Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сім я сузір їв група сузір їв це сукупність сузір їв що мають певну визначальну характеристику таку як близьке розташува

Сім'я сузір'їв

Сім'я сузір'їв

Сім'я сузір'їв (група сузір'їв) — це сукупність сузір'їв, що мають певну визначальну характеристику, таку, як близьке розташування на небесній сфері, спільне історичне походження або спільну міфологічну тематику. Назви більшості сузір'їв північної півкулі походять зі списку у Птолемеєвому «Альмагесті» (який, своєю чергою, має коріння, що сягають Месопотамської астрономії), а більшість сузір'їв південної півкулі названі мореплавцями та мандрівниками, які подорожували на південь в XVI—XVIII ст.

image
Прямокутний графік, що відображає схилення і пряме піднесення сучасних сузір'їв. Пунктирна лінія позначає екліптику, кольори — сім'ї сузір'їв та роки введення сузір'їв.

Сім'ї сузір'їв за Мензелом

Повністю у північній:
  • Група Великої Ведмедиці
 Переважно в північній:
  • Група Персея
Вздовж екліптики:
  • Зодіак
 Знаходиться в обидвох півкулях:
  • Група Геркулеса
Повністю у південній:
  • Група Лакайля
  • Група Байєра
  • Група Оріона
 Переважно в південній:
  • Небесні Води

Дональд Мензел, директор гарвардської обсерваторії, зібрав кілька традиційних груп у своїй популярній праці, «Польовий Довідник Зір і Планет» (1975), і систематизував їх так, щоб ця невелика кількість груп охопила усі 88 сузір'їв.

З цих сімей одна (Зодіак) перетинає екліптику, яка ділить небо на північ і південь; одна (група Геркулеса) ділиться на дві майже рівні частини та знаходиться і в північній, і в південній півкулі; дві знаходяться переважно в одній з півкуль (група Персея у північній та Небесні Води у південній); і чотири знаходяться повністю в одній із півкуль (групи Лакайля, Байєра та Оріона у південній і група Великої Ведмедиці у північній).

Сім'я Великої Ведмедиці

Сім'я Великої Ведмедиці включає сузір'я північної півкулі, що знаходяться по сусідству з сузір'ям Великої Ведмедиці: сама Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Дракон, Гончі Пси, Волопас, Волосся Вероніки, Північна Корона, Жираф, Рись, і Малий Лев. Сузір'я Великої Ведмедиці містить в собі відомий Великий Віз.

Зодіак

Докладніше: Зодіак
image
Земля на своїй орбіті навколо Сонця викликає його рух на небесній сфері по екліптиці(червона лінія), нахиленій відносно екватора(синя лінія).

Зодіак — група з 12 сузір'їв: Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козоріг, Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнята і Рак. Деякі версії цих сузір'їв присутні в різних культурах світу, оскільки смуга Зодіаку включає в себе екліптику — шлях, по якому Сонце рухається протягом року. Тому всі ці сузір'я пов'язані з знаками зодіаку. Екліптика також проходить через сузір'я Змієносець, яке за традицією не відносять до зодіаку.

Сім'я Персея

Сім'я Персея включає кілька сузір'їв, пов'язаних з міфом одруження Персея з Андромедою: Кассіопея, Цефей, Андромеда, Персей, Пегас і Кит (зображує монстра, що був відправлений зжирати Андромеду). Крім того, Мензел включив в цю групу ще кілька сусідніх сузір'їв: Візничий, Ящірка і Трикутник. За винятком сузір'я Кита, усі ці сузір'я лежать на північ від екліптики.

Сім'я Геркулеса

Сім'я Геркулеса — це група сузір'їв, пов'язаних близьким розташуванням на небесній сфері. Це найбільша сім'я сузір'їв, введена Мензелом. Вона простягається від +60° до -70° і знаходиться в основному в західній півкулі. До цієї групи входять Геркулес, Стріла, Орел, Ліра, Лебідь, Лисичка, Гідра, Секстант, Чаша, Ворон, Змієносець, Змія, Щит, Центавр, Вовк, Південна Корона, Жертовник, Південний Трикутник та Південний Хрест.

