Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Сібільов Михайло Миколайович Сибільов нар 20 листопада 1944 М

Сібільов Михайло Миколайович

Сібільов Михайло Миколайович
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Сібільов.

Михайло Миколайович Сибільов (нар. 20 листопада 1944, Маріуполь, Сталінська область, Українська РСР) — радянський та український вчений-правознавець, фахівець у галузі приватного права. Кандидат юридичних наук (1975), доцент (1977), член-кореспондент Національної академії правових наук України (1993). У 1993—1996/7 — завідувач кафедри цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а з 1994 по 1998 рік був головним ученим секретарем Академії правових наук України. Один з авторів Цивільного кодексу України. Учень професора Василя Маслова.

Сібільов Михайло Миколайович
Народився20 листопада 1944(1944-11-20) (79 років)
Маріуполь, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країнаimage СРСР
image Україна
Діяльністьправник, викладач університету
Alma materХарківський юридичний інститут імені Дзержинського (1970)
ЗакладНаціональна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
Гуманітарно-технічний інститут
Науковий керівникМаслов Василь Пилипович
ЧленствоСоюз юристів України
Національна академія правових наук України
Нагороди
image image

Життєпис

Михайло Сибільов народився 20 листопада 1944 року в робітничій родині Маріуполя Сталінської області Української РСР. У 1966 році вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив через чотири роки та залишився в ньому вчитися в аспірантурі. У 1973 році випустився з аспірантури та почав працювати в інституті.

У 1974 році в рідному вузі під науковим керівництвом професора Василя Маслова він захистив кандидатську дисертацію за темою «Право на житлову площу в гуртожитку» (рос. Право на жилую площадь в общежитии). Його офіційними опонентами на захисті цієї роботи були професори [ru] і Шалва Чіквашвілі. У 1975 році йому був присвоєний науковий ступінь кандидата юридичних наук, а ще через два роки — вчене звання доцента. Після захисту дисертації продовжив працювати в Харківському юридичному інституті, де послідовно обіймав посади асистента, старшого викладача і доцента на кафедрі цивільного права. У 1981 році був нагороджений грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. Одночасно з цим займався й адміністративною роботою, був заступником декана, а в 1982 році були обраний деканом факультету підготовки кадрів для Міністерства внутрішніх справ (слідчо-криміналістичного) № 3 (обіймав посаду менше ніж рік).

У 1991 році, після того, як в Українській державній юридичній академії (до 1991 року — Харківський юридичний інститут) була утворена кафедра правових основ підприємництва та фінансового права, Михайло Сибільов був переведений до неї, де обійняв посаду доцента. Однак, вже в 1993 році він став завідувачем кафедри цивільного права. Того ж року був обраний член-кореспондентом Академії правових наук України (з 2011 року — Національної), а в наступному році він був обраний головним ученим секретарем цієї наукової організації. Тоді ж був включений до складу Науково-консультаційної ради при Верховному Суді України. Брав участь у створенні проєкту Цивільного кодексу України, входив до складу редакційної колегії збірника наукових праць «Вісник Академії правових наук України». До другої половини 1990-х років займався дослідженням таких інститутів приватного права як зобов'язальне право і [ru].

Восени 1996 року вступив до докторантури. За різними відомостями пішов з посади завідувача кафедри в 1996 або в 1997 році. У 1998 році також залишив роботу на посадах головного вченого секретаря АПрН України та члена науково-консультаційної ради Верховного Суду. На парламентських виборах 1998 року балотувався в народні депутати Верховної Ради III скликання від політичної партії «Громада», але не був обраний. У той же період входив до складу правління Харківського обласного відділення Союзу юристів України.

Брав участь у написанні статей для 6-томної української «Юридичної енциклопедії», виданої в 1998—2004 роках. З 1999 року знову працював доцентом на кафедрі цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (до 1995 — Українська державна юридична академія), займався викладацькою діяльністю. У 2005 році як один з основних авторів підручників видаваних кафедрою, разом з , , , , , і був удостоєний премії імені Ярослава Мудрого. У 2005 році припинив роботу в Національній юридичній академії, а вже наступного року очолив кафедру цивільно-господарського права в Харківському гуманітарно-технічному інституті (обіймав посаду до 2010 року). У 2021 році брав участь у роботі над 12-м томом Великої української юридичної енциклопедії «Сімейне право».

