Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тань Ситун (*谭嗣同, 10 березня 1865 —28 вересня 1898) — китайський мислитель, поет, публіцист часів династії Цін, лідер радикалів у реформаторському русі.
| Тань Ситун | |
|---|---|
| спр. китайська: 谭嗣同 | |
 | |
| Ім'я при народженні | Тань Фушен |
| Псевдо | Тань Чжуанфей, Тань Люян, Хуа-сян-чжун-шен |
| Народився | 10 березня 1865 Пекін |
| Помер | 28 вересня 1898 (33 роки) Пекін ·страта |
| Підданство | Династія Цін |
| Національність | китаєць |
| Діяльність | політик, мислитель, поет, публіцист |
| Вчителі | d |
| Знання мов | китайська[1] |
| Конфесія | буддизм |
| Батько | |
| Мати | Сюй Уюань |
| У шлюбі з | Лі Жунь |
| Діти | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Родина Тань Ситуна походила з повіту Люян провінції Хунань, проте народився він у столиці Пекіні, оскільки там служив заступником начальника податкового управління його батько , видатний вчений-конфуціанець. При народженні отримав ім'я Фушен. Свою освіту розпочав у 5 років. З дитинства він відрізнявся видатними здібностями, поєднуючи енциклопедичну начитаність з практичними навичками в бойових мистецтвах і верховій їзді. У 1877 році втратив матір Сюй Уюань.
Кілька років прослужив молодшим офіцером при губернаторі у провінції Сіньцзян. У 1884 році пішов з дому, мандруючи імперією. Пробував у провінціях Хебей, Ганьсу, Сіньцзян, Шеньсі, Хенань, Хубей, Цзянсі, Цзянсу, Аньхой, Чжецзян, Шаньдун, Шаньсі. При цьому став багато уваги приділяти літературній діяльності. Ці подорожі тривали майже 10 років.
На початку 1890-х захопився вивченням західних наук, що було стимульовано знайомством у 1893 році з англійцем Д. Фрайєром, який займався пропагандою західних наукових ідей.
У 1895 у себе на батьківщині в м. Люян Тань Ситун для поширення західних знань заснував Школу математики і природничих наук (Суань-сюе ге чжигуань), що стало відправною точкою розвитку реформаторського руху в Хунані.
Після поразки Китаю в японо-кітайській війні 1894—1895 років, під час загального наростання кризових явищ в країні Тань Ситун, який бажав познайомитися з лідером реформаторів Кан Ювеєм, приїхав до Пекіна. Кан Ювея не було в столиці, але Тань Ситун встановив тісний зв'язок з його найближчим учнем Лян Цичао.
У 1896 році, прибувши до Нанкін для влаштування на службу префектом, Тань Ситун захопився буддизмом під впливом вченого буддиста Ян Веньхуея, який разом з тим був знавцем західної культури, оскільки працював у китайських посольствах у Лондоні та Парижі.
Участь у реформах
У 1897 губернатор провінції Хунань Чень Баочжень залучив Тань Ситуна для сприяння у проведенні реформ і модернізації управління. Тут з 1897 року він розпочав видавати першу в Хунані газету «Сян-сюе сіньбао» («Новий вісник хунанської науки»). Свої ідеї він також поширював через реформаторське Південне наукове товариство (Нань-сюе хуей), де був співголовою.
11 червня 1898 року імператор Гуансюй оприлюднив декрет «Про встановлення основної лінії державної політики», що містив визнання необхідності змін. У цей же день член академії Ханьлінь Сюй Чжицзун подав на найвище ім'я доповідь у співаворстві з Тань Ситуном та іншими реформаторами, де вказувалося на необхідність здійснення змін в імперії. Після особистої аудієнції Кан Ювея у імператора почався період «Ста днів реформ», в ході яких Тань Ситуна було покликано до столиці, де після аудієнції у Гуансюя 5 вересня, отримав посаду одного з чотирьох «спеціально прикомандированих до особи імператора сановників, що беруть участь у проведенні нової політики». Тоді стає секретарем четвертого розряду у Вищій раді. Разом з Ян Жуєм, Лінь Сюєм й Лю Гуанді Тань Ситун готував для імператора доповіді та проекти указів на основі реляцій і меморандумів, що надходили в палац з різних інстанцій.