Сім'я Оріона

Сім'я Оріона, що знаходиться на протилежній від сім'ї Геркулеса стороні небесної сфери, включає сузір'я Оріон, Великий Пес, Малий Пес, Заєць і Єдиноріг. Ця група сузір'їв базується на грецькому міфі, в якому мисливець (Оріон) та двоє його собак (Великий Пес та Малий Пес) переслідуюсь здобич (Заєць). Мензел також додав сузір'я Єдинорога для завершеності.

Небесні Води

Назва «Небесні Води» запозичена з Месопотамської культури. Вона виникла через асоціацію туманності між Стрільцем та Оріоном з богом Енкі і його підземним царством — Водами Безодні. Водолій і Козоріг, назви яких мають месопотамські корені, були б включені в Небесні Води, якби вони не були віднесені до Зодіаку. Натомість Мензел розширив цю групу, включивши до неї кілька сузір'їв, назви яких найбільш пов'язані з водою у будь-якій формі. Ця група включає сузір'я Дельфін, Малий Кінь, Ерідан, Південна Риба, Кіль, Корма, Вітрила, Компас і Голуб. Кіль, Корма і Вітрила — історично сформовані частини з вже не існуючого сузір'я Корабель Арго, яке мало позначати корабель давньогрецького героя Ясона.

Сім'я Баєра

Сім'я Баєра містить кілька південних сузір'їв, що були вперше представлені Петером Планціусом на кількох зоряних глобусах в кінці XVI століття, базуючись на астрономічних дослідженнях голландських дослідників Пітера Кейзера і Фредеріка де Гаутмана. Сузір'я головним чином отримали назви екзотичних тварин, про яких багато розповідалося в подорожній літературі того часу. У 1603 році ці сузір'я були скопійовані у впливовий зоряний атлас «Уранометрія» Йоганна Баєра. Сім'я включає сузір'я Південна Гідра, Золота Риба, Летюча Риба, Райський Птах, Павич, Журавель, Фенікс, Тукан, Індіанець, Хамелеон і Муха. Баєр назвав Муху сузір'ям Apis (Бджола), але з часом воно було перейменоване. (Дванадцяте південне сузір'я Байєра — Південний Трикутник — було включене Мензелом у сім'ю Геркулеса.)

Сім'я Лакайля

Сім'я Лакайля включає 12 з 13 сузір'їв, запропонованих Нікола Луї де Лакайлем у 1756 році і названих на честь наукових інструментів. До цієї групи відносяться Косинець, Циркуль, Телескоп, Мікроскоп, Скульптор, Піч, Різець, Годинник, Октант, Столова Гора, Сітка, Живописець і Насос. Ці сузір'я знаходяться далеко в південній півкулі, і тому їхні зорі не були видні стародавнім грекам і римлянам. Мензел приєднав сузір'я Компас, що був «інструментом» Лакайля, до групи Небесні Води.

Див. також

Посилання

  1. Donald H. Menzel (1975). A Field Guide to the Stars and Planets. HarperCollins. Процитовано 11 березня 2017.
  2. Rogers, John H. (1998). Origins of the ancient constellations: I. The Mesopotamian traditions. Journal of the British Astronomical Association. 108: 9—28. Bibcode:1998JBAA..108....9R.