Бібліографія

Станом на 1998 рік брав участь у написанні 70 наукових праць, а до 2014 року ця цифра збільшилася вдвічі.

  • «Советское гражданское право: учебник: в 2 т.» (співавтор; 1977/8 и 1982/3),
  • «Справочник предпринимателя Украины» (соавтор; 1993),
  • «Российскому предпринимателю» (співавтор; 1994),
  • «Реформа цивільного права України» (співавтор; 1999),
  • «Кодифікація приватного (цивільного) права України» (співавтор; 2000),
  • «Цивільне право України: підручник: у 2 т.» (співавтор;, 2004),
  • «Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар» (співавтор; 2004),
  • «Гражданский кодекс Украины: Научно-практический комментарий» (співавтор; 2005),
  • «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 3: Цивільно-правові науки. Приватне право» (співавтор; 2008 — українською, 2011 — російською, 2013 — англійською),
  • «Общая характеристика сферы частного права. Харьковская цивилистическая школа: в духе традиций: монография» (співавтор; 2011),
  • «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 3: Доктрина приватного права України» (соавтор; 2013 — українською, 2017 — англійською).

Примітки

  1. Опришко, 1998, с. 269.
  2. НАПрН України.
  3. Панов, 2006, с. 95.
  4. Горбатенко, 2003, с. 490.
  5. Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 1944.
  6. Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 144.
  7. Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 296.
  8. Вісник НАПрН України, 2014.
  9. Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 267.
  10. Сібільов Михайло Миколайович. https://www.chesno.org/ (укр.). Рух ЧЕСНО. оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  11. Покажчик авторів Юридичної енциклопедії // Юридична енциклопедія / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. — Київ : «Юридична думка», 2004. — Т. 6. — С. 668—681. — .
  12. Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 275.
  13. Список авторів дванадцятого тому «Великої української юридичної енциклопедії» // Велика українська юридична енциклопедія / редкол.: В. І. Борисова (голова) та ін.; Нац. акад. прав. наук України; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. — Харків : Право, 2021. — Т. 12: Сімейне право. — С. 478—479. — .

