Сілва Батута порт Silva Batuta 2 січня 1940 Сан Паулу 1 29 вересня 2020 Ріо де Жанейро бразильський футболіст що грав на

Роки	Клуб	І (г)
1956–1958	«Сан-Паулу»	8	(0)
1959–1961	«Ботафогу»	?	(?)
1961–1964	«Корінтіанс»	140	(89)
1965–1966	«Фламенго»	79	(48)
1966–1967	«Барселона»	0	(0)
1967	«Сантус»	?	(8)
1968–1969	«Фламенго»	53	(22)
1969	«Расінг» (Авельянеда)	28	(18)
1970–1973	«Васко да Гама»	23	(7)
1973	«Атлетіко Хуніор»	13	(3)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1966	Бразилія	6	(2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сілва Батута у Вікісховищі

Виступав, зокрема, за клуби «Корінтіанс» та «Фламенго», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра

Сілва Батута почав кар'єру у віці 15 років у клубі «Сан-Паулу». Провівши там два сезони, він перейшов на правах оренди в . Провівши там півроку, футболіст був проданий в клуб «Ботафогу».

Два роки по тому Батута став гравцем «Корінтіанса», дебютувавши в команді 21 травня 1962 року в матчі з колишньою командою, «Ботафого». Там же він отримав від коментатора Жорже Курі своє футбольне прізвисько — Батута, на честь «баттути», палички диригента, що служила для відбивання такту. У «Корінтіансі» Батута виступав 4 сезони, провівши 143 матчі (у деяких джерелах — 140) і забивши 89 голів.

У 1965 році Сілва перейшов до клубу «Фламенго», який шукав заміну Жерсону. У першому ж сезоні він допоміг клубу виграти чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро, ставши найкращим бомбардиром команди. У наступному сезоні він також став найкращим бомбардиром «Фла», забивши 12 голів, але клуб посів друге місце. У «Фламенго» він також близько подружився з , який покинув клуб, після відходу з нього Батути.

1966 року Сілва був куплений іспанською «Барселоною» за 180 тис. доларів із заробітною платою в 20 тис. доларів на рік. Але в ті роки клуб не мав права заявляти іноземних футболістів, через що гравець виступав за «Барсу» лише в товариських матчах. Більш того його образив навіть президент клубу, ^[en], який сподівався, що незабаром заборона була знята, і сказав гравцю: «Якщо ти не зможеш грати, то я буду використовувати тебе як водія. Завжди хотів чорного шофера». Але відміни правила не відбулося, тому Сілва, який прибув до столиці Каталонії в лютому 1967 року, взяв участь лише в 15 товариських матчах, в яких забив вісім голів і у липні 1967 року преса оголосила, що футболіст повернувся до Бразилії, в клуб «Сантос», але там провів лише сезон, в якому клуб виграв чемпіонат штату.

1968 року Сілва знову став гравцем «Фламенго», і в першій грі після його повернення він забив три голи на «Маракані» в матчі з «Крузейро» в присутності 180 тис. глядачів і того ж року форвард втретє став найкращим бомбардиром «Фла», 11 разів вразивши ворота суперників у чемпіонаті Ріо. Всього гравець виступав там півтора року, забивши за клуб, в цілому, 68 голів в 132 іграх.

У 1969 році Батута став гравцем аргентинського «Расінга» (Авельянеда). Перший гол за клуб він забив у матчі з «Естудіантесом», а всього забив за клуб 18 голів у 28 матчах, з яких 14 в Метрополітано, завдяки чому він став найкращим бомбардиром турніру.

Повернувшись до Бразилії, Батута став гравцем клубу «Васко да Гама», з яким став чемпіоном штату Ріо. Він грав в оренді в «Ботафого» і з Манауса, а потім повернувся в «Васко».

Згодом футболіст перейшов в Колумбійський « Атлетіко Хуніор», а завершив кар'єру в венесуельській команді в 1975 році. Потім Валтер працював тренером і помічником головного тренера во «Фламенго», а також скаутом клубу.

Виступи за збірну

14 травня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в грі проти збірної Уельсу, в якій забив перший гол за Бразилію. Влітку того ж року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у одному матчі проти Португалії (1:3), а його команда сенсаційно не вийшла з групи.

