Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Табір військовополонених № 126, офіційна назва — Табір № 126 МВС СРСР (рос. Лагерь № 126 МВД СССР) — табір військовополонених в місті Миколаїв, який існував у 1944—1949 роках на території колишнього німецького концтабору «Шталаг-364». Контингент табору використовувався на роботах по відновленню міста.
Табір № 126 МВС СРСР | |
---|---|
рос. Лагерь № 126 МВД СССР | |
Схема табору військовополонених, створена у 1952 році за спогадами в'язнів | |
Тип | табір військовополонених |
Розташування | Україна, Миколаїв |
Координати | 46°59′02″ пн. ш. 32°00′28″ сх. д. / 46.98389° пн. ш. 32.00778° сх. д. |
Інші назви | Табір військовополонених № 126 |
Оператор | СРСР |
Дата створення | травень 1944 |
Дата ліквідації | 1949 |
Кількість бранців | ≈28 000 осіб |
Кількість загиблих | ≈2 000 осіб |
Керівна організація | Міністерство внутрішніх справ СРСР |
Категорії бранців | військовополонені, цивільне населення |
Утворення
Формування
Табір № 126 МВС СРСР було утворено 16 червня 1943 року у місті Шадринськ Курганської області. З відступом німецьких військ табір спочатку переїхав у Чернігів, потім у Кривий Ріг. 10 травня 1944 року табір остаточно осів у Миколаєві на місці колишнього німецького концтабору. Під час переміщення полонених з табору, 759 осіб було передано до 84-го табору в місті Асбест.
Внутрішня структура
У двох великих табірних відділеннях були господарські приміщення, як-от кухні та склади. Згодом з'явилися ремонтні майстерні, адаптовані до потреб табору — столярні, швацькі та шевські. Останні здебільшого обробляли одяг, що зберігався в магазинах. Хоча керівництво табору та місецві чиновники навіть замовляли щось за індивідуальним замовленням із наявних матеріалів, ремонт індивідуального одягу для окремого військовополоненого практично не проводили, якщо тільки він не міг щось віддати натомість (речі, здобуті на робочому місці в місті, гроші, тютюн тощо), а також надати необхідний матеріал для ремонту.
Для розміщення військовополонених було створено обгороджені колючим дротом території, навколо яких були встановлені сторожові вишки. Для охорони території були задіяні спеціальні підрозділи, що складалися майже виключно з солдатів віком від 20 до 30 років. Вони чергували на сторожових вишках, супроводжували транспорт і охороняли робочі місця. Однак, як і їхні офіцери, вони не мали доступу до табору.
Керівник табору для військовополонених та його посадові особи повинні були забезпечувати в таборі порядок, чистоту і регулярний розпорядок дня. Працівники МВС, що відповідали за моніторинг і нагляд, були німецькомовними співробітниками держбезпеки. Вони перебували в зонах на свій розсуд, тобто нерегулярно. Вони керували управлінням табором і стежили за табірним життям, особливо за постачанням.
Контингент
Після перевірки місця дислокації у вересні 1944 року у 14 ешелонах до Миколаєва прибула перша партія військовополонених у кількості близько 8600 осіб. На кінець 1945 року їх налічувалось уже до 20 тисяч осіб. Частину цих людей складало вивезене з Румунії, Югославії, Угорщини, Чехословаччини населення. З метою уникнення скупчення та ефективного управління полонених поділили на відділення, взводи, роти, а батальйони — за національним принципом. Зокрема, діяло 9 німецьких батальйонів, 6 — угорських, 2 — румунських.
Контингент табору становили військовополонені чоловіки у віці від 17 до 50 років, «здатні до фізичної праці та носіння зброї», переважно з Німеччини. Згідно з німецькими джерелами, у таборі також утримували близько десятка жінок віком 20—30 років із Румунії.
Полонені цього табору входили до так званої «центральної зони», тобто мали певні привілеї: як у харчах, так і в утриманні. В середньому, на одного бранця виходило близько 3200 калорій на добу (наприклад для ув'язненого в ГУЛАГу діяла норма 1500 калорій на добу). З початком голоду 1946—1947 років, на годування полонених розраховували трохи менше: 2368 калорій на добу. Також вони мали 8-годинний робочий день. Частина осіб із другої групи працювала на легких роботах, а взимку у приміщеннях без опалення — не більше 4—6 годин. Для зручності етапування піших переходів понад 3 кілометри не було. За необхідності військовополонених перевозили автотранспортом. Для оплати праці використовували республіканські розцінки по відношенню до цивільних працівників.
