Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сім'я інків — основна суспільно-економічна одиниця в імперії інків Тауантінсую. Була складовою громади-айлью. У простолюду сім'я була моногамною, у місцевої знаті, аристократії імперії, представники правлячої династії та Сапа Інки — полігамною.
Родина простолюдинів
Головою сім'ї був пурех — особисто вільний мешканець імперії у віці від 25 до 50 років. Пурехів та членів їх родин у сукупності називали «хатун руна». Усе життя інкської сім'ї регламентувалося державою, водночас вона мала підкорятися своїй громаді. Чоловіки та жінки в родини поділялися на 10 категорій.
У чоловіків до 1 класу відносилися «немовлята», до 2 — «немовлята, що почали повзати», до 3 категорії — «граючі діти» — належали хлопчики до 9 років. Останні вже повинні були допомагати по дому. 4 група, що називалася «діти, що полюють з силками», включала хлопчиків від 9 до 12 років (вони починалися допомагати в полюванні), до 5 — юнаки від 12 до 18 років. Ці молоді люди головним чином охороняли худобу. Важливим періодом у житті чоловіки-інки була 6 категорія, що називалася «сайя паяк». Молодий чоловік цього віку, тобто від 18 до 25 років, повинен був знаходитися на військовій службі, дуже часто він служив і як кур'єр-часкі. До 7 категорії належав сам пурех, голова родини. 8 категорія включала чоловіків у віці від 50 до 80 років. Від них імперія вже не вимагала такої важкої фізичної роботи на полях. Крім усього іншого, вони займалися вихованням дітей свого селища. Ще більш літні чоловіки понад 80 років) належали до вікової категорії «глухі старі».
До двом першим категоріям жінок відносилися немовлята та малята, що не мали ніяких обов'язків. Починаючи з третьої вікової категорії (від 5 до 9 років), дівчатка повинні були вже допомагати по дому, в цьому ж віці вони починали вчитися якомусь ремеслу. Деяких дівчаток третьої вікової категорії відправляли в будинок «наречених Сонця». Представниці 4 категорії — дівчата віком від 9 до 12 років — допомагали працювати в полі, збирали трави або самостійно займалися ткацтвом. Дівчата 5 — у віці від 12 до 18 років — все ще продовжували жити в сім'ї своїх батьків. Під страхом смертної кари вони зобов'язані були зберігати свою невинність. Деяких спеціально відібраних дівчат цього віку віддавали в дім «наречених Сонця».
Тільки після досягнення 18 років, тобто після переходу в шосту категорію, молоді жінки Тауантінсую мали право вийти заміж. При цьому, якщо чоловік зобов'язаний був одружитися, то дівчина могла залишитися і незайманою. У цьому випадку вона нерідко ставала наложницею одного з державних чиновників.
Одяг та житло
Зазвичай родина інків сама забезпечувала себе усім необхідним — їжею, одягом та взуттям. Чоловіки носили короткі, до колін, штани «уара», що служили одночасно ознакою зрілості. Носили вони також сорочку без рукавів — «унку». На жінках були довгі вовняні «анак», які надягали через голову і стягували в талії широким, красиво прикрашеним поясом. У холодну погоду чоловіки (а іноді й жінки) носили довгі теплі вовняні плащі. Представники обох статей носили на ногах сандалі «асуту», зроблені з вовни лам. Жителі окремих областей Тауантінсуйу, а також представники окремих племен відрізнялися один від одного не стільки одягом, скільки головним убором, зокрема в районі Куско носили пласкі шапки.
Сім'ї у сільській місцині жили в примітивних житлах без вікон і без будь-яких меблів. Їх хатини обігрівалися керамічної грубкою, паливом для неї служили екскременти лам. Звичайний житловий будинок у місті являв собою обгороджену глухою стіною садибу (каанча}, всередині якої знаходилося від 3 до 8 прямокутних будов, звернених входами на центральний двір. Будови були порівняно великими — від 9 до 14 м завдовжки і 4-6 м завширшки . Під дахом знаходилося горище, в рідкісних випадках мався і другий поверх. Подібну садибу займала родина з трьох поколінь родичів, рідше — подружжя з маленькими дітьми. Околиці міст виглядали інакше, ніж основний масив забудови. Тут розміщувалися круглі в плані житла, середнім діаметром трохи більше 6 м. На відміну від каанча з їх досить капітальними кам'яними стінами, круглі будинки зводилися переважно з неміцних матеріалів, іноді навіть з дерну, лише їх цоколь робився кам'яним.
