Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сіон Соно власне Шіон Соно яп 園 子温 Sono Shion 園 子温 часто романізований як Sono Sion 1961 Тойокава префектура Айті японсь

Сіон Соно

Сіон Соно

Сіон Соно, власне Шіон Соно (яп.園 子温, Sono Shion, 園 子温, часто романізований як Sono Sion; * 1961, Тойокава, префектура Айті) — японський режисер, актор, продюсер, сценарист і поет. Його поетично-авангардні фільми, часто із сюрреалістичним змістом, нерідко викликають суперечливі оцінки.

Сіон Соно
яп. 園 子温[1]
image
Народився18 грудня 1961(1961-12-18)[2](62 роки)
Тойокава, Префектура Айчі, Японія
Країнаimage Японія
Діяльністьактор, поет, прозаїк-романіст, кінорежисер, сценарист, композитор
Alma materУніверситет Хосей
Знання мовяпонська[3]
Роки активності1985 — тепер. час
Magnum opusd і d
У шлюбі зd
IMDbID 0814469
Сайтsonosion.com

2018 року він був запрошений до Академії кіномистецтв і наук, яка щороку присуджує Оскари.

Біографія

Шіон Соно виріс біля затоки Мікава. Його дитинство пройшло під знаком особливої суворості батьків, «мало схильних до щастя» .

Свої перші вірші Шіон Соно опублікував у віці 17 років, згодом вступив до університету Хосей в Токіо. Саме там він почав знімати фільми, в першу чергу короткометражки. 1987 року фільм «Квітковий шлях чоловіка», у якому він був співавтором, режисером та зіграв головну роль, отримав четверте місце на кінофестивалі Піа . Ця нагорода разом із грантом дозволила йому зняти свій перший повнометражний фільм «Велосипедні зітхання» (Jitensha toiki), який фийшов на екрани 1990 року

Паралельно з режисерською кар'єрою Сіон Соно активно брав участь у русі Tokyo GAGAGA, лідером якого він був. Рух проводив свої акції на вулицях Токіо. Протягом багатьох днів учасники групи проводили демонстрації з декламацією віршів, висловлюючи таким чином дискомфорт токійського суспільства 1990-х років . Саме з цією групою молодих людей Сіон Соно зняв 1995 року «Поганий фільм», проект, який з фінансових причин на деякий час залишиться незавершеним: монтаж буде закінчено аж 2013 року .

Режисер залишався вірним своїм першим поетичним і антиконформістським поривам, які й зробили його неповторним режисером. Не вагаючись він вставляв у свої фільми вірші або робив їх тривалістю чотири години (пор. Викриття кохання).

Сіон Соно одружився з акторкою Мегумі Кагуразака, яка знялася у понад десяти його фільмах, зокрема у фільмах «Холодна риба»» (2010) та « Винен у романі» (2011) .

Теми та впливи

Фільми Сіон Соно загалом похмурі, їх зараховують до піджанру фільмів жаху сплеттер (через надмірність сцен з кров'ю), на що також вказували на багатьох фестивалях. Так, у 2001 році він створив ажіотаж із фільмом Suicide Club, перша сцена якого показує радісне самогубство на станції метро близько півсотні старшокласниць. Наскрізною темою в його фільмах є провал сімейного щастя. Сіон Соно у своїх фільмах звертається до ролі жінки в японському суспільстві та часто бачить її зведеною до об'єкта, нездатною висловлювати свої природні бажання, щоб не видати себе за «погану жінку». Постійною темою в нього є розпад суспільства та його інститутів (сім'ї, а також релігії у « Викритті кохання»). Загалом, можна сказати, що Сіона Соно дуже надихають різноманітні недуги японського суспільства. Ідея фанатизму через відсутність орієнтирів або пошук відомості через анонімність, нав'язану індивідуалізмом – цим темам зокрема присвячені фільми Love Exposure and Suicide Club .

Сіон Соно без вагань звертається до сексуальності та збочень, намагаючись відокремити фізичні й психічні збочення від суспільних.