Інші джерела

  • Majumdar, R. C., et al. (1951), The Vedic Age (vol. 1), (11 vols.), Bharatiya Vidya Bhavan (publisher), 1951, Delhi, India.
  • Sundaramoorthy, G. (1974), «The Contribution of the Cult of Sacrifice to the Development of Indian Astronomy», Indian Journal of the History of Science, Indian National Science Academy, Vol. 9, No. 1, pp. 100–106, 1974, Bombay, India.
  • Das, S. R. (1930), «Some Notes on Indian Astronomy», Isis (journal), University of Chicago, Vol. 14, No. 2, October, 1930, pp. 388–402.
  • Neugebauer, Otto, & Parker, Richard A. (1960), Egyptian Astronomical Texts (4 vols.), Lund Humphries (publisher), London.
  • Clagett, Marshall (1989), Calendars, Clocks, and Astronomy (vol. 2), Ancient Egyptian Science — A Source Book (3 vols.), [Memoirs of the American Philosophical Society], American Philosophical Society, Philadelphia, 1989.
  • Condos, Theony (1997), Star Myths of the Greeks and Romans: A Sourcebook, Phanes Press, Grand Rapids, Michigan, 1997.
  • Young, Charles Augustus (1888), A Text-Book of General Astronomy for Colleges and Scientific Schools, Ginn & Company (publisher), Boston, 1888.
  • Schaaf, Fred (2007), The 50 Best Sights in Astronomy and How to See Them — Observing Eclipses, Bright Comets, Meteor Showers, and Other Celestial Wonders, John Wiley & Sons, Inc.; 2007.
  • Olcott, William Tyler (1911), Star Lore of All Ages, G. P. Putnam's Sons, New York, 1911
  • Menzel, D.H. (1964). A field guide to the stars and planets (including the moon, satellites, comets, and other features of the universe). Peterson field guide series. Boston: Houghton Mifflin. с. 397. LCCN 63007017.
  • Donald Howard Menzel (1973). A field guide to the stars and planets (including the moon, satellites, comets, and other features of the universe). London: Collins. с. 397. ISBN . OL 5115797M.
  • Menzel, D.H. Pasachoff, J.M. (1983). A Field Guide to the Stars and Planets. Peterson field guide series (вид. 2). Houghton Mifflin. с. 473. ISBN . LCCN 83008392.
  • Pasachoff, J.M. Menzel, D.H. (1992). Field Guide to the Stars and Planets. Peterson field guide series (вид. 3). Houghton Mifflin. с. 502. ISBN . LCCN 92017556.
  • Pasachoff, Jay M. (2000). Field guide to the stars and planets. Peterson field guide series (вид. 4). Boston: Houghton Mifflin. ISBN . OCLC 965740341.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sim ya suzir yiv grupa suzir yiv ce sukupnist suzir yiv sho mayut pevnu viznachalnu harakteristiku taku yak blizke roztashuvannya na nebesnij sferi spilne istorichne pohodzhennya abo spilnu mifologichnu tematiku Nazvi bilshosti suzir yiv pivnichnoyi pivkuli pohodyat zi spisku u Ptolemeyevomu Almagesti yakij svoyeyu chergoyu maye korinnya sho syagayut Mesopotamskoyi astronomiyi a bilshist suzir yiv pivdennoyi pivkuli nazvani moreplavcyami ta mandrivnikami yaki podorozhuvali na pivden v XVI XVIII st Pryamokutnij grafik sho vidobrazhaye shilennya i pryame pidnesennya suchasnih suzir yiv Punktirna liniya poznachaye ekliptiku kolori sim yi suzir yiv ta roki vvedennya suzir yiv Sim yi suzir yiv za MenzelomPovnistyu u pivnichnij Grupa Velikoyi Vedmedici Perevazhno v pivnichnij Grupa Perseya Vzdovzh ekliptiki Zodiak Znahoditsya v obidvoh pivkulyah Grupa Gerkulesa Povnistyu u pivdennij Grupa Lakajlya Grupa Bajyera Grupa Oriona Perevazhno v pivdennij Nebesni Vodi Donald Menzel direktor garvardskoyi observatoriyi zibrav kilka tradicijnih grup u svoyij populyarnij praci Polovij Dovidnik Zir i Planet 1975 i sistematizuvav yih tak shob