Миха́йло Олекса́ндрович Сєро́в (1904—1971) — майор РА, учасник нацистсько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
Сєров Михайло Олександрович | |
---|---|
Народження | 24 грудня 1904 Капор'є |
Смерть | 18 листопада 1971 (66 років) Ленінград |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Рід військ | артилерія |
Звання | Майор |
Війни / битви |
|
Нагороди |
Життєпис
Народився 1904 року в селі Капор'є сучасної Ленінградської області у селянській родині. Закінчив середню школу в Петербурзі, працював на Монетному дворі.
Протягом 1927—1928 років проходив строкову службу в РА.
В червні 1941 року мобілізований, в діючій армії — з вересня. Воював на Леніградському фронті, 16 листопада 1941 року зазнав поранення.
Пройшов лікування, закінчив школу молодших лейтенантів.
Брав участь у боях на Південно-Східному (від серпня 1942-го, 149-та бригада 62-ї армії), Сталінградському, Воронезькому, Другому та Третьому Українському фронтах, тричі зазнавав поранень.
Протягом 3 місяців перебував на передовій під Сталінградом — бої за поселення Ринок, станцію Спартанівка та поселення Сталінградського тракторного заводу — біля річки . Командував ротою автоматників, що перебувала в резерві командира бригади, у критичні моменти скеровувалася на ліквідацію проривів.
4 жовтня під час прориву нацистських сил в напрямі поселення Сталінградського тракторного заводу під сильним обстрілом та авіаційними ударами рота висунулася на лінію вогню та стримувала наступ; було знищено 1 танк та до роти піхоти (відзначений медаллю «За відвагу»).
14 жовтня в часі наступу противника у напрямі поселення Сталінградського тракторного заводу рота старшого лейтенанта Сєрова цілий день стримувала атакуючих, відбито 3 атаки, знищено 2 танки (відзначений орденом Червоного Прапора).
19 листопада 1942-го — 2 лютого 1943-го в складі бригади брав участь у контрнаступі та ліквідації отченого угрупування противника.
Командир батальйону 282-го стрілецького полку 92-ї стрілецької дивізії.
Протягом 7-11 липня 1943 року на Курській дузі брав участь в оборонних боях на Короча (місто)|Корочанському напрямі. 9 липня під містом Постниково було відбито атаки, знищено кілька танків та ліквідовано до роти живої сили, у бою під селом Виползовка сам знищив танк пострілом з протитанкової гармати (відзначений орденом Вітчизняної війни).
Особливо відзначився під час проведення Полтавсько-Кременчуцької (при форсуванні Дніпра) та П'ятихатської операцій (в боях на зайнятому плацдармі та при його розширенні).
30 вересня 1943 року одним із перших в полку зі своїм батальйоном форсував Дніпро поблизу села Келеберда Кременчуцького району, було захоплено плацдарм. В подальших боях плацдарм розширено та звільнено село Деріївка Онуфріївського району із нанесенням значних втрат противнику.
У бою 17 листопада того ж року його підрозділ під селом Лихівка П'ятихатського району захопив стратегічну висоту, чим було забезпечено подальше просування підрозділів полку.
Під час проведення Балатонської операції 6 березня 1945 року противник здійснює контрнаступ значними силами на відтинку 73-ї стрілецької дивізії, витісняє сусідній 214-й стрілецький полк із села Чикота біля міста . 1-й стрілецький батальйон отримує наказ вибити противника із зайнятих окопів; замісник командира полку майор Сєров під час ведення боїв знаходився серед наступаючих порядків. Спільно із командиром батальйону розробив план проведення контрнаступу. Батальйон відбиває контратаки нацистів, після цього вибиває їх із траншей, противник (згідно радянських донесень) втратив убитими близько 200 людей. 8 березня противник оточує вогнеметний батальйон, приданий полку, та намагається прорватися на шосейну дорогу. 2-й батальйон полку під орудою Сєрова переходить в контрнаступ, виводить з оточення вогнеметників, втрати нацистів склали 90 убитими. Сєров нагороджений орденом Кутузова.
Від 1946 року гвардії майор Михайло Сєров перебував у відставці. Проживав у Ленінграді з дружиною Ганною Миколаївною (1908—1989), до 1965 року працював на адміністративно-господарській роботі в Ленінградському морехідному училищі.
Помер 1971 року в Леніграді, похований на кладовищі пам'яті жертв 9 січня.
Нагороди та вшанування
- Герой Радянського Союзу (20 грудня 1943)
- орден Червоного Прапора (лютий 1943)
- орден Кутузова 3 ступеня (червень 1945)
- орден Вітчизняної війни 2 ступеня (серпень 1943)
- медаль «За відвагу» (листопад 1942)
- медаль «За оборону Сталінграда» (грудень 1942)
Джерела
- Сєров Михайло Олександрович(рос.)
- Петербурзький некрополь(рос.)
