Танагра дроздова Дроздова танагра Зоопарк Сан Дієго Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація До

Танагра дроздова

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Ixothraupis
Вид:	Танагра дроздова

Біноміальна назва

Ixothraupis punctata
(Linnaeus, 1766)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Tanagra punctata
Calliste punctata
Tangara punctata

Посилання

Вікісховище:	Ixothraupis punctata
Віківиди:	Ixothraupis punctata
EOL:	1052928
ITIS:	563314
МСОП:	22722866
NCBI:	256455

Тана́гра дроздова (Ixothraupis punctata) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 12,7 см, вага 15 г. Спина яскраво-зелена, пера на ній мають чорну внутрішню частину опахала, через що спина є сильно поцяткованою чорними лускоподібними плямками. Голова, горло і груди блакитнувато-білі, решта нижньої частини тіла біла, сильно поцяткована чорними плямками, боки і грузка зеленуваті. Крила і хвіст чорні з жовтувато-зеленими краями.

Таксономія

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис дроздової танагри до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком із Вест-Індії. Він використав французьку назву Le tangara verd piqueté des Indes та латинську назву Tangara viridis indica punctulata. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була дроздова танагра, для якої Лінней придумав біномінальну назву Tanagra punctata. За результатами молекулярно-генетичного дослідження, яке показало поліфілітичність роду Танагра (Tangara), дроздову танагру, разом з кількома іншими видами перевели до відновленого роду Ixothraupis.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:

S. c. whitelyi (Linnaeus, 1766) — південна Венесуела, Гвіана і північ Бразильської Амазонії;
S. c. zamorae (Chapman, 1925) — східні схили Анд в Еквадорі і північному Перу;
S. c. perenensis (Chapman, 1925) — Перуанські Анди в регіоні ^[en] (Хунін);
S. c. annectens (Zimmer, JT, 1943) — південний схід Перу (район річки ^[en]);
S. c. punctulata (Sclater, PL & Salvin, 1876) — Болівійська Юнга (Ла-Пас, Кочабамба).

Поширення і екологія

Дроздові танагри мешкають у Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть в кронах вологих рівнинних і гірських тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються переважно на висоті від 600 до 1700 м над рівнем моря, в Колумбії місцями на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться ягодами, дрібними плодами, квітками і комахами. Гніздо чашоподібне, в кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 15-17 днів.

Примітки

BirdLife International (2016). Ixothraupis punctata.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 19—20, Plate 4 fig 2.
Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335.
Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 316.
Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.
Remsen, J.V. Revise generic limits in the Thraupidae - Resurrect Ixothraupis Bonaparte 1851, for Tangara punctata, T. varia, T. rufigula, T. xanthogastra, and T. guttata. Recognize newly named Poecilostreptus for Tangara palmeri (and extralimital T. cabanisi); resurrect Chalcothraupis Bonaparte 1851 for Tangara ruficervix; and recognize newly named Stilpnia for Tangara cyanoptera, T. larvata, T. nigrocincta, T. cyanicollis, T. preciosa, T. peruviana, T, meyerdeschauenseei, T. vitriolina, T. cucullata, T. cayana, T. viridicollis, T, phillipsi, T. argyrofenges, and T. heinei // South American Classification Committee. — 2016. — Iss. Propuesta (730.19 y 20).
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 червня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Ixothraupis punctata.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[brisson-3] Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 19—20, Plate 4 fig 2.

[allen-4] Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335.

[5] Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 316.

[6] Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.

[7] Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.

[SACC730-8] Remsen, J.V. Revise generic limits in the Thraupidae - Resurrect Ixothraupis Bonaparte 1851, for Tangara punctata, T. varia, T. rufigula, T. xanthogastra, and T. guttata. Recognize newly named Poecilostreptus for Tangara palmeri (and extralimital T. cabanisi); resurrect Chalcothraupis Bonaparte 1851 for Tangara ruficervix; and recognize newly named Stilpnia for Tangara cyanoptera, T. larvata, T. nigrocincta, T. cyanicollis, T. preciosa, T. peruviana, T, meyerdeschauenseei, T. vitriolina, T. cucullata, T. cayana, T. viridicollis, T, phillipsi, T. argyrofenges, and T. heinei // South American Classification Committee. — 2016. — Iss. Propuesta (730.19 y 20).

[ioc-9] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 червня 2022.