cya nevelika kilkist grup ohopila usi 88 suzir yiv Z cih simej odna Zodiak peretinaye ekliptiku yaka dilit nebo na pivnich i pivden odna grupa Gerkulesa dilitsya na dvi majzhe rivni chastini ta znahoditsya i v pivnichnij i v pivdennij pivkuli dvi znahodyatsya perevazhno v odnij z pivkul grupa Perseya u pivnichnij ta Nebesni Vodi u pivdennij i chotiri znahodyatsya povnistyu v odnij iz pivkul grupi Lakajlya Bajyera ta Oriona u pivdennij i grupa Velikoyi Vedmedici u pivnichnij Sim ya Velikoyi Vedmedici Sim ya Velikoyi Vedmedici vklyuchaye suzir ya pivnichnoyi pivkuli sho znahodyatsya po susidstvu z suzir yam Velikoyi Vedmedici sama Velika Vedmedicya Mala Vedmedicya Drakon Gonchi Psi Volopas Volossya Veroniki Pivnichna Korona Zhiraf Ris i Malij Lev Suzir ya Velikoyi Vedmedici mistit v sobi vidomij Velikij Viz Zodiak Dokladnishe Zodiak Zemlya na svoyij orbiti navkolo Soncya viklikaye jogo ruh na nebesnij sferi po ekliptici chervona liniya nahilenij vidnosno ekvatora sinya liniya Zodiak grupa z 12 suzir yiv Lev Diva Terezi Skorpion Strilec Kozorig Vodolij Ribi Oven Telec Bliznyata i Rak Deyaki versiyi cih suzir yiv prisutni v riznih kulturah svitu oskilki smuga Zodiaku vklyuchaye v sebe ekliptiku shlyah po yakomu Sonce ruhayetsya protyagom roku Tomu vsi ci suzir ya pov yazani z znakami zodiaku Ekliptika takozh prohodit cherez suzir ya Zmiyenosec yake za tradiciyeyu ne vidnosyat do zodiaku Sim ya Perseya Sim ya Perseya vklyuchaye kilka suzir yiv pov yazanih z mifom odruzhennya Perseya z Andromedoyu Kassiopeya Cefej Andromeda Persej Pegas i Kit zobrazhuye monstra sho buv vidpravlenij zzhirati Andromedu Krim togo Menzel vklyuchiv v cyu grupu she kilka susidnih suzir yiv Viznichij Yashirka i Trikutnik Za vinyatkom suzir ya Kita usi ci suzir ya lezhat na pivnich vid ekliptiki Sim ya Gerkulesa Sim ya Gerkulesa ce grupa suzir yiv pov yazanih blizkim roztashuvannyam na nebesnij sferi Ce najbilsha sim ya suzir yiv vvedena Menzelom Vona prostyagayetsya vid 60 do 70 i znahoditsya v osnovnomu v zahidnij pivkuli Do ciyeyi grupi vhodyat Gerkules Strila Orel Lira Lebid Lisichka Gidra Sekstant Chasha Voron Zmiyenosec Zmiya Shit Centavr Vovk Pivdenna Korona Zhertovnik Pivdennij Trikutnik ta Pivdennij Hrest Sim ya Oriona Sim ya Oriona sho znahoditsya na protilezhnij vid sim yi Gerkulesa storoni nebesnoyi sferi vklyuchaye suzir ya Orion Velikij Pes Malij Pes Zayec i Yedinorig Cya grupa suzir yiv bazuyetsya na greckomu mifi v yakomu mislivec Orion ta dvoye jogo sobak Velikij Pes ta Malij Pes peresliduyus zdobich Zayec Menzel takozh dodav suzir ya Yedinoroga dlya zavershenosti Nebesni Vodi Nazva Nebesni Vodi zapozichena z Mesopotamskoyi kulturi Vona vinikla cherez asociaciyu tumannosti mizh Strilcem ta Orionom z bogom Enki i jogo pidzemnim carstvom Vodami Bezodni Vodolij i Kozorig nazvi yakih mayut mesopotamski koreni buli b vklyucheni v Nebesni Vodi yakbi voni ne buli vidneseni do Zodiaku Natomist Menzel rozshiriv cyu grupu vklyuchivshi do neyi kilka suzir yiv nazvi yakih najbilsh pov yazani z vodoyu u bud yakij formi Cya grupa vklyuchaye suzir ya Delfin Malij Kin Eridan Pivdenna Riba Kil Korma Vitrila Kompas i Golub Kil Korma i Vitrila istorichno sformovani chastini z vzhe ne isnuyuchogo suzir ya Korabel Argo yake malo poznachati korabel davnogreckogo geroya Yasona Sim ya Bayera Sim ya Bayera mistit kilka pivdennih suzir yiv sho buli vpershe predstavleni Peterom Planciusom na kilkoh zoryanih globusah v kinci XVI stolittya bazuyuchis na astronomichnih doslidzhennyah gollandskih