Для режисера, за його словами, постійним натхненням у кінематографі була поезія та власні почуття, які виникали під час написання вірші . Його перший короткометражний фільм « Я — Сіон Соно». ! (Ore wa Sion Sono da !!), особиво яскраво показує значення, яке має поезія в його творчості. Саме тому у Сіона Соно спочатку камера була лише засобом висвітлення поезії. Він заявляв, що через свою сором'язливість завжди уявляв себе романістом і поетом, а не режисером .

Улюбленим письменником Сіона Соно є Едогава Рампо, один з найвідоміших японських авторів детективних романів і оповідань, засновник ero guro nansensu, мистецького руху, що поєднує еротику з жахливими та гротескними елементами. Твори Сіона Соно цілком відповідають цьому руху

Фільмографія

Режисер (художнє кіно)

  • 1986: Квітковий шлях чоловіка / Otoko no hanamichi (男 の 花道)
  • 1988: Вирішальна битва! / essen! Joshiryo tai danshiryo (決 戦！ 女子 寮 対 男子 寮)
  • 1989: Велосипедне зітхання (自 転 車吐息 Jitensha toiki)
  • 1992: Кімната (部屋 Хейя)
  • 1995: Поганий фільм (バ ッ ド フ ィ ル ム; завершено та опубліковано в 2012 році)
  • 1997: Keiko desu kedo (桂子 で す け ど)
  • 1998: Данкон: Людина (男 痕)
  • 2000: Seigi no Tatsujin Nyotai Tsubo saguri (性 戯 の 達 人 女 体 壺 さ ぐ り)
  • 2000: Уцусімі (う つ し み; документальний фільм)
  • 2002: Коло самогубців (自殺 サ ー ク ル Jisatsu saakuru)
  • 2005: Into a Dream (夢 の 中 へ Yume no naka e)
  • 2005: Обідній стіл Норіко (紀 子 の 食 卓 Noriko no shokutaku)
  • 2005: Дивний цирк (奇妙 な サ ー カ ス Kimyō na saakasu)
  • 2005: Небезпека
  • 2006: Kikyū kurabu, sonogo (気 球 ク ラ ブ 、 そ の 後)
  • 2007: Exte: Нарощування волосся (エ ク ス テ Ekusute)
  • 2008: Викриття любові (愛 の む き だ し Ai no mukidashi)
  • 2008 Токійська поліція крові (東京残酷警察)
  • 2009: Обов'язково поділіться (ち ゃ ん と 伝 え る Chanto tsutaeru)
  • 2010: Холодна риба (冷 た い 熱 帯 魚 Tsumetai nettaigyo)
  • 2011: Винен у романтиці (恋 の 罪 Koi no tsumi)
  • 2011: Хімідзу (ヒ ミ ズ)
  • 2012: Країна надії (希望 の 国 Kibô no kuni)
  • 2013: Чому ти не граєш у пеклі? (地獄 で な ぜ 悪 い Jigoku de naze warui)
  • 2014: Плем'я Токіо (ト ウ キ ョ ウ ト ラ イ ブ Tōkyō Toraibu)
  • 2015: Лебідь Шінджюку (新宿 ス ワ ン)
  • 2015: Любов і мир (ラ ブ ＆ ピ ー ス)
  • 2015: Квач (リ ア ル 鬼 ご っ こ)
  • 2015: The Virgin Psychics (映 画 み ん な！ エ ス パ ー だ よ!)
  • 2015: Зірка, що шепче (ひ そ ひ そ 星 Hiso Hiso Boshi)
  • 2017: Лебідь Шінджуку II (新宿 ス ワ ン II)
  • 2017: Антипорно (ア ン チ ポ ル ノ)
  • 2019: Ліс кохання (愛 な き 森 で 叫 べ)
  • 2021: В'язні країни привидів

Режисура (короткометражні фільми)

