Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 15°07′12″ пн. ш. 104°19′18″ сх. д. / 15.12000000002777611° пн. ш. 104.32166666669778010° сх. д.Провінція Сісакет (тай. ศรีสะเกษ; : ซีซะเกด) є однією з сімдесяти шести провінцій Таїланду (Чангват). Розташована у північно-східній частині Таїланду, регіоні під назвою Ісан. Сусідні провінції (із заходу за годинниковою стрілкою): Сурін, Рой Ет, Ясотхон і Убонратчатхані. На півдні вона межує з та Преа Віхеар у Камбоджі.
| Сісакет | |
| Прапор | |
 | |
 | |
| Офіційна назва | тай. จังหวัดศรีสะเกษ |
|---|---|
| Текст девізу | ลวงพ่อโตคู่บ้าน ถิ่นฐานปราสาทขอม ข้าว หอม กระเทียมดี มีสวนสมเด็จ เขตดงลำดวน หลากล้วนวัฒนธรรม เลิศล้ำสามัคคี[1] |
| Країна |  Таїланд |
| Столиця | d |
| Адміністративна одиниця | Таїланд |
| Геодані | Data:Thailand/Si Sa Ket.map |
| Кількість населення | 1 458 580 осіб[2] |
| Адміністративно-територіально поділяється на | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d |
| Спільний кордон із | Убон-Ратчатані, Ясотхон, Провінція Ройет, Сурін[d], d, Преахвіхеа[d] |
| Мова комунікації | d, d і d |
| Площа | 8839,976 км²[3] |
| Поштовий індекс | 33 |
 | |
 | |
| Список пам'яток | d |
| Місцевий телефонний код | 045 |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
| Офіційний сайт | |
 Сісакет у Вікісховищі | |
Географія
Провінція розташована в долині річки Мун, притоки Меконгу. Гірський хребет Дангрек, який утворює кордон з Камбоджею, знаходиться на півдні провінції. Загальна площа лісів 1,025 км2 (11 030 000 sq ft) або 11,5 відсотка території провінції. займає площу 130 км2 гір Дангрек на південному сході провінції. Заснований 20 березня 1998 року, він названий на честь зруйнованого храму Кхмерської імперії Прасат Преа Віхеар, який зараз знаходиться в Камбоджі, який був центром суперечки про кордон. Храм розташований на північ і був збудований для мешканців області Сісакет. Спочатку карти показували, що він знаходиться в Таїланді. Але під час визначення кордонів французами для договору з Сіамом у 1907 році, кордон був проведений не за природним вододілом, як планувалося, а так, що храм опинився на стороні, яка належала Франції (тепер Камбоджа).
Уряд Таїланду проігнорував відхилення й далі вважав храм провінцією Сісакет. У середині 1950-х років нова незалежна Камбоджа протестувала проти тайської «окупації» того, що на французькій карті показано як їхнє. Оскільки французька карта була явно неправильною, у 1962 році уряд Таїланду погодився передати спір до Міжнародного суду. Суд вирішив з рахунком дев'ять проти чотирьох, що кордон, вказаний на карті 1907 року, є правильним, і віддав храм Камбоджі. Хоча доступ до храму здебільшого здійснюється з території Таїланду, оскільки з камбоджійської сторони до нього важко дістатися через рівнини, що лежать на кілька сотень метрів нижче біля підніжжя стрімкої скелі. Уряд Камбоджі планує побудувати канатну дорогу для зручності туристів, але проект поки що не реалізовано через невирішені питання власності на деякі території, які є предметом спору між Камбоджею та Таїландом.
Національний парк
Існує один національний парк разом із п'ятьма іншими національними парками, які складають заповідних територій Таїланду.
- , 130 км2 (1,4×109 sq ft)
Заповідники дикої природи
Є два заповідники дикої природи разом із чотирма іншими заповідниками дикої природи, які становлять заповідних територій Таїланду.