doslidnikiv Pitera Kejzera i Frederika de Gautmana Suzir ya golovnim chinom otrimali nazvi ekzotichnih tvarin pro yakih bagato rozpovidalosya v podorozhnij literaturi togo chasu U 1603 roci ci suzir ya buli skopijovani u vplivovij zoryanij atlas Uranometriya Joganna Bayera Sim ya vklyuchaye suzir ya Pivdenna Gidra Zolota Riba Letyucha Riba Rajskij Ptah Pavich Zhuravel Feniks Tukan Indianec Hameleon i Muha Bayer nazvav Muhu suzir yam Apis Bdzhola ale z chasom vono bulo perejmenovane Dvanadcyate pivdenne suzir ya Bajyera Pivdennij Trikutnik bulo vklyuchene Menzelom u sim yu Gerkulesa Sim ya Lakajlya Sim ya Lakajlya vklyuchaye 12 z 13 suzir yiv zaproponovanih Nikola Luyi de Lakajlem u 1756 roci i nazvanih na chest naukovih instrumentiv Do ciyeyi grupi vidnosyatsya Kosinec Cirkul Teleskop Mikroskop Skulptor Pich Rizec Godinnik Oktant Stolova Gora Sitka Zhivopisec i Nasos Ci suzir ya znahodyatsya daleko v pivdennij pivkuli i tomu yihni zori ne buli vidni starodavnim grekam i rimlyanam Menzel priyednav suzir ya Kompas sho buv instrumentom Lakajlya do grupi Nebesni Vodi Div takozhSuzir ya Nebesna sferaPosilannyaDonald H Menzel 1975 A Field Guide to the Stars and Planets HarperCollins Procitovano 11 bereznya 2017 Rogers John H 1998 Origins of the ancient constellations I The Mesopotamian traditions Journal of the British Astronomical Association 108 9 28 Bibcode 1998JBAA 108 9R Inshi dzherelaMajumdar R C et al 1951 The Vedic Age vol 1 11 vols Bharatiya Vidya Bhavan publisher 1951 Delhi India Sundaramoorthy G 1974 The Contribution of the Cult of Sacrifice to the Development of Indian Astronomy Indian Journal of the History of Science Indian National Science Academy Vol 9 No 1 pp 100 106 1974 Bombay India Das S R 1930 Some Notes on Indian Astronomy Isis journal University of Chicago Vol 14 No 2 October 1930 pp 388 402 Neugebauer Otto amp Parker Richard A 1960 Egyptian Astronomical Texts 4 vols Lund Humphries publisher London Clagett Marshall 1989 Calendars Clocks and Astronomy vol 2 Ancient Egyptian Science A Source Book 3 vols Memoirs of the American Philosophical Society American Philosophical Society Philadelphia 1989 Condos Theony 1997 Star Myths of the Greeks and Romans A Sourcebook Phanes Press Grand Rapids Michigan 1997 Young Charles Augustus 1888 A Text Book of General Astronomy for Colleges and Scientific Schools Ginn amp Company publisher Boston 1888 Schaaf Fred 2007 The 50 Best Sights in Astronomy and How to See Them Observing Eclipses Bright Comets Meteor Showers and Other Celestial Wonders John Wiley amp Sons Inc 2007 Olcott William Tyler 1911 Star Lore of All Ages G P Putnam s Sons New York 1911 Menzel D H 1964 A field guide to the stars and planets including the moon satellites comets and other features of the universe Peterson field guide series Boston Houghton Mifflin s 397 LCCN 63007017 Donald Howard Menzel 1973 A field guide to the stars and planets including the moon satellites comets and other features of the universe London Collins s 397 ISBN 9780002121453 OL 5115797M Menzel D H Pasachoff J M 1983 A Field Guide to the Stars and Planets Peterson field guide series vid 2 Houghton Mifflin s 473 ISBN 9780395346419 LCCN 83008392 Pasachoff J M Menzel D H 1992 Field Guide to the Stars and Planets Peterson field guide series vid 3 Houghton Mifflin s 502 ISBN 9780395537640 LCCN 92017556 Pasachoff Jay M 2000 Field guide to the stars and planets Peterson field guide series vid 4 Boston Houghton Mifflin ISBN 9780547345475 OCLC 965740341

Дата публікації:
Топ