  • 1984: Любовна пісня / Rabu songu (ラブソング)
  • 1985: Я — Сіон Соно! / Ore wa Shion Sono da!! (俺は園子温だ!!)
  • 1986: Любов / Ai (愛)
  • 1998: Вітер / Kaze (風)
  • 2001: 0cm4 (パリ・コレバージョン)
  • 2003: Тато і мама / Chichi no hi (父の日)
  • 2004: Коли ти виростеш / Otona ni nattara (大人になったら; Уривок з «Nô-pantsu gâruzu: Movie box-ing2»)

Премії та інші відзнаки

За свої фільми Сіон Соно отримав такі нагороди:

Austin Fantastic Fest
  • 2007 Найкращий фільм — Екусуте
Берлінський міжнародний кінофестиваль
  • 2006 — Приз читачів від «Berliner Zeitung» — Дивного цирку
  • 2009 — кінопремія «Калігарі» — « Любовне оголення»
  • 2009 — Премія FIPRESCI — «Любовне оголення»
Кінофестиваль Fant-Asia
  • 2003 – Відзнака «Ground-Breaking Film» за Клуб самогубців
  • 2003 — ВІдзнака Fantasia Ground-Breaker за Клуб самогубців
  • 2009 — Найкращий азійський фільм — Любовне оголення
  • 2009 — Найінноваційніший фільм — Любовне оголення
  • 2009 — Спеціальний приз журі — Любовне оголення
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах
  • 2005 — премія «Дон Кіхот» — Обідній стіл Норіко
  • 2005 — Особлива згадка — Обідній стіл Норіко
Кіноконкурс в Майнічі
  • 2010 — Найкращий режисер — Любовне оголення

Крім того, Сіон Соно був номінований на такі нагороди:

Нагороди Азійсько-Тихоокеанського екрану
  • 2009 — за режисуру — Love Exposure
Нагороди Азійського кіно
  • 2010 — Найкращий режисер — Любовне оголення
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах
  • 2005 — Кришталевий глобус — Обідній стіл Норіко

Примітки

  1. Japan Search — 2020.
    d:Track:Q62338567
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Academy invites 928 to Membersphip [ 26 листопада 2021 у Wayback Machine.]. In: oscars.org (abgerufen am 26. Juni 2018).
  5. . Télérama (фр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 2 травня 2021..
  6. (Français) . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 1 грудня 2021.
  7. (англ.) . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2021.
  8. (англ.) . Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 1 грудня 2021..
  9. Hommage à Sion Sono (Français) .
  10. (англ.) . Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2021..
  11. . Le Devoir (фр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  12. (англ.) . Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  13. (англ.) . Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.

Література

  • Sion Sono: Jisatsu Circle (自殺サークル). Kawade Shobō Shinsha, Tokio 2002, , Roman zum Film
  • Sion Sono: Yume no Naka e (夢の中へ). Gentōsha, Tokio 2005, , Roman zum Film
  • Satoshi Miki, Ryō Iwamatsu, Sion Sono, Kerarino Sandrovich, Rempei Tsukamoto: Jikō Keisatsu (時効警察). Kadokawa Shoten, Tokio 2006, , Roman zur Fernsehserie
  • Sion Sono, Nanami Kamon, Masao Higashi: Exte Kaidan (エクステ怪談). in: Masao Higashi (Hrsg.): Kurokami ni Urami wa Fukaku. Kaminoke Horror Kessakusen (黒髪に恨みは深く : 髪の毛ホラー傑作選). Kadokawa Shoten, Tokio 2006,
  • Satoshi Miki, Sion Sono, Kerarino Sandrovich, Manabu Asō, Joe Odagiri: Kaettekita Jikō Keisatsu (帰ってきた時効警察). Kadokawa Shoten Tokio 2007, , Roman zur Fernsehserie
  • Sion Sono: Ai no Mukidashi (愛のむきだし). Shōgakukan, Tokio 2008, , Roman zum Film

Посилання

  • Офіційний вебсайт [ 17 червня 2006 у Wayback Machine.] (японська)
  • Тексти про фільми Сіона Соно [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] на Critic.de