Кількість бранців і жертв
Загалом через табір пройшло майже 28 000 ув'язнених: більш ніж 15 000 німців, майже 8000 угорців, близько 3100 румунів, понад 1000 молдаван або бессарабців, 628 австрійців. Загалом у таборі були представники щонайменше з 28 країн, зокрема роми та євреї.
За п'ять років існування табору через хвороби загинуло близько 2000 полонених, яких утримували в ньому. Більшість випадків загибелі мали місце в 1944—1945 роках. Смертність бранців обумовлювалася, окрім незадовільного здоров'я останніх, ще й тим, що табори відправляли на лікування вже майже нетранспортабельних хворих, які перебували у вкрай важкому стані, і їхня смерть часто була питанням часу. У доповідній записці начальника оперативного відділення табору, зокрема, вказувалося, що ліквідувати смертність до кінця 1944 року не вдалося: у грудні померло 420 осіб (переважно дистрофіків і госпітальних хворих).
За результатами перевірок медичних установ у Головному управлінні у справах військовополонених та інтернованих дійшли висновку, що лікувальна справа в таборах, їхня оснащеність медтехнікою та медикаментозна забезпеченість різко відстають від вимог і завдань з надання своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги військовополоненим і відповідного догляду за ними. У списку неблагополучних через високу смертність контингенту перебували й одеський табір № 159, миколаївський № 126 і запорізький № 100. У них за перші півтора місяця 1945 році сумарно померло 2944 людини.
Зусилля, спрямовані на боротьбу із захворюваністю і смертністю, покращили ситуацію лише у 1948 році. Проте Миколаївська область серед інших все одно відзначалася як така, у якій ще станом на 1 січня 1948 року продовжували мати місце пізня госпіталізація хворих і несвоєчасна реевакуація здорових назад до таборів.
За даними Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями на миколаївському цвинтарі є 383 поховання полонених табору, датованих періодом 1945—1949 років.
Відновлені об'єкти
Трудовий фонд табору у колишньому селищі Темвод використано на роботах з відродження суднобудівного заводу імені 61 Комунара, таборове відділення № 1 у місті Миколаїв — на відбудові суднобудівного заводу імені Андре Марті (нині Чорноморський суднобудівний завод). Таборове відділення № 2 наново будувало Військово-морське мінно-торпедне авіаційне С. Леваневського.
Одночасно велися роботи з відновлення морського порту, кар'єрів, підсобних господарств, драмтеатру імені В. Чкалова, Миколаївської ТЕЦ, залізниці, житлового фонду. За кілька років уже відновлено «Дормашину», Миколаївський кораблебудівний інститут, будівельний, суднобудівний технікуми, трамвайні шляхи, вагони, бані, пральний комбінат, водопровідні колодязі, насосні станції, водонапірну башту.
Умови утримання
Проживання
Військовополонені спочатку спали на підлозі через відсутність каркасів ліжок. До кінця 1944 року були встановлені дво- або триповерхові дерев'яні ліжка, які влітку—восени 1945 року замінили простими двоповерхові рамами без опор, зварених із залізної труби. Між трубами натягувалися матеріали з робочого місця, зачасту дріт. Основою слугували мішки, наповнені очеретом. Світло вироблялося масляними і карбідними лампами. У великих приміщеннях корпусів площею 15 м2 розташовувалися цегляні печі, які опалювалися переважно дровами.
Продовольство
Їжа становила приблизно півлітра рідкого супу двічі на день і 200 грам каші в обід. Найважливішим продуктом харчування було 600 грамів хліба — за умови відсутності дефіциту продуктів, що регулярно відбувалося до капітуляції Німеччини, зокрема з борошном, а надалі час від часу залежало від ситуації з постачанням у Миколаєві. До продуктового набору також входили невелика кількість цукру й тютюну (махорка грубої нарізки), господарське мило та сірники. Обід із кухні на робоче місце доставляли у великих металевих відрах і подавали там під час півгодинної перерви.
Роздача продовольства здійснювалася під пильним наглядом до середини 1945 року. Згодом ситуація полегшилася, але по суті тривала впродовж усього терміну перебування військовополонених в таборі. Під час роздачі супу слідкували за тим, щоб половник був повністю заповнений, а вміст каструлі перемішували знову і знову, щоб більш поживні інгредієнти змішувалися майже рівномірно в переважно водянистих супах. Оскільки під час порціонування буханок, яке спочатку робили на око, часто виникали суперечки. Згодом почали використовували саморобні, досконаліші ваги. Ваги також використовували для поділу кількості цукру і тютюну, які роздавали полоненим.