Історія
Багато кхмерських руїн, знайдених у провінції, показують, що ця територія мала важливе значення для кхмерської імперії принаймні до 12 століття, хоча вона, очевидно, була малонаселеною. Згідно з місцевою традицією, він був відомий як Шрі Накорн Ламдуан (ศรีนครลำดวน) Пізніше його назвали Кхухан на честь міста, побудованого наприкінці 15 століття нашої ери під час правління короля Аюттхаї Боромаратчі III. Етнічні лаоси почали заселяти північну частину провінції, і в 1786 році утворили місто Сісакет, підпорядковане Хухану. У 1904 році Сісакет перейменували на Хухан, тоді як оригінальний Хухан називався Хуай Нуа.
Монтхон Удон Тхані був створений у 1912 році і взяв на себе управління більшою частиною регіону. У 1933 році місячну систему скасували, і провінція Хукхан управлялася безпосередньо з Бангкока. Через п'ять років назву міста та провінції відновили на Сісакет, а район, що містить Хуай Нуа, названо Кхухан.
побудована тут у 1994 році, була неофіційно виведена з експлуатації в липні 2000 року після спустошення місцевих фермерських сіл.
Демографія
Провінцію населяють чотири основні етнічні групи: куї, лаоси, кхмери та . Сісакет — одна з провінцій, де проживає значне населення. Згідно з переписом 2000 року, 26,2 відсотка населення розмовляють кхмерською мовою. Це менше порівняно з переписом 1990 року, коли повідомлялося, що 30,2 відсотка населення розмовляли кхмерською мовою. Більшість людей говорять лаоською мовою.
Символи
зображено Прасат Хін Бан Само, кхмерський храм, якому близько 1000 років, у районі Пранг Ку.
і квіткою провінції є біле сирне дерево (). Шість листочків квітки символізують шість оригінальних районів провінції: Хукхан, Кантаралак, Утумпхон Фісай, Кантараром, Расі Салай і Кхун Хан.
Економіка
Сісакет переважно сільськогосподарський. Серед інших сільськогосподарських продуктів, він відомий своїм часником і цибулею-шалот, за які він був нагороджений реєстрацією ГУ в 2020 році.
Адміністративний поділ
Провінція поділяється на 22 округи (амфои). Округи далі поділяються на 206 підрайонів (тамбони) і 2411 сіл (мубани).
Місцевий уряд
На кінець листопада 2019 року в провінції Сісакет була одна провінційна адміністрація та 37 міських районів. Сісакет та Кантаралак мають статус міст, а ще 35 районів вважаються муніципалітетами. Решта територій керуються 179 районними адміністраціями.
Транспорт
Сісакет знаходиться на від (กรุงเทพอภิวัฒน์) до Варіна Чамрапа (วารินชำราบ). Головним вокзалом Сісакета є . Сісакет має часте автобусне сполучення до та з Бангкока (тай. หมอชิดใหม่)
Здоров'я
Головною лікарнею Сісакета є , регіональна лікарня, яка перебуває під управлінням .
Примітки
- http://www.sisaket.go.th/meeting_report/meeting/yK8q8tPjwNqggZUv8.doc
- https://stat.bora.dopa.go.th/stat/statnew/statyear/#/TableTemplate3/Area/statpop?yymm=63&topic=statpop&ccNo=33 — Department of Provincial Administration.
- ทำเนียบท้องที่ พุทธศักราช 2546 เล่ม 2 — กระทรวงมหาดไทย, 2003. — С. 194.
- Temple of Preah Vihear (Cambodia v. Thailand). www.icj-cij.org. Процитовано 13 травня 2024.
- [National Park Area Information published in the 133 Government Gazettes] (Thai) . December 2020. Архів оригіналу за 3 листопада 2022. Процитовано 1 November 2022.
- Saengmanee, Pattarawadee (23 березня 2019). . The Nation. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
- «(Si Sa Ket) Key indicators of the population and household, population and housing census 1990 and 2000.» Population and Housing Census 2000.