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sion Sono vlasne Shion Sono yap 園 子温 Sono Shion 園 子温 chasto romanizovanij yak Sono Sion 1961 Tojokava prefektura Ajti yaponskij rezhiser aktor prodyuser scenarist i poet Jogo poetichno avangardni filmi chasto iz syurrealistichnim zmistom neridko viklikayut superechlivi ocinki Sion Sonoyap 園 子温 1 Narodivsya18 grudnya 1961 1961 12 18 2 62 roki Tojokava Prefektura Ajchi YaponiyaKrayina YaponiyaDiyalnistaktor poet prozayik romanist kinorezhiser scenarist kompozitorAlma materUniversitet HosejZnannya movyaponska 3 Roki aktivnosti1985 teper chasMagnum opusd i dU shlyubi zdIMDbID 0814469Sajtsonosion com Mediafajli u Vikishovishi 2018 roku vin buv zaproshenij do Akademiyi kinomistectv i nauk yaka shoroku prisudzhuye Oskari BiografiyaShion Sono viris bilya zatoki Mikava Jogo ditinstvo projshlo pid znakom osoblivoyi suvorosti batkiv malo shilnih do shastya Svoyi pershi virshi Shion Sono opublikuvav u vici 17 rokiv zgodom vstupiv do universitetu Hosej v Tokio Same tam vin pochav znimati filmi v pershu chergu korotkometrazhki 1987 roku film Kvitkovij shlyah cholovika u yakomu vin buv spivavtorom rezhiserom ta zigrav golovnu rol otrimav chetverte misce na kinofestivali Pia Cya nagoroda razom iz grantom dozvolila jomu znyati svij pershij povnometrazhnij film Velosipedni zithannya Jitensha toiki yakij fijshov na ekrani 1990 roku Paralelno z rezhiserskoyu kar yeroyu Sion Sono aktivno brav uchast u rusi Tokyo GAGAGA liderom yakogo vin buv Ruh provodiv svoyi akciyi na vulicyah Tokio Protyagom bagatoh dniv uchasniki grupi provodili demonstraciyi z deklamaciyeyu virshiv vislovlyuyuchi takim chinom diskomfort tokijskogo suspilstva 1990 h rokiv Same z ciyeyu grupoyu molodih lyudej Sion Sono znyav 1995 roku Poganij film proekt yakij z finansovih prichin na deyakij chas zalishitsya nezavershenim montazh bude zakincheno azh 2013 roku Rezhiser zalishavsya virnim svoyim pershim poetichnim i antikonformistskim porivam yaki j zrobili jogo nepovtornim rezhiserom Ne vagayuchis vin vstavlyav u svoyi filmi virshi abo robiv yih trivalistyu chotiri godini por Vikrittya kohannya Sion Sono odruzhivsya z aktorkoyu Megumi Kagurazaka yaka znyalasya u ponad desyati jogo filmah zokrema u filmah Holodna riba 2010 ta Vinen u romani 2011 Temi ta vpliviFilmi Sion Sono zagalom pohmuri yih zarahovuyut do pidzhanru filmiv zhahu spletter cherez nadmirnist scen z krov yu na sho takozh vkazuvali na bagatoh festivalyah Tak u 2001 roci vin stvoriv azhiotazh iz filmom Suicide Club persha scena yakogo pokazuye radisne samogubstvo na stanciyi metro blizko pivsotni starshoklasnic Naskriznoyu temoyu v jogo filmah ye proval simejnogo shastya Sion Sono u svoyih filmah zvertayetsya do roli zhinki v yaponskomu suspilstvi ta chasto bachit yiyi zvedenoyu do ob yekta nezdatnoyu vislovlyuvati svoyi prirodni bazhannya shob ne vidati sebe za poganu zhinku Postijnoyu temoyu v nogo ye rozpad