Література

  • Сібільов Михайло Миколайович // Вчені-юристи України: довідник / Редкол.: В. Ф. Опришко (керівник) та ін. — Київ : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. — С. 269. — 610 с. — .
  • Горбатенко В. П. Сібільов Михайло Миколайович // Юридична енциклопедія / Редкол: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. — Київ : «Юридична думка», 2003. — Т. 5: П — С. — С. 490. — 736 с. — .
  • Підготовка і атестація науково-педагогічних кадрів у Національній юридичній академії України імені / [ru] (кер. авт. кол). — Харків : Право, 2006. — 576 с. — .
  • Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 1804—2014 / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), Ю. П. Битяк, А. П. Гетьман. — Харків : Право, 2014. — 616 с. — .
  • Сібільов М. М. / редкол.: В. Я. Тацій та ін. — Вісник Національної академії правових наук України. — 2014. — № 4 (79). — С. 216—217. — ISSN 1993-0909.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Sibilov Mihajlo Mikolajovich Sibilov nar 20 listopada 1944 Mariupol Stalinska oblast Ukrayinska RSR radyanskij ta ukrayinskij vchenij pravoznavec fahivec u galuzi privatnogo prava Kandidat yuridichnih nauk 1975 docent 1977 chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini 1993 U 1993 1996 7 zaviduvach kafedri civilnogo prava Nacionalnoyi yuridichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo a z 1994 po 1998 rik buv golovnim uchenim sekretarem Akademiyi pravovih nauk Ukrayini Odin z avtoriv Civilnogo kodeksu Ukrayini Uchen profesora Vasilya Maslova Sibilov Mihajlo MikolajovichNarodivsya20 listopada 1944 1944 11 20 79 rokiv Mariupol Stalinska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpravnik vikladach universitetuAlma materHarkivskij yuridichnij institut imeni Dzerzhinskogo 1970 ZakladNacionalna yuridichna akademiya Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo Gumanitarno tehnichnij institutNaukovij kerivnikMaslov Vasil PilipovichChlenstvoSoyuz yuristiv Ukrayini Nacionalna akademiya pravovih nauk UkrayiniNagorodiZhittyepisMihajlo Sibilov narodivsya 20 listopada 1944 roku v robitnichij rodini Mariupolya Stalinskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR U 1966 roci vstupiv do Harkivskogo yuridichnogo institutu yakij zakinchiv cherez chotiri roki ta zalishivsya v nomu vchitisya v aspiranturi U 1973 roci vipustivsya z aspiranturi ta pochav pracyuvati v instituti U 1974 roci v ridnomu vuzi pid naukovim kerivnictvom profesora Vasilya Maslova vin zahistiv kandidatsku disertaciyu za temoyu Pravo na zhitlovu ploshu v gurtozhitku ros Pravo na zhiluyu ploshad v obshezhitii Jogo oficijnimi oponentami na zahisti ciyeyi roboti buli profesori ru i Shalva Chikvashvili U 1975 roci jomu buv prisvoyenij naukovij stupin kandidata yuridichnih nauk a she cherez dva roki vchene zvannya docenta Pislya zahistu disertaciyi prodovzhiv pracyuvati v Harkivskomu yuridichnomu instituti de poslidovno obijmav posadi asistenta starshogo vikladacha i docenta na kafedri civilnogo prava U 1981 roci buv nagorodzhenij gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Odnochasno z cim zajmavsya j administrativnoyu robotoyu buv zastupnikom dekana a v 1982 roci buli obranij dekanom fakultetu pidgotovki kadriv dlya Ministerstva vnutrishnih sprav slidcho kriminalistichnogo 3 obijmav posadu menshe nizh rik U 1991 roci pislya togo yak v Ukrayinskij derzhavnij yuridichnij akademiyi do 1991 roku Harkivskij yuridichnij institut bula utvorena kafedra pravovih osnov pidpriyemnictva ta finansovogo prava Mihajlo Sibilov buv perevedenij do neyi de obijnyav posadu docenta Odnak vzhe v 1993 roci vin stav zaviduvachem kafedri civilnogo prava Togo zh roku buv obranij chlen korespondentom Akademiyi pravovih nauk Ukrayini z 2011 roku Nacionalnoyi a v nastupnomu roci vin buv obranij golovnim uchenim sekretarem ciyeyi naukovoyi organizaciyi Todi zh buv vklyuchenij do skladu Naukovo konsultacijnoyi radi pri Verhovnomu Sudi Ukrayini Brav uchast u stvorenni proyektu Civilnogo kodeksu Ukrayini vhodiv do skladu redakcijnoyi kolegiyi zbirnika naukovih prac Visnik Akademiyi pravovih nauk Ukrayini Do drugoyi polovini 1990 h rokiv zajmavsya doslidzhennyam takih institutiv privatnogo prava yak zobov yazalne pravo i ru Voseni 1996 roku vstupiv do doktoranturi Za riznimi