Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сімбор — це невелика територія площею 0,91 квадратних кілометрів, розташована в гирлі річки Сахіл (Португальською називається Ріо Вансозо) в бухті Сімбор, близько 25 км на схід від Діу. З моменту свого створення на початку 18 століття, цей ексклав був підпорядкований округу Діу, Португальська Індія, до тих пір, поки Індія не була відібрала територію в грудні 1961 року разом з рештою Португальської Індії. Сімбор (також Сімар або Сімарбандар) зараз є частиною округу Діу.
| Сімбор
 Сімбор у Вікісховищі |
У ексклаві проживає невелика кількість людей, рибальська спільнота лише частину року.
Територія
Територія сучасного ексклаву Сімбора така ж, як і в колоніальну епоху. Він складається з двох земельних ділянок по обидві сторони від лиману річки Сахіл (Вансосо) та острівця в гирлі річки, на якому побудований . Село Сімбор (Сімар) розташоване приблизно в 2 км на північний схід і є частиною штату Гуджарат.
На цій території не було постійних поселень, окрім форту Св. Антонія, і не було місцевої адміністрації протягом колоніального періоду. Місцевість рівна і безплідна. Португальський губернатор, який відвідав ексклав у 1924 році, скаржився, що територія Португалії складається лише з трьох невеликих піщаних сухих ділянок землі.
Населення
Сьогодні, як і в португальський період, територія Сімбора не має постійного населення. Його відвідують тимчасово рибалки, що належать до тих чи інших традиційних риболовних каст, протягом багатьох століть ловлять рибу і живуть уздовж узбережжя Південного Гуджарату, включаючи затоки Сімбор. Протягом другої половини 19 століття вони стали основними постачальниками бомболімів, риби, яку вони ловили та сушили в затоці Сімбор, та яку вживали в Діу під час сезону мусонів. Сьогодні жінки та діти продовжують сушити рибу на стелажах на пляжі Сіума, як це вони робили поколіннями. Роботи по сортуванню риби та сушінню риби, а також хатки з пальмового листя, де живуть рибалки та їхні родини - кілька сотень людей - є звичною сценою в ексклаві Сімбора під час риболовного сезону.
Історія
На початку 18 століття Рамогі Варер, лідер групи піратів Санганіан, побудував невелике укріплене поселення на острові біля гирла річки Вансосо в бухті Самбор, 25 км на схід від Діу. У 1722 році губернатор Діу Луїс де Мело Перейра організував експедицію, яка захопила позицію і спалила судна піратів. Тоді португальці вирішили переробити існуюче укріплення у звичайний форт, який отримав назву (порт. Forte de Santo António de Simbor). Вони також окупували береги, що безпосередньо стоять перед фортом, а також важливе село Сімбор, що знаходиться в 2,5 км звідти, включаючи цінний водний колодязь Дан-Куй. Завоювання спочатку вітали уряд в Гоа, і план майбутнього форту був відправлений до Лісабона. Однак влада незабаром вирішила, що витрати, пов'язані з утриманням ще однієї фортеці, будуть невиправданими, і було прийнято рішення знести новий форт і використати матеріал для того щоб перегородить річку щоб запобігти проникнення туди піратів. Наказ про знесення, виданий у 1726 році, і був перенесений двічі, перш ніж португальцями було остаточно прийнято рішення про утримання Сімбора та відновлення форту. Створення та консолідація в середині 18 століття породило нескінченні конфлікти. Джунаґада, яка межувала із Діу та Сімбором, прагнула відібрати португальський контроль над лиманом річки Вансосо. Зважаючи на постійний дефіцит води в Джунаґаді, португальський контроль над колодязем Дан-Куй, доступ до якого вони обмежили, був ще одним спірним моментом.
