Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ТЕЦ Девен — болгарська теплоелектроцентраль, споруджена дещо західніше від Варни для обслуговування содового заводу, який наразі належить бельгійській компанії Solvey.
 | ||||
| 43°11′49″ пн. ш. 27°37′55″ сх. д. / 43.196944° пн. ш. 27.631944° сх. д. | ||||
| Країна |  Болгарія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Болгарія Девня | |||
| Введення в експлуатацію | 1966—1974 | |||
| Модернізація | 1990, 1992 (заміна турбін 2 та 4), 2015 (нова турбіна 3) | |||
| Вид палива | вугілля | |||
| Водозабір | Люда Камчия | |||
| Енергоблоки | 2х25 + 1х4 + 1х12 + 2х8,5 + 2х21 | |||
| Котельні агрегати | 2 Барнаульський котельний завод БКЗ-160-100 + 1 Перший Брненський машинобудівний завод + 1 Foster Wheeler CFBB-400-100 + 1 Foster Wheeler CFBB-250-100 | |||
| Турбіни | всі парові, 2 ПТ-25-90/7÷13/1,2 + 1 Р-4-35/15 + 1 Р-12-90/18) + 2 Р-8,5-90/36 + 2 ПР-20-90/21-6) | |||
| Встановлена електрична потужність | 125 | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕЦ Девен | ||||
Починаючи з 1965 року, на майданчику ТЕЦ почався запуск котлів Барнаульського котельного заводу типу БКЗ-160-100 продуктивністю по 160 тонн пари на годину. Всього було змонтовано п'ять котлів з таким показником, а в 1969-му став до ладу перший більш потужний котел виробництва чеського Першого Брненського машинобудівного заводу продуктивністю 220 тонн пари на годину. Надалі кількість таких котлів також сягнула п'яти.
Виробництво електроенергії почалось у 1966-му. На початковому етапі ввели в експлуатацію три турбіни загальною потужністю 150 МВт — дві з показниками по 25 МВт та одну потужністю 100 МВт. В 1974-му запустили ще п'ять турбогенераторних комплектів, які включали турбіни із протитиском — одну з показником 12 МВт (станційний номер 4), дві типу Р-8,5-90/36 потужністю по 8,5 МВт (станційні номери 5 та 7) і дві типу ПР-20-90/21-6 з показниками по 21 МВт (станційні номери 6 та 8).
Станом на середину 2010-х із перших чотирьох турбін у наявності залишалась лише одна теплофікаційна типу ПТ 25-90/7÷13/1,2 потужністю 25 МВт зі станційним номером 1. У турбоагрегатах зі станційними номерами 2 та 4 працювали турбіни, змонтовані в 1990 та 1992 роках — теплофікаційна типу ПТ 25-90/7÷13/1,2 потужністю 25 МВт та турбіна з протитиском типу Р-12-90/18 з показником у 12 МВт. При цьому в 2015-му на станції знову з'явився турбоагрегат із номером 3, який мав турбіну з протитиском типу Р-4-35/15 потужністю лише 4 МВт, що отримує живлення від парозбірного колектору, до якого потрапляє пара, відпрацьована турбінами з номерами 4, 5 та 7. Станом на 2017-й рік турбіни 1 та 4 не експлуатували, хоча їх і далі вважали обладнанням ТЕЦ.
Котельне господарство станції зазнало на початку 21-го століття масштабних змін. У 2009-му став до ладу сучасний котел виробництва Foster Wheeler типу CFBB-400-100 продуктивністю 400 тонн пари на годину, який використовує технологію циркулюючого киплячого шару (отримав станційний номер 7). У середині 2010-х додали другий котел з циркулюючим киплячим шаром виробництва Foster Wheeler типу CFBB-250-100 продуктивністю 250 тонн пари на годину (станційний номер 8). При цьому зі старих котлів залишились як резервні лише три з номерами 2, 3 та 6 загальною продуктивністю 540 тонн пари.
Як паливо перші шість котлів використовували вугілля, тоді як наступні чотири були розраховані на споживання мазуту й природного газу (останній надходить у район Варни по відгалуженню від Південного газопровідного напівкільця). Встановлені останніми два котли з циркулюючим киплячим шаром споживають вугілля та нафтовий кокс.
Для видалення продуктів згоряння звели два димарі заввишки по 180 метрів.
Воду для охолодження ТЕЦ отримує переважно з трубопроводу, прокладеного від водосховища Цонево на річці Люда Камчия. Крім того, певні об'єми надходять із водосховища Лудетина (річка Девня) та свердловин.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.
Примітки
- 3569248. TPE. Issuu (англ.). Процитовано 19 лютого 2021.
- Програма за прилагане директива 2001 (PDF).
- Р Е Ш Е Н И Е № С-6 от 23.03.2017 г. КОМИСИЯТА ЗА ЕНЕРГИЙНО И ВОДНО РЕГУЛИРАНЕ (PDF).
- Р Е Ш Е Н И Е № Р–262 от 02.06.2017 г. КОМИСИЯТА ЗА ЕНЕРГИЙНО И ВОДНО РЕГУЛИРАНЕ (PDF).