suspilstva ta jogo institutiv sim yi a takozh religiyi u Vikritti kohannya Zagalom mozhna skazati sho Siona Sono duzhe nadihayut riznomanitni nedugi yaponskogo suspilstva Ideya fanatizmu cherez vidsutnist oriyentiriv abo poshuk vidomosti cherez anonimnist nav yazanu individualizmom cim temam zokrema prisvyacheni filmi Love Exposure and Suicide Club Sion Sono bez vagan zvertayetsya do seksualnosti ta zbochen namagayuchis vidokremiti fizichni j psihichni zbochennya vid suspilnih Dlya rezhisera za jogo slovami postijnim nathnennyam u kinematografi bula poeziya ta vlasni pochuttya yaki vinikali pid chas napisannya virshi Jogo pershij korotkometrazhnij film Ya Sion Sono Ore wa Sion Sono da osobivo yaskravo pokazuye znachennya yake maye poeziya v jogo tvorchosti Same tomu u Siona Sono spochatku kamera bula lishe zasobom visvitlennya poeziyi Vin zayavlyav sho cherez svoyu sorom yazlivist zavzhdi uyavlyav sebe romanistom i poetom a ne rezhiserom Ulyublenim pismennikom Siona Sono ye Edogava Rampo odin z najvidomishih yaponskih avtoriv detektivnih romaniv i opovidan zasnovnik ero guro nansensu misteckogo ruhu sho poyednuye erotiku z zhahlivimi ta grotesknimi elementami Tvori Siona Sono cilkom vidpovidayut comu ruhuFilmografiyaRezhiser hudozhnye kino 1986 Kvitkovij shlyah cholovika Otoko no hanamichi 男 の 花道 1988 Virishalna bitva essen Joshiryo tai danshiryo 決 戦 女子 寮 対 男子 寮 1989 Velosipedne zithannya 自 転 車吐息 Jitensha toiki 1992 Kimnata 部屋 Hejya 1995 Poganij film バ ッ ド フ ィ ル ム zaversheno ta opublikovano v 2012 roci 1997 Keiko desu kedo 桂子 で す け ど 1998 Dankon Lyudina 男 痕 2000 Seigi no Tatsujin Nyotai Tsubo saguri 性 戯 の 達 人 女 体 壺 さ ぐ り 2000 Ucusimi う つ し み dokumentalnij film 2002 Kolo samogubciv 自殺 サ ー ク ル Jisatsu saakuru 2005 Into a Dream 夢 の 中 へ Yume no naka e 2005 Obidnij stil Noriko 紀 子 の 食 卓 Noriko no shokutaku 2005 Divnij cirk 奇妙 な サ ー カ ス Kimyō na saakasu 2005 Nebezpeka 2006 Kikyu kurabu sonogo 気 球 ク ラ ブ そ の 後 2007 Exte Naroshuvannya volossya エ ク ス テ Ekusute 2008 Vikrittya lyubovi 愛 の む き だ し Ai no mukidashi 2008 Tokijska policiya krovi 東京残酷警察 2009 Obov yazkovo podilitsya ち ゃ ん と 伝 え る Chanto tsutaeru 2010 Holodna riba 冷 た い 熱 帯 魚 Tsumetai nettaigyo 2011 Vinen u romantici 恋 の 罪 Koi no tsumi 2011 Himidzu ヒ ミ ズ 2012 Krayina nadiyi 希望 の 国 Kibo no kuni 2013 Chomu ti ne grayesh u pekli 地獄 で な ぜ 悪 い Jigoku de naze warui 2014 Plem ya Tokio ト ウ キ ョ ウ ト ラ イ ブ Tōkyō Toraibu 2015 Lebid Shindzhyuku 新宿 ス ワ ン 2015 Lyubov i mir ラ ブ ピ ー ス 2015 Kvach リ ア ル 鬼 ご っ こ 2015 The Virgin Psychics 映 画 み ん な エ ス パ ー だ よ 2015 Zirka sho shepche ひ そ ひ そ 星 Hiso Hiso Boshi 2017 Lebid Shindzhuku II 新宿 ス ワ ン II 2017 Antiporno ア ン チ ポ ル ノ 2019 Lis kohannya 愛 な き 森 で 叫 べ 2021 V yazni krayini prividivRezhisura korotkometrazhni filmi 1984 Lyubovna pisnya Rabu songu ラブソング 1985 Ya Sion Sono Ore wa Shion Sono da 俺は園子温だ 1986 Lyubov Ai 愛 1998 Viter Kaze 風 2001 0cm4 パリ コレバージョン 2003 Tato i mama Chichi no hi 父の日 2004 Koli ti virostesh