У середині 19 століття Джунаґада чинила тиск на португальський уряд. Підтримані владою Британської Індії, вони розпочали переговори для вирішення цих конфліктів. Договір, підписаний з Джунаґадою в 1859 р., що зменшив власність Португалії до двох невеликих смуг землі з обох боків лиману. Португалія, яка вже у 18 столітті втратила село Сімбор, втратила більше прилеглої до села території. Це закрило доступ до колодязя Дан-Куй, тим самим зробивши форт більш залежним від внутрішньої цистерни для питної води. Лиман річки та затоки залишався під португальським контролем, вигідне право на стягнення плати за якірну стоянку було скасовано. З позитивної сторони, португальським солдатам, якщо вони були беззбройні, було дозволено перетнути територію Джанаґади під час переходу з Діу до Сімбора.
Договором додатково було передбачено, що в точці злиття трьох водних шляхів (річки Вансозо плюс два струмки), брахмани мали право проводити ритуали і палити індуїстські трупи. Португальці не могли рибалити або проводити будь-які інші дії в цьому місці. Хоча індуїсти ніколи не користувалися правом користуватися цією територією, в 1892 році Джунаґада побудувала там кам’яну стіну і в 1917 році попросила дозволу відновити її. Цей запит спонукав губернатора Діу Рауля-ду-Амарала надіслати доповідь генеральному губернатору в Гоа, де описана історія численних конфліктів, пов'язаних із Сімбором, вказуючи, що договір 1859 р. не приніс Португалії нічого, крім приниження. Договір не усунув усіх джерел тертя щодо Сімбора: контрабанди алкоголю та недостатню кількість води для португальці під час мусонних місяців, коли бухта переповнена човнами, які шукають притулку.
У звіті 1889 р. вказувалося, що, незважаючи на майже повну занедбаність форту, діяльність рибалок у водах ексклаву сприяла розвитку господарства Діу, оскільки вони постачали майже всю в’ялену рибу, яку їли населення Діу протягом мусонів. Тим не менш, чиновники не раз припускали, що Сімбор разом із його фортом, який давно перестав служити будь-якій практичній меті, і від нього слід відмовитися або обмінятись. Губернатор Діу, який відвідав ексклав у 1924 році, скаржився, що ця територія Португалії складається лише з трьох невеликих піщаних та посушливих ділянок землі, додавши, що після останнього циклону форт тепер лежав напівзруйнованим. Невеликий гарнізон форту становив єдине постійне населення цієї невеликої території.
У 1954 р. активісти незалежності окупували форт Санто Антоніо, після чого повернулися назад після підняття індійського прапора. 19 грудня 1961 року малий гарнізон форту був останнім військовим контингентом, який здався в Португальській Індії через посередника португальського офіцера Діу, який дістався до форту Санто Антоніо на судні індійської армії.
Примітки
- Final report on 20-year perspective plan for Daman & Diu, December 2002, Department of Tourism, Government of India, p. iv-v)
- Social wellbeing and commons management failure in a smallscale bag net fishery in Gujarat, India [ 14 лютого 2020 у Wayback Machine.], International Journal of the Commons, October 2017]