vidomostyami pishov z posadi zaviduvacha kafedri v 1996 abo v 1997 roci U 1998 roci takozh zalishiv robotu na posadah golovnogo vchenogo sekretarya APrN Ukrayini ta chlena naukovo konsultacijnoyi radi Verhovnogo Sudu Na parlamentskih viborah 1998 roku balotuvavsya v narodni deputati Verhovnoyi Radi III sklikannya vid politichnoyi partiyi Gromada ale ne buv obranij U toj zhe period vhodiv do skladu pravlinnya Harkivskogo oblasnogo viddilennya Soyuzu yuristiv Ukrayini Brav uchast u napisanni statej dlya 6 tomnoyi ukrayinskoyi Yuridichnoyi enciklopediyi vidanoyi v 1998 2004 rokah Z 1999 roku znovu pracyuvav docentom na kafedri civilnogo prava Nacionalnoyi yuridichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo do 1995 Ukrayinska derzhavna yuridichna akademiya zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu U 2005 roci yak odin z osnovnih avtoriv pidruchnikiv vidavanih kafedroyu razom z i buv udostoyenij premiyi imeni Yaroslava Mudrogo U 2005 roci pripiniv robotu v Nacionalnij yuridichnij akademiyi a vzhe nastupnogo roku ocholiv kafedru civilno gospodarskogo prava v Harkivskomu gumanitarno tehnichnomu instituti obijmav posadu do 2010 roku U 2021 roci brav uchast u roboti nad 12 m tomom Velikoyi ukrayinskoyi yuridichnoyi enciklopediyi Simejne pravo BibliografiyaStanom na 1998 rik brav uchast u napisanni 70 naukovih prac a do 2014 roku cya cifra zbilshilasya vdvichi Sovetskoe grazhdanskoe pravo uchebnik v 2 t spivavtor 1977 8 i 1982 3 Spravochnik predprinimatelya Ukrainy soavtor 1993 Rossijskomu predprinimatelyu spivavtor 1994 Reforma civilnogo prava Ukrayini spivavtor 1999 Kodifikaciya privatnogo civilnogo prava Ukrayini spivavtor 2000 Civilne pravo Ukrayini pidruchnik u 2 t spivavtor 2004 Civilnij kodeks Ukrayini Naukovo praktichnij komentar spivavtor 2004 Grazhdanskij kodeks Ukrainy Nauchno prakticheskij kommentarij spivavtor 2005 Pravova sistema Ukrayini istoriya stan ta perspektivi u 5 t T 3 Civilno pravovi nauki Privatne pravo spivavtor 2008 ukrayinskoyu 2011 rosijskoyu 2013 anglijskoyu Obshaya harakteristika sfery chastnogo prava Harkovskaya civilisticheskaya shkola v duhe tradicij monografiya spivavtor 2011 Pravova doktrina Ukrayini u 5 t T 3 Doktrina privatnogo prava Ukrayini soavtor 2013 ukrayinskoyu 2017 anglijskoyu PrimitkiOprishko 1998 s 269 NAPrN Ukrayini Panov 2006 s 95 Gorbatenko 2003 s 490 Tacij Bityak Getman 2014 s 1944 Tacij Bityak Getman 2014 s 144 Tacij Bityak Getman 2014 s 296 Visnik NAPrN Ukrayini 2014 Tacij Bityak Getman 2014 s 267 Sibilov Mihajlo Mikolajovich https www chesno org ukr Ruh ChESNO originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 19 bereznya 2022 Pokazhchik avtoriv Yuridichnoyi enciklopediyi Yuridichna enciklopediya Redkol Yu S Shemshuchenko golova ta in Kiyiv Yuridichna dumka 2004 T 6 S 668 681 ISBN 966 7492 06 0 Tacij Bityak Getman 2014 s 275 Spisok avtoriv dvanadcyatogo tomu Velikoyi ukrayinskoyi yuridichnoyi enciklopediyi Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya redkol V I Borisova golova ta in Nac akad prav nauk Ukrayini In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini Nac yurid un t im Yaroslava Mudrogo Harkiv Pravo 2021 T 12 Simejne pravo S 478 479 ISBN 978 966 998 187 5 LiteraturaSibilov Mihajlo Mikolajovich Vcheni yuristi Ukrayini dovidnik Redkol V F Oprishko kerivnik ta in Kiyiv In t zakonodavstva Verhovnoyi Radi Ukrayini 1998 S 269 610 s ISBN 966 7024 23 1 Gorbatenko V P Sibilov Mihajlo Mikolajovich Yuridichna enciklopediya Redkol Yu S Shemshuchenko golova ta in Kiyiv Yuridichna dumka 2003 T 5 P S S 490 736 s ISBN 967 7492 05 2 Pidgotovka i atestaciya naukovo pedagogichnih kadriv u Nacionalnij yuridichnij akademiyi Ukrayini imeni ru ker avt kol Harkiv Pravo 2006 576 s ISBN 966 8467 82 5 Nacionalnij yuridichnij universitet imeni Yaroslava Mudrogo 1804 2014 redkol V Ya Tacij golov red Yu P Bityak A P Getman Harkiv Pravo 2014 616 s ISBN 978 966 458 702 7 Sibilov M M redkol V Ya Tacij ta in Visnik Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini 2014 4 79 S 216 217 ISSN 1993 0909 PosilannyaSibilov Mihajlo Mikolajovich Chlen korespondent NAPrN Ukrayini http www aprnu kharkiv org ukr Nacionalna akademiya pravovih nauk Ukrayini originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 26 zhovtnya 2021

Дата публікації:
Топ