Після «мундіалю» за збірну більше не грав. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 1 рік, провів у її формі 6 матчів, забивши 2 голи.

Титули і досягнення

Командні

Переможець Ліги Пауліста (2):

«Сан-Паулу»: 1957

«Сантус»: 1967

Переможець Ліги Каріока (2):

«Фламенго»: 1965

«Васко да Гама»: 1970

Особисті

Найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини: Метрополітано 1969 (14 голів)

Особисте життя

У 1995 році закінчив юридичний факультет UNISUAM. В останні роки він працював бібліотекарем у штаб-квартирі «Фламенго».

У 2020 році Батута був госпіталізований в лікарню Про-Кардіаку в байрро Ботафогу, будучи хворим на COVID-19. Він помер через 10 днів 29 вересня 2020 року на 81-му році життя у місті Ріо-де-Жанейро..

Батута був одружений. З дружиною Мартою вони відзначили в 2014 році 50-річну річницю шлюбу. У них троє дітей, сини Валтер та Воллес також стали футболістами.

Примітки

Entrevista com o escritor Marcelo Schwob – Autor da biografia de Silva Batuta. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 31 травня 2015. [Архівовано 2015-02-05 у Wayback Machine.]
Silva, ou silva batuta [Архівовано 2015-09-25 у Wayback Machine.]
Craques do passado-Walter Machado da Silva
Silva … uma batuta que comandava alegria
Silva, o Batuta
Rio de Janeiro Championship 1965
Rio de Janeiro Championship 1966
Enrique llaudet contrata un chofer negro
75 anos de Silva Batuta, o unico brasileiro artilheiro do argentinao
Batuta: «O Flamengo e tudo para mim»
Rio de Janeiro Championship 1968
Silva
Seleção Brasileira 1964-1966. www.rsssfbrasil.com. Процитовано 19 листопада 2020.
Silva Batuta: uma história de sucesso. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
Morre Silva Batuta, ex-atacante do Corinthians e ídolo do Flamengo
Morre Silva Batuta, ex-atacante de Corinthians, Flamengo e Vasco … — Veja mais em https://www.uol.com.br/esporte/futebol/ultimas-noticias/2020/09/30/morre-silva-batuta-ex-atacante-de-corinthians-flamengo-e-vasco.htm?cmpid=copiaecola
Ídolo do Flamengo, Silva «Batuta» morre no Rio aos 80 anos
Ídolo do Flamengo, ex-atacante Silva 'Batuta' morre por causa da Covid-19

Посилання

Сілва Батута на сайті ФІФА (англ.)

Сілва Батута на сайті transfermarkt.com (англ.)
Сілва Батута на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Сілва Батута на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)

[blogserflamengo-1] Entrevista com o escritor Marcelo Schwob – Autor da biografia de Silva Batuta. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 31 травня 2015. [Архівовано 2015-02-05 у Wayback Machine.]

[marcelodieguez-2] Silva, ou silva batuta [Архівовано 2015-09-25 у Wayback Machine.]

[3] Craques do passado-Walter Machado da Silva

[tardesdepacaembu-4] Silva … uma batuta que comandava alegria

[odia-5] Silva, o Batuta

[6] Rio de Janeiro Championship 1965

[7] Rio de Janeiro Championship 1966

[Llaudet-8] Enrique llaudet contrata un chofer negro

[futebolportenho-9] 75 anos de Silva Batuta, o unico brasileiro artilheiro do argentinao

[10] Batuta: «O Flamengo e tudo para mim»

[11] Rio de Janeiro Championship 1968

[12] Silva

[13] Seleção Brasileira 1964-1966. www.rsssfbrasil.com. Процитовано 19 листопада 2020.

[14] Silva Batuta: uma história de sucesso. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]

[15] Morre Silva Batuta, ex-atacante do Corinthians e ídolo do Flamengo

[16] Morre Silva Batuta, ex-atacante de Corinthians, Flamengo e Vasco … — Veja mais em https://www.uol.com.br/esporte/futebol/ultimas-noticias/2020/09/30/morre-silva-batuta-ex-atacante-de-corinthians-flamengo-e-vasco.htm?cmpid=copiaecola

[17] Ídolo do Flamengo, Silva «Batuta» morre no Rio aos 80 anos

[18] Ídolo do Flamengo, ex-atacante Silva 'Batuta' morre por causa da Covid-19