Посудом і столовими приборами полонених не забезпечували, бранцям доводилося добувати їх самостійно. Крім нечисленного збереженого посуду вермахту, для приймання супу і каші використовували судини найсвоєріднішої конструкції — від простої, максимально великої консервної банки (через можливу другу порцію) до художньо оформленого та орнаментально прикрашеного посуду з алюмінію. Для багатьох ув'язнених це було найважливішими речами, яке дехто носив прикріпленим до одягу навіть під час роботи.
Під час зими 1944—1945 років в полонених з одягу було здебільшого тільки те, що вони взяли в полон, — часто небагато, оскільки дорогою до збірного табору їм видавали забраний в них одяг (зазвичай формений), куртки та, передусім, взуття, яке призначалося для власного користування. Особливо це стосувалося тих, хто був захоплений у полон поодинці або невеликими групами. Майже ні в кого з узятих у полон до завершення війни не було достатнього взуття. Багато хто прийшов у табір босоніж і змушений був обходитися підніжками. Пізніше, крім залатаних старих (переважно особистих) черевиків, часто випускали типові голландські дерев'яні черевики — кломпи.
З осені 1945 року на майбутню зиму почали видавати тепліший верхній одяг, а також нові стьобані ватяні куртки (так звані фуфайки). Щоб ідентифікувати себе як військовополонених, на верхньому одязі на руці мало бути маркування «ВП» як скорочення від військовополоненого. Під час видачі одягу, у зв'язку з тим, що не всі військовополонені могли бути враховані, керувалися загальноприйнятим принципом віддачі переваги найкращим полоненим-працівникам (тобто тим, хто забезпечував 100% і більше необхідних показників).
Управління
Внутрішнє табірне управління перебувало в руках військовополонених. Табірних начальників і старост корпусу, яких набирало радянське табірне керівництво і працівники МВС, обирали серед самих полонених. Важливу роль під час вибору грали вік, світовідчуття, напористість і, насамперед, знання російської мови. Вони звільнялися від роботи за межами табору і мали стежити за чистотою і порядком в ньому.
Спочатку в управлінні табором і в табірних послугах перевагу віддавали німцям і особливо румунам (зокрема молдаванам, які часто розмовляли російською), оскільки вони вважали німців винуватцями своїх страждань. Те саме відбувалося і під час розподілу людей на роботу, доки радянська сторона не усвідомила, що німецькі військовополонені працювали краще через ретельнішу підготовку. Радянське табірне керівництво скористалося цією конфліктною ситуацією між національностями для контролю один за одним.
Примусові роботи
Крім професійних навичок, можливість виконання трудової діяльності також визначав їх фізичний стан. Працездатність визначали під час регулярних оглядів усієї табірної робочої сили, переважно військовими лікарями. Серед оглянутих виділялося п'ять категорій:
- Категорія I і II — повністю працездатні.
- Категорія III — умовно придатний до роботи.
- Категорія ОК (абревіатура від рос. оздоровительная команда; категорія хворих в'язнів) — легка робота, до чотирьох годин на день, період одужання.
- Категорія дистрофії — непрацездатний, прикутий до ліжка.
Обстеження, під час яких завжди доводилося піднімати ліву руку, також слугували для виявлення татуювань з групою крові у членів СС. У гострих випадках захворювання лікарі також оцінювали працездатність людини перед виходом на роботу.
Робочий час військовополонених також ґрунтувався на загальноприйнятих правилах праці Радянського Союзу, в яких застосовувався восьмигодинний робочий день. За рідкісними винятками, особливо в 1944 і 1945 роках, цього правила дійсно дотримувалися. В обідній час, тобто в середині робочого дня, була півгодинна перерва, щоб поїсти і відпочити.
Для роботи військовополонені ділилися на робочі бригади за національністю, професійний склад і чисельність яких залежали від потреб місця роботи. Поки інженери, майстри та бригадири місцевих компаній ставили завдання (часто за міністерськими вказівками з Москви), бригадири розділяли свої команди на виконання залежно від їхньої кваліфікації. Тим часом перед бійцями Червоної Армії стояло єдине завдання — охороняти розмежовану робочу зону. Були випадки нападів на військовополонених на робочих місцях, особливо перед кінцем війни. Коли з кінця 1945 року через скорочення в Червоній Армії виник дефіцит кадрів в охороні, набір здійснювали з лав полонених зі складів і робочих зон. Їх можна було ідентифікувати за літерами «ВК» на плечі.