У таборі реформаторів Тань Ситун займав найбільш рішучу позицію, наполягаючи на обираності монарха. Для відсічі іноземній агресії він пропонував створити союз п'яти азійських держав: Китаю, Кореї, Афганістану, Персії і Османської імперії, об'єднаних схожими проблемами і спільним завданням заміни монархії республікою. На противагу Кан Ювею, Тань Ситун відкрито схвалював Тайпінське повстання і засуджував його придушення англійцями і своїми земляками — хунаньскими поміщиками.
Проти діяльності реформаторів виступила імператриця—удовиця Ци Сі. Тоді імператор 14 вересня звернувся за допомогою до Кан Ювея і чотирьом членам ради. Вони закликали на допомогу командувача корпусом «нових військ», які охороняли столицю, генерала Юань Шикая. Вночі 17 вересня Тань Ситун відвідав Юань Шикая з пропозицією виступити проти його начальника маньчжура Жунлі, який займав посаду намісника столичної провінції Чжилі і командував столичним військовим округом. Юань Шикай спочатку погодився, але потім все видав Жунлі, 20 вересня проінформував Ци Сі. Остання 21 вересня вчинила заколот, поклала на себе регентство, відправивши імператора до кінця життя під домашній арешт. Тань Ситун відкинув пропозицію сховатися і емігрувати. 25 вересня його заарештували, а через три дні без суду і слідства стратили на пекінській площі. Свої передсмертні почуття Тань Ситун висловив у віршах, написаних на стіні тюремної камери.
Філософія
Головна праця Тань Ситуна — «Жень сюе» («Вчення про гуманність») була написана у 1896—1897 роках, її опубліковано через кілька місяців після його смерті.
За формою вона є зібранням філософських фрагментів, а за змістом поєднання конфуціанських, даоських, моістских, буддуистських, християнських і природно-наукових положень. У своїй пристрасті до науковості Тань Ситун спробував формалізувати, навіть вдаючись до математичної символіці, основоположні ідеї «вчення про гуманність» у 27 тезах. Сам Тань Ситун генезис своєї праці пов'язував з буддизмом шкіл хуаянь, чань і фасян, християнством, математикою, природознавством і соціологією, а також з китайським вченням, відображеним у конфуціанській класиці.
Філософ приходить до ідеї універсалізації гуманності, що призвела до визнання абсолютності добра і відносності зла. На думку, Тань Ситуна, насправді існує лише добро, а зло — це закріплене звичкою і відповідним слововживання спотворення дійсності. Різниця між тим і іншим настільки умовна, що при іншому збігу історичних обставин найінтимніші статеві стосунки між людьми могли б носити публічний і церемоніальний характер, а при іншому ході природних процесів приховані в потаємних місцях тіла чоловічі статеві органи могли б бути у людей на обличчі.
Тань Ситуна стверджував, що народ може бути вільний лише поза державою. «Свободу» (цзию) він роз'яснював за допомогою фонетично схожого бінома «цзайю» («дати волю, надати самому собі»), який згідно з «Чжуан-цзи» значить некерований, природний стан Піднебесної. У бездержавній Піднебесній, згідно Тань Ситуну, «зникають кордони, припиняються війни, розсіюються взаємні підозри, протистояння „твоє-моє“ змінюється рівністю».
Література
Перший цикл віршів (200) написав у 1880-х роках, мандруючи різними провінціями Китаю. Літературний талант Тань Ситуна з особливою силою розкрився в 1890-х роках, коли з'явилися його соціальні вірші, написані в класичній «регулярній» манері та у стилі народної пісні — «геяо». У ці роки Тань прославився і як активний поборник «революції вірша». Деякі його твори, насичені науковою, іноземною лексикою, дивували сучасників своєрідністю форми.