- Stéphane Guillerme Forgotten Simbor [ 8 липня 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simbor ce nevelika teritoriya plosheyu 0 91 kvadratnih kilometriv roztashovana v girli richki Sahil Portugalskoyu nazivayetsya Rio Vansozo v buhti Simbor blizko 25 km na shid vid Diu Z momentu svogo stvorennya na pochatku 18 stolittya cej eksklav buv pidporyadkovanij okrugu Diu Portugalska Indiya do tih pir poki Indiya ne bula vidibrala teritoriyu v grudni 1961 roku razom z reshtoyu Portugalskoyi Indiyi Simbor takozh Simar abo Simarbandar zaraz ye chastinoyu okrugu Diu Simbor Koordinati 20 47 15 pn sh 71 08 45 sh d 20 78753200002777746 pn sh 71 14587300002777681 sh d 20 78753200002777746 71 14587300002777681 Koordinati 20 47 15 pn sh 71 08 45 sh d 20 78753200002777746 pn sh 71 14587300002777681 sh d 20 78753200002777746 71 14587300002777681 Krayina Indiya IndiyaAdminodinicya dChasovij poyas UTC 5 30 Diu district OSM 9576276 R Diu district SimborSimbor Indiya Simbor u Vikishovishi U eksklavi prozhivaye nevelika kilkist lyudej ribalska spilnota lishe chastinu roku TeritoriyaTeritoriya Simbora Portugalska karta sho pokazuye rajon Diu vklyuchayuchi Simbor Teritoriya suchasnogo eksklavu Simbora taka zh yak i v kolonialnu epohu Vin skladayetsya z dvoh zemelnih dilyanok po obidvi storoni vid limanu richki Sahil Vansoso ta ostrivcya v girli richki na yakomu pobudovanij Selo Simbor Simar roztashovane priblizno v 2 km na pivnichnij shid i ye chastinoyu shtatu Gudzharat Na cij teritoriyi ne bulo postijnih poselen okrim fortu Sv Antoniya i ne bulo miscevoyi administraciyi protyagom kolonialnogo periodu Miscevist rivna i bezplidna Portugalskij gubernator yakij vidvidav eksklav u 1924 roci skarzhivsya sho teritoriya Portugaliyi skladayetsya lishe z troh nevelikih pishanih suhih dilyanok zemli NaselennyaSogodni yak i v portugalskij period teritoriya Simbora ne maye postijnogo naselennya Jogo vidviduyut timchasovo ribalki sho nalezhat do tih chi inshih tradicijnih ribolovnih kast protyagom bagatoh stolit lovlyat ribu i zhivut uzdovzh uzberezhzhya Pivdennogo Gudzharatu vklyuchayuchi zatoki Simbor Protyagom drugoyi polovini 19 stolittya voni stali osnovnimi postachalnikami bombolimiv ribi yaku voni lovili ta sushili v zatoci Simbor ta yaku vzhivali v Diu pid chas sezonu musoniv Sogodni zhinki ta diti prodovzhuyut sushiti ribu na stelazhah na plyazhi Siuma yak ce voni robili pokolinnyami Roboti po sortuvannyu ribi ta sushinnyu ribi a takozh hatki z palmovogo listya de zhivut ribalki ta yihni rodini kilka soten lyudej ye zvichnoyu scenoyu v eksklavi Simbora pid chas ribolovnogo sezonu IstoriyaNa pochatku 18 stolittya Ramogi Varer lider grupi pirativ Sanganian pobuduvav nevelike ukriplene poselennya na ostrovi bilya girla richki Vansoso v buhti Sambor 25 km na shid vid Diu U 1722 roci gubernator Diu Luyis de Melo Perejra organizuvav ekspediciyu yaka zahopila poziciyu i spalila sudna pirativ Todi portugalci virishili pererobiti isnuyuche ukriplennya u zvichajnij fort yakij otrimav nazvu port Forte de Santo Antonio de Simbor Voni takozh okupuvali beregi sho bezposeredno stoyat pered fortom a takozh vazhlive selo Simbor sho znahoditsya v 2 5 km zvidti vklyuchayuchi cinnij vodnij kolodyaz Dan Kuj Zavoyuvannya spochatku vitali uryad v Goa i plan majbutnogo fortu buv vidpravlenij do Lisabona Odnak vlada nezabarom virishila sho vitrati pov yazani z utrimannyam she odniyeyi forteci budut nevipravdanimi i bulo prijnyato rishennya znesti novij fort i vikoristati material dlya togo shob peregorodit richku shob zapobigti proniknennya tudi pirativ Nakaz pro znesennya vidanij u 1726 roci i buv perenesenij dvichi persh nizh portugalcyami bulo ostatochno prijnyato rishennya pro utrimannya Simbora ta vidnovlennya fortu Stvorennya ta konsolidaciya v seredini 18 stolittya porodilo neskinchenni konflikti Dzhunagada yaka mezhuvala iz Diu ta Simborom