Робота в перші кілька місяців полягала переважно в очисних роботах на верфях та інших підприємствах. На початковому етапі було сформовано бригади кваліфікованих робітників, зокрема для обробки заліза і дерева, які працювали або спільно з цивільним населенням, або в окремих для нього цехах. Роботу виконували за загальноприйнятими в Радянському Союзі правилами, які передбачали певні норми виробітку стаханівської системи для кожної вимірюваної роботи і за виконання яких передбачалася винагорода, що загалом мала бути виплачена адміністрації табору. Це дало змогу щорічно проводити приблизний розрахунок витрат і результатів. Залежно від обсягу виконання робіт бригади отримували норму хліба, а саме 200 грам на людину для 100% від виконаного завдання і більше та 100 грам на людину для 80%.
Ліквідація
Перші звільнення в'язнів відбулися восени 1945 року. Це були винятково хворі люди, інваліди та остаточно непрацездатні, зокрема німці — якщо тільки їх ще не ідентифікували під час перевірок як членів частин, причетних до воєнних злочинів або тих, кого підозрюють в таких діях. Подальші репатріації проводилися в майбутньому здебільшого на основі цих критеріїв, водночас румунам (включно з молдаванами) та угорцям, зі зрозумілих причин, віддавали перевагу над німцями з післявоєнних політичних міркувань.
Табір № 126 МВС СРСР припинив своє існування у 1949 році внаслідок критичної ситуації, в умовах якої МВС СРСР опинилося в пастці прорахунків рентабельності, собівартості, витрат. Невдовзі переважну більшість військовополонених репатрійовано або переведено до інших таборів, а залишки табору знищені при розширенні суднобудівного заводу.
Посилання
- Тарас Кремінь — Миколаївський Бухенвальд, «НикВести», 27 травня 2012
Література
- Martin Streidel: So war das damals. Karl Glas Witwe, München 1981, .
- Rudolf Henze: Die Theatergruppe – Musik hinter russischem Stacheldraht. Selbstverlag, Seelze.
- Dankward Sidow: Ruki werch! – 1908 Tage in sowjetischer Kriegsgefangenschaft. Selbstverlag, Hamburg.
Примітки
- Сухарев, Ю. М. (2009). Трудовые лагеря и спецпоселения на территории бассейна реки Рефт (PDF) (рос.). с. 62.
- Креминь, Тарас (27 травня 2012). Николаевский Бухенвальд (рос.). НикВести. Процитовано 22 листопада 2023.
- Калкутина, Наталья (29 червня 2015). Медицинское обслуживание иностранных военнопленных в лагерях НКВД (МВД) на юге Украинской ССР (рос.). Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. ISSN 1991-3087. Процитовано 22 листопада 2023.
- Загорулько, М. М. (2000). Военнопленные в СССР. 1939–1956. Документы и материалы (рос.). Москва: Логос. с. 472. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Tabir vijskovopolonenih 126 oficijna nazva Tabir 126 MVS SRSR ros Lager 126 MVD SSSR tabir vijskovopolonenih v misti Mikolayiv yakij isnuvav u 1944 1949 rokah na teritoriyi kolishnogo nimeckogo konctaboru Shtalag 364 Kontingent taboru vikoristovuvavsya na robotah po vidnovlennyu mista Tabir 126 MVS SRSRros Lager 126 MVD SSSRShema taboru vijskovopolonenih stvorena u 1952 roci za spogadami v yaznivTip tabir vijskovopolonenihRoztashuvannya Ukrayina MikolayivKoordinati 46 59 02 pn sh 32 00 28 sh d 46 98389 pn sh 32 00778 sh d 46 98389 32 00778Inshi nazvi Tabir vijskovopolonenih 126Operator SRSRData stvorennya traven 1944Data likvidaciyi 1949Kilkist branciv 28 000 osibKilkist zagiblih 2 000 osibKerivna organizaciya Ministerstvo vnutrishnih sprav SRSRKategoriyi branciv vijskovopoloneni civilne naselennyaUtvorennyaFormuvannya Tabir 126 MVS SRSR bulo utvoreno 16 chervnya 1943 roku u misti Shadrinsk Kurganskoyi oblasti Z vidstupom nimeckih vijsk tabir spochatku pereyihav u Chernigiv potim u Krivij Rig 10 travnya 1944 roku tabir ostatochno osiv u Mikolayevi na misci