- Arunmas, Phusadee (24 June 2020). Sri Sa Ket shallots, garlic join GI registration list. Bangkok Post. Процитовано 24 June 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 15 07 12 pn sh 104 19 18 sh d 15 12000000002777611 pn sh 104 32166666669778010 sh d 15 12000000002777611 104 32166666669778010 Provinciya Sisaket taj srisaeks sisaekd ye odniyeyu z simdesyati shesti provincij Tayilandu Changvat Roztashovana u pivnichno shidnij chastini Tayilandu regioni pid nazvoyu Isan Susidni provinciyi iz zahodu za godinnikovoyu strilkoyu Surin Roj Et Yasothon i Ubonratchathani Na pivdni vona mezhuye z ta Prea Vihear u Kambodzhi Sisaket Prapor Oficijna nazvataj cnghwdsrisaeks Tekst devizulwngphxotkhuban thinthanprasathkhxm khaw hxm kraethiymdi miswnsmedc ekhtdngladwn hlaklwnwthnthrrm elislasamkhkhi 1 Krayina Tayiland Stolicyad Administrativna odinicyaTayiland GeodaniData Thailand Si Sa Ket map Kilkist naselennya1 458 580 osib 2 Administrativno teritorialno podilyayetsya nad d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Spilnij kordon izUbon Ratchatani Yasothon Provinciya Rojet Surin d d Preahvihea d Mova komunikaciyid d i d Plosha8839 976 km 3 Poshtovij indeks33 Spisok pam yatokd Miscevij telefonnij kod045 Kategoriya map na Vikishovishid Oficijnij sajt Sisaket u VikishovishiGeografiyaProvinciya roztashovana v dolini richki Mun pritoki Mekongu Girskij hrebet Dangrek yakij utvoryuye kordon z Kambodzheyu znahoditsya na pivdni provinciyi Zagalna plosha lisiv 1 025 km2 11 030 000 sq ft abo 11 5 vidsotka teritoriyi provinciyi zajmaye ploshu 130 km2 gir Dangrek na pivdennomu shodi provinciyi Zasnovanij 20 bereznya 1998 roku vin nazvanij na chest zrujnovanogo hramu Khmerskoyi imperiyi Prasat Prea Vihear yakij zaraz znahoditsya v Kambodzhi yakij buv centrom superechki pro kordon Hram roztashovanij na pivnich i buv zbudovanij dlya meshkanciv oblasti Sisaket Spochatku karti pokazuvali sho vin znahoditsya v Tayilandi Ale pid chas viznachennya kordoniv francuzami dlya dogovoru z Siamom u 1907 roci kordon buv provedenij ne za prirodnim vododilom yak planuvalosya a tak sho hram opinivsya na storoni yaka nalezhala Franciyi teper Kambodzha Uryad Tayilandu proignoruvav vidhilennya j dali vvazhav hram provinciyeyu Sisaket U seredini 1950 h rokiv nova nezalezhna Kambodzha protestuvala proti tajskoyi okupaciyi togo sho na francuzkij karti pokazano yak yihnye Oskilki francuzka karta bula yavno nepravilnoyu u 1962 roci uryad Tayilandu pogodivsya peredati spir do Mizhnarodnogo sudu Sud virishiv z rahunkom dev yat proti chotiroh sho kordon vkazanij na karti 1907 roku ye pravilnim i viddav hram Kambodzhi Hocha dostup do hramu zdebilshogo zdijsnyuyetsya z teritoriyi Tayilandu oskilki z kambodzhijskoyi storoni do nogo vazhko distatisya cherez rivnini sho lezhat na kilka soten metriv nizhche bilya pidnizhzhya strimkoyi skeli Uryad Kambodzhi planuye pobuduvati kanatnu dorogu dlya zruchnosti turistiv ale proekt poki sho ne realizovano cherez nevirisheni pitannya vlasnosti na deyaki teritoriyi yaki ye predmetom sporu mizh Kambodzheyu ta Tayilandom Nacionalnij park Isnuye odin nacionalnij park razom iz p yatma inshimi nacionalnimi parkami yaki skladayut zapovidnih teritorij Tayilandu 130 km2 1 4 109 sq ft Zapovidniki dikoyi prirodi Ye dva zapovidniki dikoyi prirodi razom iz chotirma inshimi zapovidnikami dikoyi prirodi yaki stanovlyat zapovidnih teritorij Tayilandu IstoriyaBagato khmerskih ruyin znajdenih u provinciyi pokazuyut sho cya teritoriya mala vazhlive znachennya dlya