Координати 35 39 50 пн ш 139 41 53 сх д 35 6639611 пн ш 139 6980583 сх д 35 6639611 139 6980583 Райо н Сібу я яп 渋谷区 Сіб

Координати: 35°39′50″ пн. ш. 139°41′53″ сх. д. / 35.6639611° пн. ш. 139.6980583° сх. д.

Райо́н Сібу́я (яп. 渋谷区, Сібуя-ку / Сібуя-ку, МФА: [ɕibuja ku̥]) — один із 23 особливих районів у японській столиці Токіо. Бувши великим комерційним і фінансовим центром, тут розташовані дві найжвавіші залізничні станції у світі: станція Шінджюку (південна половина) і .

Сібуя
Прапор

Діагональний пішохідний перехід в районі Сібуя вночі
Країна	Японія
	渋谷区
Острів	Хонсю
Регіон	Канто
Префектура	Токіо
ISO 3166-2	13113-0
Площа	15,11 км² (1 жовтня 2008)
Населення	206 081 осіб (1 липня 2011)
Густота	13638.7 осіб / км²
city.shibuya.tokyo.jp(яп.) city.shibuya.tokyo.jp/eng/index.html(англ.)

Сібуя (район) у Вікісховищі

Станом на 1 квітня 2022 року його населення становить 228 906 осіб, густота населення — 15 149,30 осіб на км2. Загальна площа району — 15,11 км2.

Назва «Сібуя» також має відношення до центрального ділового округу району Сібуя, розташованого поряд зі станцією Сібуя, однією з головних на токійській залізниці. Район Сібуя відомий як один із головних центрів моди Токіо, особливо для молоді, а також як головне місце нічного життя в Токіо.

Історія

Сібуя історично була місцерозташуванням замку, в якому рід Сібуя проживав з XI століття до періоду Едо. Після відкриття лінії Яманоте в 1885 році Сібуя почала розвиватися як залізничний термінал для південно-західного Токіо, а згодом і як великий комерційний і розважальний центр.

Село Сібуя було зареєстровано в 1889 році шляхом злиття сіл Камі-Сібуя, Нака-Сібуя та Шімо-Сібуя в межах округу (округ Тойотама з 1896 року). Село охоплювало територію сучасної станції Сібуя, а також райони Хіроо, Дайкан'яма, Аояма та Ебісу. Сібуя стала містом у 1909 році. Місто Сібуя об’єдналося з сусідніми містами Сендаґая (яке включало сучасні райони Сендаґая, Хараджюку та Джінґумае) і Йойохата (яке включало сучасні райони Йойоґі та Хатаґая), щоб утворити приміський район Сібуя, що був поглинений Токіо в 1932 році. Сібуя став особливим районом відповідно до Акту про місцеву автономію 15 березня 1947 року.

Лінія Токю-Тойоко, що була відкрита в 1932 році, зробила Сібую ключовим терміналом між Токіо та Йокогамою, до неї приєдналися попередник лінії Keio Inokashira в 1933 році та попередник лінії токійського метро Ginza в 1938 році. Одна з найвідоміших історій що стосується Сібуї — історія Хатіко, собаки, який чекав свого покійного господаря на станції Сібуя щодня з 1923 по 1935 рік, зрештою ставши національною знаменитістю за свою відданість. На його честь поруч зі станцією було встановлено бронзову статую, а навколишня однойменна площа зараз є найпопулярнішим місцем зустрічей у цьому районі.

Під час окупації Японії після Другої світової війни парк Йойоґі використовувався як житловий комплекс для американського персоналу, відомий як «Вашингтонські висоти». У 1964 році військові США залишили парк, і більшу його частину було перепрофільовано під місце проведення літніх Олімпійських ігор 1964 року, а в самому районі проводився марафон на 50 км.

1965 року 18-річний Місао Катаґірі вбив у Сібуї поліцейського і поранив ще 16 людей. Він був засуджений до страти й страчений через повішення в 1972 році.

Сібуя досягла великої популярності серед молоді з кінця 70-х років. У районі знаходиться кілька відомих універмагів модного одягу. Особливо відомим є Shibuya 109 — великий торговий центр поблизу станції Сібуя, також відомий як джерело субкультури когал. Місцеві жителі йменують його «Ichi-Maru-kyū», що перекладається як 1–0–9 японською мовою, насправді є каламбуром на тему корпорації, яка нею володіє — Tōkyū (10–9 японською мовою). Сучасна алея моди в Сібуї простягається на північ від станції Сібуя до кварталу Хараджюку, де панує молодіжна культура.

Наприкінці 1990-х Сібуя стала відома як центр інформаційних технологій у Японії. Її часто називали англійською «Bit Valley». У цій назві укладено каламбур: з одного боку, алюзія на «Bitter valley» («Гірка долина», дослівний переклад назви району), а з іншого — натяк на комп'ютерний термін «біт».

Географія

Площа району Сібуя на 1 жовтня 2008 становила близько &&&&&&&&&&&&&015.011000015,11 км².

Населення

Населення району Сібуя на 1 липня 2011 становило близько &&&&&&&&&0206081.&&&&00206 081 осіб. Густота населення становила &&&&&&&&&&013638.070000013 638,7 особи/км².

Засоби масової інформації

Штаб-квартира Японської телерадіомовної корпорації (NHK)

Туризм

Галерея

Розташування

Примітки

Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 [2].
1964 Summer Olympics official report. Volume 2. Part 1. p. 74.
あの死刑囚の最後の瞬間

Джерела та література

Сібуя (район) // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)

Сібуя (район) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сібуя (район)

Офіційна сторінка особливого району Сібуя (яп.)

[Площа-Дата-1] Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].

[Населення-date-2] Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 [2].

[3] 1964 Summer Olympics official report. Volume 2. Part 1. p. 74.

[4] あの死刑囚の最後の瞬間