kolishnogo nimeckogo konctaboru Pid chas peremishennya polonenih z taboru 759 osib bulo peredano do 84 go taboru v misti Asbest Vnutrishnya struktura U dvoh velikih tabirnih viddilennyah buli gospodarski primishennya yak ot kuhni ta skladi Zgodom z yavilisya remontni majsterni adaptovani do potreb taboru stolyarni shvacki ta shevski Ostanni zdebilshogo obroblyali odyag sho zberigavsya v magazinah Hocha kerivnictvo taboru ta misecvi chinovniki navit zamovlyali shos za individualnim zamovlennyam iz nayavnih materialiv remont individualnogo odyagu dlya okremogo vijskovopolonenogo praktichno ne provodili yaksho tilki vin ne mig shos viddati natomist rechi zdobuti na robochomu misci v misti groshi tyutyun tosho a takozh nadati neobhidnij material dlya remontu Dlya rozmishennya vijskovopolonenih bulo stvoreno obgorodzheni kolyuchim drotom teritoriyi navkolo yakih buli vstanovleni storozhovi vishki Dlya ohoroni teritoriyi buli zadiyani specialni pidrozdili sho skladalisya majzhe viklyuchno z soldativ vikom vid 20 do 30 rokiv Voni cherguvali na storozhovih vishkah suprovodzhuvali transport i ohoronyali robochi miscya Odnak yak i yihni oficeri voni ne mali dostupu do taboru Kerivnik taboru dlya vijskovopolonenih ta jogo posadovi osobi povinni buli zabezpechuvati v tabori poryadok chistotu i regulyarnij rozporyadok dnya Pracivniki MVS sho vidpovidali za monitoring i naglyad buli nimeckomovnimi spivrobitnikami derzhbezpeki Voni perebuvali v zonah na svij rozsud tobto neregulyarno Voni keruvali upravlinnyam taborom i stezhili za tabirnim zhittyam osoblivo za postachannyam KontingentPislya perevirki miscya dislokaciyi u veresni 1944 roku u 14 eshelonah do Mikolayeva pribula persha partiya vijskovopolonenih u kilkosti blizko 8600 osib Na kinec 1945 roku yih nalichuvalos uzhe do 20 tisyach osib Chastinu cih lyudej skladalo vivezene z Rumuniyi Yugoslaviyi Ugorshini Chehoslovachchini naselennya Z metoyu uniknennya skupchennya ta efektivnogo upravlinnya polonenih podilili na viddilennya vzvodi roti a bataljoni za nacionalnim principom Zokrema diyalo 9 nimeckih bataljoniv 6 ugorskih 2 rumunskih Kontingent taboru stanovili vijskovopoloneni choloviki u vici vid 17 do 50 rokiv zdatni do fizichnoyi praci ta nosinnya zbroyi perevazhno z Nimechchini Zgidno z nimeckimi dzherelami u tabori takozh utrimuvali blizko desyatka zhinok vikom 20 30 rokiv iz Rumuniyi Poloneni cogo taboru vhodili do tak zvanoyi centralnoyi zoni tobto mali pevni privileyi yak u harchah tak i v utrimanni V serednomu na odnogo brancya vihodilo blizko 3200 kalorij na dobu napriklad dlya uv yaznenogo v GULAGu diyala norma 1500 kalorij na dobu Z pochatkom golodu 1946 1947 rokiv na goduvannya polonenih rozrahovuvali trohi menshe 2368 kalorij na dobu Takozh voni mali 8 godinnij robochij den Chastina osib iz drugoyi grupi pracyuvala na legkih robotah a vzimku u primishennyah bez opalennya ne bilshe 4 6 godin Dlya zruchnosti etapuvannya pishih perehodiv ponad 3 kilometri ne bulo Za neobhidnosti vijskovopolonenih perevozili avtotransportom Dlya oplati praci vikoristovuvali respublikanski rozcinki po vidnoshennyu do civilnih pracivnikiv Kilkist branciv i zhertv Zagalom cherez tabir projshlo majzhe 28 000 uv yaznenih bilsh nizh 15 000 nimciv majzhe 8000 ugorciv blizko 3100 rumuniv ponad 1000 moldavan abo bessarabciv 628 avstrijciv Zagalom u tabori buli predstavniki shonajmenshe z 28 krayin zokrema romi ta yevreyi Za p yat rokiv isnuvannya taboru cherez hvorobi zaginulo blizko 2000 polonenih yakih utrimuvali v nomu Bilshist vipadkiv zagibeli mali misce v 1944 1945 rokah Smertnist branciv obumovlyuvalasya okrim nezadovilnogo zdorov ya ostannih she j tim sho tabori vidpravlyali na likuvannya vzhe majzhe