Родина знаті
Представники знатних верств населення брали шлюб з представницями свого класу, від яких мали законних спадкоємців свого статусу та багатств. Водночас вони могли мати наложниць. Їх кількість залежали від місця у суспільній ієрархії. Ункокамайок (той, хто відповідав за життя 1 млн пурех) мав право на 30 наложниць, 10 тис. пурех — 20.
Родина Сапа Інки
Сапа мав лише 1 законну дружину («койя») та водночас багато наложниць, зокрема міг вступати в стосунки з «нареченими Сонця». Уойя отримувала свій статус завдяки чоловікові. Койї мали два головних обов'язки — бути офіційною дружиною верховного володаря імперії і матір'ю майбутнього правителя. Її також називали «піуісуармі», що значить «дружина», і «мамануармі», тобто «мати». В інших випадках койю називають «уачакуяк», що означає «та, яка дбає про нещасних». Виходячи з обов'язків койї, інки називали її «донькою Сонця», а також «донькою Місяця», оскільки Місяць в імперії був покровителем жінок.
Сапа Інка та його дружина мали бути з одного роду. Остаточно шлюби між імператорськими родичами закріпив Інка Пачакутек, водночас заборонивши це іншим мешканцям імперії. Кровозмісні шлюби правителів імперії, на думку інків, відтворювали праісторію цього роду. Священне Сонце, коли його сотворили, взяло в дружини свою сестру Місяць. В цьому божественному кровному союзі народилася перший Інка, Манко Капак, і перша койя, . Сапа Інка брав шлюб з рідною або зведеною сестрою по батьківській лінії. Весільна церемонія Інки та койї та святкування цього тривали до 30 днів.
Койя проводила час здебільшого в суспільстві служниць, разом з якими ткала тканини і які догоджали її співом і танцями. Розвагою для койї слугували тварини з маленького домашнього звіринцю та різнокольорові птахи. Значну частину дня койя присвячувала своєму туалету. Вона користувалася рум'янами, отриманими з рослини ачіоте (). Особливо багато уваги приділяла зачісці. Водночас значний час приділяла благодійності, турботі про хворих, калік та інших убогих жителів імперії.
Імена
До 2 років інки не мали імен. Після цього відбувалася церемонія «рутучикой» на кшталт хрестин, що перекладається «постриг волосся». Кум, тобто той, хто підстригав дитині волосся і нігті, давав йому натомість різні цінні подарунки: прикраси, шерсть. Він же давав дитині перше ім'я. Друге — дитина отримувала у 10-14 років. Чоловіки часто мали і прізвиська. Так, наприклад, ім'я самого останнього легального Інки до початку конкісти — Уаскара, було його прізвиськом. Для цього відбувався обряд дозрівання («уарачикой» — у хлопців; «кікучикой» — у дівчат).
Як особисті імена мешканці Тауантінсую зазвичай обирали назви навколишніх речей і предметів. Чоловіки, що вважалися від природи марнолюбними (особливо представники еліти), отримували імена, які в мові кечуа означали особливі якості характеру. Так, слово «Капак», представлене вже в імені першого Інки, значить «багатий», «знатний», «Сінчі» — «сильний», «Тіту» — «вільний», «Юпанкі» — «шановний». Іноді як імен людини обирали назву тварини, зовнішність якого, на думку інків, збігалася з рисами обличчя або характеру людини. Так ім'я Уаман (Гуаман) означає «яструб». У деяких випадках використовувалося в переносному значенні і назва якоїсь хижого птаха: Контор співвідноситься, звичайно, з «кондор». Вельми поширене ім'я Амару можна перекласти як «змія» (або як «дракон»).
Аристократи імперії нерідко мали складні імена, що складаються з двох слів. Так, наприклад, чоловік-аристократ міг називатися Сінчі Амару, що буквально означає «сильна змія». Простий народ переважно задовольнявся одним-єдиним ім'ям. Жінки мали ім'я, що асоціювалося з більш ніжним явищем або рослиною. Вони могли носити такі імена, як «лист коки», («Кока») або ж, як принцеса з драми «Апу-Ольянтай» — Койлюр"(Зірка, що сміється"), Ронто, («Яєчко»).
Привітання
Ама суа! Ама люлья! Ама келья! — одне з поширених привітання між мешканцями імперії. Перекладається як «Не будь ледачим, не бреши, не кради». Водночас були основними суспільно-моральними принципами в державі інків. Іншим відомим зверненням було «Хайлі!», тобто «Слава», «Хай живе».
Джерела
- Valla, J‑C La civilisation des Incas Geneve, 1976
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sim ya inkiv osnovna suspilno ekonomichna odinicya v imperiyi inkiv Tauantinsuyu Bula skladovoyu gromadi ajlyu U prostolyudu sim ya bula monogamnoyu u miscevoyi znati aristokratiyi imperiyi predstavniki pravlyachoyi dinastiyi ta Sapa Inki poligamnoyu Rodina prostolyudinivGolovoyu sim yi buv pureh osobisto vilnij meshkanec imperiyi u vici vid 25 do 50 rokiv Purehiv ta chleniv yih rodin u sukupnosti nazivali hatun runa Use zhittya inkskoyi sim yi reglamentuvalosya derzhavoyu vodnochas vona mala pidkoryatisya svoyij gromadi Choloviki ta zhinki v rodini podilyalisya na 10 kategorij U cholovikiv do 1 klasu vidnosilisya nemovlyata do 2 nemovlyata sho pochali povzati do 3 kategoriyi grayuchi diti nalezhali hlopchiki do 9 rokiv Ostanni vzhe povinni buli dopomagati po domu 4 grupa sho nazivalasya diti sho polyuyut z silkami vklyuchala hlopchikiv vid 9 do 12 rokiv voni pochinalisya dopomagati v polyuvanni do 5 yunaki vid 12 do 18 rokiv Ci molodi lyudi golovnim chinom ohoronyali hudobu Vazhlivim periodom u zhitti choloviki inki bula 6 kategoriya sho nazivalasya sajya payak Molodij cholovik cogo viku tobto vid 18 do 25 rokiv povinen buv znahoditisya na vijskovij sluzhbi duzhe chasto vin sluzhiv i yak kur yer chaski Do 7 kategoriyi nalezhav sam pureh golova rodini 8 kategoriya vklyuchala cholovikiv u vici vid 50 do 80 rokiv Vid nih imperiya vzhe ne vimagala takoyi vazhkoyi fizichnoyi roboti na polyah Krim usogo inshogo voni zajmalisya vihovannyam ditej svogo selisha She bilsh litni choloviki ponad 80 rokiv nalezhali do vikovoyi kategoriyi gluhi stari Do dvom pershim kategoriyam zhinok vidnosilisya nemovlyata ta malyata sho ne mali niyakih obov yazkiv Pochinayuchi z tretoyi vikovoyi kategoriyi vid 5 do 9 rokiv divchatka povinni buli vzhe dopomagati po domu v comu zh vici voni pochinali vchitisya yakomus remeslu Deyakih divchatok tretoyi vikovoyi kategoriyi vidpravlyali v budinok narechenih Soncya Predstavnici 4 kategoriyi divchata vikom vid 9 do 12 rokiv dopomagali pracyuvati v poli zbirali travi abo samostijno zajmalisya tkactvom Divchata 5 u vici vid 12 do 18 rokiv vse she prodovzhuvali zhiti v sim yi svoyih batkiv Pid strahom smertnoyi kari voni zobov yazani buli zberigati svoyu nevinnist Deyakih specialno vidibranih divchat cogo viku viddavali v dim narechenih Soncya Tilki pislya dosyagnennya 18 rokiv tobto pislya perehodu v shostu kategoriyu molodi zhinki Tauantinsuyu mali pravo vijti zamizh Pri comu yaksho cholovik zobov yazanij buv odruzhitisya to divchina mogla zalishitisya i nezajmanoyu U comu vipadku vona neridko stavala nalozhniceyu odnogo z derzhavnih chinovnikiv Odyag ta zhitlo Zazvichaj rodina inkiv sama zabezpechuvala sebe usim neobhidnim yizheyu odyagom ta vzuttyam Choloviki nosili korotki do kolin shtani uara sho sluzhili odnochasno oznakoyu zrilosti Nosili voni takozh sorochku bez rukaviv unku Na zhinkah buli dovgi vovnyani anak yaki nadyagali cherez golovu i styaguvali v taliyi shirokim krasivo prikrashenim poyasom U holodnu pogodu choloviki a inodi j zhinki nosili dovgi tepli vovnyani plashi Predstavniki oboh statej nosili na nogah sandali asutu zrobleni z vovni lam Zhiteli okremih oblastej Tauantinsuju a takozh predstavniki okremih plemen vidriznyalisya odin vid odnogo ne stilki odyagom skilki golovnim uborom zokrema v rajoni Kusko nosili plaski shapki Sim yi u silskij miscini zhili v primitivnih zhitlah bez vikon i bez bud yakih mebliv Yih hatini obigrivalisya keramichnoyi grubkoyu palivom dlya neyi sluzhili ekskrementi lam Zvichajnij zhitlovij budinok u misti yavlyav soboyu obgorodzhenu gluhoyu stinoyu sadibu kaancha vseredini yakoyi znahodilosya vid 3 do 8 pryamokutnih budov zvernenih vhodami na centralnij dvir Budovi buli porivnyano velikimi vid 9 do 14 m zavdovzhki i 4 6 m zavshirshki Pid dahom znahodilosya gorishe v ridkisnih vipadkah mavsya i drugij poverh Podibnu sadibu zajmala rodina z troh pokolin rodichiv ridshe podruzhzhya z malenkimi ditmi Okolici mist viglyadali inakshe nizh osnovnij masiv zabudovi Tut rozmishuvalisya krugli v plani zhitla serednim diametrom trohi bilshe 6 m Na vidminu vid kaancha z yih dosit kapitalnimi kam yanimi stinami krugli budinki zvodilisya perevazhno z nemicnih materialiv inodi navit z dernu lishe yih cokol robivsya kam yanim Rodina znatiPredstavniki znatnih verstv naselennya brali shlyub z predstavnicyami svogo klasu vid yakih mali zakonnih spadkoyemciv svogo statusu ta bagatstv Vodnochas voni mogli mati nalozhnic Yih kilkist zalezhali vid miscya u suspilnij iyerarhiyi Unkokamajok toj hto vidpovidav za zhittya 1 mln pureh mav pravo na 30 nalozhnic 10 tis pureh 20 Rodina Sapa InkiSapa mav lishe 1 zakonnu druzhinu kojya ta vodnochas bagato nalozhnic zokrema mig vstupati v stosunki z narechenimi Soncya Uojya otrimuvala svij status zavdyaki cholovikovi Kojyi mali dva golovnih obov yazki buti oficijnoyu druzhinoyu verhovnogo volodarya imperiyi i matir yu majbutnogo pravitelya Yiyi takozh nazivali piuisuarmi sho znachit druzhina i mamanuarmi tobto mati V inshih vipadkah kojyu nazivayut uachakuyak sho oznachaye ta yaka dbaye pro neshasnih Vihodyachi z obov yazkiv kojyi inki nazivali yiyi donkoyu Soncya a takozh donkoyu Misyacya oskilki Misyac v imperiyi buv pokrovitelem zhinok Sapa Inka ta jogo druzhina mali buti z odnogo rodu Ostatochno shlyubi mizh