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Oleksa ndrovich Syero v 1904 1971 major RA uchasnik nacistsko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Syerov Mihajlo OleksandrovichNarodzhennya24 grudnya 1904 1904 12 24 Kapor yeSmert18 listopada 1971 1971 11 18 66 rokiv LeningradPohovannyadKrayinaRosijska imperiya SRSRRid vijskartileriyaZvannyaMajorVijni bitvidruga svitova vijna Blokada Leningrada Stalingradska bitva Bitva na Kurskij duzi Poltavsko Kremenchucka operaciya P yatihatska operaciya Znam yanska operaciya Nikopolsko Krivorizka operaciya Berezneguvato Snigurivska operaciya Odeska nastupalna operaciya Druga Yassko Kishinivska operaciya Budapeshtska operaciya Balatonska operaciya Videnska operaciyaNagorodiMedal Za oboronu Stalingrada U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Syerov ZhittyepisNarodivsya 1904 roku v seli Kapor ye suchasnoyi Leningradskoyi oblasti u selyanskij rodini Zakinchiv serednyu shkolu v Peterburzi pracyuvav na Monetnomu dvori Protyagom 1927 1928 rokiv prohodiv strokovu sluzhbu v RA V chervni 1941 roku mobilizovanij v diyuchij armiyi z veresnya Voyuvav na Lenigradskomu fronti 16 listopada 1941 roku zaznav poranennya Projshov likuvannya zakinchiv shkolu molodshih lejtenantiv Brav uchast u boyah na Pivdenno Shidnomu vid serpnya 1942 go 149 ta brigada 62 yi armiyi Stalingradskomu Voronezkomu Drugomu ta Tretomu Ukrayinskomu frontah trichi zaznavav poranen Protyagom 3 misyaciv perebuvav na peredovij pid Stalingradom boyi za poselennya Rinok stanciyu Spartanivka ta poselennya Stalingradskogo traktornogo zavodu bilya richki Komanduvav rotoyu avtomatnikiv sho perebuvala v rezervi komandira brigadi u kritichni momenti skerovuvalasya na likvidaciyu proriviv 4 zhovtnya pid chas prorivu nacistskih sil v napryami poselennya Stalingradskogo traktornogo zavodu pid silnim obstrilom ta aviacijnimi udarami rota visunulasya na liniyu vognyu ta strimuvala nastup bulo znisheno 1 tank ta do roti pihoti vidznachenij medallyu Za vidvagu 14 zhovtnya v chasi nastupu protivnika u napryami poselennya Stalingradskogo traktornogo zavodu rota starshogo lejtenanta Syerova cilij den strimuvala atakuyuchih vidbito 3 ataki znisheno 2 tanki vidznachenij ordenom Chervonogo Prapora 19 listopada 1942 go 2 lyutogo 1943 go v skladi brigadi brav uchast u kontrnastupi ta likvidaciyi otchenogo ugrupuvannya protivnika Komandir bataljonu 282 go strileckogo polku 92 yi strileckoyi diviziyi Protyagom 7 11 lipnya 1943 roku na Kurskij duzi brav uchast v oboronnih boyah na Korocha misto Korochanskomu napryami 9 lipnya pid mistom Postnikovo bulo vidbito ataki znisheno kilka tankiv ta likvidovano do roti zhivoyi sili u boyu pid selom Vipolzovka sam znishiv tank postrilom z protitankovoyi garmati vidznachenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni Osoblivo vidznachivsya pid chas provedennya Poltavsko Kremenchuckoyi pri forsuvanni Dnipra ta P yatihatskoyi operacij v boyah na zajnyatomu placdarmi ta pri jogo rozshirenni 30 veresnya 1943 roku odnim iz pershih v polku zi svoyim bataljonom forsuvav Dnipro poblizu sela Keleberda Kremenchuckogo rajonu bulo zahopleno placdarm V podalshih boyah placdarm rozshireno ta zvilneno selo Deriyivka Onufriyivskogo rajonu iz nanesennyam znachnih vtrat protivniku U boyu 17 listopada togo zh roku jogo pidrozdil pid selom Lihivka P yatihatskogo rajonu zahopiv strategichnu visotu chim bulo zabezpecheno podalshe prosuvannya pidrozdiliv polku Pid chas provedennya Balatonskoyi operaciyi 6 bereznya 1945 roku protivnik zdijsnyuye kontrnastup znachnimi silami na vidtinku 73 yi strileckoyi diviziyi vitisnyaye susidnij 214 j strileckij polk iz sela Chikota bilya mista 1 j strileckij bataljon otrimuye nakaz vibiti protivnika iz zajnyatih okopiv zamisnik komandira polku major Syerov pid chas vedennya boyiv znahodivsya sered nastupayuchih poryadkiv Spilno iz komandirom bataljonu rozrobiv plan provedennya kontrnastupu Bataljon vidbivaye kontrataki nacistiv pislya cogo vibivaye yih iz transhej protivnik zgidno radyanskih donesen vtrativ ubitimi blizko 200 lyudej 8 bereznya protivnik otochuye vognemetnij bataljon pridanij polku ta namagayetsya prorvatisya na shosejnu dorogu 2 j bataljon polku pid orudoyu Syerova perehodit v kontrnastup vivodit z otochennya vognemetnikiv vtrati nacistiv sklali 90 ubitimi Syerov nagorodzhenij ordenom Kutuzova Vid 1946 roku gvardiyi major Mihajlo Syerov perebuvav u vidstavci Prozhivav u Leningradi z druzhinoyu Gannoyu Mikolayivnoyu 1908 1989 do 1965 roku pracyuvav na administrativno gospodarskij roboti v Leningradskomu morehidnomu uchilishi Pomer 1971 roku v Lenigradi pohovanij na kladovishi pam yati zhertv 9 sichnya Nagorodi ta vshanuvannyaGeroj Radyanskogo Soyuzu 20 grudnya 1943 orden Chervonogo Prapora lyutij 1943 orden Kutuzova 3 stupenya cherven 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni 2 stupenya serpen 1943 medal Za vidvagu listopad 1942 medal Za oboronu Stalingrada gruden 1942 DzherelaSyerov Mihajlo Oleksandrovich ros Peterburzkij nekropol ros Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi