Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сільський ландшафт південного Еланда — це територія, площею понад 56 000 гектарів, розташована на острові Еланд (Швеція), половину якої займає Стура-Альварет («великий альвар»). Площа вапнякової рівнини Стура-Альварет складає близько чверть площі острова, вона є найбільшою у своєму роді в Європі. Завдяки тонкому шару ґрунту та високому рівню pH тут представлено широкий спектр рослин, у тому числі багато рідкісних видів.
| Сільський ландшафт в південній частині острова Еланд | |
|---|---|
| Світова спадщина | |
 | |
| 56°28′00″ пн. ш. 16°33′00″ сх. д. / 56.466667000027776168736° пн. ш. 16.5500000000277793787972769° сх. д. | |
| Країна |  Швеція |
| Тип | культурний ландшафт |
| (Критерії) | IV, V |
| Об'єкт № | 968 |
 Сільський ландшафт в південній частині острова Еланд у Вікісховищі | |
Сільськогосподарський ландшафт південного Еланду був визначений ЮНЕСКО як об'єкт Всесвітньої спадщини в 2000 році через надзвичайне біорізноманіття цього місця, його преісторію, а також те, як людина адаптувалася до природних умов.
Геологія
Вапнякова рівнина була сформована під дією льодовика під час епохи останнього льодовикового періоду. Сам вапняк утворився близько 500 мільйонів років тому. Вапняк зі Stora alvaret містить багато копалин древніх морських істот, таких як [en], який знайшли у рештках структур на острові.
Геологічне походження
Вапнякова рівнина остаточно сформувалась в часи останнього льодовикового періоду. Виникла приблизно 500 млн років тому в південних водах у результаті життєдіяльності морських організмів, про що свідчать величезні поклади копалин, зокрема в складі матеріалу, який використовується для будівництва на острові, було виявлено ортоцератів; внаслідок тектонічного руху плит з часом новоутворена ділянка перемістилась в північному напрямку.
Тільки 11 000 років тому перші частини острова Еланд піднялись із Балтійського моря і були піддані впливу льодовиків. Через кілька тисячоліть у зв'язку з масовим таненням льоду з материка на острів емігрували перші ссавці, включаючи людину.
Тонкий шар ґрунту (максимальна глибина — 2 см) в основному сформувався рослинними угрупованнями, що колонізували голий вапняк, та деякою мірою під впливом вивітрювання. Завдяки цим чинникам постав сучасний Алвар.
Екологія
Перше документоване наукове дослідження біоти Стура-Альварет відбулося у 1741 р. під час візиту Ліннея. Про цю незвичну екосистему він пише:
Це надзвичайно як деякі рослини здатні до процвітання на найбільш сухих і неродючих ділянках альвару.
Серед взірців флори Стура-Альварет збереглись деякі реліктові види часів льодовикового періоду. Екосистема цієї вапнякової території характеризується різноманітністю диких квіткових рослин. Серед знайдених видів виділяють зокрема очиток, омег, Aertemisia oelandica (ендемік Еланду), п'ятилистник кущовий, заяча конюшина багатолиста, різноманітні орхідні. Більшість з них цвіте з травня до липня.
На території альвару було виявлено численні трави, зокрема вівсюнець і кострицю овечу. Також тут поширені гриби такі як Hygrocybe persistens та Lepiota alba.
Хоч альвар характеризується особливо посушливими умовами, проте періодично тут можливе утворення заболочених ділянок та весняних басейнів, особливо в районі лагуни на південному-сході від селища Ельбі.
Розташування
Через Стору Альверт проходять дві автотраси, що пролягають навколо цілого острова. Окремі не настільки сучасні транспортні шляхи проходять безпосередньо крізь Стору Алварент. Такі маленькі селища як Стора Віклебі, Гетінг, Гренхеген, Халтерстед, Ельбі, Тріберга і Веллет лежать на краю Стура-Альварет вздовж головного шляху. В межах самого альвару розташовується декілька менших селищ, наприклад Мокельмосен, Сальберга, Філсас. Деякі давніші поселення, такі як Дресторп, є повністю безлюдними.
На крайньому півдні Стура-Альварет лежить Оттенбі — давня королівська власність і на даний час — заповідник.
Преісторія
Найбільш знамените селище доби Палеоліту що знаходиться в Альбі розташоване на східному узбережжі острову. Під час розкопок були виявлені залишки дерев'яних хатин навколо невеликого доісторичного озера. Було виявлено декілька цікавих знахідок, в тому числі сліди ведмедів, ластоеогих, фоценових, а також виявлені технологічні засоби полювання та збирання, такі як списи, гарпуни що виготовлялись із рогів та кременю. Археологи виявили круглі укріплені споруди пізніше відомі як .
Під час бронзової доби та першої частини залізної змінився вигляд Stora alvaret та околиці зазнали теж надзвичайних змін, через зникнення дерев. Учений Янсен припускає, що зникнення дерев викликало і загадкове зникнення людей приблизно 500 р. до н. е., яке було видно та задукоментовано в Екетторпі та інших місцях. Вважається, що розширення людського населення перевищило змогу природи забезпечити всіх всім необхідним. Пізніше, протягом багатьох років від 800 до 1000 з'явилося кілька вікінгських поселень на цій периферії.
Примітки
- UNESCO World Heritage Centre (ред.). Agricultural Landscape of Southern Öland. World Heritage List. Процитовано 19 квітня 2017.
- Thorsten Jansson, Stora Alvaret, Lenanders Tryckeri, , 1999
- Carl Linnaeus, Öländska och Gothländska resa, Stockholm, Sweden (1745)
- C. M. Hogan, The Stora Alvaret of Öland, Lumina Technologies, Aberdeen Library Archives, July 9, 2006
- K. Borg, U. Näsman, E. Wegraeus, The Excavation of the Eketorp Ring-fort 1964-74 // Eketorp Fortifikation and Settlement on Öland, Sweden, 1976
Посилання
- Agricultural Landscape of Southern Öland — UNESCO
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silskij landshaft pivdennogo Elanda ce teritoriya plosheyu ponad 56 000 gektariv roztashovana na ostrovi Eland Shveciya polovinu yakoyi zajmaye Stura Alvaret velikij alvar Plosha vapnyakovoyi rivnini Stura Alvaret skladaye blizko chvert ploshi ostrova vona ye najbilshoyu u svoyemu rodi v Yevropi Zavdyaki tonkomu sharu gruntu ta visokomu rivnyu pH tut predstavleno shirokij spektr roslin u tomu chisli bagato ridkisnih vidiv Silskij landshaft v pivdennij chastini ostrova ElandSvitova spadshina56 28 00 pn sh 16 33 00 sh d 56 466667000027776168736 pn sh 16 5500000000277793787972769 sh d 56 466667000027776168736 16 5500000000277793787972769Krayina ShveciyaTipkulturnij landshaftKriteriyiIV VOb yekt 968 Silskij landshaft v pivdennij chastini ostrova Eland u Vikishovishi Silskogospodarskij landshaft pivdennogo Elandu buv viznachenij YuNESKO yak ob yekt Vsesvitnoyi spadshini v 2000 roci cherez nadzvichajne bioriznomanittya cogo miscya jogo preistoriyu a takozh te yak lyudina adaptuvalasya do prirodnih umov GeologiyaVapnyakova rivnina bula sformovana pid diyeyu lodovika pid chas epohi ostannogo lodovikovogo periodu Sam vapnyak utvorivsya blizko 500 miljoniv rokiv tomu Vapnyak zi Stora alvaret mistit bagato kopalin drevnih morskih istot takih yak en yakij znajshli u reshtkah struktur na ostrovi Geologichne pohodzhennyaVapnyakova rivnina ostatochno sformuvalas v chasi ostannogo lodovikovogo periodu Vinikla priblizno 500 mln rokiv tomu v pivdennih vodah u rezultati zhittyediyalnosti morskih organizmiv pro sho svidchat velichezni pokladi kopalin zokrema v skladi materialu yakij vikoristovuyetsya dlya budivnictva na ostrovi bulo viyavleno ortocerativ vnaslidok tektonichnogo ruhu plit z chasom novoutvorena dilyanka peremistilas v pivnichnomu napryamku Tilki 11 000 rokiv tomu pershi chastini ostrova Eland pidnyalis iz Baltijskogo morya i buli piddani vplivu lodovikiv Cherez kilka tisyacholit u zv yazku z masovim tanennyam lodu z materika na ostriv emigruvali pershi