Джерела
- Wright D. Tan Sitong and the Ether Reconsidered // Bulletin of the School of Oriental and African Studies. 1994. № 57. Р. 551—575.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тань Ситун |
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tan Tan Situn 谭嗣同 10 bereznya 1865 28 veresnya 1898 kitajskij mislitel poet publicist chasiv dinastiyi Cin lider radikaliv u reformatorskomu rusi Tan Situnspr kitajska 谭嗣同Im ya pri narodzhenniTan FushenPsevdoTan Chzhuanfej Tan Lyuyan Hua syan chzhun shenNarodivsya10 bereznya 1865 1865 03 10 PekinPomer28 veresnya 1898 1898 09 28 33 roki Pekin strataPiddanstvoDinastiya CinNacionalnistkitayecDiyalnistpolitik mislitel poet publicistVchitelidZnannya movkitajska 1 KonfesiyabuddizmBatkoMatiSyuj UyuanU shlyubi zLi ZhunDitiRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Rodina Tan Situna pohodila z povitu Lyuyan provinciyi Hunan prote narodivsya vin u stolici Pekini oskilki tam sluzhiv zastupnikom nachalnika podatkovogo upravlinnya jogo batko vidatnij vchenij konfucianec Pri narodzhenni otrimav im ya Fushen Svoyu osvitu rozpochav u 5 rokiv Z ditinstva vin vidriznyavsya vidatnimi zdibnostyami poyednuyuchi enciklopedichnu nachitanist z praktichnimi navichkami v bojovih mistectvah i verhovij yizdi U 1877 roci vtrativ matir Syuj Uyuan Kilka rokiv prosluzhiv molodshim oficerom pri gubernatori u provinciyi Sinczyan U 1884 roci pishov z domu mandruyuchi imperiyeyu Probuvav u provinciyah Hebej Gansu Sinczyan Shensi Henan Hubej Czyansi Czyansu Anhoj Chzheczyan Shandun Shansi Pri comu stav bagato uvagi pridilyati literaturnij diyalnosti Ci podorozhi trivali majzhe 10 rokiv Na pochatku 1890 h zahopivsya vivchennyam zahidnih nauk sho bulo stimulovano znajomstvom u 1893 roci z anglijcem D Frajyerom yakij zajmavsya propagandoyu zahidnih naukovih idej U 1895 u sebe na batkivshini v m Lyuyan Tan Situn dlya poshirennya zahidnih znan zasnuvav Shkolu matematiki i prirodnichih nauk Suan syue ge chzhiguan sho stalo vidpravnoyu tochkoyu rozvitku reformatorskogo ruhu v Hunani Pislya porazki Kitayu v yapono kitajskij vijni 1894 1895 rokiv pid chas zagalnogo narostannya krizovih yavish v krayini Tan Situn yakij bazhav poznajomitisya z liderom reformatoriv Kan Yuveyem priyihav do Pekina Kan Yuveya ne bulo v stolici ale Tan Situn vstanoviv tisnij zv yazok z jogo najblizhchim uchnem Lyan Cichao U 1896 roci pribuvshi do Nankin dlya vlashtuvannya na sluzhbu prefektom Tan Situn zahopivsya buddizmom pid vplivom vchenogo buddista Yan Venhueya yakij razom z tim buv znavcem zahidnoyi kulturi oskilki pracyuvav u kitajskih posolstvah u Londoni ta Parizhi Uchast u reformah U 1897 gubernator provinciyi Hunan Chen Baochzhen zaluchiv Tan Situna dlya spriyannya u provedenni reform i modernizaciyi upravlinnya Tut z 1897 roku vin rozpochav vidavati pershu v Hunani gazetu Syan syue sinbao Novij visnik hunanskoyi nauki Svoyi ideyi vin takozh poshiryuvav cherez reformatorske Pivdenne naukove tovaristvo Nan syue huej de buv spivgolovoyu 11 chervnya 1898 roku imperator Guansyuj oprilyudniv dekret Pro vstanovlennya osnovnoyi liniyi derzhavnoyi politiki sho mistiv viznannya neobhidnosti zmin U cej zhe den chlen akademiyi Hanlin Syuj Chzhiczun podav na najvishe im ya dopovid u spivavorstvi z Tan Situnom ta inshimi reformatorami de vkazuvalosya na neobhidnist zdijsnennya zmin v imperiyi Pislya osobistoyi audiyenciyi Kan Yuveya u imperatora pochavsya period Sta dniv reform v hodi yakih Tan Situna bulo poklikano do stolici de pislya audiyenciyi u Guansyuya 5 veresnya otrimav posadu odnogo z chotiroh specialno prikomandirovanih do osobi imperatora sanovnikiv sho berut uchast u provedenni novoyi politiki Todi staye sekretarem chetvertogo rozryadu u Vishij radi Razom z Yan Zhuyem Lin Syuyem j Lyu Guandi Tan Situn gotuvav dlya imperatora dopovidi ta proekti ukaziv na osnovi relyacij i memorandumiv sho nadhodili