netransportabelnih hvorih yaki perebuvali u vkraj vazhkomu stani i yihnya smert chasto bula pitannyam chasu U dopovidnij zapisci nachalnika operativnogo viddilennya taboru zokrema vkazuvalosya sho likviduvati smertnist do kincya 1944 roku ne vdalosya u grudni pomerlo 420 osib perevazhno distrofikiv i gospitalnih hvorih Za rezultatami perevirok medichnih ustanov u Golovnomu upravlinni u spravah vijskovopolonenih ta internovanih dijshli visnovku sho likuvalna sprava v taborah yihnya osnashenist medtehnikoyu ta medikamentozna zabezpechenist rizko vidstayut vid vimog i zavdan z nadannya svoyechasnoyi ta kvalifikovanoyi medichnoyi dopomogi vijskovopolonenim i vidpovidnogo doglyadu za nimi U spisku neblagopoluchnih cherez visoku smertnist kontingentu perebuvali j odeskij tabir 159 mikolayivskij 126 i zaporizkij 100 U nih za pershi pivtora misyacya 1945 roci sumarno pomerlo 2944 lyudini Zusillya spryamovani na borotbu iz zahvoryuvanistyu i smertnistyu pokrashili situaciyu lishe u 1948 roci Prote Mikolayivska oblast sered inshih vse odno vidznachalasya yak taka u yakij she stanom na 1 sichnya 1948 roku prodovzhuvali mati misce piznya gospitalizaciya hvorih i nesvoyechasna reevakuaciya zdorovih nazad do taboriv Za danimi Narodnoyi spilki Nimechchini z doglyadu za vijskovimi pohovannyami na mikolayivskomu cvintari ye 383 pohovannya polonenih taboru datovanih periodom 1945 1949 rokiv Vidnovleni ob yekti Trudovij fond taboru u kolishnomu selishi Temvod vikoristano na robotah z vidrodzhennya sudnobudivnogo zavodu imeni 61 Komunara taborove viddilennya 1 u misti Mikolayiv na vidbudovi sudnobudivnogo zavodu imeni Andre Marti nini Chornomorskij sudnobudivnij zavod Taborove viddilennya 2 nanovo buduvalo Vijskovo morske minno torpedne aviacijne S Levanevskogo Odnochasno velisya roboti z vidnovlennya morskogo portu kar yeriv pidsobnih gospodarstv dramteatru imeni V Chkalova Mikolayivskoyi TEC zaliznici zhitlovogo fondu Za kilka rokiv uzhe vidnovleno Dormashinu Mikolayivskij korablebudivnij institut budivelnij sudnobudivnij tehnikumi tramvajni shlyahi vagoni bani pralnij kombinat vodoprovidni kolodyazi nasosni stanciyi vodonapirnu bashtu Umovi utrimannyaProzhivannya Vijskovopoloneni spochatku spali na pidlozi cherez vidsutnist karkasiv lizhok Do kincya 1944 roku buli vstanovleni dvo abo tripoverhovi derev yani lizhka yaki vlitku voseni 1945 roku zaminili prostimi dvopoverhovi ramami bez opor zvarenih iz zaliznoyi trubi Mizh trubami natyaguvalisya materiali z robochogo miscya zachastu drit Osnovoyu sluguvali mishki napovneni ocheretom Svitlo viroblyalosya maslyanimi i karbidnimi lampami U velikih primishennyah korpusiv plosheyu 15 m2 roztashovuvalisya ceglyani pechi yaki opalyuvalisya perevazhno drovami Prodovolstvo Predmet pobutu vijskovopolonenogo z Mikolayeva posud dlya yizhi i portsigar Yizha stanovila priblizno pivlitra ridkogo supu dvichi na den i 200 gram kashi v obid Najvazhlivishim produktom harchuvannya bulo 600 gramiv hliba za umovi vidsutnosti deficitu produktiv sho regulyarno vidbuvalosya do kapitulyaciyi Nimechchini zokrema z boroshnom a nadali chas vid chasu zalezhalo vid situaciyi z postachannyam u Mikolayevi Do produktovogo naboru takozh vhodili nevelika kilkist cukru j tyutyunu mahorka gruboyi narizki gospodarske milo ta sirniki Obid iz kuhni na roboche misce dostavlyali u velikih metalevih vidrah i podavali tam pid chas pivgodinnoyi perervi Rozdacha prodovolstva zdijsnyuvalasya pid pilnim naglyadom do seredini 1945 roku Zgodom situaciya polegshilasya ale po suti trivala vprodovzh usogo terminu perebuvannya vijskovopolonenih v tabori Pid chas rozdachi supu slidkuvali za tim shob polovnik buv povnistyu zapovnenij a vmist kastruli peremishuvali znovu i znovu