ssavci vklyuchayuchi lyudinu Tonkij shar gruntu maksimalna glibina 2 sm v osnovnomu sformuvavsya roslinnimi ugrupovannyami sho kolonizuvali golij vapnyak ta deyakoyu miroyu pid vplivom vivitryuvannya Zavdyaki cim chinnikam postav suchasnij Alvar EkologiyaGadyuchnik zvichajnij Dropwort klasichna tipova roslina dlya Stura Alvaret Pershe dokumentovane naukove doslidzhennya bioti Stura Alvaret vidbulosya u 1741 r pid chas vizitu Linneya Pro cyu nezvichnu ekosistemu vin pishe Ce nadzvichajno yak deyaki roslini zdatni do procvitannya na najbilsh suhih i nerodyuchih dilyankah alvaru Sered vzirciv flori Stura Alvaret zbereglis deyaki reliktovi vidi chasiv lodovikovogo periodu Ekosistema ciyeyi vapnyakovoyi teritoriyi harakterizuyetsya riznomanitnistyu dikih kvitkovih roslin Sered znajdenih vidiv vidilyayut zokrema ochitok omeg Aertemisia oelandica endemik Elandu p yatilistnik kushovij zayacha konyushina bagatolista riznomanitni orhidni Bilshist z nih cvite z travnya do lipnya Na teritoriyi alvaru bulo viyavleno chislenni travi zokrema vivsyunec i kostricyu ovechu Takozh tut poshireni gribi taki yak Hygrocybe persistens ta Lepiota alba Hoch alvar harakterizuyetsya osoblivo posushlivimi umovami prote periodichno tut mozhlive utvorennya zabolochenih dilyanok ta vesnyanih basejniv osoblivo v rajoni laguni na pivdennomu shodi vid selisha Elbi RoztashuvannyaCherez Storu Alvert prohodyat dvi avtotrasi sho prolyagayut navkolo cilogo ostrova Okremi ne nastilki suchasni transportni shlyahi prohodyat bezposeredno kriz Storu Alvarent Taki malenki selisha yak Stora Viklebi Geting Grenhegen Haltersted Elbi Triberga i Vellet lezhat na krayu Stura Alvaret vzdovzh golovnogo shlyahu V mezhah samogo alvaru roztashovuyetsya dekilka menshih selish napriklad Mokelmosen Salberga Filsas Deyaki davnishi poselennya taki yak Drestorp ye povnistyu bezlyudnimi Na krajnomu pivdni Stura Alvaret lezhit Ottenbi davnya korolivska vlasnist i na danij chas zapovidnik PreistoriyaPradavni kameni yaki postavleni vertikalno i utvoryuyut korabel vikingiv pri rozglyadi z gori Najbilsh znamenite selishe dobi Paleolitu sho znahoditsya v Albi roztashovane na shidnomu uzberezhzhi ostrovu Pid chas rozkopok buli viyavleni zalishki derev yanih hatin navkolo nevelikogo doistorichnogo ozera Bulo viyavleno dekilka cikavih znahidok v tomu chisli slidi vedmediv lastoeogih focenovih a takozh viyavleni tehnologichni zasobi polyuvannya ta zbirannya taki yak spisi garpuni sho vigotovlyalis iz rogiv ta kremenyu Arheologi viyavili krugli ukripleni sporudi piznishe vidomi yak Pid chas bronzovoyi dobi ta pershoyi chastini zaliznoyi zminivsya viglyad Stora alvaret ta okolici zaznali tezh nadzvichajnih zmin cherez zniknennya derev Uchenij Yansen pripuskaye sho zniknennya derev viklikalo i zagadkove zniknennya lyudej priblizno 500 r do n e yake bulo vidno ta zadukomentovano v Ekettorpi ta inshih miscyah Vvazhayetsya sho rozshirennya lyudskogo naselennya perevishilo zmogu prirodi zabezpechiti vsih vsim neobhidnim Piznishe protyagom bagatoh rokiv vid 800 do 1000 z yavilosya kilka vikingskih poselen na cij periferiyi PrimitkiUNESCO World Heritage Centre red Agricultural Landscape of Southern Oland World Heritage List Procitovano 19 kvitnya 2017 Thorsten Jansson Stora Alvaret Lenanders Tryckeri 1999 Carl Linnaeus Olandska och Gothlandska resa Stockholm Sweden 1745 C M Hogan The Stora Alvaret of Oland Lumina Technologies Aberdeen Library Archives July 9 2006 K Borg U Nasman E Wegraeus The Excavation of the Eketorp Ring fort 1964 74 Eketorp Fortifikation and Settlement on Oland Sweden 1976PosilannyaAgricultural Landscape of Southern Oland UNESCO