v palac z riznih instancij U tabori reformatoriv Tan Situn zajmav najbilsh rishuchu poziciyu napolyagayuchi na obiranosti monarha Dlya vidsichi inozemnij agresiyi vin proponuvav stvoriti soyuz p yati azijskih derzhav Kitayu Koreyi Afganistanu Persiyi i Osmanskoyi imperiyi ob yednanih shozhimi problemami i spilnim zavdannyam zamini monarhiyi respublikoyu Na protivagu Kan Yuveyu Tan Situn vidkrito shvalyuvav Tajpinske povstannya i zasudzhuvav jogo pridushennya anglijcyami i svoyimi zemlyakami hunanskimi pomishikami Proti diyalnosti reformatoriv vistupila imperatricya udovicya Ci Si Todi imperator 14 veresnya zvernuvsya za dopomogoyu do Kan Yuveya i chotirom chlenam radi Voni zaklikali na dopomogu komanduvacha korpusom novih vijsk yaki ohoronyali stolicyu generala Yuan Shikaya Vnochi 17 veresnya Tan Situn vidvidav Yuan Shikaya z propoziciyeyu vistupiti proti jogo nachalnika manchzhura Zhunli yakij zajmav posadu namisnika stolichnoyi provinciyi Chzhili i komanduvav stolichnim vijskovim okrugom Yuan Shikaj spochatku pogodivsya ale potim vse vidav Zhunli 20 veresnya proinformuvav Ci Si Ostannya 21 veresnya vchinila zakolot poklala na sebe regentstvo vidpravivshi imperatora do kincya zhittya pid domashnij aresht Tan Situn vidkinuv propoziciyu shovatisya i emigruvati 25 veresnya jogo zaareshtuvali a cherez tri dni bez sudu i slidstva stratili na pekinskij ploshi Svoyi peredsmertni pochuttya Tan Situn visloviv u virshah napisanih na stini tyuremnoyi kameri FilosofiyaGolovna pracya Tan Situna Zhen syue Vchennya pro gumannist bula napisana u 1896 1897 rokah yiyi opublikovano cherez kilka misyaciv pislya jogo smerti Za formoyu vona ye zibrannyam filosofskih fragmentiv a za zmistom poyednannya konfucianskih daoskih moistskih budduistskih hristiyanskih i prirodno naukovih polozhen U svoyij pristrasti do naukovosti Tan Situn sprobuvav formalizuvati navit vdayuchis do matematichnoyi simvolici osnovopolozhni ideyi vchennya pro gumannist u 27 tezah Sam Tan Situn genezis svoyeyi praci pov yazuvav z buddizmom shkil huayan chan i fasyan hristiyanstvom matematikoyu prirodoznavstvom i sociologiyeyu a takozh z kitajskim vchennyam vidobrazhenim u konfucianskij klasici Filosof prihodit do ideyi universalizaciyi gumannosti sho prizvela do viznannya absolyutnosti dobra i vidnosnosti zla Na dumku Tan Situna naspravdi isnuye lishe dobro a zlo ce zakriplene zvichkoyu i vidpovidnim slovovzhivannya spotvorennya dijsnosti Riznicya mizh tim i inshim nastilki umovna sho pri inshomu zbigu istorichnih obstavin najintimnishi statevi stosunki mizh lyudmi mogli b nositi publichnij i ceremonialnij harakter a pri inshomu hodi prirodnih procesiv prihovani v potayemnih miscyah tila cholovichi statevi organi mogli b buti u lyudej na oblichchi Tan Situna stverdzhuvav sho narod mozhe buti vilnij lishe poza derzhavoyu Svobodu cziyu vin roz yasnyuvav za dopomogoyu fonetichno shozhogo binoma czajyu dati volyu nadati samomu sobi yakij zgidno z Chzhuan czi znachit nekerovanij prirodnij stan Pidnebesnoyi U bezderzhavnij Pidnebesnij zgidno Tan Situnu znikayut kordoni pripinyayutsya vijni rozsiyuyutsya vzayemni pidozri protistoyannya tvoye moye zminyuyetsya rivnistyu LiteraturaPershij cikl virshiv 200 napisav u 1880 h rokah mandruyuchi riznimi provinciyami Kitayu Literaturnij talant Tan Situna z osoblivoyu siloyu rozkrivsya v 1890 h rokah koli z yavilisya jogo socialni virshi napisani v klasichnij regulyarnij maneri ta u stili narodnoyi pisni geyao U ci roki Tan proslavivsya i yak aktivnij pobornik revolyuciyi virsha Deyaki jogo tvori nasicheni naukovoyu inozemnoyu leksikoyu divuvali suchasnikiv svoyeridnistyu formi DzherelaWright D Tan Sitong and the Ether Reconsidered Bulletin of the School of Oriental and African Studies 1994 57 R 551 575 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tan SitunBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563