Otona ni nattara 大人になったら Urivok z No pantsu garuzu Movie box ing2 Premiyi ta inshi vidznakiZa svoyi filmi Sion Sono otrimav taki nagorodi Austin Fantastic Fest2007 Najkrashij film EkusuteBerlinskij mizhnarodnij kinofestival2006 Priz chitachiv vid Berliner Zeitung Divnogo cirku 2009 kinopremiya Kaligari Lyubovne ogolennya 2009 Premiya FIPRESCI Lyubovne ogolennya Kinofestival Fant Asia2003 Vidznaka Ground Breaking Film za Klub samogubciv 2003 VIdznaka Fantasia Ground Breaker za Klub samogubciv 2009 Najkrashij azijskij film Lyubovne ogolennya 2009 Najinnovacijnishij film Lyubovne ogolennya 2009 Specialnij priz zhuri Lyubovne ogolennyaMizhnarodnij kinofestival u Karlovih Varah2005 premiya Don Kihot Obidnij stil Noriko 2005 Osobliva zgadka Obidnij stil NorikoKinokonkurs v Majnichi2010 Najkrashij rezhiser Lyubovne ogolennya Krim togo Sion Sono buv nominovanij na taki nagorodi Nagorodi Azijsko Tihookeanskogo ekranu2009 za rezhisuru Love ExposureNagorodi Azijskogo kino2010 Najkrashij rezhiser Lyubovne ogolennyaMizhnarodnij kinofestival u Karlovih Varah2005 Krishtalevij globus Obidnij stil NorikoPrimitkiJapan Search 2020 d Track Q62338567 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Academy invites 928 to Membersphip 26 listopada 2021 u Wayback Machine In oscars org abgerufen am 26 Juni 2018 Telerama fr Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 2 travnya 2021 Francais Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 1 grudnya 2021 angl Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 1 grudnya 2021 angl Arhiv originalu za 29 lipnya 2018 Procitovano 1 grudnya 2021 Hommage a Sion Sono Francais angl Arhiv originalu za 31 grudnya 2016 Procitovano 1 grudnya 2021 Le Devoir fr Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 2 travnya 2021 angl Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2021 angl Arhiv originalu za 11 serpnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2021 LiteraturaSion Sono Jisatsu Circle 自殺サークル Kawade Shobō Shinsha Tokio 2002 ISBN 4 309 01462 3 Roman zum Film Sion Sono Yume no Naka e 夢の中へ Gentōsha Tokio 2005 ISBN 4 344 00789 1 Roman zum Film Satoshi Miki Ryō Iwamatsu Sion Sono Kerarino Sandrovich Rempei Tsukamoto Jikō Keisatsu 時効警察 Kadokawa Shoten Tokio 2006 ISBN 4 04 873687 6 Roman zur Fernsehserie Sion Sono Nanami Kamon Masao Higashi Exte Kaidan エクステ怪談 in Masao Higashi Hrsg Kurokami ni Urami wa Fukaku Kaminoke Horror Kessakusen 黒髪に恨みは深く 髪の毛ホラー傑作選 Kadokawa Shoten Tokio 2006 ISBN 4 04 380402 4 Satoshi Miki Sion Sono Kerarino Sandrovich Manabu Asō Joe Odagiri Kaettekita Jikō Keisatsu 帰ってきた時効警察 Kadokawa Shoten Tokio 2007 ISBN 978 4 04 873782 1 Roman zur Fernsehserie Sion Sono Ai no Mukidashi 愛のむきだし Shōgakukan Tokio 2008 ISBN 978 4 09 386241 7 Roman zum FilmPosilannyaOficijnij vebsajt 17 chervnya 2006 u Wayback Machine yaponska Teksti pro filmi Siona Sono 21 listopada 2021 u Wayback Machine na Critic de

Дата публікації:
Топ