premiyi im D K Chernova 1993 akademik Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini 1996 laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini za rozrobku i vprovadzhennya konverternogo procesu gazokisnevogo rafiniyuvannya neirzhaviyuchih stalej togo zh roku premiyi Mizhnarodnoyi inzhenernoyi akademiyi dijsnij chlen ASM Internetional golova Pridniprovskogo viddilennya Asociaciyi metaloznavciv Rosiyi laureat premiyi im Akademika Starodubova Nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi revolyuciyi dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora medallyu Za trudovu vidznaku 1994 ordenom Yaroslava Mudrogo 1997 Svyatogo Volodimira Taran Zhovnir Yurij MikolajovichNarodivsya26 chervnya 1927 1927 06 26 NovomoskovskPomer18 lipnya 2003 2003 07 18 76 rokiv Krayina SRSR UkrayinaDiyalnistpedagogAlma materDnipropetrovskij metalurgijnij institutGaluzdZakladDnipropetrovskij metalurgijnij institutNaukovij stupinakademik NAN UkrayiniNaukovij kerivnikQ4099207 ChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki metaloznavecNagorodiOrden Za zaslugi III stupenyaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaMedal Za trudovu vidznaku U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Taran U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhovnir ZhittyepisMemorialna doshka Yu M Taranu Zhovniru v Dnipri na fasadi budivli Nacionalnoyi metalurgijnoyi akademiyi Ukrayini 1949 roku zakinchiv Dnipropetrovskij metalurgijnij institut pracyuye inzhenerom centralnoyi zavodskoyi laboratoriyi Dnipropetrovskogo zavodu 1954 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu protyagom 1959 1963 rokiv pracyuye docentom kafedri metaloznavstva z 1961 go zastupnik dekana tehnologichnogo fakultetu V 1963 1973 rokah keruye viddilom metaloznavstva Institutu chornoyi metalurgiyi SRSR na zaproshennya 1969 roku zahishaye doktorsku robotu Geneza ta morfologiya evtektik splaviv zaliza Po tomu povertayetsya do Dnipropetrovskogo metalurgijnogo institutu na posadu rektora yakim keruvav ponad 30 rokiv Zavdyaki jogo zusillyam vpershe v Ukrayini u zaprovadzheno disciplinu Osnovi tehnichnoyi tvorchosti Pracyuvav nad rozrobkoyu principiv kompleksnogo vnutrishnovuzivskogo ta mizhvuzivskogo diplomnogo proektuvannya V jogo tvorchomu dorobku bilshe 600 robit z nih 8 monografij Zareyestrovano odne vidkrittya ta 6 patentiv 94 avtorskih svidoctv pro vinahid Yak pedagog pidgotuvav 6 doktoriv ta do 50 kandidativ nauk Dovgij chas buv akademikom sekretarem Viddilennya metalurgiyi Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini DzherelaTaran Zhovnir Taran Zhovnir ros Akademik Yu M Taran Zhovnir vchenij pedagog rektor