shob bilsh pozhivni ingrediyenti zmishuvalisya majzhe rivnomirno v perevazhno vodyanistih supah Oskilki pid chas porcionuvannya buhanok yake spochatku robili na oko chasto vinikali superechki Zgodom pochali vikoristovuvali samorobni doskonalishi vagi Vagi takozh vikoristovuvali dlya podilu kilkosti cukru i tyutyunu yaki rozdavali polonenim Posudom i stolovimi priborami polonenih ne zabezpechuvali brancyam dovodilosya dobuvati yih samostijno Krim nechislennogo zberezhenogo posudu vermahtu dlya prijmannya supu i kashi vikoristovuvali sudini najsvoyeridnishoyi konstrukciyi vid prostoyi maksimalno velikoyi konservnoyi banki cherez mozhlivu drugu porciyu do hudozhno oformlenogo ta ornamentalno prikrashenogo posudu z alyuminiyu Dlya bagatoh uv yaznenih ce bulo najvazhlivishimi rechami yake dehto nosiv prikriplenim do odyagu navit pid chas roboti Pid chas zimi 1944 1945 rokiv v polonenih z odyagu bulo zdebilshogo tilki te sho voni vzyali v polon chasto nebagato oskilki dorogoyu do zbirnogo taboru yim vidavali zabranij v nih odyag zazvichaj formenij kurtki ta peredusim vzuttya yake priznachalosya dlya vlasnogo koristuvannya Osoblivo ce stosuvalosya tih hto buv zahoplenij u polon poodinci abo nevelikimi grupami Majzhe ni v kogo z uzyatih u polon do zavershennya vijni ne bulo dostatnogo vzuttya Bagato hto prijshov u tabir bosonizh i zmushenij buv obhoditisya pidnizhkami Piznishe krim zalatanih starih perevazhno osobistih cherevikiv chasto vipuskali tipovi gollandski derev yani chereviki klompi Z oseni 1945 roku na majbutnyu zimu pochali vidavati teplishij verhnij odyag a takozh novi stobani vatyani kurtki tak zvani fufajki Shob identifikuvati sebe yak vijskovopolonenih na verhnomu odyazi na ruci malo buti markuvannya VP yak skorochennya vid vijskovopolonenogo Pid chas vidachi odyagu u zv yazku z tim sho ne vsi vijskovopoloneni mogli buti vrahovani keruvalisya zagalnoprijnyatim principom viddachi perevagi najkrashim polonenim pracivnikam tobto tim hto zabezpechuvav 100 i bilshe neobhidnih pokaznikiv Upravlinnya Vnutrishnye tabirne upravlinnya perebuvalo v rukah vijskovopolonenih Tabirnih nachalnikiv i starost korpusu yakih nabiralo radyanske tabirne kerivnictvo i pracivniki MVS obirali sered samih polonenih Vazhlivu rol pid chas viboru grali vik svitovidchuttya naporistist i nasampered znannya rosijskoyi movi Voni zvilnyalisya vid roboti za mezhami taboru i mali stezhiti za chistotoyu i poryadkom v nomu Spochatku v upravlinni taborom i v tabirnih poslugah perevagu viddavali nimcyam i osoblivo rumunam zokrema moldavanam yaki chasto rozmovlyali rosijskoyu oskilki voni vvazhali nimciv vinuvatcyami svoyih strazhdan Te same vidbuvalosya i pid chas rozpodilu lyudej na robotu doki radyanska storona ne usvidomila sho nimecki vijskovopoloneni pracyuvali krashe cherez retelnishu pidgotovku Radyanske tabirne kerivnictvo skoristalosya ciyeyu konfliktnoyu situaciyeyu mizh nacionalnostyami dlya kontrolyu odin za odnim Primusovi robotiKrim profesijnih navichok mozhlivist vikonannya trudovoyi diyalnosti takozh viznachav yih fizichnij stan Pracezdatnist viznachali pid chas regulyarnih oglyadiv usiyeyi tabirnoyi robochoyi sili perevazhno vijskovimi likaryami Sered oglyanutih vidilyalosya p yat kategorij Kategoriya I i II povnistyu pracezdatni Kategoriya III umovno pridatnij do roboti Kategoriya OK abreviatura vid ros ozdorovitelnaya komanda kategoriya hvorih v yazniv legka robota do chotiroh godin na den period oduzhannya Kategoriya distrofiyi nepracezdatnij prikutij do lizhka Obstezhennya pid chas yakih zavzhdi dovodilosya pidnimati livu ruku takozh sluguvali dlya viyavlennya tatuyuvan z grupoyu krovi u chleniv SS U gostrih vipadkah zahvoryuvannya likari takozh ocinyuvali