- Р Е Ш Е Н И Е № И1-Л-489 от 18.07.2018 г. КОМИСИЯТА ЗА ЕНЕРГИЙНО И ВОДНО РЕГУЛИРАНЕ (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
TEC Deven bolgarska teploelektrocentral sporudzhena desho zahidnishe vid Varni dlya obslugovuvannya sodovogo zavodu yakij narazi nalezhit belgijskij kompaniyi Solvey TEC Deven43 11 49 pn sh 27 37 55 sh d 43 196944 pn sh 27 631944 sh d 43 196944 27 631944Krayina BolgariyaRoztashuvannya Bolgariya DevnyaVvedennya v ekspluataciyu1966 1974Modernizaciya1990 1992 zamina turbin 2 ta 4 2015 nova turbina 3 Vid palivavugillyaVodozabirLyuda KamchiyaEnergobloki2h25 1h4 1h12 2h8 5 2h21Kotelni agregati2 Barnaulskij kotelnij zavod BKZ 160 100 1 Pershij Brnenskij mashinobudivnij zavod 1 Foster Wheeler CFBB 400 100 1 Foster Wheeler CFBB 250 100Turbinivsi parovi 2 PT 25 90 7 13 1 2 1 R 4 35 15 1 R 12 90 18 2 R 8 5 90 36 2 PR 20 90 21 6 Vstanovlena elektrichna potuzhnist125identifikatori i posilannyaTEC Deven Pochinayuchi z 1965 roku na majdanchiku TEC pochavsya zapusk kotliv Barnaulskogo kotelnogo zavodu tipu BKZ 160 100 produktivnistyu po 160 tonn pari na godinu Vsogo bulo zmontovano p yat kotliv z takim pokaznikom a v 1969 mu stav do ladu pershij bilsh potuzhnij kotel virobnictva cheskogo Pershogo Brnenskogo mashinobudivnogo zavodu produktivnistyu 220 tonn pari na godinu Nadali kilkist takih kotliv takozh syagnula p yati Virobnictvo elektroenergiyi pochalos u 1966 mu Na pochatkovomu etapi vveli v ekspluataciyu tri turbini zagalnoyu potuzhnistyu 150 MVt dvi z pokaznikami po 25 MVt ta odnu potuzhnistyu 100 MVt V 1974 mu zapustili she p yat turbogeneratornih komplektiv yaki vklyuchali turbini iz protitiskom odnu z pokaznikom 12 MVt stancijnij nomer 4 dvi tipu R 8 5 90 36 potuzhnistyu po 8 5 MVt stancijni nomeri 5 ta 7 i dvi tipu PR 20 90 21 6 z pokaznikami po 21 MVt stancijni nomeri 6 ta 8 Stanom na seredinu 2010 h iz pershih chotiroh turbin u nayavnosti zalishalas lishe odna teplofikacijna tipu PT 25 90 7 13 1 2 potuzhnistyu 25 MVt zi stancijnim nomerom 1 U turboagregatah zi stancijnimi nomerami 2 ta 4 pracyuvali turbini zmontovani v 1990 ta 1992 rokah teplofikacijna tipu PT 25 90 7 13 1 2 potuzhnistyu 25 MVt ta turbina z protitiskom tipu R 12 90 18 z pokaznikom u 12 MVt Pri comu v 2015 mu na stanciyi znovu z yavivsya turboagregat iz nomerom 3 yakij mav turbinu z protitiskom tipu R 4 35 15 potuzhnistyu lishe 4 MVt sho otrimuye zhivlennya vid parozbirnogo kolektoru do yakogo potraplyaye para vidpracovana turbinami z nomerami 4 5 ta 7 Stanom na 2017 j rik turbini 1 ta 4 ne ekspluatuvali hocha yih i dali vvazhali obladnannyam TEC Kotelne gospodarstvo stanciyi zaznalo na pochatku 21 go stolittya masshtabnih zmin U 2009 mu stav do ladu suchasnij kotel virobnictva Foster Wheeler tipu CFBB 400 100 produktivnistyu 400 tonn pari na godinu yakij vikoristovuye tehnologiyu cirkulyuyuchogo kiplyachogo sharu otrimav stancijnij nomer 7 U seredini 2010 h dodali drugij kotel z cirkulyuyuchim kiplyachim sharom virobnictva Foster Wheeler tipu CFBB 250 100 produktivnistyu 250 tonn pari na godinu stancijnij nomer 8 Pri comu zi starih kotliv zalishilis yak rezervni lishe tri z nomerami 2 3 ta 6 zagalnoyu produktivnistyu 540 tonn pari Yak palivo pershi shist kotliv vikoristovuvali vugillya todi yak nastupni chotiri buli rozrahovani na spozhivannya mazutu j prirodnogo gazu ostannij nadhodit u rajon Varni po vidgaluzhennyu vid Pivdennogo gazoprovidnogo napivkilcya Vstanovleni ostannimi dva kotli z cirkulyuyuchim kiplyachim sharom spozhivayut vugillya ta naftovij koks Dlya vidalennya produktiv zgoryannya zveli dva dimari zavvishki po 180 metriv Vodu dlya oholodzhennya TEC otrimuye perevazhno z truboprovodu prokladenogo vid vodoshovisha Conevo na richci Lyuda Kamchiya Krim togo pevni ob yemi nadhodyat iz vodoshovisha Ludetina richka Devnya ta sverdlovin Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP rozrahovanij na robotu pid naprugoyu 110 kV 1 2 3 4 5 Primitkired 3569248 TPE Issuu angl Procitovano 19 lyutogo 2021 Programa za prilagane direktiva 2001 PDF R E Sh E N I E S 6 ot 23 03 2017 g KOMISIYaTA ZA ENERGIJNO I VODNO REGULIRANE PDF R E Sh E N I E R 262 ot 02 06 2017 g KOMISIYaTA ZA ENERGIJNO I VODNO REGULIRANE PDF R E Sh E N I E I1 L 489 ot 18 07 2018 g KOMISIYaTA ZA ENERGIJNO I VODNO REGULIRANE PDF Otrimano z https uk wikipedia org w index php title TEC Deven amp oldid 42122290