imperatorskimi rodichami zakripiv Inka Pachakutek vodnochas zaboronivshi ce inshim meshkancyam imperiyi Krovozmisni shlyubi praviteliv imperiyi na dumku inkiv vidtvoryuvali praistoriyu cogo rodu Svyashenne Sonce koli jogo sotvorili vzyalo v druzhini svoyu sestru Misyac V comu bozhestvennomu krovnomu soyuzi narodilasya pershij Inka Manko Kapak i persha kojya Sapa Inka brav shlyub z ridnoyu abo zvedenoyu sestroyu po batkivskij liniyi Vesilna ceremoniya Inki ta kojyi ta svyatkuvannya cogo trivali do 30 dniv Kojya provodila chas zdebilshogo v suspilstvi sluzhnic razom z yakimi tkala tkanini i yaki dogodzhali yiyi spivom i tancyami Rozvagoyu dlya kojyi sluguvali tvarini z malenkogo domashnogo zvirincyu ta riznokolorovi ptahi Znachnu chastinu dnya kojya prisvyachuvala svoyemu tualetu Vona koristuvalasya rum yanami otrimanimi z roslini achiote Osoblivo bagato uvagi pridilyala zachisci Vodnochas znachnij chas pridilyala blagodijnosti turboti pro hvorih kalik ta inshih ubogih zhiteliv imperiyi ImenaDo 2 rokiv inki ne mali imen Pislya cogo vidbuvalasya ceremoniya rutuchikoj na kshtalt hrestin sho perekladayetsya postrig volossya Kum tobto toj hto pidstrigav ditini volossya i nigti davav jomu natomist rizni cinni podarunki prikrasi sherst Vin zhe davav ditini pershe im ya Druge ditina otrimuvala u 10 14 rokiv Choloviki chasto mali i prizviska Tak napriklad im ya samogo ostannogo legalnogo Inki do pochatku konkisti Uaskara bulo jogo prizviskom Dlya cogo vidbuvavsya obryad dozrivannya uarachikoj u hlopciv kikuchikoj u divchat Yak osobisti imena meshkanci Tauantinsuyu zazvichaj obirali nazvi navkolishnih rechej i predmetiv Choloviki sho vvazhalisya vid prirodi marnolyubnimi osoblivo predstavniki eliti otrimuvali imena yaki v movi kechua oznachali osoblivi yakosti harakteru Tak slovo Kapak predstavlene vzhe v imeni pershogo Inki znachit bagatij znatnij Sinchi silnij Titu vilnij Yupanki shanovnij Inodi yak imen lyudini obirali nazvu tvarini zovnishnist yakogo na dumku inkiv zbigalasya z risami oblichchya abo harakteru lyudini Tak im ya Uaman Guaman oznachaye yastrub U deyakih vipadkah vikoristovuvalosya v perenosnomu znachenni i nazva yakoyis hizhogo ptaha Kontor spivvidnositsya zvichajno z kondor Velmi poshirene im ya Amaru mozhna pereklasti yak zmiya abo yak drakon Aristokrati imperiyi neridko mali skladni imena sho skladayutsya z dvoh sliv Tak napriklad cholovik aristokrat mig nazivatisya Sinchi Amaru sho bukvalno oznachaye silna zmiya Prostij narod perevazhno zadovolnyavsya odnim yedinim im yam Zhinki mali im ya sho asociyuvalosya z bilsh nizhnim yavishem abo roslinoyu Voni mogli nositi taki imena yak list koki Koka abo zh yak princesa z drami Apu Olyantaj Kojlyur Zirka sho smiyetsya Ronto Yayechko PrivitannyaAma sua Ama lyulya Ama kelya odne z poshirenih privitannya mizh meshkancyami imperiyi Perekladayetsya yak Ne bud ledachim ne breshi ne kradi Vodnochas buli osnovnimi suspilno moralnimi principami v derzhavi inkiv Inshim vidomim zvernennyam bulo Hajli tobto Slava Haj zhive DzherelaValla J C La civilisation des Incas Geneve 1976