khmerskoyi imperiyi prinajmni do 12 stolittya hocha vona ochevidno bula malonaselenoyu Zgidno z miscevoyu tradiciyeyu vin buv vidomij yak Shri Nakorn Lamduan srinkhrladwn Piznishe jogo nazvali Khuhan na chest mista pobudovanogo naprikinci 15 stolittya nashoyi eri pid chas pravlinnya korolya Ayutthayi Boromaratchi III Etnichni laosi pochali zaselyati pivnichnu chastinu provinciyi i v 1786 roci utvorili misto Sisaket pidporyadkovane Huhanu U 1904 roci Sisaket perejmenuvali na Huhan todi yak originalnij Huhan nazivavsya Huaj Nua Greblya Rasi Salaj Monthon Udon Thani buv stvorenij u 1912 roci i vzyav na sebe upravlinnya bilshoyu chastinoyu regionu U 1933 roci misyachnu sistemu skasuvali i provinciya Hukhan upravlyalasya bezposeredno z Bangkoka Cherez p yat rokiv nazvu mista ta provinciyi vidnovili na Sisaket a rajon sho mistit Huaj Nua nazvano Khuhan pobudovana tut u 1994 roci bula neoficijno vivedena z ekspluataciyi v lipni 2000 roku pislya spustoshennya miscevih fermerskih sil DemografiyaProvinciyu naselyayut chotiri osnovni etnichni grupi kuyi laosi khmeri ta Sisaket odna z provincij de prozhivaye znachne naselennya Zgidno z perepisom 2000 roku 26 2 vidsotka naselennya rozmovlyayut khmerskoyu movoyu Ce menshe porivnyano z perepisom 1990 roku koli povidomlyalosya sho 30 2 vidsotka naselennya rozmovlyali khmerskoyu movoyu Bilshist lyudej govoryat laoskoyu movoyu Simvolizobrazheno Prasat Hin Ban Samo khmerskij hram yakomu blizko 1000 rokiv u rajoni Prang Ku i kvitkoyu provinciyi ye bile sirne derevo Shist listochkiv kvitki simvolizuyut shist originalnih rajoniv provinciyi Hukhan Kantaralak Utumphon Fisaj Kantararom Rasi Salaj i Khun Han EkonomikaSisaket perevazhno silskogospodarskij Sered inshih silskogospodarskih produktiv vin vidomij svoyim chasnikom i cibuleyu shalot za yaki vin buv nagorodzhenij reyestraciyeyu GU v 2020 roci Administrativnij podilProvinciya podilyayetsya na 22 okrugi amfoi Okrugi dali podilyayutsya na 206 pidrajoniv tamboni i 2411 sil mubani Miscevij uryad Na kinec listopada 2019 roku v provinciyi Sisaket bula odna provincijna administraciya ta 37 miskih rajoniv Sisaket ta Kantaralak mayut status mist a she 35 rajoniv vvazhayutsya municipalitetami Reshta teritorij keruyutsya 179 rajonnimi administraciyami TransportSisaket znahoditsya na vid krungethphxphiwthn do Varina Chamrapa warincharab Golovnim vokzalom Sisaketa ye Sisaket maye chaste avtobusne spoluchennya do ta z Bangkoka taj hmxchidihm Zdorov yaGolovnoyu likarneyu Sisaketa ye regionalna likarnya yaka perebuvaye pid upravlinnyam Primitkihttp www sisaket go th meeting report meeting yK8q8tPjwNqggZUv8 doc https stat bora dopa go th stat statnew statyear TableTemplate3 Area statpop yymm 63 amp topic statpop amp ccNo 33 Department of Provincial Administration d Track Q13012489 thaeniybthxngthi phuththskrach 2546 elm 2 krathrwngmhadithy 2003 S 194 d Track Q23793856d Track Q640365 Temple of Preah Vihear Cambodia v Thailand www icj cij org Procitovano 13 travnya 2024 National Park Area Information published in the 133 Government Gazettes Thai December 2020 Arhiv originalu za 3 listopada 2022 Procitovano 1 November 2022 Saengmanee Pattarawadee 23 bereznya 2019 The Nation Arhiv originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2019 Si Sa Ket Key indicators of the population and household population and housing census 1990 and 2000 Population and Housing Census 2000 Arunmas Phusadee 24 June 2020 Sri Sa Ket shallots garlic join GI registration list Bangkok Post Procitovano 24 June 2020