pracezdatnist lyudini pered vihodom na robotu Robochij chas vijskovopolonenih takozh gruntuvavsya na zagalnoprijnyatih pravilah praci Radyanskogo Soyuzu v yakih zastosovuvavsya vosmigodinnij robochij den Za ridkisnimi vinyatkami osoblivo v 1944 i 1945 rokah cogo pravila dijsno dotrimuvalisya V obidnij chas tobto v seredini robochogo dnya bula pivgodinna pererva shob poyisti i vidpochiti Dlya roboti vijskovopoloneni dililisya na robochi brigadi za nacionalnistyu profesijnij sklad i chiselnist yakih zalezhali vid potreb miscya roboti Poki inzheneri majstri ta brigadiri miscevih kompanij stavili zavdannya chasto za ministerskimi vkazivkami z Moskvi brigadiri rozdilyali svoyi komandi na vikonannya zalezhno vid yihnoyi kvalifikaciyi Tim chasom pered bijcyami Chervonoyi Armiyi stoyalo yedine zavdannya ohoronyati rozmezhovanu robochu zonu Buli vipadki napadiv na vijskovopolonenih na robochih miscyah osoblivo pered kincem vijni Koli z kincya 1945 roku cherez skorochennya v Chervonij Armiyi vinik deficit kadriv v ohoroni nabir zdijsnyuvali z lav polonenih zi skladiv i robochih zon Yih mozhna bulo identifikuvati za literami VK na plechi Robota v pershi kilka misyaciv polyagala perevazhno v ochisnih robotah na verfyah ta inshih pidpriyemstvah Na pochatkovomu etapi bulo sformovano brigadi kvalifikovanih robitnikiv zokrema dlya obrobki zaliza i dereva yaki pracyuvali abo spilno z civilnim naselennyam abo v okremih dlya nogo cehah Robotu vikonuvali za zagalnoprijnyatimi v Radyanskomu Soyuzi pravilami yaki peredbachali pevni normi virobitku stahanivskoyi sistemi dlya kozhnoyi vimiryuvanoyi roboti i za vikonannya yakih peredbachalasya vinagoroda sho zagalom mala buti viplachena administraciyi taboru Ce dalo zmogu shorichno provoditi pribliznij rozrahunok vitrat i rezultativ Zalezhno vid obsyagu vikonannya robit brigadi otrimuvali normu hliba a same 200 gram na lyudinu dlya 100 vid vikonanogo zavdannya i bilshe ta 100 gram na lyudinu dlya 80 LikvidaciyaPershi zvilnennya v yazniv vidbulisya voseni 1945 roku Ce buli vinyatkovo hvori lyudi invalidi ta ostatochno nepracezdatni zokrema nimci yaksho tilki yih she ne identifikuvali pid chas perevirok yak chleniv chastin prichetnih do voyennih zlochiniv abo tih kogo pidozryuyut v takih diyah Podalshi repatriaciyi provodilisya v majbutnomu zdebilshogo na osnovi cih kriteriyiv vodnochas rumunam vklyuchno z moldavanami ta ugorcyam zi zrozumilih prichin viddavali perevagu nad nimcyami z pislyavoyennih politichnih mirkuvan Tabir 126 MVS SRSR pripiniv svoye isnuvannya u 1949 roci vnaslidok kritichnoyi situaciyi v umovah yakoyi MVS SRSR opinilosya v pastci prorahunkiv rentabelnosti sobivartosti vitrat Nevdovzi perevazhnu bilshist vijskovopolonenih repatrijovano abo perevedeno do inshih taboriv a zalishki taboru znisheni pri rozshirenni sudnobudivnogo zavodu PosilannyaTaras Kremin Mikolayivskij Buhenvald NikVesti 27 travnya 2012LiteraturaMartin Streidel So war das damals Karl Glas Witwe Munchen 1981 ISBN 3 89004 015 2 Rudolf Henze Die Theatergruppe Musik hinter russischem Stacheldraht Selbstverlag Seelze Dankward Sidow Ruki werch 1908 Tage in sowjetischer Kriegsgefangenschaft Selbstverlag Hamburg PrimitkiSuharev Yu M 2009 Trudovye lagerya i specposeleniya na territorii bassejna reki Reft PDF ros s 62 Kremin Taras 27 travnya 2012 Nikolaevskij Buhenvald ros NikVesti Procitovano 22 listopada 2023 Kalkutina Natalya 29 chervnya 2015 Medicinskoe obsluzhivanie inostrannyh voennoplennyh v lageryah NKVD MVD na yuge Ukrainskoj SSR ros Zhurnal nauchnyh publikacij aspirantov i doktorantov ISSN 1991 3087 Procitovano 22 listopada 2023 Zagorulko M M 2000 Voennoplennye v SSSR 1939 1956 Dokumenty i materialy ros Moskva Logos s 472 ISBN 5 88439 093 9