pragnula vidibrati portugalskij kontrol nad limanom richki Vansoso Zvazhayuchi na postijnij deficit vodi v Dzhunagadi portugalskij kontrol nad kolodyazem Dan Kuj dostup do yakogo voni obmezhili buv she odnim spirnim momentom U seredini 19 stolittya Dzhunagada chinila tisk na portugalskij uryad Pidtrimani vladoyu Britanskoyi Indiyi voni rozpochali peregovori dlya virishennya cih konfliktiv Dogovir pidpisanij z Dzhunagadoyu v 1859 r sho zmenshiv vlasnist Portugaliyi do dvoh nevelikih smug zemli z oboh bokiv limanu Portugaliya yaka vzhe u 18 stolitti vtratila selo Simbor vtratila bilshe prilegloyi do sela teritoriyi Ce zakrilo dostup do kolodyazya Dan Kuj tim samim zrobivshi fort bilsh zalezhnim vid vnutrishnoyi cisterni dlya pitnoyi vodi Liman richki ta zatoki zalishavsya pid portugalskim kontrolem vigidne pravo na styagnennya plati za yakirnu stoyanku bulo skasovano Z pozitivnoyi storoni portugalskim soldatam yaksho voni buli bezzbrojni bulo dozvoleno peretnuti teritoriyu Dzhanagadi pid chas perehodu z Diu do Simbora Portugalski soldati stoyat pered fortom Dogovorom dodatkovo bulo peredbacheno sho v tochci zlittya troh vodnih shlyahiv richki Vansozo plyus dva strumki brahmani mali pravo provoditi rituali i paliti induyistski trupi Portugalci ne mogli ribaliti abo provoditi bud yaki inshi diyi v comu misci Hocha induyisti nikoli ne koristuvalisya pravom koristuvatisya ciyeyu teritoriyeyu v 1892 roci Dzhunagada pobuduvala tam kam yanu stinu i v 1917 roci poprosila dozvolu vidnoviti yiyi Cej zapit sponukav gubernatora Diu Raulya du Amarala nadislati dopovid generalnomu gubernatoru v Goa de opisana istoriya chislennih konfliktiv pov yazanih iz Simborom vkazuyuchi sho dogovir 1859 r ne prinis Portugaliyi nichogo krim prinizhennya Dogovir ne usunuv usih dzherel tertya shodo Simbora kontrabandi alkogolyu ta nedostatnyu kilkist vodi dlya portugalci pid chas musonnih misyaciv koli buhta perepovnena chovnami yaki shukayut pritulku U zviti 1889 r vkazuvalosya sho nezvazhayuchi na majzhe povnu zanedbanist fortu diyalnist ribalok u vodah eksklavu spriyala rozvitku gospodarstva Diu oskilki voni postachali majzhe vsyu v yalenu ribu yaku yili naselennya Diu protyagom musoniv Tim ne mensh chinovniki ne raz pripuskali sho Simbor razom iz jogo fortom yakij davno perestav sluzhiti bud yakij praktichnij meti i vid nogo slid vidmovitisya abo obminyatis Gubernator Diu yakij vidvidav eksklav u 1924 roci skarzhivsya sho cya teritoriya Portugaliyi skladayetsya lishe z troh nevelikih pishanih ta posushlivih dilyanok zemli dodavshi sho pislya ostannogo ciklonu fort teper lezhav napivzrujnovanim Nevelikij garnizon fortu stanoviv yedine postijne naselennya ciyeyi nevelikoyi teritoriyi U 1954 r aktivisti nezalezhnosti okupuvali fort Santo Antonio pislya chogo povernulisya nazad pislya pidnyattya indijskogo prapora 19 grudnya 1961 roku malij garnizon fortu buv ostannim vijskovim kontingentom yakij zdavsya v Portugalskij Indiyi cherez poserednika portugalskogo oficera Diu yakij distavsya do fortu Santo Antonio na sudni indijskoyi armiyi PrimitkiFinal report on 20 year perspective plan for Daman amp Diu December 2002 Department of Tourism Government of India p iv v Social wellbeing and commons management failure in a smallscale bag net fishery in Gujarat India 14 lyutogo 2020 u Wayback Machine International Journal of the Commons October 2017 Stephane Guillerme Forgotten Simbor 8 lipnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020